Марічка Бурмака Коли по місту розтікається синь, І, ніби в каві, розчиняється сон, Коли чекати не лишилося сил, Ледве чутно скажу. Коли у сутінках зникають сліди, І ти не знаєш, що сказати – мовчиш, Коли один ти у квадраті зі стін, Я подумаю лиш: Приспів: Не забувається любов, не забувається, Необережно знов і знов серця торкається. Не забувається любов, не забувається, І непомітно знов і знов все повертається. Коли закреслені старі номери, І божевілля ти не звеш на ім’я, Про те, що...

Читати далі...