Мені хотілося, як у дитинстві плакати. Хіба ж так можна? Приїхати спеціально під білоруський кордон, помилуватися миттєвим льоновим роздолля і пропити це все за хмільним угаром. Нехай воно пропаде те застілля!—Гайда, вставай, п’янюго, — закричав я зло над Михайлом. — Усе, квітуючий льон побачили. Їдемо навчатися… Побратим мій сів із пом'ятим обличчям. Але вуса стирчали бадьоро, як, даруйте, у рудого таргана. Далі описувати не буду, щоб не образився пан Швед, хоч від тих подій поминуло уже...

Читати далі...

Так саме собою склалося, вийшло, що відслуживши понад три роки на імперському флоті у Севастополі, я благословенного літа 1973 року приїхав до Києва вступати на факультет журналістики КДУ імені Т. Шевченка і першим у нас був щойно запроваджений додатковий іспит — творчий конкурс. Зігнали всіх абітурієнтів до однієї великої аудиторії, і подали на вибір кілька вільних тем. Мовляв, вибирай і пиши. Покажи, що ти справді володієш словом, що тебе можна допускати до вступних екзаменів на чи не...

Читати далі...

При натуральному способі ведення господарства господарям приходилось саморуч виготовляти собі тканини та шити з них одяг. Матеріалами для тканин були, в основному волокнисті рослини - льон, бавовна, коноплі, крапива. Найбільш цінними були лляні тканини. Лляне волокно, нитки з нього, а також тканини мають унікальні властивості, за які вони колись цінувались на вагу золота. Тканини з льону мають високу повітропроникність, добре вбирають вологу, не утворюють та не утримують...

Читати далі...