хочу сюди!
 

Татьяна

56 років, телець, познайомиться з хлопцем у віці 55-58 років

Замітки з міткою «символіка»

і смішно і грішно

всім відомий смайлик ":)", а мені задумалося зробити більш національний, оригінальний і близький по духу для майже всіх коментарів будення.
Ось він )( - означатиме "і смішно і грішно"
Ви спитаєте: "чому зелений на жовтому?" , бо почалося все з яєць ,а сьогодні наша  країна славиться своїми ялинковим вінками.

53%, 33 голоси

47%, 29 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Свято Маковея або Медовий Спас

Вітаю всіх зі Святом! Будьте Здорові й Щасливі! Достатку й Щедрого Врожаю на полі та на ниві Життя!

Нема цвіту кращого від маківочки, Нема роду милішого від матіночки.

На Маковія кожний мав букет квітів, в якому обов’язково присутні великі достиглі голівки маку. Такий букет називається «маковійчик» або «маковейка» і в ньому можуть бути і чорнобривці, і жоржини, і айстри, і гвоздики, і барвінок, а також різні трави (які в народі називають зіллям, зіллячком): васильки, м'ята, чебрець, любисток, петрові батоги, полин, деревій, будяк-пристрітник. На житомирському Поліссі до маковійнового букета додають морквинку, невеликі качани кукурудзи, горох, квасолю, кріп. На Черкащині колись вважали, що на Маковія треба обов'язково посвятити квіти, бо «від цього квітне господарство». Святити несли також вінок із квітів і колосків, посередині якого ставили свічечку. На Поділлі святили цілий сніп городини та зілля, обв’язаний червоною китайкою. З ним урочисто обходили всю господу, хату, городи, сподіваючись і на наступний рік отримати гарний врожай і примноження в господарстві.
Після освячення маковійчика кладуть за образами, і він зберігатиметься там аж до весни, а деякими травами і маком будуть користуватися за необхідності, адже «освячене зело до всякої слабості здібне». Весною мак розсівають по городу, а сухі квіти на Благовіщення дівчата вплітають до своїх кіс – «щоб не випало з голови волосся». Сакральний статус маку в українців був доволі високим. Ним обсипали корів і господу «від усього лихого». На Черкащині маком обсипали «всяку новопримножену тварину», приказуючи: «Щоб було в господарстві стільки тварин, як у маківці зернин». Цікаво, що навіть зараз дехто з міських жителів зберіг цю народну традицію ставлення до маку як до оберегу. Наприклад, посипають маком біля порогу квартири, де народилася дитина, щоб її не наврочала якась людина, що прийде провідати породіллю. Окрім звичайного городнього маку дівки-чарівниці на Маковія святили мак-видюк (самосійний мак), що вживався як засіб проти чар від відьом, а також проти упирів і так званих «ходячих покійників». Таким маком треба було обсипати навкруги себе або обсипати дім – зробити магічне коло з маку – тоді всі вроки і хитрощі відьми пропадуть безслідно. За народними уявленнями, відьма або упир не могли заподіяти людині шкоди, аж поки не визбирають весь мак до зернини. Вважалося, що відьми дуже боялися такого маку, особливо з першої маківки, яку вони намагалися вирвати на чужому городі. На Маковія святили також свіжовикачаний мед у стільниках, щедро пригощаючись ним. Ритуальною їжею в цей день були «шуліки» - печені коржі, які ламають на дрібні шматочки в макітру і заливають медовою ситою та розтертим маком. Ця їжа досить смачна, особливо її люблять діти. Готували також пироги, вареники, пампушки з маком, різноманітні медяники та маківники. Одна бабуся-киянка, яка дожила до 120 років, близько 1890 року розповідала, що за часів її молодості існував у Києві звичай – на Маковея всі кияни сходилися та з’їжджалися на Дніпро святити воду. А чоловіче населення переважно вдягалося в козацький одяг. Свято Маковія називається в народі святом першого Спаса, медовим Спасом – або Спасом на воді, Спасом водяним. Хворі пропасницею купалися в цей день у річці, бо вода на Маковея вважається цілющою. Освячена цього дня вода цінується не менше стрітенської і вважається надзвичайно корисною від усіх хвороб. В цей день святили також колодязі та воду в річках. За свідченням Михайла Максимовича, на Київщині цією водою кропили ожереди (копиці сіна), щоб уберегти їх від мишей, кропили бджіл, а також пили цю воду, вмивалися нею з метою очищення від усього лихого.
Інформацію взято  >> ТУТ <<

Українська символіка - Ружа

  Ружа – квітка богині любові Лади та її доньки – богині весни Лелі.

«Цариця-квітка» є символом доброзичливості та статку,

а червона ружа – символ дівочої краси і чистоти.

Троянда – улюблена квітка українців, її дбайливо вирощували під вікнами домівок і вишивали на сорочках та рушниках, адже ця квітка нагадує Сонце. Навіть у слові ружа (старовинна назва троянди) можна знайти назву Сонця – Ра. А прадавня українська назва крові – руда, тому ружа також символізує вогняну кров.

Візерунки троянд створювалися за законами рослинного орнаменту, що означало безперервний сонячний рух з вічним оновленням. Там, де ружі утворюють систему геометричного візерунку – це не просто квіти, а квіти-зорі, що уособлюють уявлення людини про Всесвіт як про гармонійну систему.

(взято >>тут<<)

Який офіційний символ України Вам подобається найбільше?

Опитування: Який офіційний символ України Вам подобається найбільше?

61%, 31 голос

20%, 10 голосів

20%, 10 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

"Велич Українського прапору" - приєднайтесь до акції!!!

Свята справа!Та є одне але...Жовто -
блакитний прапор(а не синьо-жовтий)Напевно, ми б вдягнули жовту
сорочку і сині штани ,аніж навпаки.Синій колір - важчий за жовтий ,він
тисне зверху на жовтий.Це ніяка не пшениця під небом, угорі - колір
Сонця!Як можна так примітивно пояснювати банальну - і водночас жахливу
помилку...Навіть красні називали українських бійців "жовто-
блакитниками"!Сліпота...Очі дивляться - і не бачать...Вуха слухають -
та не чують...
Ось автентичний український плакат (періоду війни - 1917 - 1921...)Висновки робіть самі.



До Дня Перемоги заборонять комуністичну ідеологію

Стаття по лінку




74%, 17 голосів

26%, 6 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

R_

R_

! ЖОВТО-БЛАКИТНИЙ чи синьо-жовтий ?

Серйозні перетворення завжди починаються з духовно-світоглядного оновлення. Це неминуче вимагає повернення до правильної символіки, адже символіка — це концентрований світогляд.

[ розгорнути ] sd.org.ua/news.php?id=9794

Декомунізація забуксовала

Сьогодні прочитала в новинах:




Вирішила піти подивитись, побачити на власні очі, перевірити. Нажаль, якось забула про третій вхід до парку, а саме там, судячи з усього й є оновлений об'єкт, бо інші два входи без змін. Хоча звернула увагу на те, що зірка на одному з них надто вже новою здається...



Ну і центральний вхід, тут зірці багато років і не схоже, що її збираються знімати



А ще є порівняно новенький пам'ятник з російськомовною табличкою... у 2016-му встановлений.



24 серпня теж була у парку "Перемога", не хотіла писати про сміття у свято, але мене неприємно вразило те, що у святковий день в парку залишили контейнери повні сміття... в парку чисто, тобто у парку прибирають, відпочиваючі поводяться сумлінно, а от ті, що займаються вивезенням сміття, мабуть страйкують.



Вже йдучи додому, звертала увагу на контейнери - усі переповнені... отака прикраса вулиць... Раніше прапори вивішували на будинках... цього разу нічого не нагадувало про свято...



От тільки один контейнер був порожнім, мабуть через те, що його обгородили металевим парканом й закрили на замок...


НУНС має намір законодавчо заборонити нацистську символіку

Блок Наша Україна - Народна самооборона здатен внести і прийняти законопроект про заборону комуністичної і нацистської символіки в Україні, заявив заступник голови фракції НУ-НС Роман Зварич.

Як повідомляє прес-служба блоку, політик підкреслив, що "радянська і нацистська символіка пов'язана з режимами, які і повинні відповідати за мільйони жертв, загиблих від рук  комуністичних і фашистських людоїдів. І Україна не виключення".

Зварич пояснив цю ініціативу тим, що "мета таких законів - це, перш за все, віддати історичний і моральний борг перед минулими поколіннями, перед людьми, які були жертвами жорстоких тоталітарних режимів".

Депутат нагадав, такі закони давно існують в інших державах. "Наприклад, в Німеччині після Другої світової війни прийняли Закон, яким забороняється не тільки використання, а й розповсюдження нацистської символіки. За це на території Німеччини передбачена кримінальна відповідальність".

http://korespondent.net



Аби тільки не вийшло, як з забороною депутатської недоторканності...

Свастика в Україні: археологічні факти, знахідки

Історія нашого дослідження почалася з детективного сюжету. Співавтор цієї статті, розбираючи науковий архів Віктора Петровича Петрова (1894-1969), що зберігався його дружиною Софією Федорівною Зеровою, виявив вирізку статей з журналу "GermanenErbe" ("Германська спадщина") за вересень-жовтень 1942 р. Увагу серед них привернув допис П. Грімма "Нордичні знахідки молодшого кам'яного віку з України".   Науковець зацікавився двома горщиками з розкопок К. Мельник-Антонович біля с. Кириківки колишньої Харківської губернії, що рясніли свастиками. Він публікаує фотознімки цих посудин та розгорнуті замальовки всіх знаків, відносячи їх до пам'яток шнурової кераміки України. П. Грімм, у зв'язку із знахідками з Кириківки, порушує тему походження свастики. Він зазначає, що найдавніші зображення свастик трапляються в комплексах неолітичної культури лінійно-стрічкової кераміки (VI тис. до Хр.). Появу ж класичних свастик німецькі вчені пов'язували з пластом так званих "нордичних культур", хоча й оперували на підтвердження цієї тези одиничними погано документованими фактами. За такої ситуації посуд з Кириківки суттєво розширював фонд "нордичних " свастик. Та залишимо на час свастики й розповімо трохи про людину, що зберігала нацистський журнал у радянському Києві. В.П. Петров (Домонтович) став одним з найбільших інтелектуалів України в ХХ ст. як вчений, культуролог, мислитель, історіософ, письменник. Наприкінці 1941 р. його мобілізовано у діючу армію, й як людину з потужним аналітичним розумом, інтегровану в світову культуру, заслано до тилу німецьких військ. Він працював в окупаційних установах Києва, відступив з частинами вермахту, виконував розвідувальну службу в західній Німеччині. 1949 р., після провалу, йому організовано втечу до СРСР. Сферу його діяльності в СРСР обмежили ареологією, а в 1958 р. дозволили навіть повернутися до рідного Києва. У Києві ж, але раніше - 1942 р., В.П. Петров зустрічався з П. Гріммом - директором Київського історичного музею, який і вручив колезі свою працю щодо "нордичних" знахідок. Пауль Грімм після війни працював у НДР і вже після смерті Петрова приїжджав до нашого міста ще раз. Зберегти статтю, витерши дарчий напис, українського науковця змусив інтерес до найдавніших знакових систем на теренах України, що включали серед інших знаків і свастику. Позаяк у фондах Національного музею історії України згадані горщики із свастиками не збереглися, то публікація їх П. Гріммом помітно доповнювала фонд джерел до вивчення знакових систем первісної доби в Україні.

Читати повну версію: http://spadok.org.ua/symvoly/notatky-schodo-davno-svastyky-na-terenach-ukra-ny




Сторінки:
1
2
попередня
наступна