хочу сюди!
 

Ліда

50 років, водолій, познайомиться з хлопцем у віці 46-56 років

Замітки з міткою «пригоди»

Ти чого?#

[Приєднана картинка]- Привіт...- Ти чого? - Я скучила...- За мною?- Ні... За пригодами!)

Пригоди дівчат...

[Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка]Хорошо зафіксована леді попередніх ласок не потребує!

День звільнення Києва

Ледве доїхав додому. Дві маршрутки навіть не зупинилися — забиті вщент. Це триндець! Суки з "Надія-2000" пустили в годину пік Спринтер! Там навіть "Богдани" забиті під зав'язку. Ще й сніг мете і холодно. Поки чекав на зупинці, замерз. Довелося сісти на інший маршрут і поїхати у Вишневе. А потім пройтися пішки, щоб пересісти на інший маршрут до Боярки.У народі вечір п'ятниці називають "Днем звільнення Києва". А завтра на роботі ще корпоратив — треба виставлятись на...

Читати далі...

Пригоди бувають всякі...

Оказія недавно заставила нас їхати з обласного центру Закарпаття на іршавщину. Відстань 100 км. не така вже й велика для доброї машини та вправного водія. Якби слово "відстань" було синонімом слову "дорога". В Закарпатті - це два взаємно не пов"язаних поняття. І величина 100 кілометрів зовсім не означає, що їхати треба буде годину, дві, чи три; що ви доїдете туди, куди задумали. Та й що доїдете...

Читати далі...

Просто епізод. Частина друга

Початок історії тут http://blog.i.ua/user/460768/2006068/ Візит до їх оселі виявився напрочуд невимушеним, хоча він переступив той поріг уперше. В гостях у неї також була її подруга, хрещена хлопчика. А він разом із сестричкою були дуже раді печиву і фруктам, та і дядькові, який погоджувався їх піднімати і підкидати вгору, на що вони аж верещали від захвату. Хлопчина навіть не хотів його відпускати, коли він прощався і йшов до себе. З сусідкою також вдалося поспілкуватись...

Читати далі...

Діти бетонних просторів асфальтових ланів

Життя у цивілізації дуже сильно нас змінює - що тут й казати! Та я не читатиму моралей про дауншифтінг і анастасіївців, ні (відверто кажучи – не подобаються вони мені щось). Тут в мене всього лишень оповідання з життя, про неочікувану сутичку двох «дітей міста» з природою. З природою такою, яка вона є. [Приєднана картинка] Після поїздки на дачу на світанку вєліками 50 км в один бік, поїздка маршруткою у звичайний час доби почала здаватись чимсь оригінальним. Ми якісь...

Читати далі...

Істинний дух пригод

[Приєднана картинка][Приєднана картинка]Істинний дух пригод з'являється тільки в подорожах з рюкзаком за плечима. Саме так можна по-справжньому пізнати іншу країну, випробувати свої сили і відчути себе частиною нашої прекрасної Землі.[ Читати далі ]

«На абордаж!» або піратські капітани на Форумі видавців у Львові

Львів незвичайне місто, у ньому досі оживає історія, проганяючи суєту і нагадуючи про таємничість життя. Тому навряд когось здивувало, коли вузькими львівськими вуличками до палацу Потоцьких прямували справжні пірати. І мова не про достовірність костюмів, шаблі, кинджали і шпаги. Для людей, які живуть справжнім життям, а саме такими є учасники Львівського кінного театру «Сармати», історія втілюється не у видимих атрибутах епохи, а у відчутті своєї приналежності і зміні способу мислення, що...

Читати далі...

Сторінки:
1
2
попередня
наступна