хочу сюди!
 

Людмила

39 років, лев, познайомиться з хлопцем у віці 35-43 років

Замітки з міткою «верховна рада»

Звернення гр лода

Доброго дня, колеги!
Надсилаю проєкт звернення щодо недопустимості прийняття відверто антиукраїнського законопроєкту № 2362 від 31.10.2019р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, щодо навчання державною мовою в закладах освіти», розгляд якого призначено вже у цей четвер 16 липня!

1. Прошу кожного з вас ознайомитися та у разі наявності зауважень, надіслати до 19.00 год. на електронну адресу свої корективи.  Наполегливо прошу вносити лише обгрунтовані та логічно послідовні поправки!!!
2. Також хочу повідомити, що 16 липня о 9.00 год. у Львові біля пам’ятника Т.Шевченку відбудеться акція на захист державної мови. 
Тому, закликаю кожного, хто має змогу, прийти і захистити свою рідну мову!



ГРОМАДСЬКА РАДА 
при Львівській обласній державній адміністрації
79008, Львів, вул. Винниченка, 18, каб. 350,  e-mail: [email protected]
__________________________________________________________________

Від __________  № _______

Верховна Рада України
01008, м.Київ, вул. Грушевського, 5

Офіс Президента України
01220, м. Київ, вул. Банкова, 11

Львівська обласна державна адміністрація
79008, м. Львів,  вул. Винниченка, 18

ЗВЕРНЕННЯ

Щодо неприпустимості прийняття законопроєкту № 2362 від 31.10.2019р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, щодо навчання державною мовою в закладах освіти»

Шановна українська владо! Громадська рада при Львівській ОДА, як найчисельніша громадська рада в Україні закликає Вас не допустити прийняття законопроєкту № 2362 від 31.10.2019р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, щодо навчання державою мовою в закладах освіти».
З усією відповідальністю хочемо заявити, що даний законопроєкт спрямований на тотальну русифікацію української освіти! Його ініціатором є народний депутат Максим Бужанський, котрий є представником депутатської фракції ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ "СЛУГА НАРОДУ". 
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про статус народного депутата» народний депутат України є обраний відповідно до Закону України "Про вибори народних депутатів України" представник Українського народу у Верховній Раді України і уповноважений ним протягом строку депутатських повноважень здійснювати повноваження, передбачені Конституцією України та законами України. 
Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 8 згаданого закону у своїй діяльності народний депутат повинен дотримуватися загальновизнаних норм моралі; завжди зберігати власну гідність, поважати честь і гідність інших народних депутатів, службових та посадових осіб і громадян; утримуватись від дій, заяв та вчинків, що компрометують його самого, виборців, Верховну Раду України, державу. Неприпустимим є використання народним депутатом свого депутатського мандата всупереч загальновизнаним нормам моралі, правам і свободам людини і громадянина, законним інтересам суспільства і держави.
Законопроєкт № 2362, запропонований Бужанським, жодним чином не захищає інтереси українського народу, а навпаки, становить величезну загрозу. Адже, мова є винятково важливою, інтегруючою складовою кожного народу. Це не лише універсальний та доступний кожному засіб комунікації. Саме у мові відображаються унікальний характер, ментальність та темперамент кожної нації, і саме мова є первинним ідентифікатором. Без мови свого народу людина втрачає величезний потенціал для особистого розвитку, позбавляючись своєї неповторності.
У разі, якщо закон ухвалять – перехід учнів 5-11 класів росіиськомовних шкіл на украінську мову навчання з 1 вересня 2020 буде скасовано. Ба більше, в будь-яких школах (включаючи школи з украінською мовою навчання) буде дозволено викладати "декілька навчальних предметів" росіиською мовою"!
Варто зазначити, що проти цього законопроєкту свого часу виступило Міністерство освіти і науки, а також Бюджетний комітет ВР і освітянська спільнота. Також наявний висновок  Головного науково-експертного управління від 16.06.2020р. Проте, ігноруючи дані документи, голова ВР Д.Разумков доручив поставити 16 липня в розклад засідання парламенту розгляд антиукраїнського закопроєкту.
Цим зверненням ми висловлюємо не лише свою власну думку, а й думку кожного українця. Адже, ніхто не має права позбавити народ його мови. Українська мова – це мова нації, мова предків, яка пов’язує українця з його народом, з попередніми поколіннями, їхніми духовними надбаннями.
Тож закликаємо Вас в жодному разі не допустити прийняття законопроєкту № 2362 від 31.10.2019р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, щодо навчання державною мовою в закладах освіти». 

Голова ГР при Львівській облдержадміністрації А.Р. Болюбаш 


Парламентарі вшанували пам’ять загиблих воїнів ЗСУ

Парламентарі вшанували пам’ять загиблих українських військових

Парламентарі вшанували пам’ять загиблих українських військових

КИЇВ. 6 грудня. УНН. Народні депутати України під час пленарного засідання привітали українських військових з Днем Збройних Сил України та вшанували пам’ять загиблих хвилиною мовчання, передає УНН.

У своєму привітанні голова ВРУ Дмитро Разумков зазначив: 

"Від імені Верховної Ради щиро дякую кожному з вас за ту непросту службу, яку вам доводиться нести, і за готовність до останнього захищати нашу державу та український народ. Ми підтримуватимемо наших захисників і завжди пам’ятатимемо тих, хто віддав життя у цій боротьбі. Бажаю вам та вашим родинам миру, спокою і злагоди. Нехай кожен, хто сьогодні знаходиться на передовій, повернеться додому живим та неушкодженим. Ви присягались ніколи не зрадити народ України. А народ України ніколи не зрадить вас!"

Нагадаємо, сьогодні, 6 грудня, в Україні відзначається День Збройних сил України, встановлений постановою ВРУ в 1993 році.

Джерело: УНН

Зомбі за життя!

У ВР встановлено рекорд з кнопкодаства
У ВР встановлено рекорд з кнопкодаства

КИЇВ. 4 грудня. УНН. Народний депутат від фракції “Опозиційна платформа — За життя” Володимир Кальцев “кнопокодавив” 9 разів. Про це свідчить інформація оприлюднена Рухом “Чесно”, передає УНН.

Так, за інформацією Руху, 3 грудня вісім разів порушив процедуру особистого голосування під час голосувань на ранковому пленарному засіданні щодо законопроекту про удосконалення діяльності Державного бюро розслідувань та один раз під час реєстрації народних депутатів на вечірнє засідання. Це вже шостий народний депутат з фракції ОПЗЖ, котрого спіймали на кнопкодавстві у цьому скликанні.

Конституцію України буде змінено в черговий раз

Представник Зеленського в Раді: Конституцію буде змінено

Стефанчук зазначив, що команда Зеленського збирається відновити конституційну комісію

Руслан СтефанчукЗ відкритих джерел

Конституція України буде змінена. Про це в інтерв'ю "РБК-Україна" повідомив представник президента України у Верховній Раді Руслан Стефанчук.

"Конституція буде змінена, але чи буде вона змінена в якійсь частині або в цілому, можливо, на референдумі – все це питання дискусії. Ми збираємося відновити конституційну комісію, тому що президент і влада повинні задавати напрям, а саме професіонали повинні формувати структуру і логіку", – заявив Стефанчук.

Він також додав, що в команді Зеленського будуть розглядати введення двопалатного парламенту в Україні.

"Велика біда українського парламенту – половинчастий підхід до його формування, тобто змішана система виборів. В Україні вона себе не виправдала. Будь-який мікс не дає бажаного результату. Є два шляхи: або нарізування волостей з наглядачами – тоді це мажоритарка. Або шлях політичного структурування суспільства – тоді це пропорціоналка. Цю проблему можна було вирішити шляхом запровадження двопалатного парламенту, і таке рішення було підтримано на референдумі 2000 року", – заявив Стефанчук.

На питання, чи може верхня палата парламенту бути утворена з депутатів, обраних за мажоритарною системою, а нижня – за пропорційною, Стефтанчук відповів: "Цілком можливо, це один з варіантів".

"Коли ми зводимо на одному майданчику депутатів-мажоритарників і депутатів-списочників, то втрачається єдність інтересів. Ми не отримуємо ані політичної структурованості, ані регіонального представництва. Змішана модель і перетворила український парламент найбільший політичний "мегамаркет", – резюмував представник президента у Верховній Раді.

21 травня президент України Володимир Зеленський оголосив про розпуск Верховної Ради VIII скликання і призначення позачергових парламентських виборів на 21 липня. 23 травня указ Зеленського про дострокове припинення повноважень Верховної Ради і призначення позачергових парламентських виборів набув чинності. З 24 травня в Україні почався виборчий процес. 

П’ята річниця збройної агресії РФ проти України

"П’ята річниця збройної агресії РФ проти України": Засідання ВР України



2 395 переглядів

5 канал

Засідання ВР у зв’язку з п’ятою річницею з початку збройної агресії Росії проти України. У заході візьме участь Президент України Петро Порошенко та Президент Європейської ради Дональд Туск. До участі також запрошені члени Уряду, представники громадських об’єднань, спілки ветеранів АТО, Меджлісу кримськотатарського народу, видатні українські та іноземні політичні діячі, представники іноземних парламентів, міжнародних парламентських організацій та дипломатичного корпусу, акредитованого в Україні

«Відійди від мене, нечисть!»

«Відійди від мене, нечисть!» – у Раді стався конфлікт між Парубієм та Новинським
Під час розгляду законопроекту про перехід релігійних громад між головою ВРУ Андрієм Парубієм та головою фракції Опоблоку Вадимом Новинським стався конфлікт.



Голова ВРУ Андрій Парубій оголосив про голосування за законопроект № 4128-д, проте із залу почали лунати крики, а до спікера у президію підійшов Вадим Новинський, вимагаючи зняти проект закону. Андрій Парубій, повернувшись до нардепа, різко вигукнув: «Відійди від мене, нечисть! Відійди!».

Після того голова ВРУ продовжив роботу, а нардеп Новинський покинув президію.

Додамо, голова ВРУ сьогодні уже звертався до представників Опозиційного блоку із вимогою не провокувати конфлікт під час розгляду важливих питань. Парламентарі з цієї фракції, нагадаємо, вимагали оголосити перерву вже після того, як спікер оголосив про початок розгляду законопроекту про зміну релігійними громадами підпорядкування.

Нагадаємо, народні депутати підтримали за основу та в цілому законопроект про перехід релігійних громад 229 голосами «за».

Як повідомляли, представник Президента у ВРУ Ірина Луценко назвала, скільки парафій УПЦ (МП) перейшли до Православної церкви України. Читайте більше тут: https://zik.ua/news/2019/01/17/vidiydy_vid_mene_nechyst__u_radi
_stavsya_konflikt_mizh_parubiiem_ta_1490111

Рада мавп

Сьогодні парламентське болото не спромоглося прийняти порядок денний  на перші дні роботи осанньої сесії ВР. А як же собі уявляє пані Тимошенко роботу ВР за її конституцією, коли Україна стане парламентсько- президентською  з призначенням її на посаду канцлера. І вигадає ж таке аби прорватися до влади.

Колись буде Дев’ята сесія Верховної Ради

Девятая сессия Верховной Рады

Менш ніж за місяць, 4 вересня, стартує дев’ята сесія Верховної Ради. Враховуючи, що в повітрі все виразніше витає запах виборчої кампанії, в парламенті буде жарко. Торгуватися стануть практично по кожному питанню.

Дев’ята сесія Верховної Ради: зміна ЦВК

«З наближенням президентських виборів в депутатському середовищі істотно зростають і міжпартійні протиріччя, і взаємна недовіра, і банальна політична нервозність», – зазначає політолог, керівник Центру політичного аналізу «Пента» Володимир Фесенко

Цю нервозність ми в повній мірі могли спостерігати під час торгів щодо перезавантаження Центральної виборчої комісії. Нагадаємо, що повноваження у діючого складу ЦВК, де сидять ще «кадри Янковича», давно минули. Але поміняти їх ніяк не можуть: то перебір кандидатур, то – недобір представників тих чи інших фракцій. По суті – політичні ігрища за контроль над Центрвиборчкомом.

До літніх канікул утрясти питання не вдалося. Так що торги за ЦВК відклали на осінь.

«У жовтні залишиться рік до парламентських виборів. До президентських – ще менше. Тому одним з перших законів важливо буде упорядкувати виборче законодавство. Тому важливим буде ЦВК, Виборчий кодекс», – заявив 4 серпня голова парламенту Андрій Парубій під час поїздки у Львівську область.

Політолог Володимир Фесенко називає головною рушійною силою блокування процесу формування нового складу ЦВК фракцію «Народний фронт».

«Судячи з інформації з парламентських джерел, ця ситуація пояснюється тим, що «фронтовики» досі побоюються дострокових парламентських виборів, – зазначає він. – Чутки про можливість таких виборів циркулювали з лютого до початку липня і стали головною перешкодою для оновлення складу Центрвиборчкому. Якщо цей фактор буде діяти і восени, то формування складу ЦВК може потенційно блокуватися до кінця року. Справа в тому, що президент України не може достроково припиняти повноваження Верховної Ради лише в останні 6 місяців повноважень президента України або Верховної Ради України (згідно ст. 90 Конституції України)».

У той же час, за словами керівника Центру політичного аналізу «Пента», парламентські фракції, лідери яких є фаворитами президентських виборів, об’єктивно зацікавлені в оновленні складу ЦВК. Адже якщо президентські вибори буде проводити нинішній склад цієї комісії, абсолютну більшість членів якої, включно з керівником, давно вичерпали термін своїх повноважень, то легітимність виборів може бути поставлена під сумнів.

У будь-якому випадку, залишається проблема боротьби за кількісний та якісний контроль над Центрвиборчкомом.

Фесенко вважає перебільшеними є побоювання щодо того, що ЦВК може штучно забезпечити перемогу одному з кандидатів. «Як показує електоральна практика, підтасовування голосів на виборах може відбуватися в дільничних або в окружних комісіях, але не в Центрвиборчкомі, – пояснює експерт. – Значущу роль ЦВК може грати тільки при реєстрації кандидатів на пост президента, і в разі виникнення конфліктних ситуацій в ході виборчого процесу. Але ніякий «свій» голова і «свій» склад Центрвиборчкому не допоможе, якщо офіційні результати голосування не визнає суспільство (як це було в листопаді 2004 р.). Саме для забезпечення легітимності президентських виборів доведеться сформувати оновлений і легітимний склад ЦВК, інакше виникне ризик політичної кризи під час президентських виборів або за їх підсумками».

Політолог Кирило Молчанов не виключає, що президенту Порошенко, у разі невдачі спроби протягнути більшість «своїх» людей в Центрвиборчком, буде вигідний старий склад ЦВК. «Він може навмисно зволікати з голосуванням ЦВК, щоб у випадку незадовільних результатів виборів їх оскаржити, заявивши про нелегітимність Центральної виборчої комісії», – припустив Молчанов.

Дев’ята сесія Верховної Ради: новий Виборчий кодекс

Розгляд проекту Виборчого кодексу – ще один камінь спотикання. У першому читанні законопроект про новий ВК був прийнятий ще в листопаді 2017 року. І «завис» через величезну кількості редагувань (близько 4,5 тис.), що гальмують розгляд і прийняття закону в цілому.

«Я вважаю, що Виборчий кодекс повинен бути прийнятий за рік до парламентських виборів. Тобто, я вважаю, що він повинен бути поставлений на розгляд в залі у вересні, максимум – на початку жовтня. Я розумію, як непросто буде знайти голоси, але я переконаний, що повинен бути дуже професійно підготовлений законопроект», – заявив Парубій.

Відзначимо, що новий ВК передбачає введення єдиної пропорційної системи з відкритими регіональними списками. Україна ділиться на номінальні 27 виборчих округів. При цьому до Херсонської області буде прикріплений виборчий регіон Криму, Київ буде виступати окремо, а Дніпропетровська область, у зв’язку з географічно непропорційною кількістю проживаючих виборців, буде поділена на дві частини.

Планується, що при формуванні списку кожна партія створить свій окремий загальнонаціональний список кандидатів (своєрідне «обличчя партії»), так і поіменний регіональний виборчий список кожної з областей України. Кількість мандатів політсили і кількість народних депутатів від області у майбутньому парламенті залежатиме від загального числа голосів.

Нардепи не особливо прагнуть просувати зміни, тому що пропорційна система влаштовує як мажоритарників (умовна роздачі гречки на місцях), так і великі партії, які торгують місцями в прохідній частині списку. Вся надія – на тиск колективного Заходу, який минулої осені і підштовхнув ВР прийняти законопроект про ВК в першому читанні.

Голова аналітичного центру «Третій сектор» Андрій Золотарьов вважає, що проведення виборів за новим виборчим законодавством не входить в плани нинішньої влади, так як вона може залишитися за бортом української політики. А після цього деякі можуть навіть опинитися за ґратами. На думку аналітика ВК або не буде прийнятий, або буде значно змінений.

Дев’ята сесія Верховної Ради: прощання знедоторканністю

Не обійде парламент увагою і тему депутатської недоторканності. Її традиційно піднімають «під вибори». Піднімуть і цього разу, тим більше, що Конституційний Суд схвалив проект президента (№7203, передбачає зняття з парламентаріїв недоторканності з 1 січня 2020 року), і проект ряду нардепів (№6773, що передбачає зняття з депутатів ВР недоторканності після вступу документи чинності, тобто, можливо, навіть до нових парламентських виборів, намічених на осінь 2019 року).

Між тим, парламентський комітет з питань правової політики та правосуддя незадовго до літніх канікул повідомив, що вирішив доопрацювати законопроекти про скасування недоторканності. Мовляв, Конституційний суд вказав на деякі ризики після ліквідації парламентського імунітету. КС, дійсно, застеріг ВР про небезпеку повної відміни депутатського імунітету в умовах наших далеких від досконалості політичної і правової системи України. Але, як ми вказували, в цілому схвалив обидва законопроекти. І все ж у ВР вирішили з ними не поспішати.

Профільний комітет рекомендує встановити термін розробки пропозицій і поправок в документи іншими комітетами до 19 вересня, а термін опрацювання цих поправок і пропозицій – до 5 жовтня. Тобто, лише у середині осені нардепи можуть спробувати набрати конституційну більшість (300 голосів) і проголосувати за давно обіцяне зняття з себе, улюблених (або зі своїх наступників), недоторканності.

«З урахуванням рішення профільного комітету ВР і очікуваних нових уявлень про зняття депутатської недоторканності від генпрокурора, складається враження, що скасування імунітету знову стане не більше ніж темою для розмов під час виборчої кампанії. Адже ще до відправлення законопроекту до Конституційного суду в кулуарах ВР ходили розмови, що боротьба з недоторканність цього разу – це серйозно», – зазначає парламентський кореспондент Ярослав Конощук.

Як би те ні було, законопроекти обов’язково винесуть в зал засідань. І буде дуже цікаво подивитися, хто і як проголосує.

Дев’ята сесія Верховної Ради: Донбас, нацбез, авто і кадри

Практично будь-який законопроект з тих, що спробують розглянути восени нардепи, буде проектуватися на прийдешні вибори.

Це стосується і рішення про те, чи продовжувати ще на один рік закон про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей (ОРДЛО), навколо якого вже почалися дебати. Відповідне рішення потрібно буде прийняти в жовтні. Багато хто в парламенті з різних причин виступає різко проти.

«Перед закінченням терміну в цьому році будемо радитися – є необхідність ще на рік продовжувати, або такої потреби вже немає. Це буде у великій мірі залежати і від позиції наших міжнародних партнерів. Адже зрозуміло: нам вкрай важливо утримати санкції проти Росії. Для міжнародного позиціонування України, для захисту українських інтересів не тільки на внутрішньодержавному, але і на міждержавному рівні, наскільки це важливо», – зазначив спікер Парубій.

Попіаритися на цій темі (у різному її ракурсі) напередодні виборів захочуть багатьох. Те ж саме стосується розгляду законопроектів, які імплементують закон про національну безпеку. Той був прийнятий ВР 21 червня і важливий для зближення України і НАТО.

Але в документі є чимало слабких місць, а прийняття профільних законів про СБУ, розвідку і про створення у Верховній Раді комітету з питань розвідки обіцяють нові торги і чвари під парламентським куполом.

Дасть привід для піару і закулісних ігор і спроба прийняти в цілому законопроект №8487, який значно знижує вартість розмитнення автомобілів. У першому читанні ВР прийняла його 13 липня.

«Ще однією темою виборчої кампанії, яка може отримати розвиток під куполом восени, стане зниження ставок акцизів на машини на іноземній реєстрації та нові авто. Перед парламентськими канікулами депутати в першому читанні підтримали законопроект про зниження ставок акцизів на нові і б / у автомобілі, згідно з яким передбачається більш ніж дворазове зниження акцизу. Цьому передувала не одна акція протесту під парламентом водіїв машин на іноземній реєстрації та представників «АвроЕвроСили», які вимагали дешевого розмитнення б\у машин з країн ЄС», – зазначає парламентський кореспондент Ярослав Конощук.

Просування цієї ідеї джерела 112.ua у складі фракції «Блок Петра Порошенко» пояснюють виборами і боротьбою за цей сегмент електорату між прихильниками президента Петра Порошенка і олігарха Ігоря Коломойського, з оточенням якого пов’язували протести т. н. «євробляхерів»

І ще. Крім ЦВК, будуть підніматися інші кадрові питання. Так, за парламентом залишилися дві квоти в суддівському корпусі Конституційного суду України. БПП посилено лобіює ідею створення Міністерства з питань ветеранів (це дасть можливість «підсісти» на гроші Мінсоцполітики, яке зараз перебуває під контролем прем’єра Володимира Гройсмана. Досі з приставками в. о. працюють очільники МОЗ та Мінфіну. Подали у відставку, але так і не звільнені голови Мінагрополітики та Міністерства інформаційної політики. Можна не сумніватися, що за всі ці пости розгорнеться неабияка драчка. І головним шоу осені, щоб там не готували телеканали, стане зал засідань Верховної Ради.

http://marker.ua/ua/politicheskij-blok/vybory/5129-devyataya-sessiya-verhovnoj-rady-nas-zhdet-bolshoj-torg/