хочу сюди!
 

Ліда

50 років, водолій, познайомиться з хлопцем у віці 46-56 років

Замітки з міткою «my poetry»

Справжнє літо

Не бабине, а справжнє літо:Стрекочуть коники в траві,На роверах, життям побитих,Прямують діти в Лузервілль.Ті відчайдушно білі айстриМіж чорнобривців сонць жаркихЧитають Маргариту й Майстра,Ба, вітер-клептоман затих,І ми тихенько провалилисьУ червоточину в часахТам, де річок дрімають звиви,Кружляє полум'яний птах,І кісточки так гріє ніжноМіж Стоунхенджа давніх брилКамням дорожним і наріжним.Щасти шляхами в Лузервілль!

Суботнім ранком

Не лежи, як боби,Вересневого ранкуПікінесу зробиКраще ти вишиванкуІ залиш свій фейсбукБуде ще днів холоднихДля облич наших й рукСяють сонця безодніЩо, мізерні грошІ?Ринок баб незворушних?Нумо, купим мерщійЗапашних теплих грушок!І провітримо сплінПо паркам і алеямЗавтра? Ну і чорт з ним!Білі хмари-лілеїКвітнуть щиро на тліКобальтОвого небаМи підемо із тілТихо і не ганебноКлен спіймав дивну митьЗамилуваний: «Врода!»Бо у сквері сидитьТа мадонна з айподом

Експрес "Сади - ..."

Прямий експрес крізь листопадКінцевий пункт не знати кращеПроміння сонячне - ледащоВсе слабше гріє схудлий задГалюцінуючих садівОсінній тріп їх сонно-кволийВід цукру звільненої колиЗакрутить в колір листя зливТакий невимушений жартПелюсток жовтих левітаційІ вітер просто з Мису АкційНесе листів картярський фартІ напіврозпаду Ван ГогВсі скуштував відтінки охриІ пильний, як боєць із ВОХРи,Йде крізь сади японський богХоди сюди, забувши зло,В обійми сяючих проспектівСвітило - няша й красапетаКидає...

Читати далі...

Невдалий вірш на шкільний літературний конкурс

Замість епіграфаМене знову скубуть:"Напиши, ти ж хист маєш"Та виходить ця муть -Мабуть, "не проконає"Зійде кленовий зорепадНа ринок, кличуть що стихійним,Одна стихія - животіння,І тріск каштанових гранат.Серця березові падуть(Де майже половецькі баби)На диски Modern Talking, ABBA,На мешти (в них небіжчик бувРоків назад десятка з триВ славетний час перебудови)Що тільки не виносять вдови -"Казки чудь, мері і мордви".І невагомо шелеститьПожовкле листя на брошури&quot...

Читати далі...

Все добре (здається)

Ходімте в сад. Я покажу вам сад,Де на колінах яблуні спить вітер.А згорблений чумацький небопадОсвітлює пахучі очі квітів.М.ВінграновськийЗаходьте на вогник, маркізе де СадІ Захер Мазох (хто іще вас запросить?)Гайда у промінням пронизаний садДе снить літургієй вже ледь тепла осіньХодімо до нас, Мопасане і СартрДе схід розгорта синіх мап небосхилиНе знайдеш в них контури індій, суматрТам всі...

Читати далі...

К осени

Безвкусно-ржавый драндулетНа перепутье на былинном,Пошто тебе куют сонет,Слагают стансы, рэп и гимны?Рифмопроходцы всех породПоют хвалу кастратов хором,Как может этот жирный ротРечь про очарованье взоров?В тебе все ищут острых драмИ чувств надрывных (так напрасно)С гундосым пеньем харирамТы метишь винограды красным.Плебс жаждет утр прозрачных гжельИ листопадов блюз пригожий,Ты приготовила ужеИ мешковину, и рогожу.И в воспаленных головахНеизъяснимую усладуТаит синхронный желтый взмахДней...

Читати далі...

Всім писати! Я сказав "писати!"

В продовження темиІ скроні сонцем змучених каштанівСвятково вже прикрасила іржаВ намистах і плащі, пістрявих штаняхПо-павиному входить, як раджа,Осінній перший гордовитий місяцьІ промовляє до піїтів: «Гоу,А нумо прославляти смак кориці,Що на губах залишила любовУ шелесті шафраннім днин гаїнихВставляйте свій підроблений п’ятакІ шурхотіть по листю в колір глиниЗамацаними римами. Це такПриродно набивати вату в плечі,Шукати хоч якихось теплих слівВ повільних мандрах листя і картечіХто ж скаже...

Читати далі...

Мені замовили

… і першовереснЕвих свят напалмПожер етюди шахові – гамбітиТа ендшпілі. У вихилястість пальмЗасмаглії гойдаються кобіти.Мабуть усе згоріло, бо меніКошачі потягусі ті байдужі.І, те що рано-вранці променить,Під вечір випаровує калюжі.Плює Везувій в дивність білих плямТа гойдалки пусті, але ще теплі.Із дійових осіб гри по ролям – Лише чорти в веселому вертепі.І, судячи з очей зустрічних краль,Їх порт приписки – то, мабуть, Тортуга.Розчервоніла пика, мов кораль,І в диханні – лише коньяк та...

Читати далі...

Трое провожатых

Нас будет трое: ваш покорнейший слуга,В.А. – печален, полон темных меланхолийИ алкоголь (уже мне шепчет: «Дайте два»)В этой затерянной средь сумерек юдоли.И мы направим свои праздные стопыТуда где свет. И скажем: «Братец виночерпий,Плесни нам яду (быстро перейдя на «ты»)В бутыль пластмасс изящных антидот от смерти»Брат виночерпий, братец кролик и брат-дваНа нас посмотрят, явно сдерживая скепсис,И не обслужат, блин, оставив умиратьСредь сочных семг и худосочных дев (no mercy).Мы обратим свой...

Читати далі...

К Октавиану

Не летний запах источают травыИ замедляется полет шмеля."Малята, ось така собі ***", -Сказал не дед Панас, но кто-то правый.Вопросом "Кто?" не сотрясаем воздух,Ведем себя прилично, как в раю.Кто поднимает красную зарю,Чтоб Кремль окрасить в цвет кровавый, грозный?На триптихе на летнем крайний слева,Кто зрелищами мечет так в народ?Когда он шагом хищника идет,Снопами - "бух!" принцессы, королевыПохолоданьем дышит тонкий профиль,Некроток взгляд и высоко чело.Пусть...

Читати далі...