Уважаемые депутаты.
Три с половиной года назад народ Украины совершил большую ошибку, избрав меня Президентом страны.
Так вышло, что бизнесмен во мне победил Президента. Я не смог продать «Рошен», зато по всей стране открывал все новые и новые магазины моего имени. Война оказалась настолько прибыльным делом, что и ее я никак не могу закончить, или хотя бы отдать в «слепой траст» - ей занимаемся в ручном ежедневном режиме я и мои подельники.
У меня нет времени ездить по миру и добиваться гарантий безопасности для Украины – внезапно разросшийся бизнес требует моего ежедневного присутствия.
Вы не хуже меня знаете, что без взяток в нашей стране ни один вопрос не решить, поэтому коррупция помогает решить все вопросы и борьба с ней потеряла для меня интерес. Хотя для страны это губительно, но для меня прибыльно.

1 березня 2014 року. Засідання РНБО.
          Своїми словами звісно. Хто ж там дасть записувати....
     На той час рускіе фашисти вже не приховували своїх намірив окупувати Крим.Совет Федерації Рашкі одноголосно підтримав лист Путіна про введення військ в Україну. Де-факто це означало, що з 1 березня 2014 року Рашка оголосила Україні війну.

Турчинов скликав РНБО. І запросив на засідання Юлію Тимошенко.
          Що будемо робити, запитує Турчинов.
          Ну, і почалося обговорення.
          Прем'єр-міністр Яценюк про "нема грошей", відсутність кадрів і "ми Україну не віддамо".
          Міністр оборони про заіржавлені кулі, пробиті колеса танків, слабкий бойовий дух солдат.
          Міністр внутрішніх справ та Голова СБУ про відмову виконувати накази підлеглими, про саботаж.
          І так далі, в такому ж дусі. Ніхто не хоче брати на себе відповідальність, ніхто не пропонує ніяких рішень. Пустопорожня балаканина.
    
Юлія Тимошенко:
          Я відмовляюся вірити тому, що зараз чую. Ви що, не розумієте, що Рашка оголосили Україні війну? Більше того, повним ходом йде окупація Криму.
          Оголошуйте военний стан. Це не повинно обговорюватися. Не знаєте, як діяти, дійте по закону. Можна обговорювати чи тільки в Криму, чи по всій Україні. Але военний стан повинен бути введений обов'язково.
          Відповідно і економіка України повинна бути переведена на військові потреби.
          Міністерству оборони провести інвентаризацію всієї техніки. Що потребує ремонту, негайно передавати на заводи,для ремонту. Скласти заявку, що треба для армії, чого не вистачає для ведення бойових дій, для екіпірування солдат, для їх побуту.
          Прем'єр-міністру завантажити оборонну промисловість замовленнями на виготовлення танків, бронетранспортерів, стрілецької зброї і всього, що потребує армія. Звернутися до світової спільноти за наданням Україні фінансової та військової допомоги.
          Виконуючому обов'язки Президента зв'язатися з лідерами провідних демократичних країн, повідомити про те, що відбувається в Україні, що фашистська Рашка напала на Україну та попросити їх підтримати нашу країну.
          Міністру внутрішніх справ та Голові СБУ звільнити всіх саботажників, зрадників, всіх, хто відмовляється виконувати накази. Як це нема ким замінити? Мільйони людей, патріотів по всій країні виходили на Майдан, беріть їх на роботу у свої відомства. А десятки тисяч патріотів, що були звільнені режимом Януковича? Повертайте їх. Те саме стосується і армії.
          І взагалі, в усіх гілках влади провести радикальну чисту. Звільнити ренегатів, корупціонерів, прислужників режиму Януковича, всіх, хто чинить опір владі, перебуваючи у владі. І не треба говорити, що нема ким замінити, не вводьте людей в оману. Є люди. Їх мільйони. Звертайтеся до них, вони обов'язково відгукнуться. Подивіться скільки добровольців прийшли до військкоматів.
          В решті-решт, захищати Україну!
          Там де треба зброєю, захищати зброєю, де дипломатією, дипломатією. Не треба розпускати соплі, лякати себе та всіх українців, яка страшна Рашка, яка в неї величезна армія, Правда на нашому боці, у людей патріотичний підйом, вони не бояться ворога, а ви збирається демонструвати пораженство.

Всього вже не згадаю, що говорила Тимошенко, але всі її пропозиції стосувалися активного захисту країни.
         Далі було обговорення, гнилі звинувачення в бік Тимошенко, сльозливі скарги. що ми не можемо протистояти ворогові, що нам треба уникнути смертей і т.п.
         На виході пшик. Вирішили не чинити активний опір, спостерігати за тим, що відбувається, ніяких організаційних рішень щодо вводу военнго стану не приймати.
     Обраний 25 травня 2014 року Президентом, Петро Порошенко, продовжив ту саму політику, але з ще більшим ухилом на пораженство, на зраду, на закулісні перемовини.
         Станом на сьогодні, 23 травня 2015 року, Крим зданий, частина Донбасу палахкотить у вогні, десятки тисяч загиблих, економіка країни летить у прірву, народ в злиднях.
     Після того РНБО, Юлію Тимошенко вже не запрошували на засідання.