хочу сюди!
-
-
49 років, телець, познайомиться з хлопцем у віці 44-53 років
Замітки з міткою «голодомор»
Лазар Каганович...
- 21.06.10, 02:52
За часів Російської імперії українці заселили землі Поволжя, назвавши його "Жовтим клином", землі Кубані - назвавши її "Малиновим клином", землі Півночі Казахстану назвавши цей край "Сірим клином".
В 1932-33-му роках саме тут (як і в Великій Україні) розпочався страшний голод - на землях, заселених українцями... Ініціатором Голодомору окрім Сталіна був і його вірний прибічник - Лазар Каганович...
18
До 75-х роковин Голодомору в Україні
- 22.11.08, 12:19
- Ми любимо тебе, Україно!
27
23 докази геноциду й жодного спростування
- 24.11.11, 18:04
- Ми любимо тебе, Україно!
Янукович закликає вивчати факти. А факти, такі, що навіть 7 мільйонів жертв може виявитися мінімальною оцінкою.
Якщо Голодомор – не Геноцид, а "спільна трагедія", то як так сталося, що між переписами 1926 і 1937-го років населення СРСР, без урахування українців і казахів, зросло на 119,4%? За цей же час чисельність українців зменшилася на 15,3% від чисельності українців у 1926-му році. Тобто станом на 1937 рік число українців, у разі поширення на них загальносоюзних тенденцій, мало б становити 37,246 мільйона.
А СТАНОВИЛО 26,421 МІЛЬЙОНІВ, ТОБТО НА 10,825 МІЛЬЙОНІВ МЕНШЕ.
Звичайно, можна сказати, що перепис 1937 року організували шкідники троцькісти-бухарінці, за що їх було жорстко, але справедливо покарано радянським правосуддям.
Але як тоді з даними офіційно визнаного в СРСР радянського перепису 1939 року?
За цими даними, кількість українців з 1926-го по 1939-ий роки скоротилася з 31,195 до 28,111 мільйона, тобто на 11 відсотків. За цей же час, приміром, кількість росіян зросла з 77,791 до 99,591 мільйонів, тобто на 28%. Населення СРСР загалом зросло на 16% - зі 147,028 до 170,557 мільйона.
Якби на Україну поширити хоча б середньосоюзні темпи зростання населення, навіть з урахуванням показників України, то тоді кількість українців у 1939 році мала б становити 36,186 мільйона, тобто на 8,075 мільйона більше, ніж їх виявилося насправді.
І це при тому, що ще на початку ХХ століття Україну за швидкістю зростання населення порівнювали з Китаєм. А сьогодні Україна - №1 у світі за швидкістю зменшення населення.
Можна було б поставити Януковичу, який заперечив геноцидний характер Голодомору, ще чимало запитань. Наприклад, такі:
· Чому в селах України, які проводили відповідні обрахунки, кількість загиблих у результаті Голодомору більша, ніж у Другій світовій війні? У ній загинуло щонайменше шість з половиною мільйона мешканців України.
· Чому з усього СРСР в 1932-1933 роках лише в Україні застосовувалися військові операції з огородження, з тим щоб не дати населенню врятуватися від голодної смерті?
· Області України, населені пункти, а також сам кордон УРСР у 1932-1933 роках були оточені військовими загонами, у сутичках з якими загинуло багато втікачів. Цьому є маса доказів та свідчень досі живих людей.
· Чому нічого схожого в інших регіонах СРСР не було?
· Чому єдиним регіоном, крім України, де в 1932-1933 роках були застосовані збройні сили для огородження територій після вилучення харчів у населення, стала Кубань - єдиний регіон СРСР поза Україною, де на той час переважало українське населення?
· Чому по всьому периметру кордону України, від Житомирщини до Луганщини, розташовано численні українські села, які вимирали з голоду, а за кілька кілометрів, за кордоном України, населення інших республік - Росії та Білорусії - не згадує жертв голодомору?
· Чому тільки щодо населення України було ухвалено постанову, яка запровадила вилучення в селян не лише зерна, а всіх без винятку харчових запасів?
· Чому в розпал голоду 22 січня 1933 року Кремль спеціальною директивою наказав не допускати виїзду селян із території України й Кубані в інші райони, а "тих, хто пробрався на північ" негайно заарештовувати, і, після того, як були виявлені "контрреволюційні елементи", висилати на місця попереднього проживання?
· Чому в розпал голодомору, 17 березня 1933 року, було прийнято постанову, згідно з якою вихід із колгоспу допускався тільки з дозволу адміністрації на основі організованого набору робочої сили?
· Чому поселенців і червоноармійців, які заселялися на місце вимерлих селян, влада забезпечувала харчами, а місцеве населення - ні?
· Чому Голодомор проводився паралельно з відновленням масштабних репресій проти культурної еліти України та згортанням українізації в Україні й на Кубані?
· Чому про Голод у Поволжі 1921-1922 років у СРСР можна було вільно писати, а про просту згадку про Голодомор в Україні ще в 1980-х роках можна було потрапити за ґрати? Чому в розпал Голодомору в Україні СРСР називав повідомлення про нього у світі "брудними наклепами" йпродовжував так робити ще десятиліття?
· Чому під час Голодомору в Україні в 1932-1933 роках СРСР експортував за кордон мільйони тонн зерна та значні обсяги інших харчів, чому є маса підтверджень в офіційній біржовій статистиці?
· Убивство мільйонів українців завдало значної шкоди економіці СРСР. Найбільш вразливими до голоду є діти. Вони мали б стати продуктивним населенням і основою економічної могутності країни. Однак СРСР усе одно пішов на їхнє вбивство. В українських селах постійно народжувалися люди, виховані українською мовою в українських традиціях. Врятувати їх від голодної смерті коштувало б копійки в порівнянні з тим, що ці люди щороку заробляли для країни. Однак керівництво СРСР їх не врятувало. Чому?
· Невже в такій країні, як СРСР, де люди часто боялися говорити пошепки під ковдрою, могли вмирати від голоду мільйонами протягом майже двох років без відома й схвалення цього в Москві?
· Чому іноземні дипломати повідомляли про приватні заяви радянських керівників про те, що в Україні в результаті голоду "етнографічний матеріал буде змінено"?
· Радянський Союз здійснив геноцидні дії у вигляді виселення проти низки народів Криму й Кавказу. Невже Сталін більше любив українців?
· Чому свідки розмови Сталіна за участі Постишева і Косіора, заявляли, як Сталін похвалив їх за звіти в Москву про кількість померлих від голоду в Україні і сказав Постишеву: "Ты, Паша, назначен нами туда в роли главгола (главнокомандующего голодом), и этим оружием сделаешь там больше, чем Семен конными армиями. Стасик (Косіор) немного растерялся, а у тебя рука и воля железные"?
· Чи довіряє Віктор Янукович матеріалам з`їзду КПРС і самому Генеральному секретареві Комуністичної партії про те, що Сталін вирішив виселити всіх українців з України: "Українці уникли цієї долі тому, що їх занадто багато й нікуди було вислати. А то він (Сталін) і їх би виселив".
· Ця ідея була реалізована в наказі народного комісара внутрішніх справ СРСР Берії та заступника народного комісара оборони СРСР Жукова від 22 червня 1944 року про виселення всіх українців до Сибіру.
· У своїх спогадах радянські генерали зізналися в існуванні такого наказу та готовності його виконати. Про те, що всіх українців збиралися виселити з України, на ХХ з`їзді КПРС у 1956 році зізнався генеральний секретар КПРС Хрущов.
· Згідно зі спогадами американського державного секретаря Стеттініуса, під час переговорів у Ялті в 1945 році Сталін скаржився на "ненадійне" становище в Україні, та жалкував, що не ухвалив рішення про виселення українців до Сибіру.
· Якщо в 1944 році керівництво СРСР було готове на геноцид українців посеред війни, то чому вони не могли цього хотіти в 1933?
Якби президенту була важливіша правда і повага до земляків (якщо не співвітчизників) за окрик з Москви, то він би дав логічну відповідь на ці питання.
А найголовнішу відповідь мають дати собі українці. До таких катастрофічних наслідків призвела втрата державності у Визвольних змаганнях 1917-1923 рр. І зараз наміром вступити до Митного союзу, змінивши Конституцію, „українська” влада в особі Януковича фактично створює передумову для чергової трагедії. Бо ж ніхто з ідеологів „руского міра” й не збирається приховувати, що для цього „міра” український народ є помилкою, яку треба виправити (викорінити).
Олександр Палій, історик
http://www.unian.net/ukr/news/news-408524.html
Якщо Голодомор – не Геноцид, а "спільна трагедія", то як так сталося, що між переписами 1926 і 1937-го років населення СРСР, без урахування українців і казахів, зросло на 119,4%? За цей же час чисельність українців зменшилася на 15,3% від чисельності українців у 1926-му році. Тобто станом на 1937 рік число українців, у разі поширення на них загальносоюзних тенденцій, мало б становити 37,246 мільйона.
А СТАНОВИЛО 26,421 МІЛЬЙОНІВ, ТОБТО НА 10,825 МІЛЬЙОНІВ МЕНШЕ.
Звичайно, можна сказати, що перепис 1937 року організували шкідники троцькісти-бухарінці, за що їх було жорстко, але справедливо покарано радянським правосуддям.
Але як тоді з даними офіційно визнаного в СРСР радянського перепису 1939 року?
За цими даними, кількість українців з 1926-го по 1939-ий роки скоротилася з 31,195 до 28,111 мільйона, тобто на 11 відсотків. За цей же час, приміром, кількість росіян зросла з 77,791 до 99,591 мільйонів, тобто на 28%. Населення СРСР загалом зросло на 16% - зі 147,028 до 170,557 мільйона.
Якби на Україну поширити хоча б середньосоюзні темпи зростання населення, навіть з урахуванням показників України, то тоді кількість українців у 1939 році мала б становити 36,186 мільйона, тобто на 8,075 мільйона більше, ніж їх виявилося насправді.
І це при тому, що ще на початку ХХ століття Україну за швидкістю зростання населення порівнювали з Китаєм. А сьогодні Україна - №1 у світі за швидкістю зменшення населення.
Можна було б поставити Януковичу, який заперечив геноцидний характер Голодомору, ще чимало запитань. Наприклад, такі:
· Чому в селах України, які проводили відповідні обрахунки, кількість загиблих у результаті Голодомору більша, ніж у Другій світовій війні? У ній загинуло щонайменше шість з половиною мільйона мешканців України.
· Чому з усього СРСР в 1932-1933 роках лише в Україні застосовувалися військові операції з огородження, з тим щоб не дати населенню врятуватися від голодної смерті?
· Області України, населені пункти, а також сам кордон УРСР у 1932-1933 роках були оточені військовими загонами, у сутичках з якими загинуло багато втікачів. Цьому є маса доказів та свідчень досі живих людей.
· Чому нічого схожого в інших регіонах СРСР не було?
· Чому єдиним регіоном, крім України, де в 1932-1933 роках були застосовані збройні сили для огородження територій після вилучення харчів у населення, стала Кубань - єдиний регіон СРСР поза Україною, де на той час переважало українське населення?
· Чому по всьому периметру кордону України, від Житомирщини до Луганщини, розташовано численні українські села, які вимирали з голоду, а за кілька кілометрів, за кордоном України, населення інших республік - Росії та Білорусії - не згадує жертв голодомору?
· Чому тільки щодо населення України було ухвалено постанову, яка запровадила вилучення в селян не лише зерна, а всіх без винятку харчових запасів?
· Чому в розпал голоду 22 січня 1933 року Кремль спеціальною директивою наказав не допускати виїзду селян із території України й Кубані в інші райони, а "тих, хто пробрався на північ" негайно заарештовувати, і, після того, як були виявлені "контрреволюційні елементи", висилати на місця попереднього проживання?
· Чому в розпал голодомору, 17 березня 1933 року, було прийнято постанову, згідно з якою вихід із колгоспу допускався тільки з дозволу адміністрації на основі організованого набору робочої сили?
· Чому поселенців і червоноармійців, які заселялися на місце вимерлих селян, влада забезпечувала харчами, а місцеве населення - ні?
· Чому Голодомор проводився паралельно з відновленням масштабних репресій проти культурної еліти України та згортанням українізації в Україні й на Кубані?
· Чому про Голод у Поволжі 1921-1922 років у СРСР можна було вільно писати, а про просту згадку про Голодомор в Україні ще в 1980-х роках можна було потрапити за ґрати? Чому в розпал Голодомору в Україні СРСР називав повідомлення про нього у світі "брудними наклепами" йпродовжував так робити ще десятиліття?
· Чому під час Голодомору в Україні в 1932-1933 роках СРСР експортував за кордон мільйони тонн зерна та значні обсяги інших харчів, чому є маса підтверджень в офіційній біржовій статистиці?
· Убивство мільйонів українців завдало значної шкоди економіці СРСР. Найбільш вразливими до голоду є діти. Вони мали б стати продуктивним населенням і основою економічної могутності країни. Однак СРСР усе одно пішов на їхнє вбивство. В українських селах постійно народжувалися люди, виховані українською мовою в українських традиціях. Врятувати їх від голодної смерті коштувало б копійки в порівнянні з тим, що ці люди щороку заробляли для країни. Однак керівництво СРСР їх не врятувало. Чому?
· Невже в такій країні, як СРСР, де люди часто боялися говорити пошепки під ковдрою, могли вмирати від голоду мільйонами протягом майже двох років без відома й схвалення цього в Москві?
· Чому іноземні дипломати повідомляли про приватні заяви радянських керівників про те, що в Україні в результаті голоду "етнографічний матеріал буде змінено"?
· Радянський Союз здійснив геноцидні дії у вигляді виселення проти низки народів Криму й Кавказу. Невже Сталін більше любив українців?
· Чому свідки розмови Сталіна за участі Постишева і Косіора, заявляли, як Сталін похвалив їх за звіти в Москву про кількість померлих від голоду в Україні і сказав Постишеву: "Ты, Паша, назначен нами туда в роли главгола (главнокомандующего голодом), и этим оружием сделаешь там больше, чем Семен конными армиями. Стасик (Косіор) немного растерялся, а у тебя рука и воля железные"?
· Чи довіряє Віктор Янукович матеріалам з`їзду КПРС і самому Генеральному секретареві Комуністичної партії про те, що Сталін вирішив виселити всіх українців з України: "Українці уникли цієї долі тому, що їх занадто багато й нікуди було вислати. А то він (Сталін) і їх би виселив".
· Ця ідея була реалізована в наказі народного комісара внутрішніх справ СРСР Берії та заступника народного комісара оборони СРСР Жукова від 22 червня 1944 року про виселення всіх українців до Сибіру.
· У своїх спогадах радянські генерали зізналися в існуванні такого наказу та готовності його виконати. Про те, що всіх українців збиралися виселити з України, на ХХ з`їзді КПРС у 1956 році зізнався генеральний секретар КПРС Хрущов.
· Згідно зі спогадами американського державного секретаря Стеттініуса, під час переговорів у Ялті в 1945 році Сталін скаржився на "ненадійне" становище в Україні, та жалкував, що не ухвалив рішення про виселення українців до Сибіру.
· Якщо в 1944 році керівництво СРСР було готове на геноцид українців посеред війни, то чому вони не могли цього хотіти в 1933?
Якби президенту була важливіша правда і повага до земляків (якщо не співвітчизників) за окрик з Москви, то він би дав логічну відповідь на ці питання.
А найголовнішу відповідь мають дати собі українці. До таких катастрофічних наслідків призвела втрата державності у Визвольних змаганнях 1917-1923 рр. І зараз наміром вступити до Митного союзу, змінивши Конституцію, „українська” влада в особі Януковича фактично створює передумову для чергової трагедії. Бо ж ніхто з ідеологів „руского міра” й не збирається приховувати, що для цього „міра” український народ є помилкою, яку треба виправити (викорінити).
Олександр Палій, історик
http://www.unian.net/ukr/news/news-408524.html
22
Американцы вырастили монстра
- 27.02.12, 13:04
- ВАРТА
Американцы вырастили монстра
Главным архитектором и интеллектуальным движителем сталинской индустриализации был Альберт Канн. Проектировщик заводов Форда. Именно он разработал технологию, которая позволяла за несколько месяцев спроектировать огромный завод и так же быстро его построить. В 1928 г. его пригласили в СССР. Разруха и полное отсутствие специалистов. Канн начинал на пустом месте. В Москве открылся филиал американской фирмы Канна, во главе которого оказался его брат Мориц. Филиал получил советское название «Госпроектстрой». Первой ласточкой был Сталинградский тракторный завод. После того, как конструкции для Сталинградского тракторного были изготовлены в США, привезены в СССР, и за шесть месяцев смонтированы, Канну был предложен пакет заказов на проектирование и строительство промышленных предприятий с примерной стоимостью 2 млрд. $. Если скорректировать эту сумму на современные цены, то это --- 220 млрд. $. С 1929 по 1932 год фирма Альберта Канна спроектировала для СССР 571 промышленное предприятие. В их числе: тракторные заводы в Сталинграде, Челябинске, Харькове, Томске; самолетостроительные заводы в Краматорске и Томске; автомобильные заводы в Челябинске, Москве, Сталинграде, Нижнем Новгороде, Самаре; кузнечные цеха в Челябинске, Днепропетровске, Харькове, Коломне, Люберецке, Магнитогорске, Нижнем Тагиле, Сталинграде; станкостроительные заводы в Калуге, Новосибирске, Верхней Сольде; прокатный стан в Москве; литейные заводы в Челябинске, Днепропетровске, Харькове, Коломне, Люберецке, Магнитогорске, Сормово, Сталинграде; механические цеха в Челябинске, Люберецке, Подольске, Сталинграде, Свердловске; теплоэлектростанция в Якутске; сталелитейные и прокатные станы в Каменском, Коломне, Кузнецке, Магнитогорске, Нижнем Тагиле, Верхнем Тагиле, Сормово; Ленинградский алюминиевый завод; Уральская асбестовая фабрика и пр. Канн спроектировал всю российскую промышленность. Всю советскую военную промышленность. Может возникнуть вопрос, где кремлёвское правительство находило деньги, чтобы финансировать такое небывалое строительство? В 1930 году с Украины вывезли 7,7 млн тонн зерна, которое главным образом ушло на покрытие экспортных обязательств страны. В 1931 году республика снова должна была сдать плановые 7,7 млн тонн, в то время как урожай зерна снизился до 5 млн тонн. В 1931 году в пяти регионах СССР - в Западной Сибири, Казахстане, на Урале, на Средней и Нижней Волге - вследствие засухи был неурожай, что значительно сократило хлебные ресурсы страны. Некомпетентная политика в сельском хозяйстве и экстенсивный экспорт зерна урожая 1931 года сделали ситуацию критической. В 1932 году последовал еще больший спад производства продуктов питания, и прежде всего за счет основных хлебопроизводящих районов СССР - зерновых районов УССР и Кубани. Выкачивание зерна из голодной республики требовало железной дисциплины, полного повиновения. В августе 1932 года была введена смертная казнь за хищение колхозной собственности (Закон о "пяти колосках"). По стране к началу 1933 года за неполные пять месяцев по этому закону было осуждено 54 645 человек, из них 2110 - к высшей мере наказания. Для выбивания остатков хлеба из городов в деревни направили 112 тысяч членов партии, людей, не знавших проблемы села. Районы, не справляющиеся со сдачей зерна, заносились в "черные списки". В "черном списке" оказалось 86 районов республики. 27 ноября 1932 года Сталин на совместном заседании Политбюро и ЦИКа объяснил трудности с заготовками хлеба "проникновением в колхозы и совхозы антисоветских элементов, которые организовали саботаж и срывы". Газета "Правда" от 4 и 8 декабря 1932 года призвала к решительной борьбе с кулаками, особенно на Украине. 24 января 1933 года союзный ЦК обвинил Компартию Украины в провале сбора зерна, в притуплении большевистской бдительности и направил на Украину секретаря ЦК Павла Постышева. Со своих постов были смещены 237 секретарей райкомов, 249 председателей райисполкомов, свыше половины председателей колхозов. Массовые масштабы смерть от голода приняла в начале марта 1933 года. ОГПУ вело учет умерших только до 15 апреля 1933 года. По этим сводкам количество жертв за четыре с половиной месяца составило 2 млн 420 тысяч 100 человек. Случаев людоедства - 2500. Фирма Альберта Канна была посредником между советским правительством и сотнями западных фирм, была главным поставщиком военно-технической технологии. Но, наступил 1932 год и контракт с фирмой Канна продлён не был. Сталин решил переместить главный строительный центр социализма из США в Европу. Когда к власти пришёл Гитлер, этот центр сосредоточился, в основном, в Германии. Но промышленные объекты, спроектированные Канном, продолжали строиться и во второй и в третьей пятилетках. Можно с уверенностью сказать, что если бы не было вклада Альберта Канна в дело строительства социализма, основы советской военной промышленности не были бы созданы. США, Европа вырастили монстра – милитариста. Взрастили «своего могильщика». Запад не должен повторить ошибку. Путинская-медведевская человеконенавистническая машина, отражающая чаяния умирающей нации, мечтает вовлечь Запад в «модернизацию» России. Неужели найдется «Канн» наших дней и вдохнет жизнь в агонизирующего монстра???
21
28 листопада - запали свічку пам'яті.
- 27.11.09, 15:40
- Велика Україна
-
-
-
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.
19
День пам’яті
- 24.11.12, 17:36
На місто падає імла.
Звичайний день.Осіння сутінь.
І вогник тягнеться до скла –
Минулим, нинішнім, майбутнім.
І вже на відстані руки
Незримі тіні проростають.
І прокидаються свічки
Очима тих, кого не стало.
І ці маленькі пломінці
Стають тихенько перед кожним,
Щоб на окраєць у руці
Дивитись строго і побожно.
Щоб милосердя – мов закон.
Щоб жити – й хвильки не прогаять…
І наша пам’ять ланцюжком
Між цих свічок перебігає.
20
Голодомор, якого "не було"
- 26.04.10, 15:15
Голодомор: обвинение в геноциде
... Однажды заманила она к себе Марусю. «Иди сюда, - говорит, - доченька, я тебе косички вымою, угощу. Иди, иди...» Отрезала ей голову, начала есть эту девочку Марусю, а дед копался в огороде, все слышал, и видит – не выходит Маруся. Нет и нет. Позвал людей, председателя, пошли к Евгении - одни косточки да мясо, да ленточки цветные на волосах. Убрали все в коробочку...
Хорошо помню, как в те годы выполняли план хлебозаготовок. С осени по всем дворам ходила, как тогда называли, «буксирная бригада» - 15-20 человек – с щупами: искали, нет ли где спрятанного хлеба. Если находили, забирали все до крошки.
Крестьянин Баланкин Никифор имел четырех детей, занимался тем, что чинил сапоги и клеил калоши. Семья голодала, потому что все забрала «буксирная бригада». Питались тем, кто что даст. Кто приносил за работу стакан крупы – тогда варили похлебку. Настал момент, когда в доме совсем не было никакой еды, и дети сильно плакали. Когда они голодные уснули, Никифор всем четырем детям и жене перерезал горло, а сам повесился в сенях. Не мог крестьянин пережить такого трудного времени. А был мужик не ленивый, трудолюбивый. Когда «буксирная бригада» пришла к ним, на стук никто не ответил…
***
По соседству с нами жила семья Скороходов. Отец – Скороход Александр, вернулся с гражданской войны слепым на оба глаза. Был у него надел земли – 8 десятин, пара лошадей… Помню, подъехали к скороходам три подводы с красным флагом на первой подводе. На флаге было написано: «Ликвидируем кулаков, как класс». В течение трех часов все из хаты было вынесено на подводы: постельные принадлежности, одежда, обувь, конфискованы поросенок, корова, лошади, зерно в мешках. А слепого Скорохода Александра вынесли в ряднюшке и сильно бросили об дорогу. Затем вышла хозяйка, она вела за руку сына Федю, в другой руке несла маленький узелок. Подняла мужа, отряхнула с него пыль, сын взял его под руку и пошли на железнодорожную станцию.
А к моему отцу приходили в ночное время много раз, угрожая, что он якобы занесен в списки кулаков и завтра приедут раскулачивать. Но все те активисты очень любили водку. Отец из последнего тянулся, чтобы угостить их, и, представьте себе, уцелел.
И.П. Паламарчук, Добровеличковский район, Кировоградская область
Голод 33-го года был устроен искусственно, чтобы сделать людей покорными, сломить их волю. Во время войны я встречал солдат, которые в 1932 году осенью работали портовыми грузчиками и рассказывали, что им приходилось тогда грузить зерно на корабли для отправки за границу. И с другой стороны, зачем забирали у людей фасоль, свеклу и даже жмых? Не в план же хлебозаготовок? Только для создания голода. И эффекта добились. Кто остался в живых, готов был на все, только б не оказаться снова в том же положении. Вот почему потом все пели хвалу «мудрому и любимому вождю». Голод заставил людей молиться на Сталина. Голод страшнее войны.
М.А. Глушич, Черкасская область
ОФИЦИАЛЬНАЯ СПРАВКА
В 1933 году в Западную Европу вывезли около 10 миллионов центнеров зерна. За год до этого 18,1 миллиона центнеров.
По соседству с нами жила семья Скороходов. Отец – Скороход Александр, вернулся с гражданской войны слепым на оба глаза. Был у него надел земли – 8 десятин, пара лошадей… Помню, подъехали к скороходам три подводы с красным флагом на первой подводе. На флаге было написано: «Ликвидируем кулаков, как класс». В течение трех часов все из хаты было вынесено на подводы: постельные принадлежности, одежда, обувь, конфискованы поросенок, корова, лошади, зерно в мешках. А слепого Скорохода Александра вынесли в ряднюшке и сильно бросили об дорогу. Затем вышла хозяйка, она вела за руку сына Федю, в другой руке несла маленький узелок. Подняла мужа, отряхнула с него пыль, сын взял его под руку и пошли на железнодорожную станцию.
А к моему отцу приходили в ночное время много раз, угрожая, что он якобы занесен в списки кулаков и завтра приедут раскулачивать. Но все те активисты очень любили водку. Отец из последнего тянулся, чтобы угостить их, и, представьте себе, уцелел.
И.П. Паламарчук, Добровеличковский район, Кировоградская область
Голод 33-го года был устроен искусственно, чтобы сделать людей покорными, сломить их волю. Во время войны я встречал солдат, которые в 1932 году осенью работали портовыми грузчиками и рассказывали, что им приходилось тогда грузить зерно на корабли для отправки за границу. И с другой стороны, зачем забирали у людей фасоль, свеклу и даже жмых? Не в план же хлебозаготовок? Только для создания голода. И эффекта добились. Кто остался в живых, готов был на все, только б не оказаться снова в том же положении. Вот почему потом все пели хвалу «мудрому и любимому вождю». Голод заставил людей молиться на Сталина. Голод страшнее войны.
М.А. Глушич, Черкасская область
ОФИЦИАЛЬНАЯ СПРАВКА
В 1933 году в Западную Европу вывезли около 10 миллионов центнеров зерна. За год до этого 18,1 миллиона центнеров.
Соседский мальчик Петя помер на улице. Ел траву и так с травой во рту и помер. Семья его вымерла раньше. Как-то на улице подохла лошадь. Люди набросились, начали рвать ее, отталкивая друг друга. Меня тоже оттолкнули взрослые, а матери удалось взять немного кишок.
Отец пухлым поехал в г. Макеевку к материному брату, но тот не мог ему помочь. И он там где-то помер. Дядя потом рассказывал, что хотел найти труп отца, но там были штабеля голых трупов и он не смог опознать. Где могила отца, никто из семьи так и не знает.
М.А. Глушич, Черкасская область
***
Продовольственное положение по районам Харьковской области, и до того довольно тяжелое, за последнее время резко ухудшилось. В результате этого мы имеем значительное усиление наплыва в город Харьков бездомного, беспризорного и нищенствующего элемента.
Наряду с этим резко увеличилось количество обнаруживаемых и подбираемых на улицах г. Харькова трупов умерших на почве голода селян.
Если за февраль было подобрано таких трупов — 431, за март 689, за апрель 477, то май дает за первую декаду — 182 трупа; за вторую — 300 трупов, за третью — 510 трупов.
Итого: 992 трупа
и первые 3 дня июня дают 196 трупов.
Із повідомлення інформаційного сектору оргінструкторського відділу ЦК КП(б)У про факти голоду і недоїдання по окремих областях України
1 квітня 1933 р.
Покойников перестали хоронить, как прежде. Они неделями валялись на улицах и в пустых избах. Иногда трупы притаскивали к сельсовету и бросали их там. Их сваливали в общую яму, едва присыпав сверху. По ночам звери разгребали могилы. Каждый день был днем последним. Смерть стала привычной. Она утратила свою трагичность.
Тихий протяжный стон стоял над селом, живые скелетики, дети ползали по полу, чуть слышно скулили; мужики с налитыми водой ногами бродили по дворам, обессиленные голодной одышкой. Женщины выискивали варево для еды – все было съедено, сварено – крапива, желуди, липовый лист, валявшиеся за хатами копыта, кости, рога, невыделанные овчинные шкуры...
Голод, смерть деревенских знакомых, сошедшие с ума старухи... А ребята, приехавшие из города, ходили по дворам, мимо мертвых и полумертвых, открывали подвалы, копали ямы в сараях, тыкали железными палками в землю, искали, выколачивали кулацкое зерно.
В. Гроссман
Мы жили уже в Одессе, на улице Свердлова, 17... Осенью в городе появились первые голодающие. Они неслышно садились семьями вокруг теплых асфальтовых котлов позади их законных хозяев – беспризорников и молча смотрели в огонь. Глаза у них были одинаковые, у стариков, женщин, грудных детей. Никто не плакал... Сидели неподвижно, обреченно, пока не валились здесь же на новую асфальтовую мостовую. Их место занимали другие... С середины зимы голодающих стало прибавляться. Теперь шли не семьями, а толпами, с черными высохшими лицами, и детей с ними уже не было. Они лежали в подъездах, парадных, на лестницах, прямо на улицах, и глаза у них были открыты.
М. Симашко
Продовольственное положение по районам Харьковской области, и до того довольно тяжелое, за последнее время резко ухудшилось. В результате этого мы имеем значительное усиление наплыва в город Харьков бездомного, беспризорного и нищенствующего элемента.
Наряду с этим резко увеличилось количество обнаруживаемых и подбираемых на улицах г. Харькова трупов умерших на почве голода селян.
Если за февраль было подобрано таких трупов — 431, за март 689, за апрель 477, то май дает за первую декаду — 182 трупа; за вторую — 300 трупов, за третью — 510 трупов.
Итого: 992 трупа
и первые 3 дня июня дают 196 трупов.
Із повідомлення інформаційного сектору оргінструкторського відділу ЦК КП(б)У про факти голоду і недоїдання по окремих областях України
1 квітня 1933 р.
Покойников перестали хоронить, как прежде. Они неделями валялись на улицах и в пустых избах. Иногда трупы притаскивали к сельсовету и бросали их там. Их сваливали в общую яму, едва присыпав сверху. По ночам звери разгребали могилы. Каждый день был днем последним. Смерть стала привычной. Она утратила свою трагичность.
Тихий протяжный стон стоял над селом, живые скелетики, дети ползали по полу, чуть слышно скулили; мужики с налитыми водой ногами бродили по дворам, обессиленные голодной одышкой. Женщины выискивали варево для еды – все было съедено, сварено – крапива, желуди, липовый лист, валявшиеся за хатами копыта, кости, рога, невыделанные овчинные шкуры...
Голод, смерть деревенских знакомых, сошедшие с ума старухи... А ребята, приехавшие из города, ходили по дворам, мимо мертвых и полумертвых, открывали подвалы, копали ямы в сараях, тыкали железными палками в землю, искали, выколачивали кулацкое зерно.
В. Гроссман
Мы жили уже в Одессе, на улице Свердлова, 17... Осенью в городе появились первые голодающие. Они неслышно садились семьями вокруг теплых асфальтовых котлов позади их законных хозяев – беспризорников и молча смотрели в огонь. Глаза у них были одинаковые, у стариков, женщин, грудных детей. Никто не плакал... Сидели неподвижно, обреченно, пока не валились здесь же на новую асфальтовую мостовую. Их место занимали другие... С середины зимы голодающих стало прибавляться. Теперь шли не семьями, а толпами, с черными высохшими лицами, и детей с ними уже не было. Они лежали в подъездах, парадных, на лестницах, прямо на улицах, и глаза у них были открыты.
М. Симашко
***
"Относительно политического положения необходимо сказать, что в Украине царит ужасный голод, вымирают села и уезды, особенно страшная смертность среди детей. Цель этой нечеловеческой акции — окончательно сломать украинскую нацию в расчете на то, что погибнут сотни тысяч, миллионы людей, а остальные — рассеются по бескрайним просторам России..."
Письмо сотрудников Всеукраинской академии наук М.С. Грушевскому (который тогда, в 1933 году, жил в Москве), перехваченное цензурой.
"Относительно политического положения необходимо сказать, что в Украине царит ужасный голод, вымирают села и уезды, особенно страшная смертность среди детей. Цель этой нечеловеческой акции — окончательно сломать украинскую нацию в расчете на то, что погибнут сотни тысяч, миллионы людей, а остальные — рассеются по бескрайним просторам России..."
Письмо сотрудников Всеукраинской академии наук М.С. Грушевскому (который тогда, в 1933 году, жил в Москве), перехваченное цензурой.
***
Указ Москвы требовал того, чтобы крестьяне Украины, Дона и Кубани, прежде всего украинцы, вымерли вместе со своими малыми детьми.
Если в 1930 году вопрос стоял о лишении имущества или о выселении крестьян, то сейчас речь шла уже непосредственно о жизни и смерти миллионов людей.
Если в 1930 году вопрос стоял о лишении имущества или о выселении крестьян, то сейчас речь шла уже непосредственно о жизни и смерти миллионов людей.
***
Касьянов Григорий Петрович был хорошим портным. За пошив заработал шесть пудов ржи. Под нажимом комсода сдал это зерно государству, но его все равно не помиловали, посадили в тюрьму, где он и умер. Остались жена с тремя детьми, самому младшему было полтора месяца. У них также из печки вынули чугунок с тушеной капустой и содержимое выбросили на пол. Когда мать со слезами стала просить не выбрасывать эту еду, то член комсода, местная жительница по фамилии Кондратьева, заставляла детей и мать слизывать капусту языком прямо с пола. Зимой мать с грудным ребенком умерли с голоду, а двух старших мальчиков спасли родственники.
Е. Назарова, Верхнедонской район, Ростовская область
ОБВИНИТЕЛЬНОЕ ЗАКЛЮЧЕНИЕ /по след. делу № 241
Шполянскому райотделению ГПУ стало известно, что гражданин ГОНТАР Иван Мойсеевич зарезал комсомольца КАРМАЛИТУ и ряд других лиц, мясом которых питались и продавали на базаре c. М-Калигорка Шполянского района...
В пораженных людоедством селах с каждым днем укрепляется мнение, что возможно употреблять в пищу человеческое мясо. Это мнение особенно распространяется среди голодных и опухших людей.
За время с 9 января по 12 марта в районах Киевской области учтено:
трупоедство........54 случая,
людоедство.........69 случаев.
Эти цифры, конечно, не точны, ибо в действительности есть гораздо больше фактов, которые нами не учтены.
С комприветом, Розанов
Лист Київського обласного відділення ДПУ голові ДПУ УРСР від 12 березня 1933 року док. № 184.
В 1931 году еще были случаи утайки зерна, которое находили при обыске, обычно 100 фунтов, иногда 200. Но уже в 1932 году такого не было ни разу. Большее, что могли найти,— это 10—20 фунтов, отложенных для кур. Но даже этот “излишек” отбирался.
У меня была соседка – Мороз Евгения, жила рядом. Ходила на костылях. Соседка как соседка, нормальная. И мальчик у нее был маленький, и сестра была, жила в другой хате. Вхожу я к соседке однажды, а мальчонок ее, ему уже года два было, ест кусок мяса, белое такое. Она это мясо быстренько завернула, кинула на печь и говорит: «Это я в Верховенке горяченького купила. Мне и в голову не пришло – разве догадаешься о таком? Она резала детей, сама ела и на базаре продавала. Однажды заманила она к себе Марусю. «Иди сюда, - говорит, - доченька, я тебе косички вымою, угощу. Иди, иди...» Отрезала ей голову, начала есть эту девочку Марусю, а дед копался в огороде, все слышал, и видит – не выходит Маруся. Нет и нет. Позвал людей, председателя, пошли к Евгении - одни косточки да мясо, да ленточки цветные на волосах. Убрали все в коробочку. Евгению и ее сестру, которая помогала ей, отвели в сельсовет. Катерина, мать той девочки загубленной, опухшая. Еле пришла. Так давай эту Евгению палкой, только сил нет, чтобы ударить. Да, а у сестры людоедки тоже недавно ребеночка не стало. Так потащили ее на кладбище, могилку разрыли, чтобы удостовериться, не съели ли она и своего. О, господи, боже ты мой... Отвезли их в район, и там закопали, говорят, живыми закопали, еще земля ворочалась, кричали они, звали, а мальчика ихнего двухлетнего с ними закопали. Говорят, если мясо пробовал... Ох, старая я, лежу, вспоминаю, и будто вчера было. С 1910 года рождения я. А кажется, лет триста прожила, такая мука. Весь белый свет – мука тяжкая...
посилання
Касьянов Григорий Петрович был хорошим портным. За пошив заработал шесть пудов ржи. Под нажимом комсода сдал это зерно государству, но его все равно не помиловали, посадили в тюрьму, где он и умер. Остались жена с тремя детьми, самому младшему было полтора месяца. У них также из печки вынули чугунок с тушеной капустой и содержимое выбросили на пол. Когда мать со слезами стала просить не выбрасывать эту еду, то член комсода, местная жительница по фамилии Кондратьева, заставляла детей и мать слизывать капусту языком прямо с пола. Зимой мать с грудным ребенком умерли с голоду, а двух старших мальчиков спасли родственники.
Е. Назарова, Верхнедонской район, Ростовская область
ОБВИНИТЕЛЬНОЕ ЗАКЛЮЧЕНИЕ /по след. делу № 241
Шполянскому райотделению ГПУ стало известно, что гражданин ГОНТАР Иван Мойсеевич зарезал комсомольца КАРМАЛИТУ и ряд других лиц, мясом которых питались и продавали на базаре c. М-Калигорка Шполянского района...
***
В пораженных людоедством селах с каждым днем укрепляется мнение, что возможно употреблять в пищу человеческое мясо. Это мнение особенно распространяется среди голодных и опухших людей.
За время с 9 января по 12 марта в районах Киевской области учтено:
трупоедство........54 случая,
людоедство.........69 случаев.
Эти цифры, конечно, не точны, ибо в действительности есть гораздо больше фактов, которые нами не учтены.
С комприветом, Розанов
Лист Київського обласного відділення ДПУ голові ДПУ УРСР від 12 березня 1933 року док. № 184.
***
В 1931 году еще были случаи утайки зерна, которое находили при обыске, обычно 100 фунтов, иногда 200. Но уже в 1932 году такого не было ни разу. Большее, что могли найти,— это 10—20 фунтов, отложенных для кур. Но даже этот “излишек” отбирался.
У меня была соседка – Мороз Евгения, жила рядом. Ходила на костылях. Соседка как соседка, нормальная. И мальчик у нее был маленький, и сестра была, жила в другой хате. Вхожу я к соседке однажды, а мальчонок ее, ему уже года два было, ест кусок мяса, белое такое. Она это мясо быстренько завернула, кинула на печь и говорит: «Это я в Верховенке горяченького купила. Мне и в голову не пришло – разве догадаешься о таком? Она резала детей, сама ела и на базаре продавала. Однажды заманила она к себе Марусю. «Иди сюда, - говорит, - доченька, я тебе косички вымою, угощу. Иди, иди...» Отрезала ей голову, начала есть эту девочку Марусю, а дед копался в огороде, все слышал, и видит – не выходит Маруся. Нет и нет. Позвал людей, председателя, пошли к Евгении - одни косточки да мясо, да ленточки цветные на волосах. Убрали все в коробочку. Евгению и ее сестру, которая помогала ей, отвели в сельсовет. Катерина, мать той девочки загубленной, опухшая. Еле пришла. Так давай эту Евгению палкой, только сил нет, чтобы ударить. Да, а у сестры людоедки тоже недавно ребеночка не стало. Так потащили ее на кладбище, могилку разрыли, чтобы удостовериться, не съели ли она и своего. О, господи, боже ты мой... Отвезли их в район, и там закопали, говорят, живыми закопали, еще земля ворочалась, кричали они, звали, а мальчика ихнего двухлетнего с ними закопали. Говорят, если мясо пробовал... Ох, старая я, лежу, вспоминаю, и будто вчера было. С 1910 года рождения я. А кажется, лет триста прожила, такая мука. Весь белый свет – мука тяжкая...
посилання
14
