хочу сюди!
 

светлана

41 рік, скорпіон, познайомиться з хлопцем у віці 35-50 років

Замітки з міткою «нацбанк»

Ще один Меморандум, як ще один злочин

Основною ідеєю Меморандуму щодо врегулювання питання реструктуризації споживчих кредитів в іноземній валюті є зниження фінансового навантаження на позичальників

26.12.2014
прес-реліз
 


Меморандум щодо врегулювання питання реструктуризації споживчих кредитів в іноземній валюті (далі – Меморандум) уже підписаний Громадською радою при Національному банку України (далі – Громадська рада) та банками, що мають найбільший портфель кредитів фізичних осіб в іноземній валюті. Голова Національного банку України Валерія Гонтарева підпише документ після його остаточного підписання всіма зацікавленими учасниками. Про це повідомив представник Національного банку України Андрій Дубас під час брифінгу, що відбувся сьогодні.
 
Він нагадав, що Національний банк України координував весь процес та створив майданчик для ефективного вирішення проблем валютних позичальників.
 
За його словами, основною ідеєю Меморандуму є зниження фінансового навантаження на позичальників у зв’язку з політичною та фінансовою кризою, яка сталася у 2014 році та спричинила девальвацію національної валюти в Україні.
 
"Меморандум є наслідком тривалого процесу узгодження всіх можливих механізмів вирішення цього болючого питання між громадськістю та банками, у результаті якого було прийнято компромісне рішення, – наголосив Андрій Дубас. – Керівники банків виступають за необхідність реструктуризації на умовах солідарної відповідальності бізнесу, суспільства та держави. У свою чергу, Національний банк усебічно підтримує спільне компромісне рішення, яке дасть змогу зменшити напругу в суспільстві".
 
Переведення суми заборгованості в гривню відбуватиметься за курсом на день реструктуризації, а сума різниці реструктуризованого кредиту між курсом іноземної валюти кредиту на день реструктуризації та офіційним курсом іноземної валюти, установленим Національним банком України на 01.01.2014, підлягатиме прощенню пропорційно погашенню боржником заборгованості за кредитом.
 
Під дію Меморандуму підпадають споживчі кредити в іноземній валюті, що забезпечені іпотекою (квартири, будинки, земельні ділянки під житлову забудову та майнові права на житлову нерухомість ), залишок за основною частиною яких не перевищує 2,5 млн. грн. за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, установленим Національним банком України на 01.01.2014.
 
Підписання Меморандуму відкриває шлях до остаточного врегулювання питання реструктуризації споживчих кредитів в іноземній валюті. Він вступає в дію з моменту набрання чинності законом про внесення відповідних змін до Податкового кодексу України. За словами Андрія Дубаса, законопроект про відповідні зміни також має містити норму про відміну дії Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті".
 
"Як компенсаційний механізм, що запропонований банкам, було обрано сформовані під ці кредити страхові резерви банків", – пояснив Андрій Дубас.
 
Регулятор зі свого боку створить Спеціальну комісію з дотримання положень Меморандуму, а також затвердить детальний механізм проведення реструктуризації споживчих кредитів в іноземній валюті згідно з цим Меморандумом відповідною постановою Правління Національного банку України.
 
"Громадська ради закликає всі зацікавлені сторони долучитися до підписання Меморандуму, який, на її думку, є виваженим рішенням та враховує пропозиції як банкірів, так і громадськості", – сказав Андрій Дубас.
 
Нагадаємо, що Громадська рада була створена 16 червня 2014 року з метою забезпечення захисту прав та інтересів споживачів банківських послуг. До складу Громадської ради ввійшли представники громадських організацій, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, банківських асоціацій та об’єднань. Громадська рада є постійно діючим колегіальним консультативно-дорадчим органом, утвореним з метою налагодження ефективної взаємодії Національного банку України з громадськістю для забезпечення стабільності банківської системи, захисту прав та інтересів споживачів банківських послуг та надання Громадською радою пропозицій щодо вдосконалення законодавства України в цій сфері.
 



Національний банк України

Розпочався процес підписання Меморандуму щодо врегулювання питання реструктуризації споживчих кредитів в іноземній валюті

У Національному банку України сьогодні відбулася нарада, під час якої було узгоджено основні положення проекту Меморандуму щодо врегулювання питання реструктуризації споживчих кредитів в іноземній валюті (далі – Меморандум). Таким чином проект Меморандуму набув статусу повноцінного документу, який знаходиться в процесі підписання усіма його сторонами.

Участь у нараді взяли представники регулятора, банків з найбільшим обсягом іпотечних кредитів, наданих фізичним особам в іноземній валюті, банківських асоціацій, Громадської ради при Національному банку України та координатори руху валютних позичальників, а також постійний представник Міжнародного валютного фонду в Україні Жером Ваше.

Як наголосив перший заступник Голови Національного банку України Олександр Писарук, дуже обнадійливим є той факт, що нарешті вдалося наблизити позиції всіх зацікавлених сторін та створити проект документу, що сприятиме зменшенню соціальної напруги в суспільстві.

“Громадяни, які мають споживчі кредити в іноземній валюті, дійсно опинилися у скрутному становищі. відповідальність за це частково лежить і на центральному банку, що вчасно не передбачив масштабів можливої проблеми та не заборонив кредитування в іноземній валюті, і на банківських установах, що проводили занадто агресивну кредитну політику, а також на позичальниках, що свого часу не оцінили валютні ризики – сказав Олександр Писарук. – Зацікавленість усіх учасників процесу у вирішенні цього болючого питання є дуже високою, що підтверджується досягнутими сьогодні домовленостями».

Після тривалого обговорення та конструктивного обміну думками сторони погодили текст Меморандуму та розпочали процес його підписання.

Зокрема основні положення Меморандуму передбачають:

1. переведення суми заборгованості за споживчими кредитами в іноземній валюті, визначеними у пункті 4 цього Меморандуму, в гривню за курсом на день реструктуризації;

2. прощення суми різниці реструктуризованого кредиту (на яку нараховується фіксована відсоткова ставка 0,01 % річних) між курсом іноземної валюти кредиту на день реструктуризації та офіційним курсом іноземної валюти, установленим Національним банком України на 01.01.2014 пропорційно погашенню боржником заборгованості за кредитом;

3. фіксацію процентної ставки суми кредиту, що була реструктуризована за офіційним курсом, установленим Національним банком України на 01.01.2014 на рівні не вищому, ніж зазначено в договорі споживчого кредиту в іноземній валюті упродовж трьох років з моменту реструктуризації;

4. реструктуризацію споживчих кредитів в іноземній валюті, що отримані під заставу нерухомості, залишок за основною частиною яких не перевищує 2,5 млн. грн. за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на 01.01.2014;

5. визнання банком безнадійною і такою, що підлягає списанню (прощенню), неустойки (штрафу, пені), яка виникла внаслідок неналежного виконання кредитних зобов’язань позичальником за договором кредиту перед фінансовою установою на момент реструктуризації;

6. заміна за заявою позичальника ануїтетної форми погашення кредиту на класичну (стандартну);

7. обмеження предметом іпотеки відповідальності позичальника за договором споживчого кредиту в іноземній валюті, крім кредитів, які виступають забезпеченням за зобов’язанням кредитора (термін “іпотека” у значенні, визначеному в Законі України “Про іпотеку”);

8. заборону відступлення права вимоги іншим фінансовим установам за договором споживчого кредиту в іноземній валюті без попередньої пропозиції погашення заборгованості позичальником за ціною відступлення права вимоги тощо;

9. створення Спеціальної комісії при Національному банку України з дотримання положень Меморандуму;

10. визначення правил проведення реструктуризації відповідно до цього Меморандуму постановою Правління Національного банку України;

11. Меморандум має вступити в дію з моменту набуття чинності закону про внесення відповідних змін до Податкового кодексу України щодо банків та фізичних осіб позичальників споживчих кредитів в іноземній валюті.

Текст Меморандуму після його підписання сторонами буде опубліковано на сторінках Офіційного інтернет-представництва Національного банку України.


Коментар Богдан Гордасевич: Особисто я завжди поважав національну валюту і брав споживчі кредити тільки у гривнях, тому я обурений навіть дуже обурений тим, що йдуть на поступки цим валютним кредиторам за рахунок інших вкладників. Ганьба нацбанку і Гонтаревій персонально: замість твердої позиції щодо відповідальності кредиторів за взяті на себе зобов’язання укладають злочинний Меморандум. Ганьба! Особливо за п.5. Хто гривні брав - того карати можна за недотримання умов договору, а хто у валюті - тим прощають. Ганьба! Або на всіх ці умови - для всіх кредиторів! Догові є договір і кожен знав наперед на які ризики йшов, тому досить цих махінацій, бо знаємо, кому банки  позичали - далеко не найбіднішим, тому най і сплачують сповна! Реструктуризувати - то одне, то потрібно, а прощати і списувати валютні борги на інших вкладників - це злочин.  


50%, 2 голоси

25%, 1 голос

25%, 1 голос
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Масштабні спекуляції на валютному ринку обвалили гривню


Андрій Новак: Гривню обвалила не війна, а масштабні спекуляції на валютному ринку.


Гривня продовжує встановлювати сумні «рекорди».  Вперше в своїй історії наша валюта за офіційним курсом впала до 15,77 грн/$. «А що ви хочете?  У країні війна», – скаже рядовий українець. «Звісно, війна.  А ще й рубль впав, на його тлі гривні складно вистояти», – додасть влада. Однак економічні експерти з такою позицією не погоджуються.

Про причини, які призвели до різкого падіння гривні й про наслідки таких «викрутасів» національної валюти для українців кореспондентові Galnet розповів кандидат економічних наук Андрій Новак.
 
– На валютному ринку України відбуваються масштабні спекуляції. Тепер не лише війною, а й девальвацією рубля будуть пояснювати об’єктивність девальвації гривні, хоча для девальвації гривні зараз немає жодних економічних підстав. У цьому році ми маємо вперше за останні п’ять років позитивне торговельне сальдо – плюс мільярд доларів. Щоправда, це не тому, що ми щось геніальне зробили в економіці, а тому що ми різко скоротили імпорт російських енергоносіїв, через що зараз у нас експортно-імпортне сальдо вийшло на плюс мільярд доларів. Крім цього, за останні 9 місяців Україна з різних джерел отримала близько 9 мільярдів доларів зовнішніх валютних вливань – від Міжнародного валютного фонду, Світового банку, Європейського банку й урядів багатьох країн.

Тобто ми маємо величезний валютний притік в країні, і це мало би нам давати як мінімум, стабільну гривню або навіть її незначне зміцнення. Однак у той же час відбувається девальвація. І пояснення тільки одне – масштабна валютна спекуляція, яка з початку року проводилась на темі Майдану, а потім війни. А зараз до цих пояснень додасться ще й девальвація рубля, що нібито ми залежні від рубля та від російської економіки, і якщо рубль валиться, то валитись і гривня. Хоча це брехня.

– Гривня могла девальвувати через війну до 9-10 грн/$, враховуючи, що Україна не була фінансово залишена наодинці зі своїми проблемами, а отримувала величезну допомогу. Тож все, що відрізняється від 10 грн/$, – це вже масштабні валютні спекуляції. Банкіри та крупний бізнес заробляють на курсі.
 
– За курс відповідають рівно 50 на 50  уряд і Національний банк. Уряд формує зовнішньоекономічну політику, наслідком якої є експортно-імпортне сальдо. Також уряд формує і боргову політику, тобто стан державного боргу.  Натомість Національний банк формує грошово-кредитну політику та є єдиним органом, який регулює банківську систему. Тому відповідальні за курс рівно і Нацбанк, і уряд. Відтак зараз і керівництво уряду, і керівництво НБУ відповідальні за таку девальвацію гривні.

– Найбільше страждатимуть ті, у кого найнижчій рівень доходів. А найнижчий рівень доходів у пенсіонерів, яких у нас близько чверті населення. Тому як мінімум чверть українців опускається нижче прожитого мінімуму. Пенсії ніхто не піднімає, а ціни зросли  на третину, як мінімум.

– Можна очікувати на акції протесту.  Відповідно до ситуації, вони обов’язково відбудуться. Питання тільки, у яких масштабах, з якою глибиною і коли за часом. Тобто, скільки тижнів чи місяців українці ще готові терпіти знущання над собою. Тому не питання, чи це відбудеться. Ясно, що це відбудеться, бо людей заганяють у глухий кут, звідки тільки один вихід – іти в суспільний контрнаступ проти такої неефективної політики влади.

     Ірина Рєвунова

На пост главы Нацбанка рассматриваются 5 претендентов

На должность главы НБУ рассматриваются 5 претендентов, среди которых миллиардер Джордж Сорос.  Об этом 112.ua сообщил ряд источников в Верховной Раде и близких к президенту Петру Порошенко.

По словам собеседников агентства кроме Сороса руководителем НБУ может стать также экс-глава МВФ Доминик Стросс-Кан. Также в числе претендентов есть и "представитель Федеральной резервной системы". Как ожидают источники, кандидатура руководителя Нацбанка, которого президент подаст на утверждение парламента, будет названа в ближайшее время.

 Вместе с тем, например, в БПП уверены, что никто не захочет занять место Гонтаревой и взять на себя такую ответственность. 

Представители "Кредитного Майдана", которые во вторник пикетировали правительство и Национальный банк Украины, предложили НБУ создать Бюро финансовых расследований. Об этом в среду в ходе заседания Комитета по вопросам финансовой политики и банковской деятельности заявил представитель активистов Иван Карасев, сообщает "Интерфакс-Украина".
 

Як Нацбанк обвалив гривню



 

 

Дії керівництва Нацбанку України протягом останніх місяців – на жаль, занадто популярна тема. Складається враження, що дитина отримала сучасну електронну  іграшку, але не знає, як із нею впоратися: тисне на всі кнопки, а бажаного результату немає. Звісно, більшою мірою йдеться про курс національної валюти, надважливий, хоча й зовсім не єдиний напрямок діяльності головного банку країни.

 

Влітку керівники НБУ заспокоювали населення: мовляв, введені наприкінці лютого обмеження стосовно отримання коштів з валютних депозитів громадян можуть бути скасовані, принаймні – значно пом’якшені. Проте, в останній робочий день серпня термін дії обмежень був пролонгований, до нього ще й додали обмеження на отримання коштів з вкладних рахунків у гривні. Не зрозуміло, для чого це треба було робити, якщо в серпні спостерігалося збільшення залишків на депозитних рахунках населення в нацвалюті. Наслідок прогнозований – у вересні активізувався процес зняття громадянами коштів з депозитних банківських рахунків. З психологічної точки зору це легко пояснити: налякані продовженням старих обмежень та введенням нових, банківські вклади почали забирати навіть ті, хто цього не планував робити. Суто через наявність обмежень.

 

До цього додалась заборона на зняття іноземної валюти з пластикових карток, емітованих в валюті. Примусова заміна валюти зобов’язання навряд чи є легітимним кроком. Однак, не менш цікаво наступне: в підпункті 9 пункту 1 постанови НБУ №530 йдеться про обмеження видачі валюти через банківські каси та банкомати еквівалентом 15 тис. гривень. Тобто, у встановлених межах з валютної картки начебто не забороняється отримувати кошти в інвалюті. Проте підпункт 13 пункту 1 в тій самій Постанові геть забороняє  отримання коштів в валюті з валютних пластикових карток. Складно утриматись від питання – це банальні недоліки виконавців Нацбанку, професіональні якості яких публічно критикує керівник НБУ? Або протиріччя в документі допущені навмисно, щоб окремі дружні банки мали підстави видавати іноземну валюту клієнтам з карток, а інші не мали (або, щоб їх можна було покарати)?

 

Стрибки на міжбанківському ринку, коли курс сягав позначки в 15 гривень за долар, пояснювалися, в тому числі, низьким рівнем міжнародних резервів України. Дійсно, якщо б колишні очільники уряду та НБУ зрозуміли, що плаваючий курс треба було вводити пару років тому, золотовалютні резерви були б суттєво більшими. Проте, маємо те, що маємо. З одного боку, економність Нацбанку в питанні збереження валютних резервів можна зрозуміти. В тому числі, через майбутні потреби в інвалюті взимку, наприклад, на критичний імпорт, в першу чергу на купівлю природного газу.

 

Але з іншого боку, виявляється, зайва валюта є. Про це свідчить проведення Нацбанком кількох валютних аукціонів. Звідки долари для продажу на аукціонах? Варіантів два: або з резервів, або НБУ купує їх у Мінфіну. Якщо з резервів, то навряд чи доцільно проводити валютні аукціони, свідомо уникаючи валютних інтервенцій НБУ на міжбанківському ринку. Зрозуміло, що доцільність тут може бути не лише з точки зору інтересів держави, бо на аукціоні нескладно продати валюту дружнім банкам, заздалегідь домовившись про це (правда, трохи дмухає корупцією?). Якщо долари купуються у Мінфіну, то для цього Нацбанк банально надрукував гривню. З відповідними наслідками у вигляді стимулювання інфляції й девальвації, саме проти якої «героїчно бореться» НБУ – однією рукою створює передумови для падіння гривні, іншою намагається стримати його.

 

Окремої уваги заслуговує ситуація, що склалася 19 вересня. Тоді курс долара внаслідок самоусунення НБУ від інтервенцій сягав на міжбанківському ринку 14,9 гривень. В той самий день Нацбанк провів аукціон, на якому продав майже 45 мільйонів доларів по курсу 13,55 гривень за 1 долар. Яку кількість з цих коштів потім було перепродано із непоганим «наваром» на міжбанку?

 

Дивує й те, що для проведення аукціонів НБУ обрав «голландську» систему – коли торги йдуть в напрямку зниження ціни. В умовах, коли долар в дефіциті, нелогічно проводити торги «на пониження».

 

Вразило й несподіване рішення Нацбанку, яким була скасована заборона на кредитування в іноземній валюті юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Особливої пікантності надає той факт, що спочатку НБУ забороняє це робити постановою від 28 серпня, а потім дозволяє постановою від 9 вересня. Згадується рекламний слоган попереднього президента часів його невдалого балотування в 2004 році: «Тому, що послідовний». Безперечно, попит на кредитування у валюті створить попит й власне на валюту. Гадаю, не має сенсу пояснювати – як це відобразиться на курсі української валюти. То ж чи дійсно Нацбанк прагне стабільності гривні?

 

Аналогічну безсистемність та непослідовність продемонстрував НБУ у питанні продажу валютної виручки експортерів. Спочатку збільшується частка, що підлягає обов’язковому продажу, до 100%. Спливає декілька тижнів і цей норматив знижується до 75%. Даних про те, що експортери почали повертати в Україну валютну виручку від зовнішньоекономічної діяльності не має. Навіщо тоді зменшувати частку виручку, яку треба продавати?

 

В успішній країні громадяни майже не обговорюють дії центрального банку. В Україні ж політика НБУ є однією з топових тем для всіх верств населення. Звичайно, добре, що внаслідок наради, яку провели з банкірами президент та прем’єр-міністр, гривня суттєво посилилась. Але ж підтримання стабільності національної валюту є конституційним обов’язком саме Національного банку.

Богдан ДАНИЛИШИН

http://nvua.net/opinion/danylyshyn/Kak-Nacbank-obvalil-grivnu-13677.html

Насколько малы резервы Нацбанка


Насколько малы резервы Нацбанка


Золотовалютные резервы сокращаются четвертый месяц подряд. Где черта, ниже которой нельзя опускаться?

В Украине действует жесткая привязка курса гривны к американскому доллару. «Чтобы эта привязка была стабильной, объем резервов по нынешнему официальному курсу валюты должен быть равен объему гривневой денежной базы, – отмечает экономист международной финансовой организации, попросивший на него не ссылаться. – Такое равенство наблюдалось до лета 2012 года, но затем резервы сократились настолько, что, если сегодня захотеть конвертировать в доллар все наличные гривны, сделать это можно будет лишь по курсу 12 гривен за доллар».

Читать полностью здесь:



Коротко про клан і його тили

Прогляньте будь ласка, щоб розуміти, що і для чого відбувається в Україні, якщо Ви наївні думали про поганого Хама  то все набагато складніше, з системою потрібно боротись, а не домовлятись, а тепер подумайте хто здатен зруйнувати цю піраміду. Й не забудьте про Тігіпка, якщо патякатимете не думаючи про нових лідерів ...


0%, 0 голосів

4%, 1 голос

96%, 22 голоси
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Создателя "Сатаны" оценили в 5 гривен.

                                      Нацбанк выпустил новую юбилейную монету.

Национальный банк Украины запустил в обращение юбилейную монету, посвященную выдающемуся ученому-конструктору, создателю грозной боевой ракеты Р-36М(прозванной американцами "сатаной") Михаилу Янгелю. Номинал серебряной монеты (925 пробы), посвященной 100-летию со дня рождения Михаила Янгеля, - 5 гривен. Для деньги в 33 мм диаметром она довольно увесистая - 15,55 грамма. Тираж ее небольшой - всего 5 тысяч штук, так что наверняка очень скоро "янгелевская" монета станет нумизматической редкостью и начнет стремительно набирать в цене.

Михаил Кузьмич Янгель умер в день своего рождения (25 октября 1971 года) - на закрытом приеме в Кремле. Его - архизасекреченного ракетчика - пригласили в Москву для награждения. Прямо возле президиума, рассказывают старожилы знаменитого днепропетровского КБ "Южное"(созданногоЯнгелем в 1954 году), с Михаилом Кузьмичем случился пятый инфаркт… Под его руководством в КБ "Южное" были разработаны и на Южным машиностроительным заводом построены более эффективные, чем у Сергея Королева, ракеты на высококипящих компонентах топлива. Его же коллективом конструкторов были разработаны и созданы на Южмаше и три поколения стратегических ракетных комплексов. Благодаря одному из них - сверхмощной, неуловимой межконтинентальной ракете Р-36М (у американцев не было ничего подобного и в помине, потому они уважительно прозвали ее "Сатаной") - в 1970-х Советскому Союзу, наконец, удалось усадить США за стол переговоров о сокращении ракетно-ядерного вооружения… Также Михаил Янгель и его КБ были разработчиками серии ракет-носителей "Космос", "Интеркосмос", "Циклон" и т. д.

Михаил Кузьмич Янгель . Фото из архива "КП"

http://kp.ua/daily/081011/305490/

---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

від себе: зверніть увагу на заголовокshock...як вам таке тлумачення події?

Хабарі великомасштабні

Всім відомо, як нещодавно друга сина Яши донеччанина Арбуза призначили на охфігеннну посаду ГОЛОВИ НАЦБАНКУ України?
Думаю всім.
А знаєте, як розплачуються за такі призначення у "не корупційному" клані Віктора Хфєдирича!?
А ось так:
Сын Януковича выкупил 100% акций "Всеукраинского банка развития" у Арбузовыхhttp://banker.ua/bank_news/banks/2011/02/01/1180446863/pg/2/

Снижение курса доллара: Хорошо или Плохо?

 Снижение курса доллара относительно гривни Нацбанком с 5,05 до 4,85. Хорошо это или плохо?

 С одной стороны это плохо. Если у нас есть сбережения в долларах - они немного обесценились. Я бы лично не стал их быстро продавать - потянул бы немного. Опыт России показывает, что через несколько месяцев / полгода доллар опять поползёт вверх. Это закономерно, т.к. экономика США после провального прошлого года потихоньку поднимается с колен - за счёт снижения ставки рефинансирования. В конце прошлого года - начале этого "долларовые дельцы" в России неплохо обогатились.

 С другой стороны, падение курса доллара - это хорошо, если есть долларовые кредиты. Их лучше по возможности погасить, пока курс низкий (см. пункт первый). Также повезло тем, кто покупает товары в интернет-магазинах, привязанных к курсу доллара. Лично в моём магазине футболок сейчас всё стоит благодаря Нацбанку примерно на 5% дешевле. И это можно рассматривать с двух сторон:

1) недоприбыль в размере колебания курса несколько огорчает.

2) зато повысилась покупательская способность гразжан, которые заинетесованы в качественных, оригинальных и подешевевших футболках.

 Так что ещё раз мы видим дуалистичность жизни. Теперь - в её экономическом отражении...

_________

Футболки

Сторінки:
1
2
попередня
наступна