хочу сюда!
 

Юлия

31 год, скорпион, познакомится с парнем в возрасте 30-40 лет

Заметки с меткой «слава україні»

Русским "братьям"

Ну что, не жмут тебе медали,

Мой русский безымянный "брат"?

А серебряников тридцать дали?

Скажи, как сильно ты им рад?

 

Ну как тебе, под нашим небом?

Не давит? Солнце не печет?

Скажи, ты раньше, что ль тут не был?

Другая кровь в тебе течет?

 

Вот ты представь, хоть на минуту,

Что я к тебе домой пришел,

С собой принёс лихую смуту,

Из ванной выгнал нагишом.

 

Не постучался, по-соседски,

А дверь ногою бы открыл.

Плевать хотел на крик из детской,

Скажи, сколь счастлив ты бы был?

 

Ты удивился бы, наверно?

А после - яростью б кипел,

Вот так и нас сейчас, примерно,

Твой удивляет беспредел…


Не брат ти мені більше! Не брат…

Не брат ти мені більше! Не брат…

Так вже сталось, що в моїх жилах тече крапля російської крові. Та й прізвище російське, яке бере свій початок на Кубані в станиці Кривошеєвка. Все життя я вважав, що Росія не може воювати з Україною. Вважав навіть тоді, коли вивчав історію на історико-соціологічному факультеті РДГУ. Як я помилявся.

Моя рідна тітка живе в Московській області і дві мої улюблені двоюрідні сестрички. Значну частину свого дитинства я провів в місті Єгор’євськ. Там ми грали у війну з однолітками. А ще у моїх родичів була дача в дєрєвні Чєлохово. Тут я вперше, вже в підлітковому віці (приїхавши до сестер на канікули з України) побився за дівчину. І ходив «стінка на стінку» проти пацанів з сусідньої дєрєвні. Ми тоді були майже братами, з тими в чиїй стінці я стояв. Мене навіть не зачіпало, що мене час від часу обзивали «хахлом».

Коли було важко, в середині дев’яностих, російські родичі нам дуже сильно допомогли. В їхній сім’ї матеріальне благополуччя було вищим. Вже в дорослому віці, я хрестив сина моєї двоюрідної сестри. Щороку вони приїжджали до нас, в західну Україну, а ми до них у Підмосков’я. Завжди намагався знайти час, щоб зустрітись з тими, з ким в дитинстві грали у «війну». Ми були рідними…

Все змінилось після перемоги Майдану в Україні. Не під час, а саме після… Під час Майдану, коли я їхав до Києва, двоюрідна сестра завжди молилась за мене і слала СМС, щоб я був обережним. А потім почалось. Дзвінки тітки зі словами: «тікайте звідти, там бандерівці…». І це при тому, що наші рідні були в УПА. Потім фраза сестри, що «Путін розумний лідер і знає, що робить». І ще купа дрібниць. Ми поступово перестали спілкуватись. Нас обурювало і ображало, що вони вірять в те, що бачать по своєму ТБ. А їх, те що ми говоримо, що Росія агресор, а Путін божевільний диктатор.

Росіяни для мене більше не брати. Так, я розумію, що головний винуватець – Путін. Йому потрібен постійний зовнішній ворог, щоб тримати свою брехливу імперію. Щоб, не дай Боже, росіяни не почали задавати питання: «чому Росія так погано живе, маючи стільки газу, нафти, золота, алмазів…?». Він постійно тримає імперію в стані війни: Чечня, Грузія, тепер Україна. Так, Путін винен, але винні також і ті росіяни, які за нього голосували. Винні мої сестри, які ніколи не ходили на свої вибори, винна тітка – член путінської «Єдіної Рассіі». Винні ті хлопчаки, з якими ми колись грались.  Вони всі дозволили Путіну зробити нас ворогами.

Я непогано стріляю з СВД і АК-74, вмію читати карти і орієнтуватись на місцевості. Це може згодитись в час, коли наші країни в стані війни. Нехай офіційно війна ще не оголошена, але вона вже йде. І коли мені доведеться брати до рук зброю, а в оптичному прицілі з’явиться російський солдат, я подумки скажу  «прости Господи» і спокійно натисну на спусковий гачок. Мене не зупинить навіть те, що цим солдатом може виявитись той хлопчик Вовка (який є офіцером російської армії), з яким ми бігали «у войнушки» майже 30 років тому. Це вже його проблеми. Бо він, і такі як він прийшли зі зброєю на нашу землю, а не я – в Росію. Колись ми були з ним майже братами. Але це було колись…

Мені дуже подобається мультфільм «Князь Володимир». В ньому є сцена, коли Володимир б’ється зі своїм братом Ярополком. Котрий перед тим вбив їхнього брата Олега. Майбутній великий князь київський, схрестивши мечі з Ярополком промовив: «Не брат ти мені більше! Не брат…». Досить бути толерантними - час віддповідати ударом на удар.

От тільки шкода, що хрещеника я тепер довго не побачу. Він у мене гарний і розумний хлопчик з коктейлем українсько-російської крові у жилах. Але Путіна це не гребе…

Олексій КРИВОШЕЄВ,

"ВСЕ"

Сообщение с Одесского форума.

Делала сегодня ребенком. покупки в Сильпо. Передо мной вроде приличная женщина лет 45 на кассе. Сначала она придралась к кассиру - почему так все дорого в магазине. А потом когда кассир обратила внимание на ее покупки в пакетах и спросила как она взвешивала, женщина побагровела и начала кричать о том, что " у Вас, в вашей бендеровской Одессе не люди,а скоты, жмоты и т.д. и надо всех казнить.. А она беженка из под Луганска, их поселили в санатории и кормят тем, что она не ест и поэтому она покупает продукты в магазине. Я посмотрела на ее покупки : бутылка коньяка, 2 бутылки пива, зефир, сыр, помидоры ( в пакете было около 2 кг, а на чеке было пробито 700 грамм, поэтому кассир и заметила) и.... около 2 кг. персиков-нектарин, которые она пробила ( в магазине самообслуживание) как морковку. Как только кассир пошла перевешивать ее товар, к ней подошли два парня и девушка, которые стояли в очереди в соседней кассе - парни взяли женщину под руки и сказали, что в гостеприимной Одессе, которая приютила беженцев, нет места таким тварям, как она и сейчас они помогут ей уехать домой на родину, в Лугандон. Вот уж не знаю, куда они ее повезли, но через окно магазина видела, что они ее сажали в свою машину. Когда они выводили ее из зала, а она кричала и материлась, кто-то громко сказал - Слава УкраЇні !! Насколько был громким и дружным ответ в несколько десятков голосов - Героям Слава !!! Даже мой маленький ребенок - 4 годика, влился своим тоненьким голоском в этот хор !! Я верю, что мы начинаем строить новое государство. Я верю нашим людям ! я Верю в Украину !!!!!

Снайпер. З перших вуст.


#снайпер

Коротка стрижка, невиразна зовнішність пацанчіка з району, в купі з пацанячою велюровою кєпочкою і чіпким поглядом людини, яка бачила смерть, викликають асоціації з криміналом і тільки невеликий камуфльований наплічник натівського зразка вносить дисонанс в загальний образ.
Йому з рівним успіхом можна дати і 30 і 40 років, дійсний вік мабуть посередині. Один з багатьох небагатослівних попутників які трапляються коли їздиш на далекі відстані.
Спека +36 робить свою справу, попутника вирубує на сон і перші 150 км його не чути, прокидається хіба попити холодної газованої води передбачливо придбаної перед поїздкою.
Після планової зупинки-заправки-перекуру попутник оживає і починається звикла дорожня розмова: погода-політика-війна.
Зачепившись за інфу що родич вчоного кота зараз в АТО під Мар'їнкою попутник зненацька видає 
- Та я теж там був на прохання 20 бату тероборони а так взагалі то ми в секторі М працюємо.
Вчоний кіт і раніше чув/читав про мобільні групи снайперів на східному фронті, тому асоціація виникла миттєво. На припущення вчоного кота щодо професії снайпера попутник відповів ствердно.
Подальша розмова дозволила пухнастій скатіні виловити деякі факти з біографії снайпера (буду його тепер так називати).
Він професійний військовий, вже на пенсії за вислугою років, патріот , уродженець одного з міст Західної України, працює в АТО по контракту в спецпідрозділі невідомої назви та підпорядкування, воював в різних гарячих точках починаючи з Косова.
Вчоний кіт просто не встані переказати більш ніж 3 годинну розмову, тому тезово пряма мова снайпера:
Снайпер про війну:
- Ця війна унікальна тим що основні бойові дії ведуться артилерією та снайперами. Ми (збройні сили України) дуже швидко прогресуємо в плані тактики та стратегії ведення війни.
- Ця війна дає неоціненний досвід молодшому командному складу який і буде кістяком армії на довгу перспективу.
- Американці та британці і близько не мають такого досвіду.
Про зброю (інструмент):
- Я починав вчитися на зразках совєцької зброї СВД, мосінка, дальність до 800м, зараз ми використовуєм американські та європейські зразки це нам дає змогу працювати до 1400м.
- Ціна на хороший інструмент за кордоном починається від 2500 баксів, у нас в три рази дорожче.
- Якби волонтери з усього світу та України, не забезпечували нас новітніми зразками зброї та оптики, ми би того навіть не починали.
Про боєприпаси:
- Патрон до інструменту коштує мінімум 120 грн, хороший патрон в 2 рази дорожче. Мої знайомі босяки, які виїхали в Америку ще в 90-х вислали мені лінію по виготовленню патронів, тепер крутимо самі. собівартість - 62 грн. За добу можна накрутити 2000 патронів, мені на три місяці вистачає 200 штук.
Про москальську армію:
- Всі розмови москалів про якуто сучасну суперзброю це чисте понтярство, перевага лежить в площині кількості бойової техніки і то це компенсується загальним рівнем долбоєбізму їхньої армії.
- Коли ми втремо носа москалям, а ми це обов'язково зробимо, нас буде боятися уся Європа.
Про роботу снайпера:
-Зараз акцент змістився від знищення цілей, до коригування вогню артилерії в реальному часі. Хороша оптика плюс відеокамери гоупро дають відмінний результат. Не раз буває так що снайпер на завданні навіть не стріляє.
- Одночасний залп трьох груп снайперів має сильний деморалізуючий ефект.
- На тій стороні профі дуже мало, в основному найманці-аматори, та й рівень бойової підготовки їх останньо відчутно впав.
Про політику:
- Останнім часом робляться спроби посіяти недовіру народу до армії щоби розколоти наше суспільство але ми однак переможемо.
- Президенти не вічні, сьогодні один завтра другий, а от народ український ніхто не здолає.

Нехайбудда любить вас усіх.


Що там у хохлів?

Краматорчанин, Алексей Бычков чемпион Европы по пауерлифтингу. "Порвал" росею 9 мая

В немецком городе Хемниц с 6 по 9 мая прошел чемпионат Европы по пауэрлифтингу среди мужчин и женщин. Выступление на нем спортсмена из Краматорска Алексея Бычкова принесло ему золотую медаль и звание Чемпиона.

В состязаниях принимали участие 126 спортсменов из 19 стран мира. Краматорчанина Алексей Бычков выступал в составе сборной Украины. Символично, что победу Алексей добыл именно в день Победы, 9 мая.

Показатели Алексея Бычкова: сумма-1 место (1067,5кг); приседание - 5 место (400кг); жим - 2 место (312,5кг); тяга - 3 место (355кг).
Тренерами спортсмена являются Иван Збандут и Владимир Саенко.

Гарне привітання невідомого автора

Хай Новий рік несе дива.
Нехай згорить, дотла, Москва!
І ще б нам, дуже повезло,
Якби застрелився х-ло!
А ще, у наших ворогів,
Хай ріки вийдуть з берегів!
Хай газ по тридцять, нафта двадцять,
Хай, москалі, повеселяться!
А нам, щоб жити без війни.
Щоб снились кольорові сни.
Щоб, кожен українець, брат!
Щоб рід помножився в стократ!
Щоб зникла, з влади, вся холера,
А став новий Степан Бандера! 
Ми стали вільними від нині,
Здобудем Славу Україні!
Страницы:
1
2
3
5
предыдущая
следующая