Нижнє Селище (угор. Alsoszeliscse) - село в Хустському р-ні, Закарпатської області розташоване на берегах р. Хустець на відстані 15 км від районного центру м. Хуст.Зараз Нижнє Селище славиться тим, що тут виготовляють справжній швейцарський сир. А діє це незвичне для України виробництво завдяки вчителю математики Петру Пригарі, який з групою односельців вирішив побудувати в селі сироварню. Досвід та кредит надала Європа.

Виготовляють три види сиру: "Селиський", "Хуст" та "Нарцис Карпат". Найпопулярніший - "Селиський".

На останок, хочу сказати кілька слів про дерев'яну церкву Св. Матері Параскеви 17 ст. Цей зразок марамороської готики, був справжньою окрасою села, але в 1936 р. церкву перевезено до чеського міста Blansko, де вона знаходиться в ідеальному стані й понині.

Ще цікавої інформації та фото

Поблизу c. Чинадійово на території розкішного парку санаторію "Карпати" знаходиться колишній мисливський замок Шенборнів.

У родини Шенборнів стало доброю традицією щоосені навідуватися у Сент-Міклош (назва Чинадійово почала використовуватися з 1944 р.) і влаштовувати полювання. Саме для цього в 1890-1895 рр. в урочищі Берегвар на місці дерев'яного мисливського будиночку Ервіном-Фрідріхом фон Шенборном-Бухгеймом (1842-1903) було побудовано замок-палац, куди він та його спадкоємець Фрідріх-Карл фон Шенборн-Бухгейм (1869-1932)запрошували іменитих гостей з Будапешта та Відня.

В проект замку архітектора З. Грессерсона було закладено особливу символіку. Для прикладу, в Європі, а особливо у Німеччині, зустрічаються замки, в яких кількість веж відповідає кількості днів у році, а в проекті замку Шенборнів за основу був взятий астрономічний рік: кількість вікон - 365 - відповідає кількості днів у році, 52 кімнати - кількості тижнів, 12 входів - кількості місяців.

Всі бажаючі можуть відвідати невеличкий сувенірний базарчик.

На озері плавали лебеді , а графські гості катались на човнах.

В архітектурному плані будівля залізничної станції повністю повторює романтичний стиль палацу. Графи Шенборни в кін. 19 ст. потурбувалися про зручне транспортне сполучення на території своїх володінь.

***********

Дивитись багато про Мисливський замок-палац Шенборнів тут

***********  

Свалява (угор. Szolyva) - районний центр в Закарпатській області розташований у мальовничій долині р. Латориця біля підніжжя г.Стій.В 13 ст. Свалява належала феодалу Бет-Бетке та входила до угорської держави, потім ненадовго перейшла до Галицько-Волинського князівства і в тому ж 13 ст. знову повернулась до угорських королів, які надавали поселення у володіння угорській знаті. Свалява була складовою частиною володінь магістра Аладара, роду Перені, а в 16 ст. стала власністю трансільванських князів.

Дуже багато цікавої інформації та фото

Мужієво (угор. Nagymuzsaly) село в Берегівському р-ні, Закарпатської області розташоване неподалік районного центру м. Берегово. Колишня назва - Мужай.Про солідний вік села свідчать залишки домініканського костелу Іоанна Хрестителя, 1117 р. (ймовірно перебудований в 14-16 ст.), які можна побачити відразу при в'їзді в Мужієво.

Є в селі ще один костел 14-15 ст. з дерев'яною дзвіницею 18-19 ст.

Ще фото та опис

Місто Берегово (Берегове, угор. Beregszasz) - районний центр Закарпатської області , розташований на берегах р. Вірке, що з'єднує р. Боржава з р. Латориця, відомий своїми традиціями виноградарства та виноробства. Це єдине місто Закарпаття, де переважна більшість населення угорці, поряд з якими проживають представники ще більше ніж 40 національностей. Мови спілкування: угорська, українська, російська.

1100 р. в місті було побудовано готичний костел, що є однією з найстаріших будівель Закарпаття (пл. Ф. Ракоці II).

Перед головним порталом храму стоїть бронзовий бюст короля Іштвана І Святого(р.п. 1000 - 1038), засновника Угорського королівства.

В 17 ст. землі перейшли у володіння трансільванського князя Габора Бетлена, який побудував у місті свій палац на місці зруйнованого реформаторами католицького монастиря (вул. Г. Бетлена, №1).

В центрі міста на площі Л. Кошута розташована реформаторська церква, перша згадка про яку сягає 1247 р. Храм неодноразово перебудовувався та відновлювався. Башта-дзвіниця з годинником з'явилася в середині 19 ст.

Навпроти церкви знаходиться колишній палац комітатського суду(пл. Кошута, №6), побудований в 1908-1909 рр. в стилі необароко з елементами архітектури ренесансу(арх. Ф.Яблонський, І. Копасів, Я.Копасів).

З 1967 р. в місті діє спортивна база "Закарпаття" (пл. Корятовича, №1) . На її території діє готель, кафе та відкритий 50-ти метровий басейн з термальною мінеральною водою. Спочатку база призначалась лише для спортсменів зі всього Союзу, а через деякий час геологи, зробивши лабораторні аналізи підземних джерел, заявили, що вода має цілющі властивості. Подібні за складом води знаходяться в Новій Зеландії, Ісландії, на Камчатці та Сахаліні. Напередодні Олімпіади-80 в Берегово проводилися всесоюзні підготовки.

Поруч, на березі каналу Верке, розташоване колишнє казино комітату Берег побудоване в 1841 р. за ініціативи другого піджупана Томаша Етвеша (пл. Ференца II Ракоці, №1).

Повний опис Берегово, дуже багато фото

Четфалва (угор.Csetfalva,за радянських часів - Четово) - мадярське село у Берегівському р-ні Закарпатської області розташоване на правому березі р. Тиса, неподалік від кордону з Угорщиною.За легендою назва села походила від імені його засновника - поміщика Чета, який володів цим землями в період правління династії Арпадовичів.В селі зберігся готичний реформатський храм 15 ст. та найвища в Закарпатті дерев'яна каркасна дзвіниця 17 ст., яка не має собі рівних серед дерев'яних споруд подібного роду на Україні.

Поруч зведено католицький храм Святого Духа (1998-2001 рр.) в модерністських формах, який почергово використовують римо-католицька і греко-католицька громади села.

Дивитись фото, та опис

Ужгородський замок (вул. Капітульна, №33) - це головна визначна пам'ятка міста Ужгород, основна споруда якого відноситься до 14 ст.

Замок має форму неправильного чотирикутника з масивними бастіонами по кутах та оточений з трьох боків сухим каналом, а з північно-східного боку - обривом. Товщина зовнішньої кріпосної стіни досягає 2,5-3 м. Спочатку через канал було кинуто підвісний міст, а з другої половини 18 ст. його замінили насипом. При споруді замкового палацу будівельники врахували рельєф місцевості, оскільки будівля є своєрідним продовженням схилу Замкової гори, на якій вона стоїть.

Палац має внутрішній тихий дворик, де знаходиться колодязь, видовбаний в скелі, воду якого захисники замку вживали під час тривалих облог.

У стінах замку є ціла мережа таємних ходів, що з'єднують одну частину фортеці з іншою. За переказами, існував і таємний підземний хід, який з'єднував Ужгородський замок з Невицьком замком, що знаходиться на відстані 10 км. А в архіві замку Верешвар (Ротенгурм) у Бугенланді навіть зберігаються документи та креслення, які містять детальні описи та схематичні плани Ужгородського замку, в тому числі таємних ходів і колодязів, але на сьогоднішній день всі ходи повністю завалені , тому дослідити їх практично неможливо.

У 1646 р. в Ужгородському замку за сприяння Анни Другет (Янни Якушич) та її брата, римо-католицького єпископа Юрія Якушича, 63 православні священики підписали Ужгородську унію , за якою було утворено греко-католицьку церкву на Закарпатті.

У 1709-1710 рр. Берчені з допомогою французьких військових інженерів та хорватського спеціаліста Стубіча провів останні перебудови замку, які надали йому сучасного вигляду.

Замкове подвір'я прикрашає скульптура хижого птаха турула зі шматком шаблі Ракоці у дзьобі.

Багато цікавого про Ужгородський замок та велика кількість світлин тут

З 1948 р. в Ужгородському замку діє Закарпатський краєзнавчий музей.

Тут зібрано багатий матеріал археологічних розкопок, які ведуться з другої половини 19 ст. Заснував музейну справу в цих краях та надав археологічним розкопкам науковий напрямок Тиводар Легоцький, юрист графа Шенборна.

Експозиція музею розміщена в 30 залах і налічує понад 110 тисяч експонатів, які в залежності від тематики, об'єднані в окремі відділи:відділ народного мистецтва та етнографії

відділ духовної культури й історії релігії

відділ природи

відділ історії міста і замку

Ще цікава інформація про Закарпатський краєзнавчий музей

Раніше вулиця називалась Замковою. Ужгородський замок (вул. Капітульна, № 33) - це головна визначна пам'ятка міста. Замок розташований в центрі міста на Замковій горі.Крокуючи далі вулицею Капітульною потрапляємо до величного Кафедрального Хресто-Воздвиженського собору(вул. Капітульна, №11), закладка якого відбулася ще в 1640 р.

Ужгородський замок (вул. Капітульна, № 33)

Зовсім поряд під стінами величного замку знаходиться парк Підзамковий та один з перших в Україні Закарпатський музей архітектури та побуту (вул. Капітульна, № 33а)

Крокуючи далі вулицею Капітульною потрапляємо до величного Кафедрального Хресто-Воздвиженського собору(вул. Капітульна, №11), закладка якого відбулася ще в 1640 р.

Багато цікавого про вул. Капітульну та світлин тут

Площа Жупанатська, КальваріяНа площі Жупанатська варто відвідати скверик, де серед альпійської флори сидять відомі закарпатські художники Ерделі і Бокшай (1993). Поряд знаходиться двоповерховий будинок в стилі ампір - колишній будинок Ужанської жупи (1809 р.), де сьогодні розміщується Закарпатський обласний художній музей ім. Й. Бокшая (Жупанатська пл. №3).

Докладніше читати і дивитись про пл. Жупанатськую, Кальварію тут

пл. Корятовича, вул. ЦегольнянськаОдна з найдавніших площ міста , де щорічно збиралися ярмарки. Перша її назва - Галькова. Зараз площа наповнена численними магазинами, має ринок, автобусну станцію та залізничний вокзал. На розі вулиць Духновича, Корзо та пл. Корятовича знаходиться колишній будинок легіонерів або цукерня Пурми (вул.Духновича, №2), а навпроти аптека (вул. Духновича, №1/пл. Корятовича, №8).

Колишня чоловіча гімназія ім. Другетів в стилі італійського ренесансу, 1893-1895 рр., а нині хімічний факультет УжНУ (вул. Фединця, №53).

Докладніше читати і дивитись про пл. Корятовича, вул. Цегольнянську тут

Корзо, вул. Волошина, вул. ОльбрахтаЦе і є історичний центр міста - центральна і найбагатолюдніша вулиця Корзо (у перекладі з італійської мови "corso" означає "вулиця, де прогулюються") , де взагалі немає зелені.

вул. ВолошинаРимо-католицький храм Св. Георгія (Юрія) 1762-1766 рр. з розписами Яноша Лукача(1763) та необарочним вівтарем з картинами Л.Й.Краккера(1895) (вул. Волошина,№9).

Докладніше читати і дивитись про Корзо, вул. Волошина, вул. Ольбрахта тут

Православна набережна, Площа Шандора Петефі та пл. Кирила та Мефодія

Покровська церква (Православна набережна, №23)була зведена в 1930 р. за проектом російського священника-архітектора Б. Коломацького (1896-1980) на кошти російських емігрантів та княгині Анастасії. Це зменшена копія церкви в підмосковній Коломні.

Площа Шандора ПетефіСквер та пам'ятник Шандору Петефі (ск. Б. Ференці). Поруч будівля колишнього готелю "Чорный орел" (пл. Петефи, 20) Нині тут діє дитяча музична школа.

пл. Кирила та Мефодія Храм Христа Спасителя

Докладніше читати і дивитись про Православну набережну, Пл. Шандора Петефі та пл. Кирила та Мефодія тут

вул. Довженко, вул. Ференца Ракоці II, Народна площа

Варто прогулятись вул. Довженко, де збереглись будинки чехословацького періоду, що є зразками високого рівня архітектурної майстерності.

Докладніше читати і дивитись про вул. Довженко, вул. Ференца Ракоці II, Народну площу тут

Театральна площа (площа Євгенія Фенцика), Пішохідний міст та Набережна Незалежності

Готель "Корона",збудований в 1908 р. Сьогодні на будівлі слова "KORONА" вже немає, оскільки в його приміщеннях розташована Ужгородська філія МАУП ім. А. Волошина (пл. Фенцика,№ 5).

Будівля колишньої синагоги (1904 р.) споруджена у псевдомавританському стилі на кошти общини ортодоксальних євреїв-ашкеназів за проектом Д. Паппа та С. Ференца (пл. Фенцика, №10).

Пішохідний міст

Докладніше читати і дивитись про Театральну площу (площа Євгенія Фенцика), Пішохідний міст та Набережну Незалежності тут