У зв’язку із тим, що всілякі ворохобні сили намагаються звести наклеп на УНА-УНСО (їм це потрібно для задоволення власного бажання – руйнування нашої держави) УНА-УНСО заявляє:

9 травня 2011 року абсолютна більшість членства УНА-УНСО не прийматиме участі у жодних дійствах та заходах у всіх населених пунктах України за винятком м. Львів. Позаяк у цей час традиційно прийматиме участь у оздоровчих заходах серед лісових масивів нашої Вітчизни, спрямованих на зміцнення її обороноздатності та покращення генетичного фонду нації.

УНА-УНСО.

Дорогі брати і сестри! Сьогодні, коли Україна буде святкувати двадцятий рік незалежності України, а з часу завершення другої світової війни пройшло майже 66 років, в нашій державі панує розбрат і ворожнеча, страх і зневіра. Наша українська бидлоеліта розтягуючи кожний день нашу країну, набиваючи свої кишені, їздить по Куршавелям та дивує цілий світ своїми статками та показною ганебною розкішшю в той час, коли половина українського народу знаходиться за межею бідності та ледь животіє. Нова більшість у Верховній раді України фактично є матеріалізацією та основою нової української дійсності, де немає місця Закону, нормам моралі, честі і гідності, опікуванню національними інтересами, а панує грабіжницька ідеологія, що продукує тотальну корупцію в усіх гілках влади, зневагу до простого люду, нищення духовності та української культури, історичної пам’яті та національної ідеї. Обрання Президентом України Віктора Януковича тільки прискорило процес перетворення українського суспільства на кланово-олігархічне, де народу відведено місце укріпаченого злидарювання. Прикриваючись гарними гаслами сьогодні провладна система, маніпулючи національною свідомістю, продукує масовий психоз, розкручує вкрай розкольницькі для суспільства теми, щоб на тлі загальноукраїнського громадянського протистояння спокійно дерибанити бюджетну систему України та розтягувати національні багатства. Десятки років, коли Україна перебувала в радянській окупації, призвели до неоднозначного сприйняття минулого та історичних подій, внаслідок чого суспільство роз’єднане, а примирення так і не відбулось. Сьогодні, як ніколи, всім нам потрібен цивілізований діалог, який дозволить знайти одне правильне рішення та всім разом почати розбудовувати країну. Але на жаль, нашими долями кермує 260 народних манкуртів, які не врахувавши складності сьогоднішньої ситуації примусили всю Україну стати на коліна, зобов’язавши всіх вішати червоні прапори. Проживши 20 років в незалежній Україні, втративши десятки мільйонів наших братів та сестер під час радянської окупації, ми так і не змогли засудити злочини радянської влади та комуністичної партії, а тому радянська символіка до цього часу не заборонена в Україні, тому вирішення таких питань, як вивішування червоних прапорів, перебуває в компетенції тільки територіальних громад, але ж ніяк не кількох десятків людей. Спроба провладної більшості примусово нав’язати свою волю всій Україні та відновити хоча б частково легітимність радянських символів на кшталт червоного прапору є ознакою зародження культу в Україні та скочення в диктатуру. Український віртуальний опір за сьогоднішнього громадського протистояння, коли день Перемоги занапастила і спаплюжила провладна більшість, а святкування перетворюється на відпрацювання нових технологій маніпулювання свідомістю, закликає до однозначного засудження рішення Верховної ради України щодо узаконення червоного прапору. Дійте за власними переконаннями і примусьте владу поважати вас, адже реалізація прийнятого рішення залежить від влади на місцях. Разом з тим, ми схиляємось у доземному поклоні перед нині живими ветеранами, як Червоної Армії, так і Української повстанської армії, які через любов до своєї Батьківщини, до своєї рідної землі не шкодували життя. Сьогодні одні ветерани отримують копійки та намагаються відновити свої права в судах всіх рівнів, а інші взагалі не визнані своєю державою. Вічна вам Слава! Ганьба цій владі! Слава Україні! Слава перемозі!

Є прохання розповсюдити текст звернення.

Форум УВО

Я просто написав ВІРШ і спробував проілюструвати його.. і не думав, що мені потрібно щось пояснювати чи доказувати.. я не називаю червоний прапор ганчіркою, а радянських солдат - окупантами.. і не маю намір когось ображати чи "обливать грязью".. а ображатиСЯ - то право кожного..

але я пишу не щоб комусь подобатись чи щоб когось образити..

Солдати - завжди ті, хто повинен ВБИВАТИ.. вбивати БАГАТО і якісно.. щоб виЖИТИ, і щоб було ЖИТТЯ після війни. і задача кожного солдата, що ВБИВАЄ - залишитись ЛЮДИНОЮ вбиваючи людей.. бо від цього залежить чи будуть його нащадки ЛЮДЬМИ чи виродиться рід ПЕРЕМОЖЦІВ..

на війні ми перемагаємо не інших людей, не ворога і навіть не зло..

на війні ми повинні перемогти САМИХ СЕБЕ В СОБІ.. тому, що війна - це катаклізм планетарного масштабу..

війна - це випробування роду людського на ЛЮДСЬКІСТЬ..

і я ПИШУ для того, щоб ні в кого не було ілюзій з цього приводу.. ось тоді буде надія на ПЕРЕМОГУ..    

В останні роки з наближенням 9 травня більше відчувається не дух свята Великої Перемоги над фашистами, а тотальний срач на предмет хто кого переміг, хто був на чиїй стороні і хто найбільш білий і пухнастий. А шкода.

При цьому видно, в тому числі і з цього сайту, що дуже велика кількість людей агресивно і безапеляційно відносить УПА і їх послідовників до фашистів. При цьому все що сказано і написано тримається на двох умовних стовпах.

1. В західній Україні живуть самі люті бандерівці, які тільки і чекали, як би підкласти свиню такій чудовій державі як Савєцкій Саюз. Тому з приходом Гітлера ледь не всі поголовно кинулись у різні СС, УПА чи ОУН, а їхні нащадки ще сміють шанувати Бандеру і Шухевича. За це їх усіх треба повернути Польщі, перестріляти чи зробити ще щось у стилі гуманного радянського правосуддя.

2. Всі бандерівці – неодмінно бандити, бо їх боялося місцеве населення. Люди боялися ходити в ліс (бо пограбують і уб’ють), а ще воїни УПА іноді самі нападали і грабували села. Якщо села грабували воїни Червоної Армії, то звісно, це все одно були перевдягнені бандерівці.

Відчуваєте протиріччя? Хотілося б у такому разі уточнити, де ви більше забрехалися?

То все-таки мирне західноукраїнське населення страждало від цих бандюг, і ставлячи його в один ряд зі злочинцями, ви прирівнюєте заодно себе до недорозвиненого бидла? Чи все ж таки місцеві їх підтримували (інакше як би бандерівці протримались в лісах ще кілька років після війни), відповідно і мали вони якісь свої цілі, відмінні від плану Ост (інакше навіщо їх так масово і довго підтримувати їх, після того як стало ясно, що Німеччині гаплик)?

Непорядок.

Ну а так, УПА, звісно ж, – злочинна організація. Партія™ так сказала.

Викладачів і студентів в Івано-Франківську зганятимуть на заходи до Дня Перемоги? Новину про це стерли!

6 травня Gazeta.ua надрукувала новину, яку було передруковано великою кількістю сайтів. А потім невідомим чином новина з сайту Gazeta.ua зникла (битий лінк). А заодно і з сайтів, які її передрукували, наприклад з ТСН (битий лінк)

Подаємо текст новини з сайту ЗІКу, де вона ще є. Долучаємо скріншот на випадок, якщо і там вона зникне. А також рештки оригінальної статті з Gazeta.ua в кеші гугля. Та скріншот прибраної новини з ТСН

------
В Івано-Франківську студентам і викладачам вищих навчальних закладів наполегливо рекомендують взяти учать в урочистостях з нагоди Дня Перемоги, які 9 травня у місті організовує обласна держадміністрація.

Про це повідомляє Gazeta.ua з посиланням на достовірні джерела.

«На Сході України мене ніхто не примушував ходити на паради, а тут, у Франківську, виганяють примусово!» – обурився один із викладачів приватного греко-католицького Івано-Франківського університету права імені короля Данила Галицького.

«Мабуть, долучимо студентів. Але загальна думка не є дуже схвальною, щоб бути на мітингу з червоними транспарантами. Повірте, це не наша власна ініціатива. Це так треба», – говорять у ректораті одного з прикарпатських ВНЗ.

Там пояснюють, що «лінія іде з гори», і хтось від ВНЗ повинен взяти участь у заходах влади.

«Я нікому нічого не винен, – каже вчитель англійської мови Станіслав. – Я прийшов працювати в освітню сферу не для того, щоб гратись у політику. А вони мене навмисно втягують у неї. Я відмовляюсь».

Від викладачів, які відмовляються брати участь у параді перемоги, вимагають пояснювальні записки.

«Наш ректор – священик Української греко-католицької церкви (Іван Луцький, – ред.), яку комуністична влада вбивала у багно. І він зараз іде на поводу у влади виконувати її забаганки, змушуючи працівників освіти йти на комуністичні збіговиська!» – обурюються викладачі Івано-Франківського університету права імені короля Данила Галицького.

«Ми повертаємось у старі «совєтські» часи», – говорять прикарпатські викладачі.

Довідка.
У квітні Івано-Франківська міська й обласна ради заборонили вивішувати червоні радянські прапори на адмінбудівлях і житлових помешканнях 9 травня й під час інших державних свят.

Джерело Майдан

Ці слова справжнього, а не підсадного фронтовика, який до того ж мав на плечах голову, а не пристрій для носіння капелюха.

"Прапори Перемоги"?



Верховна Рада України ухвалила закон «Про внесення змін до Закону України „Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років” (щодо порядку офіційного використання копій прапора перемоги).

Даним законом передбачено, що “Прапор Перемоги є символом перемоги радянського народу та його армії і флоту над фашистською Німеччиною в роки Великої Вітчизняної війни. Зовнішній вигляд копій Прапора Перемоги має відповідати вигляду штурмового прапору 150-ої ордена Кутузова II ступеня Ідрицької стрілецької дивізії”.

Цим законом передбачено, що використовуватимуться копії Прапора Перемоги біля Вічного вогню, могил Невідомого солдата і Невідомого матроса.

Крім того, передбачається, що він використовуватиметься під час урочистих заходів, присвячених Дню Перемоги, які проводяться органами державної влади, органами місцевого самоврядування, організаціями, громадськими об`єднаннями, покладання вінків до Могили Невідомого Солдата в місті Києві й іншим пам`ятникам Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років у День Перемоги й інші дні, пов`язані з подіями Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років – Дні визволення та Дні оборони населених пунктів від німецько-фашистських загарбників.

Крім того, передбачено офіційний підйом у День Перемоги копій прапора перемоги на будинках (щоглах, флагштоках) поряд з Державним прапором України.

На скільки я розумію, цього року держава ввела чітке обмеження щодо використання прапорів 9 травня. Це державний прапор України і тепер ще “Прапор Перемоги”. Також, я твердо переконаний, що під час заходів ми знову побачимо на флагштоках прапори неіснуючого СССР, або просто червоні полотнища.

Що робити законослухняним громадянам 9 травня, коли побачать перед собою прапори СССР, або червоні полотнища – нести їх до органів прокуратури, викликати міліцію, чи просто зривати? Яку відповідальність понесуть ті, хто порушуватиме вимоги Закону? Адже, у вищезгаданому законі не передбачено такої символіки на 9 травня.

P.S. Ми живемо у неправовій країні, в якій ще жодна влада не намагалася консолідувати власний народ і якій, власне не потрібна така консолідація. Чому? – я думаю, більшість громадян України знає відповідь на це запитання.

З мого майданівського блоґу.