хочу сюда!
 

Виктория

30 лет, лев, познакомится с парнем в возрасте 35-60 лет

Заметки с меткой «везіння»

Про божу любов, згадавши діалог з Аскольдом


  Отже, про божу любов...
 Розпочну здалеку podmig
 В мене свій будинок, передостанній на вулиці, останній нежилий взагалі. Живу в досить мальовничому місці - дерева, природа, до річки найдалі 15 хвилин прохолодним лісом, краса... Час від часу викладаю фото того, на що дивлюся зі свого заднього двору - минулого року це були гектари гречки-"американки", в цьому році - соняхів, в яких я страшенно розчарувалась. Думала, що виходиш вранці, чи там вдень - а вони отак буяють жовтими сонечками аж до лісу.. ех .. А на ділі - я для них "на заході" і і все літо вони простояли до мене попами, ніяких тобі мальовничих краєвидівunsmile . Але я не про них.
  Навколо мого двору принципово немає паркану. Для естетичної насолоди краєвидами це чудово і дуже практично, але відносно отримання божої любові як виявилось - краще б був паркан.
  Річ в тому, що моя вулиця межує з громадським пастівником, що плавно переходить в майже 70-ти гектарні пасовища розташованої неподалік ферми, котру викупили два підприємці і утримують там різну живність. Минулі два роки це були вівці, і скажу так - от наскільки я люблю овець взагалі, вони такі чудові, м'якенькі, рухливі.. kiss lol , і настільки ж я ці два роки ненавиділа майже дві сотні їх отари. Коли маєш грядки, що через асфальтівку буквально межують з пасовищами, і восени є практично єдиним острівцем зелені в окрузі - вівці "всі твої". Всі 180 штук на твоїх десяти сотках.
  І тому особисто я зраділа, дізнавшись весною, що овець більше не буде ura Замість них будуть всього три десятки телят, бичків. Вірніше 28 штук. Думаю, порівнявши цифри мене зрозуміє кожен lol
  Все літо майже так і було, тихо... Але телятка за цей час трішки підросли ... і на вчорашній день середня вага одного становила, як мені сказали, 384 кілограми.
  І от вчора ці 28 "теляток", вже дорослих і агресивних биків, наплювавши на свого пастуха, вирішили помандрувати округою, і яким же було моє здивування, коли вони дружною чередою риссю вибігли з-за соняшників і... дружно забігли в мій двір hypnosis Хто не стикувався з дорослими биками, той не зрозуміє, але повірте - картина була ще та...
  І, нарешті, божа любов.
 Проявилась вона в образі великого майже білого бика з обламаними рогами, який в цьому хороводі непомітно підкрався до мене ззаду і одним легким для нього рухом голови створив всім присутнім незабутні враження lol Як мені сказали - летіла я гарно. І в розумінні власне краси польоту lol (хто бачив хоч один сюжет з Памплони - то все правда, отак і летишlol ) , і в розумінні дальності і чіткості приземлення lol . Для мене ж небо раптово стало близьким і блакитним.. на кілька секунд lol  Політ зірки, вірніше метеора, бо був коротким і яскравим lol , пройшов чіткою траекторією дуги з приземленням на копчик, вірніше як це кажуть українською - на крижі, бо БОЛИТЬ ВСЕ, що нижче попереку tears Вчора було боляче все - стояти, сидіти і лежати. Сьогодні краще - але всі знайомі запитують, чого це я так смішно ходжу.. крабиком burumburum lol  Ходити дійсно боляче, бо попутно він мені наступив на ліву ступню і вдарив під праве коліно, тепер все має відповідний вигляд і відчуття.
  І от лежачи на дивані в позі "як би лягти, щоб не було боляче" я раптом пригадала слова Аскольда, що боженька мене явно любить... Таки да, явно любить.
 І така думка в мене - а можна, щоб любов не була такою "російською"? Коли "б'є - значить любить". Можна якось.. байдужіше, чи що? lol Я переживу, справді lol

  І сюди ж але серйозніше. Я взагалі щаслива й везуча... приблизно 8 з 10 випадків такого "близького знайомства" в подібній ситуації закінчуються значно важчими травмами, і приблизно 3 з 10 - взагалі трагічно. Зламані руки чи ребра - класика. Особливо небезпечним є власне не кидок головою, а те, що йде за ним - втоптування в землю гострими ратицями на які припадає майже 400 кг ваги, і чавлення лежачого головою. При цьому вірогідність приєднання до "розваги" ще пари тварин - дуже велика. А коли навколо три десятки знервованих і розігрітих биків... Я дійсно везуча, всього лиш забиття, хоча й досить серйозне. Божа любов... я, до речі, невіруюча.

 П.С. Вже ввечері, з гумором згадуючи і стогнучи при цьому lol  я зробила для себе ще один висновок - падаючи переважила то попа... не голова lol Значить не дивлячись на те, що я бачу в дзеркалі - вона в мене Є, і не дивлячись на те, що я про себе думаю - мізків таки менше... unsmile lol Але це той момент, коли такий розклад - це чудово podmig lol

І Конфуцію не завжди везло...


Мудрость японской культуры в пословицах

  • 06.08.14, 14:39

http://fit4brain.com/378

Одна из богатейших культур на планете. У них есть чему поучиться.

  • Подумав — решайся, а решившись — не думай.
  • Не задерживай уходящего, не прогоняй пришедшего.
  • Море потому велико, что и мелкими речками не брезгует.
  • Кто пьет, тот не знает о вреде вина; кто не пьет, тот не знает о его пользе.
  • Красивые цветы хороших плодов не приносят.
  • Горе, как рваное платье, надо оставлять дома.
  • Никто не спотыкается, лёжа в постели.
  • Одно доброе слово может согревать три зимних месяца.
  • Уступай дорогу дуракам и сумасшедшим.
  • Быстро — это медленно, но без перерывов.
  • Лучше быть врагом хорошего человека, чем другом плохого.
  • Без обыкновенных людей не бывает великих.
  • Кто сильно желает подняться наверх, тот придумает лестницу.
  • Муж с женой должны быть подобны руке и глазам: когда руке больно — глаза плачут, а когда глаза плачут — руки вытирают слёзы.
  • Солнце не знает правых. Солнце не знает неправых. Солнце светит без цели кого-то согреть. Нашедший себя подобен солнцу.
  • Семь раз проверь, прежде чем усомниться в человеке.
  • Сделай всё, что сможешь, а в остальном положись на судьбу.
  • Чрезмерная честность граничит с глупостью.
  • В дом, где смеются, приходит счастье.
  • Победа достаётся тому, кто вытерпит на полчаса больше, чем его противник.
  • В улыбающееся лицо стрелу не пускают.
  • Холодный чай и холодный рис терпимы, но холодный взгляд и холодное слово — невыносимы.
  • В десять лет — чудо, в двадцать — гений, а после тридцати — обыкновенный человек.
  • Женщина захочет — сквозь скалу пройдёт.
  • Спросить — стыдно на минуту, а не знать — стыд на всю жизнь.
  • Совершенная ваза никогда не выходила из рук плохого мастера.
  • Не бойся немного согнуться, прямее выпрямишься.
  • Глубокие реки неслышно текут.
  • Бывает, что лист тонет, а камень плывёт.
  • Бессердечные дети отчий дом хают.
  • В дружбе тоже знай границу.
  • Где права сила, там бессильно право.
  • И добро и зло — в твоем сердце.
  • И Конфуцию не всегда везло.
  • И мудрец из тысячи раз один раз да ошибается.
  • Какая душа в три года, такая она и в сто.
  • Колос зреет — голову клонит; человек богатеет — голову задирает.
  • Металл проверяется на огне, человек — на вине.
  • Нечестно нажитое впрок не идет.
  • Нужен был — тигром сделали, нужда прошла — в мышь превратили.
  • Пришла беда — полагайся на себя.
  • Прямой человек, что прямой бамбук, встречается редко.
  • С тем, кто молчит, держи ухо востро.
  • Свою лысину три года не замечают.
  • Таланты не наследуют.
  • Эгоист всегда недоволен.

 

Людина планує

Мій друг, швидше всього для багатьох це наш спільний друг, тільки що опублікував замітку: http://blog.i.ua/user/657509/976284/  Коротенька заміточка закінчується цитатою:«Невезение – это судьба. Судьба – это характер и обстоятельства. Характер можно изменить, а обстоятельства – создать». М.Веллер 

     Сиджу,  прикидаю і прикладаю сказане до власної ситуації. Коли нам оголосили про вимушені короткотермінові відпустки без збереження заробітної плати, я вирішив діяти в аспекті «покращення життя» самостійно – приєднав «вимушені» три дні до законних вихідних. Така собі міні відпусточка! Планував поки наступить мир, труд, май… продовжити свою серію поїздок по тернопільських замках. Нажаль хвороба зірвала усі плани.

     Тепер, згідно Веллера, мені потрібно «создать обстоятельства», - тобто написати повторно заяву… коли повністю одужаю. І…змінити свій характер. Змінити свій характер, це напевно стати повним пофігістом. Бо який ще може бути характер в людини, який би сприяв везінню? чи не помічав протилежного? Щось той Веллер трохи затеоретизувався.

     Людина планує, а Бог керує