Пережурилося - і глухо, У неба - місяць на лиці, У ніч зайці встромили вуха, Іще нелякані зайці. А у луни немає слова, А в далини немає дна, І ходить тиша чорноброва, І снів виводить письмена.[Приєднана картинка]

За подихом небесної блакиті, За ламаними спинами горбів, Є дивний кінь, якого я не видів, І навіть уявить собі не смів. У нього з літа бабиного грива, У нього хвіст з туманів і дощів, На ньому тихо їде Бозя сивий І висипає зорі з рукавів.[Приєднана картинка]

Стоїть зоря навпроти ночі, Стоїть зоря та не іде, В шипшині висять сни сорочі Про голубе і золоте. Вологий ліс туманом дише, Вологий час на землю ліг, І під листочком сірій миші Чомусь подумалось про сніг. І ще подумалось охоче Про волошково-теплі дні, І зажурились сни сорочі, І стали плакати мені.[Приєднана картинка]

Я так вірю у Вас, неполохано-юний Ікаре, І у Вашу удачу, і в міцність нечувану крил, Ви побачите, знаю, із космосу райдужні хмари, І дорогам повернете їх перетоптаний пил. Ви торкнетеся неба. На це у Вас вистачить духу, Ви проб'єте віки на безсмертну і чисту сльозу: Краще пір'я та віск, а не воском заліплені вуха, Краще сонця обійми, ніж темрява тут, унизу.[Приєднана картинка]

Де перестигле літо в'яне, І рік рахує бариші, Де тішать золотом баштани, І ясносолодко душі, Де степу незміренна дека, І дощ до обрію прилип, Збирають спомини лелеки, І в'яже день останній сніп.[Приєднана картинка]

На жовтім - небо голубе, Краде серпанок яву, Кричить малеча "цоб-цобе" - Малечі все цікаво. Ворожить пилом давня путь, Поля - на латці латка, Додому літечко несуть Корови і телятка. Несе і чорне, і рябе, Рогате і безроге. На жовтім - небо голубе, А межи ними - спокій.[Приєднана картинка]

Пішло у ніч велике слово, Мале зібралося за ним, Співало поле колискову І співом тішилось своїм. І я лишавсь один-єдиний, І проводжав слова у путь, Нехай ідуть, як є причина, Куди їм хочеться ідуть.[Приєднана картинка]

Предивне царство чорноти, Самотньо і волого, Сидять у темряві чорти І дражняться із Бога. Злітає сон тривожний з пліч І силиться тікати, А більш нічого - ніч та ніч, І пустуни рогаті.[Приєднана картинка]

За темнополем спить село, І ніжиться, і мліє, Із неба сонце утекло Шукать далеку мрію. Мовчить лукаво таїна, І річка сяє гола, І у копиці спить луна Отам, за темнополем.[Приєднана картинка]

У лісу погляди сумні І думи прохолодні, І дятел довго на сосні Вистукує самотнє. Туман гадає на сльозу, А у яру глибокім Лисиця слухає росу І снів осінніх кроки.[Приєднана картинка]