– Мамо,дивись – знову сніг
Падає з неба на нас,
Стелиться тихо до ніг…
Але ж настала весна!

Мамо, сніжок навесні
Тане й водою сплива –
Ти ж так казала мені…
Що ж то тоді за дива:

Гарно співають пташки,
В травах кульбабки смішні,
Й білі сніжинки з руки
Так і сміються мені?..

Мамо, поглянь – деревце
Все у снігу виграва!
Що ж за сніжиночки це?
Що ж то за дивна весна?

– Донечко, бач – он в гіллі
Вітер пустує собі
Й білі пушинки малі
Сипле в долоньки тобі.

Той снігопад запашний –
Це від весни нам привіт,
Це не сніжок – а п’янкий,
Ніжний, вишневий то цвіт!