Колокола звенят с небес .    

ХРИСТОС ВОСКРЕС !!!

Как сообщение чудес .

       ВОСКРЕС !!!  ВОИСТИНУ ВОСКРЕС !!! 

Ангел вопіюще Благодатній:

Чистая Діво , радуйся !

І паки реку :

Радуйся ! Твой Син воскресе тридневен от гроба, і мертвия воздвигнувий ,людіє , веселітеся !  Світися , світися, новий Єрусалиме, слава бо Господня на Тебі   возсія; ликуй нині і веселися, сіоне ; Ти же Чистая красуйся , Богородице, о востанії Рождества Твоєго.                  

"Христос Воскресе із мертвих,смертію смерть поправ і сущим во гробіх живот дарував!"

«Свято свят і торжество торжеств», — так називають Великдень  - свято перемоги добра над злом, світла — над темрявою, свято виходу з життя гріховного і знайдення життя вічного.

Вважається , що у Великодню ніч відкриті ворота до раю , а також відкриваються всі земні скарби, які світяться на землі чарівними вогниками, проте побачити їх може лише дуже мала дитина, помисли якої чисті.

Ой ти гілко, гілко вербова! На тобі зелена обнова. Ще холоднувато надворі, А ти вже в святечнім уборі.

Верба б”є, не я б”ю, За тиждень – Великдень! Уже недалечко Червоне яєчко. Лоза б”є, не я б”ю, За тиждень - Великдень! Будь здоровий, як вода, І багатий, як земля.

Невід’ємною частиною Великоднього свята є крашанки й писанки. Яйце — це символ весняного відродження природи, зародження життя, продовження роду.

П И С А Н К А 

Виводить мама дивним писачком, по білому яйці воскові взори. Мандрує писанка по мисочках, із цибулиним золотим узваром, з настоями на травах і корі, на веснянім і на осіннім зіллі – і писанка оранжево горить у філіграннім сплеті ліній.

То вже вона, як дивовижний світ, то вже дзвенить, як згусток сонця, буяють буйно квіти у росі, олені бродять в березневім соці. І стилізовані сплітаються сади у маєві густих обрамлень, мереживом найтоншим мерехтить геометричний космацький орнамент. І я поплив у світ дитячих мрій на білі колискові оболоні... Котились писанками ізгори ясні сонця у мамині долоні.        (Ігор Калинець)

ВЕЛИКДЕНЬ

Сьогодні в Україні далеко не всі зуміють пояснити, чому головне свято Весни має три назви - ВЕЛИКДЕНЬ, ПАСХА або ж ВОСКРЕСІННЯ ХРИСТОСОВЕ. Більшість же людей над цим навіть і не задумуються. Та і не дивно - звикли жити за принципом: яка різниця, за що п'єш, - аби більша чарка. В той же час свята ці абсолютно різні як за часом виникнення, так і за своєю суттю та обрядовістю.

ВЕЛИКДЕНЬ - свято, час виникнення якого губиться у сивій давнині. Дослідники визначають йому на наших землях не менше 7000 років. Уже в цей час визначилася космогонічна сутність свята, склалася його унікальна та багатюща обрядовість, включаючи святкування Вербиці, розпис писанок, випікання короваю (Великодної Бабки) тощо. Відзначалося як свято Весняного Сонця і Природи, що відроджувалась після зимо­вого сну, як свято Перемоги Світла над Темрявою, Дня над Ніччю, Сонячного Світла Весни над нічною темря­вою Зими. Безпосередньо свято ВЕЛИКОДНЯ відзначалось відповідно до астрономічного положення Сонця -після весняного рівнодення, коли день ставав довшим за ніч (Великий день). Період святкування охоплював цілий цикл свят, пов'язаних одне з одним, але різних за обрядом проведення, змістом, значенням тощо. Можна тільки дивуватися та захоплюватися мудрістю Наших Предків, що відкрили космогонічну сутність свята ВЕЛИКОДНЯ на тисячоліття, на весь період існування Сонячної системи.

ПАСХА - це свято, пов'язане з виходом юдеїв з єгипетського рабства. Назву "паска" святу дало гебрейське слово "pesach" (перескочення). При цій події, за Біблією, господь Яхве повбивав в "єгипетській землі кожного перворідного від людини аж до скотини". Щоб не зачепити своїх (яхво)обраних і не понищити юдейські сім'ї, він наказав їм помазати свої двері кров'ю жертовного ягняти. Ці будинки він обминув (перескочив) і на відзна­ку цього наказав юдеям у всі часи святкувати святу Пасху-перескочення (Книга Вихід, 12. 1-14), Як бачимо, в основу свята Пасхи покладено біблійну легенду про вихід юдеїв з єгипетського рабства, отже це свято ні за суттю, ні за обрядовістю не є і не може бути українським. Це свято юдеїв.

ВОСКРЕСІННЯ ХРИСТОСОВЕ - це свято почали відзначати порівняно недавно. Рішення щодо необхідності святкувати ВОСКРЕСІННЯ ХРИСТОСА виніс Нікейський собор у 325 році н.е. Відповідно на Україні це свято почало впроваджуватися лише після насильницького хрещення Русі у 988 році. Як бачимо, в основу свята покладений міф щодо воскресіння Ісуса Христоса. Отже, ні місце виникнення цього христия-нського свята, ні суть його, ні обрядовість не мали при своєму виникненні ніякого відношення до України. Цс свято християн.

Тож, всі три назви свята відрізняються за часом і місцем виникнення, світоглядною сутністю та обрядовістю. Так, наприклад, високі запашні обрядові хліби 1 Іаші Предки називали Великодними бабками чи Вели-кодними короваями ще до недавнього часу (до середини XVIII ст.). Українцям заборонялося нести на Проводи калачі, писанки і крашанки, які присвячувались душам покійних Предків тощо...

Ми не проти християнського Воскресіння Христосового чи юдейської Пасхи. Та не треба їх змішувати. Хай кожний народ святкує свої свята , за своїми обрядами і в свій час. Але називати одне свято іменем іншого, підміняти поняття - то є вже дуовна агресія.

Отож українці, думаймо, робімо висновки, навертаймо свою історичну пам'ять, прадавні свята і обряди наших і Предків. Пишімо писанки, святкуймо Вербицю, і святкуймо ВЕЛИКДЕНЬ!