хочу сюда!
 

Фаина

47 лет, стрелец, познакомится с парнем в возрасте 48-58 лет

Заметки с меткой «стихи»

У книгах

Я збережу тебе у книгах,
Твій голос, посмішку, сліди,
Допоки місяць жовтоликий
Не зникне з неба назавжди.
Започаткую нову еру,
Де чути мрії голубі
І шурхіт старого паперу,
Ну чим не пам'ятник тобі?
Тебе знайдуть між сторінками,
Тебе сахнеться чорний бруд,
Тебе підніме над віками
І омине останній суд.
Я смерть словами переможу,
До тебе схилиться весна.
Я збережу тебе, я зможу,
Інакше гріш мені ціна.

20.05.2016

Летіти

Летіти,

Для мене значить жити,

Для мене значить

Бути хоч чимось несхожим

На інших людей.

Летіти,

Ну як іще на світі,

Ну як іще я

Зможу хоч якось у небі

Набратись ідей.

 

Мила,

Ти даруєш крила

І думок отруту.

Мила, я тоді у небі,

Та й без парашута.

 

 

Не знаєш,

Напевне ти не знаєш,

Що я умію,

Але тобі не завадить ніхто,

Подивись.

Хоч спробуй,

Це просто так, хоч спробуй,

Достатньо твого погляду для того,

Щоб мої мрії збулись.


19.05.2016

Не вовремя.

Не вовремя. По этой вот примете

Меня узнает каждый, стар и млад,

Когда я разговаривал о лете,

То осенью дышало невпопад.

Когда асфальт дождём холодным мылся,

Я сочинял о засухе сюжет,

Когда мне улыбались – я кривился,

Когда я улыбался – плакал свет.

Где нужно мягко – я был слишком строгий,

Где глупости нужны – хотелось знать,

Теперь я собираюсь в путь-дорогу,

Хотя уже мне некуда бежать.


19.05.2016

Поэма

Шла весна походкою летучей,

Но в душе царапало морозом,

Ты была моей поэмой лучшей,

Но теперь осталась только проза.

Пусть всё было раньше нереальным,

Пусть всё было слишком совершенно,

Но был слышен звёздный звон хрустальный,

И стихи слагались вдохновенно.

Лился свет горячий отовсюду,

Горизонт на радугу был схожий,

И казалось, что такого чуда

В мире этом даже быть не может.

Только не задалась теорема,

Спущенная кем-то вниз, небесным,

И мою ярчайшую поэму

По строке читает неизвестный.


19.05.2016

Володарі грошей

Володарі грошей,

Що тимчасово

Усілись на спрацьованії

Шиї,

Ви не мастіть мене

Медовим словом,

Бо вже давно від меду

Алергія.


18.05.2016

Розбурхане море

Розбурхане море

У темряві тоне,

І вітер солоний,

І губи – солоні.

І серце – у п’яти,

А потім – угору,

І погляд шукає

Надійну опору.

І більше себе

Не ховає природа,

Бо їй, як нікому,

Потрібна свобода.

І часу не шкода,

І страху немає,

І я, як природа,

Свободу шукаю.


18.05.2016

Але, здається

Пробач, що я такий,

Я вже не вмію

Інакше. І не хочу,

Біль моя,

Але, здається, в світі є

Надія,

Якщо іще хворіють

Так, як я.


18.05.2016

Дети луны

Дети луны,

Вы легки и беззаботны,

И приходите охотно

С полуночной стороны.

 

Дети луны,

Вас болотом не измажешь,

Вы способны слышать даже

Песни светлой тишины.

 

Дети луны,

С невозможною судьбою,

Заберите-ка с собою,

Ведь вы только мне видны.


17.05.2016

Не дивуйтеся

Не дивуйтеся моїй

Бездушності,

Аби вижити, я став

Дзеркальним,

І не вірю жебракам

На вулиці,

І не вірю жебракам

Моральним.


17.05.2016

Вода сьогодні з небом заодно

Вода сьогодні з небом заодно,

Вологий час, хвилини, навіть миті,

Хай буде дощ, йому ж бо все одно,

Чи темний двір, чи просто душу мити.

Хай він іде, холодний та сумний

Настільки, що йому позаздрить осінь,

Краплинками чіпляється до вій

І стразами ховається в волоссі.

Хай піною побавиться в струмках,

Заколисає тихим співом втому,

Лад наведе в розбурханих думках,

А піна із людей сидить най вдома.

Проста вода – і вже нема мети,

Такої хворобливої каліки,

Хай буде дощ, володар чистоти,

Й поможе хай очиститись навіки.


17.05.2016