хочу сюди!
 

Наташа

49 років, телець, познайомиться з хлопцем у віці 44-53 років

Замітки з міткою «стихи»

Про женську дружбу

Світлими зорями небо розсіяне, Тихо. Ні вітру нема, ні дождя. Разом у двох сидимо ми на лавці, І ведемо діалог «за життя». Ти розказала, як хочеш ти жити, Що поробляти, куди хош піти. З кім переспати, кого полюбити. Як чоловіка свого розвести. Про інтереси, життєві проблеми, Скриті бажання і красочні сни… Ти ніфіга не скривала від мене, Щось посовєтувать треба тобі. Знаємо ми один одного довго, Поруч ми виросли, рядом живем. Часто гуляємо разом. ...

Читати далі...

Подарунок

Я хотів би тобі дарувати, Кожен ранок промені сонця. Щоб прокинувшись ти відчувала Поцілунки тепла крізь віконце. Гомін лісу і буйні дубрави, Тобі мила моя подарую. Увійдеш в тихий шелест й одразу, Ніжну пісню птахів ти почуєш. Лиш для тебе я річку бурхливу, Перетворю в струмки гомінливі. І тобі подарую, кохана, Кришталево - прозорі їх хвилі. А духмяних квіток пелюстками, Простелю лиш для тебе дороги. І шляхи подарую...

Читати далі...

хочу остаться одинокой...

Бывает, человеку нужна помощь, но он упорно желает остаться одиноким... Стой, помолчи, дай пережить Тот трудный миг, как вечность он. Не нужно слов мне говорить, сама пройду путь перепон. И в этой гуще тишины Я с замиранием молчу Пытаюсь выплыть с глубины Увидеть свет, вздохнуть хочу. Но жижа страха всё густей, Трясина хочет утянуть. Глаза слипаются сильней Я не хотела утонуть. Теперь лежу на дне одна, А ведь могли же мне помочь, Его отвергла я...

Читати далі...

Я. (стих)

Одно из моих последних. Навеянно прошлым... Я- черный мрак холодной зимней ночи, Я яркий свет дорожных фонарей. Я тихий плач в тиши молчанья, Я громкий смех в лучах улыбки, не твоей… Я тяжесть горькой памяти о прошлом, Я легкость фраз и сладость губ. Я взрыв, удар, истерика и глупость, Я нежность, шёлк касанья рук. Я та, кого ты ненавидишь, Кого забыть ты так мечтал! Я первая и буду я последней Кто сердце у тебя украл. Я твой финал, я точка, я итог, Я недосказанная...

Читати далі...

Хто ви?

Враховуючи те, що до краси Жіночої, я падкий до нестями, Стає одне питання в голові, "Вам всім потрібні олігархи з гаманцями?" Чи лише тих любити ви спроможні Хто їздить в дорогущому авто? Хто має "Прада", "Гучі", в "Вага Бонд"і Купує вам дизайнерське пальто. Хто в день відстьогує вам сотні баксів Для манікюрів, зачісок, речей. Хто день проводить в офісах холодних А вечором везе в "Палас Отель". Хто в...

Читати далі...

Про любов

Я тебе вже довго знаю Зустрічаємось щодня. Назначав тобі свідання, Відхиляла ти міня. Ось нарешті получилось, Ти погодилась піти. Ми в кіно с тобой сходили Потім в парк, до темноти. Сіли на красиву лавку, Розмовляли довго вдвох. Раптом якось ти змінилась, Я злякався і замовк. Намагався розгадати Різні рухи твоїх рук. Блиск очей, дихання мавки, Я відчув любові дух. Твої очі так світились, Тихо манили міня, А дихання й рухи тіла, Швидко зводили ...

Читати далі...

Улыбки...

Мея хлебом не корми, Только дай мне посмеяться. Не над разными людьми. Просто так, поулыбаться. Встретить новую зарю, С уголками губок к верху. Лёгким прищуром взглянуть На смешную белку. Рассмеяться от души Над приколом друга. И тебе я улыбнусь, Милая подруга. Встречным людям улыбаюсь. Но не корчу дурака! Только многие пугаясь, Крутят пальцем у виска. Смехом вздёрну тишину Буйной рощи, леса. Эхо в горы запущу Громогласным смехом. ...

Читати далі...

Пиво.

Пиво пенное в кружке литровой, И огромный поднос красных раков. Отмечаем с друзьями субботу, У бассейна, на вилле в Монако. Холодком повевают бокалы, Раки крупные. Специи пахнут. Мы сидим в офигенных шезлонгах, И хотим по сто граммов бабахнуть. Солнце жарит нещадно нам головы, А нам пофиг, оденем сомбреро. Ящик пива холодного в погребе, И девчонки нас ждут на Ривьере. Мы неспешно ведём разговоры, Дофига у нас денежных знаков. Нас вообще ничего не волнует, ...

Читати далі...

Сложности.

Мысли отрядом, как колесницы С жестокими воинами у руля, Проносятся, и не спиться им, Рваными ранами сердце скребя. Проносятся не стихаючи, Ускоряя размашисто бег. И плевать им, что под колесами Гибнет разумом человек. Разрывая копытами душу, Пронесутся те кони, гремя, Те следы, что оставят - погубят. Растоптав как букашку меня. Руки тянуться к жизненным нитям, Предлагая греховный исход, Разум знает, что к линии смерти, Сумрак горечи слепо ведет. ...

Читати далі...

Некрасивое.

Просто не хватает сил Мне смотреть на милый город. Улицы, что я любил, Оглашает мрачный рокот. Испоганил город люд, Копошащийся в помойках. Депутаты, что дают Разрешенья на застройку. Мудаки, что разместили, Алкоголь на площадях. Ну не город, а бомжатня, Люди ходят на бровях. Молодежь, приличный градус Дружно принявши на грудь, Материться и буянит, Не стесняясь в клумбы ссут. Грязь на площади центральной, В переходах продавцы. Девки с взглядом ...

Читати далі...