хочу сюда!
 

Ирина

31 год, телец, познакомится с парнем в возрасте 31-45 лет

Заметки с меткой «стихи»

На пальцах труб

На пальцах труб, едва клубясь, Дымы стояли в стойке, Блестела белой речки мазь, В лесу кричали сойки. Скрипел в морозной синеве Вяз, старый и сутулый, Всё остальное – в тишине Безветренной тонуло.06.01.2016

Я бачив день...

Я бачив день. Він блиснув за горою Та кинув в небо свій сліпучий жар, І люди нескінченною юрбою Текли у ньому під покровом хмар. А він дражнив, він кликав потаємне, Що кожен мав, але ховав в собі, Що мало сенс чи плакало, даремне, В безсилій проти долі боротьбі. Когось вперед заманювала слава, А хтось хотів сполохати журбу, І день палав натхненно, бо цікаво Чи спинить щось, нарешті, ту юрбу. Він шаленів, йому все було мало І посмішок, і скривлених гримас...

Читать дальше...

Мені сказали

Мені сказали, що Бог – це любов, А я-то думав, нащо це почуття Якщо від нього так боляче? Нащо воно, якщо вже не хочеш бачити, Як розцвітає світанок? І, якщо мені не набрехали, То, кохаючи, я наближаюсь до Нього. Якщо Він, звісно, є. Вибач за те, що обрав тебе Поводирем у Його світ. Я не знаю, чому саме так склалось І вже не шукаю відповіді. Я просто йду. І шкода, якщо це тебе дратує. Хочеш, я Йому розповім про тебе? Треба ж тобі хоч якось віддячити за...

Читать дальше...

Что-ли стих. Добрый - значит идиот.

[Присоединенная картинка]Что-ли стих. Добрый - значит идиот.Вечер, потно.Душ и йод.Добрый - значит идиот.Кожу б снять живьем. Горит.Аллергия. Жар. Гастрит.Неевклидовые язвы.Пощадите. Не заразный.Площадь тела - аксиома. Я нигде уже не дома.Пустота внутри. Болит. Аллергия. Жар. Гастрит.Никого. Темно вокруг.Дурно пахнет. Нет. Не друг.Память. Кадры, как в кино.Шашки, карты, домино.Много встреч, случайных, лиц.Вот и эндшпиль. Эндшпиль-блиц. © Copyright: Александр Узишкин...

Читать дальше...

Зимняя зарисовка

Короткой нитью тополя, Колышет туч корявых шторку, И бесконечные поля Сбегают в небо по пригоркам. А вдалеке на белый стол Поставил лес своё лукошко, И зимний длится произвол, Хоть он и опоздал немножко. 05.01.2016

Слова

Слова, слова, слова і знов словаЗ моєї видираються в'язниці,Під снігом вже сховалася траваІ сонця не палає колісниця.Вже майже рік, що холодом морив,В календарі боявся зазирнути,Я розлітаюсь тисячами слів,А користі... Та краще вже заснути.Та краще б вже не бачити цей світ,Добра у ньому - волосина більше,Закон неперехрещених орбітПродовжує вичавлювати вірші.Душа моя - напнута тятива,Ще рух - і пальці кров'ю розфарбує...І знов слова, слова, слова, словаУгору пнуться. Довго. Тяжко. Всує.05.01.2016

Команды ждёт пластмасса красной ручки

Команды ждёт пластмасса красной ручки, Буравит небо лунный сердолик, Вонзает тишина свои колючки, Я к ней уже практически привык. Окно. Обрыв. Холодный двор. Безлюдно. Лишь вдалеке горят огни дорог, Хотел бы насладиться, только трудно Довольным быть свидетелем эпох. А летописцам жить ещё труднее, Оценит ли хоть кто-то? Может быть. И я смотрю, пишу и пламенею, И продолжаю вечности служить.04.01.2016

По улице пустынной ночь бежала

По улице пустынной ночь бежала,Метались тени веток по земле,И звёздный зверь натыкал в небе жала,И в льдистом отражался хрустале.Спешила одинокая фигура.Куда? Зачем? Наверное, домой.Мороз сбивал на нет температуруИ хулиганство прикрывал зимой.04.01.2016

Стихи и природа.

Все сущности вместив в себе природы,Я был ее устами и умом;Я в ней читал все символы, все буквы,И за нее я с Богом говорил...Она, немая, чувствовала только,А я один владел двумя дарами:В устах носил алмаз живого слова,А в голове луч вечный истин, мысль!..Я постигал непостижимость времяИ проникал все сущности вещей,И обнимал сознанием пространство...Я утопал в гармонии вселеннойИ отражал вселенную в себе.

Мій світлий сон, що ярить мою кров

Мій світлий сон, що ярить мою кров, Прототип неповторний Галатеї, Не хочеш говорити про любов? Давай я помовчу тобі про неї. О, мріє недоторкана моя! Невиліковна смута потаємна! Послухай тишу, в ній сховаю я Усе, що говорити вже даремно. Усе, що я тобі недосказав, Недобринів під небом неозорим, Не розілляв росою поміж трав, І не довірив зорям яснозорим. Це – глибше таємниць забутих мов, Це – край душі та межа апогею. Не хочеш говорити про ...

Читать дальше...

Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
8
1010
предыдущая
следующая