Журналіст Еспресо.TV. Артем Шевченко пояснив, чому стався конфлікт між бойовими загонами "Айдар" і "Альфа" і хто блокує обмін заручниками.  Про це він написав на свой сторінці у "Фейсбук", передає Еспресо.TV.  
     "Спробую пояснити підгрунтя конфлікту між "Айдаром" і "Альфою" за два десятки взятих в полон на підступах до Луганська російських терористів. Справа в тому, що ось вже як місяць головний наш, підкреслюю, неофіційний, але ефективний парламентер по звільненню заручників генерал-полковник і керівник ГО "Офіцерський корпус" Володимир Рубан б'ється лобом об стіну, намагаючись достукатися до керівників країни вищого рівня: Порошенко-Ложкін -Ярема. Вони, на відміну від "попередників" Турчинова-Пашинського-Махніцького, виявляють дивну вузьколобість в такій делікатній справі, як переговори про обмін, особисто блокуючи процес.
   
Як тільки потенційно цінний полонений бойовик-терорист-сепаратист потрапив в юридичну карусель оформлення (допит-протокол-рішення суду-взяття під стражу-СІЗО) витягнути його звідти для обміну на наших заручників, стало просто неможливим. Таким чином Рубан домовився з комбатом "Айдара" Мельничуком, що його цінних полонених, зокрема кавказців, ні в якому разі не віддавати поки в руки офіційного правосуддя саме для того, щоб не закрити раз і назавжди можливість обміну на наших полонених. Нагадаю, що Безлер "Біс" за нікому не потрібну Ольгу Кулигіну готовий був віддати 15 наших, включаючи трьох спецназівців-кіровоградців.

Всього ж у полоні - до 150 тільки військовослужбовців різного статусу. Ось тому Воронченко, судячи з усього, отримав погану команду.  Послали "Альфу" наїхати на айдаровцев і забрати полонених. Типу - закон так велить. Але війна диктує свої закони. А взагалі військову юстицію терміново треба відтворювати: прокуратуру, військову поліцію, суди там військові. Як і центр для звільнення полонених блискавично треба робити - Рубан вже криком кричить", - написав Шевченко. 

     "Айдар" не віддає полонених, т.к. збирається обміняти. 

    
    

Віталій Портніков

Подводя итоги уходящего - крайне неудачного для страны в целом и для ее властей года - президент Виктор Янукович заявил, что Украина находится в заложниках у одного человека. Только фамилию этого человека он назвал
неправильно. Мы - не заложники Тимошенко. Мы - заложники Януковича.

Тимошенко давно уже не у власти, даже не на оппозиционной скамье в парламенте. Она - в тюрьме, куда ее запроторили, чтобы у нас не было даже гипотетической перспективы стать ее заложниками и перестать находиться
под прицелом Виктора Федоровича. А вот Янукович - властвует и царствует.

Именно благодаря тому, что он искренне не понимает европейской системы ценностей, не может увидеть, как принимаются решения в Брюсселе и не допускает возможности, что из-за какой-то там демократии кто-то может
отказаться от выгодного экономического соглашения, мы и не парафировали соглашения с Европейским Союзом - и подпишем его уже по окончании срока президентских полномочий Януковича.Именно потому, что Янукович не способен грамотно оценить ситуацию на российском направлении, не понимает, что те, кого он благодаря процессу
над Тимошенко объявил шантажистами, не горят желанием о чем-то с ним договариваться и спасать его власть, мы и не договорились по газу с Россией.

Именно потому, что он воспринимает государство в качестве территории, отданной на разграбление победоносной армии "регионалов", ситуация в стране ухудшается - и будет ухудшаться с каждым днем.

Именно потому, что кадры во власти подбираются не исходя из их профессиональных качеств, а исходя из личной преданности и прописки, начинает деградировать система управления. Именно потому, что в регионы направляются наместники и "смотрящие", цель которых - выколотить как можно больше денег из местного бизнеса, провисают
региональные бюджеты и исчезает средний класс. В заложниках у Януковича оказались все мы, от "олигархов" до самых обездоленных. Не будет прибылей у Ахметова, не будет социальных льгот и возможности достойно прожить у пенсионеров, не будет возможности честно писать у журналистов и не будет возможности профессионально и
ответственно работать у чиновников или милиционеров.

Одни должны -лгать, другие - "крышевать", третьи - выживать, четвертые - отдавать. А все вместе - молчать, терпеть и ждать, как повелел нам президент Украины. Молчать, терпеть и ждать, с ужасом наблюдая, как погружается на
дно государственный корабль, капитан которого озабочен только одним - как бы удержать в руках ключи от дверей своей умопомрачительной резиденции и от тюремной камеры, в которой содержится его оппонентка.

Больше его, похоже, в этой жизни ничего не интересует.

    Учора Росія зробила дві заяви, щодо бранців, по яких на весь світ плачеться Україна. Перша стосується Надії Савченко. Прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков прокоментував заяву президента України Петра Порошенка про готовність Києва обміняти Надію Савченко.  Зокрема, Пєсков заявив наступне:

"Ми, безумовно, зафіксували вчорашню заяву президента України, більшого я сказати не готовий, можу також сказати, що ми також зафіксували сьогоднішню заяву адвоката Савченко, в якому він заявив, що підсудна вийшла з голодування. І ще раз хочемо нагадати, що йде судовий процес". Президент України Петро Порошенко заявив про готовність обміняти утримувану в Росії українську льотчицю Надію Савченко, якщо надійде відповідна пропозиція. При цьому, Порошенко підкреслив, що за два роки жодної пропозиції про обмін Савченко не надходило.

Друге - питання щодо повернення в Україну інших політв’язнів. Міністерство юстиції РФ повідомило СЬОГОДНІ про отримання звернення від України щодо передачі режисера Олега Сенцова і ще трьох засуджених громадян України та розгляне його протягом 30 діб.

         Про що це все свідчить? А про те, що Банкова впродовж майже двох років жодного разу (!) не заїкнулося перед РФ про захист інтересів своїх громадян. Дехто просто безчесно брехав усьому суспільству, матері Надії Савченко, що докладаються всі зусилля для звільнення наших хлопців і дівчат з полону. Ви ж, сподіваюся, пам’ятаєте, як було заявлено, що штурман вертольота повернеться до Марії Іванівни Савченко не пізніше травня 2015 року? Правда нарешті відкрилася.

         Знову обман, злуда.

         Іще пів року тому завершився судовий процес над Олегом Сєнцовим та Олександром Кольченком. Уже тоді потрібно було ставити питання про обмін цих патріотів, Геннадія Афанасьєва та інших. Про необхідність відбування ними покарання в Україні.

         Але в Києві щодо цього жодного поруху. Тим самим вся бюрократична машина фактично допомагає ворогам знущатися над нашими героями. Лише 10 березня ц.р. десь, у когось щось проснулося, нарешті підготували звернення до Московітів щодо обміну полонеників. Просто ті відбірні ідіоти, які б мали підготувати чолобитну ще шість місяців тому, пройти з нею всі відповідні узгодження (уночі, якщо потрібно!), напевне, ніколи не сиділи в тюрмі. Не знають, що це за муки нелюдські насправді. А їх би за таке святокрадство бодай на п’ятнадцять діб за черствість посадити на нари! Заразом, звичайно ж, з першими особами, які обманюють, брешуть, пиячать, забуваючи про все. Дорвалися, бачите, до влади. Ненамилуються своєю ілюзорною високістю, яка зміліла в народі до жаб’ячого хвоста.

         Тому я просто радий, як рашівці познущалися над всією пихатістю небожителів Банкової, розігравши, зокрема, прес-секретаря глави держави. Доказавши тим самим всьому світові, що чиновники АП ні разу з липня 2014 року. часу викрадення Надії Савченко з України, не спілкувалися з адвокатами мужньої льотчиці. Не кажучи вже про патрона пана Цеголка. (У цьому можна переконатися наяву тут).

         Де вихід?

         Я його для себе побачив у новому вірші, який у стилі Тараса Шевченка написаний, як мені пояснили, священнослужителем Московського патріархату, котрий прізвище своє засвічувати поки що не може:

Спи, Тарасе, маєш часу, не прийшла година,
Ще на ноги не піднялась твоя Україна,
Ще торгується ж… з ляхом, а москаль сміється,
Кров невинна українська на Донбасі ллється.

Ще не впала Божа кара лютому злодію,
Що доконує в темниці молоду Надію,
Ще розбійники у Раді лице своє білять,
А тим часом між собою Україну ділять.

Не поділять — не допустить Бог Всевишній глуму,
Не продасть народну волю Порошенко куму.
За молитви чистих серцем вистоїть держава,
І вернеться в Україну і сила, і слава.

Усміхнеться брат до брата, Дніпро звеселіє,
Близиться година свята, радуйся, Маріє!
Об ’ єднаються за правду християнські люди
Спи, Тарасе, любий батьку, ми тебе розбудим.

 

Інколи нашим політикам, цим офіційним "бесполезным идиотам", треба слідкувати за своїми висловами на камеру. Бо такі "откровення", можуть негативно вплинути на долю тих заручників, яких ці трепачі нібито хочуть визволити з ворожого полону.

Послухаєш як професійний лицемір кукурікає, або якась дурепа кумкає – і хочеться жбурнути їм в лич каменюку…