хочу сюди!
 

Ліда

50 років, водолій, познайомиться з хлопцем у віці 46-56 років

Замітки з міткою «поема»

Гармонічний хаос слів. продовження

1 - http://blog.i.ua/user/651331/913493/ В океані зірок Народження Смерть покохало і безглуздий союз в центрі Сонця зачав і у вигляді світла на Землю послав вбиваючу Вічність і та вселилась в тварину, обрікши її на пекельнії муки мрії про Рай . *** Обмежений чорною лінію цей саркофаг в комплексі тих...

Читати далі...

Один спогад...

Один спогад Миколи Петренка, як очевидця тих подій на Полтавщині, що якось вижив... Батькова вишиванка Дитинна пам’ятка 33-го року На голодному ганку, на голодному ганку Сидять і чекають - на хліб чи на смерть? Повезла мати мінять вишиванку - Хоча б на макуху, хоча б на дерть. На голодному ганку, на голодному ганку Сидять і чекають маленькі сичі. Сидять і чекають до ночі від ранку, Чекають весь вечір, чекають вночі. На голодному ганку, на голодному ганку Малі і...

Читати далі...

Гармонічний хаос слів.

Шизофренічність опалого листя мов блискавка Зевса шепотом пекла пронизує з низу все тіло останнього дерева Чорного Саду, що, як символ гріха на пухнастих хмаринках спустився з Венери та чорною кішкою ліг біля ніг і треться, муркоче, дарує тепло, забуття і свободу магмі вулкану на Лисій горі. Проповідує смерть шуршання піску неозримих долин , плоскогірь і озер, переповнених дивними травами сну, що проміння казкових ведінь посилають у бездну колодця і ті, відбиваючись в дзеркалі чистих...

Читати далі...

My thoughts

Так хочу вірити тобі, Твоїм словам і почуттям, і романтичним мріям, які живуть чомусь своїм життям. Реальність тане наче сніг, і ми живемо мов уві сні, чекаючи на зустріч знов і знов, не помічаючи як в серце вже постукала любов. Так хочу вірити в любов, і в почуття взаємні, чекати зустріч знов і знов, і мрії потаємні... Тихо вечір надходить, а надворі зима, холод в душу крадеться, туди, де суцільна пітьма. Іній сумом повіяв, і заплакав мороз, по холоднім будинку, повнім ...

Читати далі...

майже поема...))) майже дописана

__---___---___---___---__Ніч осипає нас інієм снів,Час там не в силі бажання спинити.Казку тобі нашепоче без слівДоля омріяна з юності світу---Промені сонячні зранку зустрінеш,Коси розчешеш і в справи поринеш...Посмішки друзів, знайомі привіти,Хтось подарує букетик із квітів...---Хтось замилується просто - тобою.Ти гарна, чарівна й сама є собою...Так день промине і дома надвечірСпогадом цим ти окутаєш плечі---Ходить десь світом сам саме той,Твоїх сподівань і чекань він герой.На сторінках, що із ...

Читати далі...