Коли все важливе стирається,народна свідомість думає не про ідеологію,а про набивання  шлунку,правляче коло так стисло обліпило бідне населення тяжкими податками і нотатками,де Нація під поштовхом ворожих сил перетворюється у сукупну масу,одного незадоволення.
   То як зрозуміти,що відбувається із волелюбних і  вічно прагнучих до ідеалів народом,шо його гноблять, так свідомість стирають,і він мовчить,чи спить він,і час.? Висновок програма деформації проводиться успішно і знищення проводиться так уміло.Потрібно розібратися,що зараз являється Українець і новий вид.
    Українець прагне Волі, веде боротьбу за неї дозагину,у минулому боротьба велася на полі бою, на сучасному етапі,просто йде винищення-нові технології-стиснути і не давати людям жити,у них одне виникає бажання вити-від умов,шо так уміло зробили ті,шо поставленні верховодити Народ!
   Спочатку ціни на все необхідне-зробити такими,шо бідний Українець,не має коштів,у нього одне питяння,де знайти гроші,шоб зробити життя стабільним.
   Чому прагнення до накопичення таке важливе-у підсвідомості Українця-залишається вічний спомин про Голодомор,шо все забрали,тепер мати своє вирощенне руками,важливе у будь-якому віці.Навіть,якшо людина вже вийшла з праце-продуктивного віку,тремтячими руками йде на свій городик і то більше має він земельного угіддя, і там проводить ритуали до якого звик,і так вимагає Пам"ять про минуле часи-говоре травма,котра у Нестійкі часи виходить і можливо виручає Українця. Своїми руками вирощенне то вже великий внесок,шоб перебути зиму,говоре Пам»ять.
    Українець він добряк,і щира душа,тому так багато часу витратив народ,шоб сформувати у собі сили до нав"язливого сусіда,і скинути його з своєї шиї.
Велична пам"ять народу,котрий має Спадщину Історичну і шанує,своє він Любить,і не дозволить,шоб інший чужорідний поливав брудом його історичні джерела…
  Тепер подивимся на новий вид: він мешкає всюди,говорит на мові окупанта- вороже ставиться до щирого Українця,квітчить,ти Бандерівець,сам це новий вид,любить москву,чи не любить ту сусідську державу,основне він сидить у Державі,жере хліб,не шанує традиції,глибоко і далеко йому історична Пам"ять народу,а мова українська йому немила,дивина із дивин,цей Нововид,важає себе Українцем!!!!!!!Який це українець?Якшо він все чуже ставить на перше місце,а основний ідентифікатор-мова він зневажає,йому тільки набити свій живіт,і репетувати «Я УКРАИНЕЦЬ»так і хочеться послати таких українців…у  бібліотеку!!!!!
  Вони злі,морал низька,і тормозять рух до світлого Майбутнього,їхні думки нововиду живуть у часи совізму, пам"ять наскільки профілактична перемита чужим впливом.
Не забути що у формуванні деяких міст,грали  і вихідці іншого етносу,котрий був завезений на вимерлі села і міста,звісно про Голодомор звідки їм це знати,хтозна через шо вони перейшли,можливо у ті часи 1932-33 р.р. лижали всюда тіла,і шоб забути про страхіття поширювався алкоголізм.
   Алкоголізм вимиває все людське,він стає допінгом і стимулятором до агресій і втеч віл реальності.
А чого дивуватися,а хоча і треба,але просто коли комунізм своїми бридовими ідеями нахлинув брудною хвилею і такою,як не одне цунамі,шо зараз потрошать землю,у свій час совізм потрошив Граніт сімейного християнського устрою,до чого завжди прагнув Українець. Плями червоноти знищували церкви,інтелігенцію,у більшості у тих місцях де зараз процвітає нововид,котрий слабий по своїй моральності,смардючо від нього тхне-чужою поведінкою-агресора,котрий щупальцями нахабства чіпляється до Чистого Сприйняття Українця.
  Як з тим бути,такі різні,це боротьбі Добра і зла.У свій час,коли комунізм був тільки у зародку,єдина сила,шо вела боротьбу протів потім вже  всесвітового зла- стала Одна Україна з Українцями,котрі Своїми Синами і Дочками зупиняла цю ідею хвору і трохи замахами дибилізму. Все таки комунізм був,але сама основна сила знищення була кинута на Націю,котра вже давно існувала .І далі є та зверхність,навіть у тих нововиду,а Вічне прагнення до зверхності-це прояви слабкої особи,котра своїм сичанням хоче перекричати трепотіння свого тіла від страху.
   Майбунтє за,ким?????????Ой Доле,не знаю,бо всі перемішалися,у більшості варіації,є одна деформації у деградацію. Коли Народ,шо Українці не перемекне ОДНУ передачу Деградації у своїй голові,шо там десь у тілі,чи то  у Києві,а якшо це частина(людина) шкодить,то потрібно його вирвати,і послати…..у бібліотеку суртувати книжки. Потрібно згуртувати сили,бо нововиди,перемішаються і буде не життя,а одна «малина».
То кого більше на Нашій Богом Даній Землі?

Нагадую, що завтра день пам*яті жертвам голодомору.
 Тож не забудьте запалити свічки о 16:00, як тепер ми робимо кожного року.

Для ваших щоденників свічечку можете взяти тут: http://photo.i.ua/channel/834/1823602/



П.С.

~~~~~~~~~
перед тим,  як написати це пост, я завернулася до адмінів нашого сайту з проханням додати до складу наших смайлів свічечку, щоб люди могли виразити свої співчування в коментах.
на всяк випадок відіслала свої варіанти свічок, які і Вам запропоновувала.
Ось , отримала відповідь:




Звісно, в реалі це буде зроблено, але  слова що я виділила червоним.. просто вражать.... далі без коментарів...


 

                Вперше, коли почула спів Квітки Цісик, здавалось, що моя душа і серце співають разом з нею, а сльози просто неможливо було спинити. Цей спів, вже ніколи не забути і він завжди зі мною. Вшануймо пам"ять цієї видатної співачки,  вона -  приклад відданості своїй Батьківщині навіть за її межами .    . Донька українських емігрантів, Квітка Цісик (4 квітня 1953 Квінс, Нью-Йорк - 29 березня 1998) записала два лазерні диски українського фольклору та своїх улюблених пісень під назвою «Квітка» та «Два кольори». «Ця збірка пісень є бажанням мого українського серця вплести радісні нитки в розшарпане життям полотно, на якому вишита доля нашого народу».                                                    *************            4 квітня 1953 року в нью-йоркському районі Квінс у родині Іванни та Володимира Цісиків, післявоєнних емігрантів із заходу України, народилася дівчинка, якій дали ймення Квітка. Материнське дівоче прізвище було Лев, походила вона із Коломиї. П'ятирічною Квітка опанувала скрипку, допомагав у цьому тато – славний концертний скрипаль, який навчався у Львівській консерваторії і згодом викладав в Українському музичному інституті Америки. Акомпанувала Квітці її старша сестра Марія (народжена в концентраційному таборі в Німеччині 1945 року). Марія Цісик – знана у світі піаністка, була директором консерваторії у Сан-Франциско, вела майстер-класи у Карнегі-Холі. Хоч Квітка непогано грала на скрипці та роялі, маючи рідкісне колоратурне сопрано, вона вчилася у хранителя віденської оперної традиції Севастіана Енгельберга, закінчила Нью-Йоркську консерваторію. Ще студенткою Квітка, яка взяла собі псевдо Кейсі від ініціалів KC, не відчувала жодних труднощів у різних музичних стилях. Її навперебій почали запрошувати джазові, поп- та рок-зірки. Цісик допомагала Роберті Флек, Бобу Джеймсу, Девіду Санборну, Майклу Болтону, Карлі Саймон, Лінді Ронстад, Мікіо Масуо, а також Квінсі Джонсу – найпотужнішому аранжувальнику-продюсерові Америки, який відкрив феномен Майкла Джексона. До слова, з майбутнім королем поп-музики Квітка часто співала в хорі. Кейсі часто брала участь у комерційних проектах. За допомогою її витонченого співу створювали свій імідж корпорації Coca-Cola, American Airlines, Sears, Safeway, Starburs та інші. Варто подякувати чоловікам Квітки Цісик за україномовні альбоми, за ту насолоду, яку ми нині маємо. Обидва рази Квітка була заміжня з музикантами: перший чоловік – композитор-аранжувальник Джек Корнер, другий – інженер звукозапису Ед Ракович. Перший диск "Songs of Ukraine" (Пісні України) був записаний у 1980 році, а "Two Colors" (Два кольори) у 1989 році. Між записами відбулися розлучення з Джеком і шлюб з Едом (йому вона народила сина Едді). Проте всі троє працювали над створенням обох альбомів. Завдяки професійності, душевній вдачі, щедрим гонорарам Квітка для запису альбомів зібрала найкращих студійних інструменталістів Нью-Йорка, тих, кого собі навіть не могли дозволити відомі поп-зірки США, партії рояля виконувала старша сестра. Як результат – два альбоми, яким немає рівних в українській легкій музиці. 1990 року два диски були номіновані на "Греммі". Якась зла доля пройшлася над жіноцтвом дружної сім'ї Цісиків. Спочатку, в 1994 році, померла Іванна, у 1998-му Квітка, у 2003-му Марія. Діагноз один і той же: рак грудей. На далекій американській землі в знак пам'яті про Квітку Цісик, її нев'янучий талант, засновано Фонд підтримки музично обдарованих дітей; на пам'ять про Марію – Фонд "Адже життя прекрасне", що акумулює кошти на закупівлю мамографічного обладнання для України.                 Тобі, ніжна й незабутня Квітко України й Діяспори, присвячую.

Антон Йожик Лейба

*************************************************************************************************************************

http://www.umka.com.ua/ukr/catalogue/singers/kvitka-kvitka-cisyk-songs-of-ukraine.html http://www.umka.com.ua/ukr/singer/kvitka-kvitka-cisyk.html

З 11 по 20 листопада 2008 року у Києві проводитиметься виставка «Ми звинувачуємо! Голодомор 1932-1933 років – геноцид українського народу».

Виставка експонуватиметься у двох місцях: у Музеї видатних діячів української культури Лесі Українки, Миколи Лисенка, Панаса Саксаганського, Михайла Старицького (вул. Саксаганського, 97) – з 11 по 20 листопада, а також в Українському центрі народної культури «Музей Івана Гончара» (вул. Івана Мазепи, 29) – з 11 по 15 листопада 2008 року.