хочу сюди!
 

Ліда

50 років, водолій, познайомиться з хлопцем у віці 46-56 років

Замітки з міткою «дата»

Вдогонку к празднику

Вчера промелькнула, невзначай блеснув светлым весенним отблеском, красивая, хоть и слегка потускневшая от времени дата - 151 год. Мне было недосуг, но желание отметить этот день в календаре было таким настоятельным, что она будет запечатлена тут, в нарядном бложике. Отпечатана будет, отлита в силумине и выставлена на всеобщее обозрение под видом благородного сплава из желтого металла. Вследствие своей запрещенности дата будет драпирована подшлемником с плюмажем, шлемом в виде строительной каски белого цвета и холщовой попоной коричневого. Все это должно укрепить непрерывность старовера и довести ее до логического продолжения. Власть запрещает, холопы с нею, а я ношу.

Могучий старик, повергший и повергающий в трепет до сих пор, между другими своими деяниями, придумал план. "А давайте всем раздадим электричество! Не только этим и тем, а вообще всем! Давайте забабахаем ГОЭЛРО!" - воскликнул старик и стало так. Все впоследствии заценили благородный призыв могучего старика, прониклись тем как это здорово и спустя какое-то время понаставили ему памятников. Благодарные потомки поназывали его именем электростанции, улицы, театры, заводы, пароходы, понапечатали его портреты, книги и биографии, понавступали в его партию, союз молодежи и пионерию имени его. Ну и во всем этом, как водится, потеряли берега.

В порыве благодарности многих к одному случился легкий перекос. Старика стало много, намного больше чем благодарности к тому, что он запилил при жизни. А поскольку благодарность штука эмоциональная, она чувство нестойкое и склонное к выветриванию. Вот тут и случился спустя какое-то время обратный процесс, отдача. "А отчего это мы должны быть благодарны? Мы сами с усами" - воскликнули благодарные потомки и переобулись в неблагодарных. Неблагодарность возобладала, стала трендовой и подключенные к ленинскому электричеству потомки стали мстить. За 50 герц и 220 вольт они устроили форменную травлю давно почившему старику. Попереименовывали как попало улицы, носившие его имя, погромили памятники, позапрещали печатное слово и изображения, предали анафеме партии и союзы, на которых была печать благодарности или хотя бы признательности, пообвинили его во всех грехах и преступлениях, сгенерировали обидки, подвергли травле староверов.

Почему? Известное дело - по чисто психологическим причинам. Зачем? Так эмоции жеж! Эмоции, психология масс и к тому же надо расставлять памятники Шевченко...

ЗЫ
Чуть не забыл красненькое, еретическое.
Люди! У вас на вооружении есть не только эмоциональная нестабильность, не только психология и истеричность, но и логика.
Если ее подключать, то многие вещи преобразуются. Дофига чего начнет крутиться, фунционировать и вырабатывать полезную нагрузку. Дофига чего начнет излучать свет при подключении логики, люди!
Пользуйтесь логикой, здравым смыслом и умом!

Коли святкувати Різдво?- історична довідка

Неправильне Різдво. Який календар (НЕ) бреше?
Олександр Зінченко _ Неділя, 24 грудня 2017, 08:26
Версія для друку
Олександр Зінченко
Історик, журналіст (Київ)

Україна – країна унікальна: окрім нас Різдво  два рази на рік святкують іще тільки 4 країни: Білорусь, Еритрея, Ліван та Молдова. Дискусії на тему, яке Різдво правильне, а яке – ні, передбачувано триватимуть ще багато років.

Вперше за багато років (але не вперше в історії) Україна офіційно святкуватиме 25 грудня – бо Різдво. Дехто з моїх друзів побачив у цьому підступ: оце Різдво – неправильне, бо "на польське Різдво і снігу нема, і вам, східнякам, байдуже, а в нас – традиції"!

Колись у музею Соана в Лондоні я побачив досить цікаву картину. В основі її сюжету – нібито справжній мітинг протесту. Дехто доводить, що ця історія – міф, міська легенда.

 Вільям Хогарт, "Передвиборчий бенкет". Вігі відбили кілька трофеїв. Серед них - транспарант із написом "Give us our Eleven Days" - "Віддайте нам наші Одинадцять днів!" За вікном видно, що мітинг триває

Той мітінг нібито відбувася у графстві Оксфордшир  у 1754 році під гаслами "Поверніть нам наші Одиннадцять днів!"

 "Поверніть нам наші Одиннадцять днів!"

Англійці протестували проти реформ. І я готовий їх зрозуміти: а хто любить зміни?!

Хоча Вігі хотіли запровадити більш точний календар. Консервативні Торі – обурювалися. А точніше – опиралися введенню на Британських островах Григоріанського календарю.

У свідомості аборигенів щось там зламалося. Мабуть це була логіка.

Бо формальне перенесення календарних дат на 11 діб (після 2 вересня 1752 року наступило не 3, а 14!) сприймалося як таке, що барижна влада забрала у них 11 днів з життя! Буквально: з їхнього життя відлічили 11 діб!

 

Ви б погодилися померти на 11 днів раніше? Осі і вони – теж не хотіли.    

Алоізій Ліліо

ок. 1510 — 1576

Правдивий спадкоємець латинської цивілізації Алоізій Ліліо не передбачив таких бурхливих реакцій неосвічених варварів Туманного Альбіону.

Так само він не передбачив, що його календарну реформу деякі українці будуть саботувати навіть у ХХІ столітті. Він просто хотів привести календар в порядок, бо той геть відбився від рук!

Юліанський календар мав похибку у одну добу. Похибка накопичувалася за 128 років. І це треба пояснити.

Спробуйте без Гугла відповісти на питання: скільки триває рік? Хтось скаже, що 365 днів. Хтось згадає, що іноді 366 днів. Тобто однозначної відповіді – нема. Тим більше що обидві ці відповіді – неправильні.

Астрономічний рік (а нам зараз ідеться саме про астрономічний, а не календарний рік) триває 365 діб, 5 годин, 48 хвилин та 46 секунд.

Кожні 4 роки з цих годин Юліанський календар накопичує іще одну добу. І календар починає хибувати, адже Юліанський календар "округлив" середню тривалість року до 365 діб та 6 годин. Тобто тривалість року Юліанського календарю на 11 хвилин та 14 секунд довша за астрономічний рік.

Завдяки цьому свята (більшість з яких в усі часи були прив’язані до астрономічних явищ – зміни фаз Сонця та Місяця) відхилялися від своїх природних термінів. 

 Гай Юлій Цезар

Скульптор Нікола Кусту, 1696, Лувр

Коли Гай Юлій Цезарзапроваджував свій календар – видавалося, що цією похибкою можна зневажати.

Але через 45 років у Віфліємі мав необережність народитися Ісус.

Потім він помер на хресті, воскрес, а протягом наступних тисячі років християнська релігія завоювала прихильність більшості європейців. І раптом похибка Юліанського календарю з незручності перетворилася на проблему.

Щоправда, проблема була пов’язана не так із Різдвом, як із Воскресінням.

За канонами Пасха – свято весняне. А через похибку Юліанського календарю з тих 11 хвилин та 14 секунд кожні 128 років додавалася нова доба, і дати "сповзали" на день пізніше. Тобто весняне свято Великодня в один чудовий день могло стати святом літнім. Небо впаде на землю!

Якщо почекати ще кілька тисяч років – то і Різдво стане літнім святом. Бо кожна скільки-небудь спостережлива людина може зауважити у якому напрямку "зсувається" Різдво, якщо колись воно було 24 грудня, а стало – 7 січня.

Правильно – Різдво поступово повзе у бік літа!

Це є хорошою новиною тільки для православних австралійців: у них нарешті з’явиться шанс відсвяткувати Різдво взимку, а не в розпал спеки.

 Той самий календар

Отже, від часів Нікейського собору (325 р.) до часів Алоізія Ліліо та Папи Григорія ХІІІ весняне рівнодення "сповзло" на 10 діб – з 21 на 11 березня. І це загрожувало поставити з ніг на голову усі християнські канони!

Треба було терміново повернути весняне рівнодення – початок астрономічної весни на 21 березня.   

Як розрахувати, коли буде наступна Пасха?

Дуже просто: досить пам’ятати, що  Великдень – святкують у першу неділю після першого весняної повні. Якщо повний місяць з’являвся між 11 та 21 березня, то згідно церковних правил у ХVI столітті він не вважався весняним. І Великдень святкували тільки через 30 діб після наступної повні.  

Весняне свято поступово "пересувалося" в бік літа. Треба було щось зробити із календарем.

Алоізій Ліліо запропонував календар змінити.

Насамперед треба було "викреслити" 10 зайвих днів з календарю. Ось тут і знадобилася універсальна влада Папи Римського. Тільки його влада діяла понад кордонами королівств і імперій.

Згідно із буллою Папи Григорія ХІІІ після 5 жовтня 1585 року наступало відразу 15 жовтня.

Англійці, як я вже казав, були цією новацією обурені попри те, що ці зміни дійшли до них на 170 років пізніше.

Але Ліліо цього здалося замало. І він запропонував піти ще далі – забрати з календарю іще три доби кожні 400 років.

За Юліанським календарем високосними вважалися роки, дві останні цифри якого ділилися на 4 без залишку, а також усі роки, номери яких закінчувалися нулями.

Ліліо запропонував, щоб високосними вважалися тільки ті роки з дома нулями, у яких і число з перших двох чисел ділиться на 4 без залишку.

Зверніть увагу: 1600 рік був високосним, а 1700, 1800, 1900 – ні. А ось 2000 – знову був високосним. Пам’ятаєте?

Можна іронізувати – але в цьому один із ключових принципів західної цивілізації: намагатися будувати свій світ на правилах і принципах, а не від випадку до випадку. Римська церква запропонувала змінити принципи календарю, запропонувала універсальне рішення, яке буде діяти і після смерті цього Папи, і ще століття по тому. Яка іще інституція мислить категоріями вічності?!

 Алоізій Ліліо передає Григорію ХІІІ проект реформи календаря

Отже, Великдень тріумфально повернули на звичне місце у календарю, а сам календар перестав хибувати.

Потім була відкарбована пам’ятна медаль. На одній стороні медалі – Папа. А на другій – вівця. Вірніше Агнець. Вірніше – зодіакальний Овен. Та дракон, який вхопив себе зубами за хвіст. І напис: Рік виправлення 1582. Що означає весь цей ребус?

 

Це були часи, у які поезії символів приділяли значно більше уваги, ніж у наш прісний раціональний час.

Агнець – символізував Христову пожертву і воскресіння.

Але водночас це був і символ зодіакального знаку Овна, дія якого починається 21 березня – у день весняного рівнодення! Вся ця композиція нагадувала про Пасху, зв'язок якої із весняним рівноденням 21 березня був відновлений на віки вічні. Бо саме символом вічності є той дракон, що скрутився кільцем навколо голови Овна. 

"Вістник Ради народніх міністрів Української Народньої Республіки" - 1918. - № 14. - С. 4.

Григоріанський календар сподобався не всім.

Протестанти вважали, що "ліпше розійтися із Сонцем, ніж зійтися з Папою".

Англійці, як ми пам’ятаємо, теж 170 років упиралися його запровадженню.

Але найбільш впертими виявилися православні. Українці та росіяни перейшли на Григоріанський календар лише у 1918 році. Росіяни – у січні, а українці – у лютому.

Українська Центральна Рада  прийняла 12 лютого 1918 року "Закон про заведення на Україні числення часу по новому стилю і перевод годинників на середнє-европейський час".

Згідно із цим законом після 15 лютого наступало 1 березня 1918 року.

Того ж самого дня Україна перейшла на європейський час і опинилася у одному часовому поясі із Берліном і Віднем.

Цікаво, що в комуністичній РСФСР, а потім – в СРСР Різдво було офіційним вихідним днем. І цей день відзначали не 7 січня, а 25 грудня.

По суті, традиція офіційного свята, державного вихідного дня є доволі молодою. Офіційно Різдво 7 січня почали відзначати після розпаду СРСР.

Офіційним вихідним днем 7 січня вперше стає тільки у 1990-х роках.

На початку ХХ століття його офіційно відзначали 25 грудня.

І на дореволюційних календарях, і на післяреволюційних – Різдво позначене у один і той самий день: 25 грудня.

 
 

Звідки взялася традиція відзначати Різдво саме у цей день? Не існує достовірних даних, коли народився Ісус. Невідомі не тільки місяць і день – навіть про пору року нема жодних відомостей. Традиційно вважається, що він народився у "найдовшу ніч".

Традиція святкувати день, коли світло перемагає темряву була поширеною серед багатьох народів.

Дні зимового сонцестояння – це іще і час, коли у Давньому Римі відзначали свято Сатурналії. Вочевидь на якомусь етапі старі язичницькі традиції почали набувати нового значення.

Лишилося тільки легалізувати практику. Рішення про святкування Різдва Христового у день 25 грудня було прийнято на Ефеському (Третьому Всесвітньому) церковному соборі у 431 році.

З Різдвом!    

И еще разок, для православных

Когда родился Иисус Христос? Я думаю, что это не так важно. Главное - что таки родился, вырос и совершил то, для чего Бог Его послал - умер за наши грехи и ожил для нашего оправдания. Всякий, кто поверит в Него, будет иметь жизнь вечную. Именно в это смысл Рождества, а не в дате, елке, подарках и колядках.

Не праздновать надо это дату, а зажигать свечи в окнах…

     Завтра годовщина события, искалечившего миллионы жизней во всем мире. Завтра - 100 лет Октябрьского переворота. 100 лет захвата власти в Российской империи группой международных авантюристов, интересы которых таинственным образом полностью совпали с интересами немецкого Генерального Штаба. Вот просто до буквы совпали.

     Средневековая эпидемия чумы не нанесла столько вреда человечеству и забрала меньше жизней, чем монстр, который тогда родился и прожил, калеча и своих, и чужих до 1991 года. Впрочем, одно полезное дело это чудовище сделало - показало всему миру, как жить не надо.

     Я не жалею по поводу крушения Российской империи. К ее падению большевики и их последыши не имеют никакого отношения. Я жалею о шансе, который пролюбили демократические силы, взявшие власть в Феврале. Жалею о не случившейся свободе моей страны. Жалею, что позорный Брестский мир перевел Россию и Украину из числа победителей в категорию проигравших. (Соглашение между Временным правительством и Украиной на тот момент предусматривало взаимную помощь и обязательства по удержанию фронта). Жалею о миллионах погибших в Гражданской. О жертвах Красного террора. Приход к власти мерзавцев и убийц - это трагедия.

     За время написания книги "1917" я ознакомился со множеством документов того времени, прочел не один том мемуаров... Дай Бог, чтобы подобное никогда не повторилось. Чтобы никогда и нигде власть не получили наследники этой безумной идеи - аферисты и преступники, для которых не было другой цели, чем порабощение народов и уничтожения всех, кто думает не так, как они.

     Не праздновать надо это дату, а зажигать свечи в окнах, скорбя о тех, кого убила бесчеловечная система.


(Ян Валетов, писатель, блогер, бизнесмен)

Размышлизмы...

Завтра (с утра) - ни много, ни мало 44... 
Сорок четыре Карл!!!


Уже или еще?


Есть об чём подумать... 




MV1

MV1

Доброе утро в пятницу 13 мая.

В такую дату, кому-то как всегда:

Иль повод  подурить,  иль алкопакости   нажратсо.


Но важно позже, если встретить дурака,

Вам с перепугу (перепива) вечером не всратсо.

 


Когда родился Христос?



25-го декабря по календарю, большинство стран празднуют Рождество Христово. В Библии отсутствует дата рождения Христа. Известно только, что тогда было холодное время года, и бедная семья Спасителя, приехав в Вифлеем, смогла укрыться лишь в хлеву.
Только в 431 году на Эфесском соборе было принято решение о праздновании Рождества Христова накануне начала Нового года, именно 25 декабря. Этот день собой знаменует начало увеличение дня после зимнего солнцестояния -- день, когда свет побеждает тьму, когда уменьшается ночь.

Понимая несовершенство Юлианского календаря, Папа Григорий ХIII в 1582 году ввел более точный, названный его именем - Григорианский. Причиной введения нового календаря стало стремление исправить значительное несоответствие между астрономическим и земным календарным учетом времени, в частности, несоответствие астрономического и земного календарного времени зимнего солнцестояния и весеннего равноденствия. Так, с момента введения Юлианского календаря и до ХVI века это несоответствие составляло 10 дней. Сейчас эта разница - уже около 14 дней.

Сегодня ни одна страна не живет по Юлианскому календарю. но по Юлианскому календарю определяют некоторые фиксированные календарные праздничные даты (25 декабря не меняется). Рождество относится к такой дате, 25 декабря, имеет символическую привязку к началу увеличения дня после зимнего солнцестояния (астрономический календарь).
Поэтому в Европе преимущественное большинство празднует Рождество 25 декабря придерживаясь принятых церковных правил.

Советский Союз перешел с Юлианского на Григорианский календарь, которым пользовалось большинство стран мира, только в 1918 году, но церква дату празднования Рождества 25 декабря не сменила и только спустя более десяти лет, сменила на 7 января. Это произошло в период строительства Советским Союзом "железного занавеса" между Западной Европой и коммунистическим режимом, где церква де-факто не отделена от государства.

Поскольку Украина еще находится под влиянием России и церква Московского патриорхкта диминирует, то празднование Рождества 25 декабря вместе с большинством цивилизованных стран, пока откладывается до освобождение Украины -- де-факто. Но, конечно, принимать такое решение должен, в первую очередь, Совет христианских Церквей Украины, но это в будущем.

Часть украинцев выступают против предложения переноса даты Рождества, отметив, что православная церковь празднует Рождество 7 января, а украинские люди в подавляющем большинстве придерживаются православных традиций, но в данном случае люди ошибаются, ведь много православных церквей, таких как: греческая, румынская, болгарская, празднуют рождество именно 25 декабря.

С Рождеством Христовым Вас, друзья! Пусть Господь благословит Вас и Ваши семьи независимо от того, когда Вы празднуете Его День рождения.


Так когда же?!

7 или 25? 25 или 7? Или вопче пойти своим самостийным шляхом?
После того, как из названия праздника "Рождество Христово" убрали одно слово и стали называть его просто Рождество, все остальные изменения не имеют никакого значения и являются чисто косметическими, потому что "Христово" было главным словом. Потерялся смысл, осталась только форма. Как пел Владимир Высоцкий - "что за свадьба без цветов - пьянка, да и всё!". Так вот, Рождество без Христа - это "пьянка, да и всё". И какая разница нехристям когда эту пьянку пьянствовать - 25-го или 7-го... или весь период между этими датами. А для христиан тоже дата не имеет значения, потому что Рождество Христово, как и Христово Воскресение, отмечаются ими каждый Божий день - то есть всегда. 
Dixi

11 апреля и мои мысли

11 апреля -  памятная дата - Международный день освобождения узников фашистских концлагерей. В этот день в 1945 году узники концлагеря в Бухенвальде начали интернациональное восстание против гитлеровцев.
 

Эту дату отмечают в Украине  и в бывших республиках Советского Союза. Проходят митинги, в которых участвуют школьники и студенты, представители духовенства и чиновники высокого ранга. Говорятся подобающие случаю слова, возлагаются цветы к памятникам...

Но в этот день мне хочется сказать вот о чем.

Уверены ли вы в том, что история не может повториться? Что не заработают "душегубки"? Что нЕкто не возомнит себя полубогом, который вправе распоряжаться человеческими жизнями?

Прошло очень мало времени с тех пор, как эти самые лагеря смерти делали свое страшное дело. Еще в живых остались  свидетели того позора в жизни человечества.

И что?

Читаю новости Житомира в интернете. Перед глазами статья о строительстве новой синагоги. Мое внимание привлекают красочные фото. Интересно, как здание впишется в архитектуру города? Синагога старенькая, много раз ремонтированная и сейчас нашлись спонсоры, которые этот проект поддержали.

А вот и комментарии под заметкой. Читаю, у меня все внутри просто сжимается от ужаса.

"Лучше бы построили для них ГАЗОВУЮ КАМЕРУ! гы-гыгы!"

Дальше идет бурная переписка, кто-то возмущается:

"Чтобы туда тебя посадить, дебил!"

Кто-то и поддерживает. Дальше прочесть нельзя - комментарии скрыты.

А я сижу и думаю: куда мы все идем и куда придем, люди!

Думаю: вот дали бы волю некоторым нашим гражданам и что бы было?

Может, и меня повели бы в эту камеру, уверены же некоторые о моей принадлежности к богоизбранному народу.

И опять колючие проволоки по периметру страны, концлагеря, пытки? Все опять? Только волю дай...

Мне страшно...

А вам?


Читать полностью: http://h.ua/story/375183/#ixzz2QGSwbtY6




Житомир, памятник жертвам фашистских концлагерей, фото пресс-службы областной Рады




Сторінки:
1
2
3
попередня
наступна