хочу сюда!
 

Алина

44 года, лев, познакомится с парнем в возрасте 45-55 лет

Заметки с меткой «прогулянка»

Нарешті у нас почалася ЗИМА!...))))

  

   Вибачайте за неякісні фото, зроблені о 7 та 8 годині ранку  ...[ Читати далі ]

Ми були у зоопарку :)

Ура! Багато свят! І ось ми тут, на "Політеху"! Черга за квитками аж до зубра. Поки стояли (хвилин 20) - купили такий сувенір, давно я за ним ганялася. 

Зветься Антистрес, можна моделювати купу всілякого, ось так:


Приємно було від відносно низьких цін на квиточки (у Ялтинському зоопарку ще 3 роки тому було дорожче утричі)


Моя доня не була у київськму зоопарку жодного разу, а я була рівно 10 років тому на інтернатурі.
Тож для обох враження були нові (або практично нові).


Сакура. Сказала, що все буде добре. Вона знає. :)



Всі тварини, що мають пару в зоопарку, обов'язково по двоє, на останній фоті у левів взагалі секс в кущах практично на очах у дітей.

Павліни порозпушували хвости перед самками, теж шлюбний період


podmig прошу помітити: саме самці привертають увагу самок, а не навпаки!

Жирафи. Вони просто не відходили від сітки. Дуже хочуть бути в одному загоні. 


Тварини досить вгодовані, начебто доглянуті. Мають просторі клітки та вольєри.
Впадає в очі велика кількість пустих загонів. Здається, 10 років тому такого не було. А може, я забула.

Оглядове коло... Види Києва.


І дуже смачнюча дорогуча карамель хенд-мейд.


Про приматів навіть не писатиму - їх лишилось мало і взагалі жалюгідне видовище.

І вже в метро нарешті знайшлося гідне застосування Антистресу :)



По тратах: за вхід - 50грн за мене + 25 грн за дитя, за морозиво - 30 грн, карамель - 20 грн, оглядове колесо - 30+20 грн. Всього 175 грн.



Досуг. Часть ІХ. ВДНХ

или как там оно сейчас называется...

В июле прочитала, что  на ВДНХ в саду будет концерт джазовой музыки под открытым небом, вход бесплатный. 
Хоть я особо и не увлекаюсь джазовой музыкой, но на ВДНХ уже сто лет не была и как раз планировала наведаться.

Теперь там на территории сада организовали зону отдыха, вход свободный, можно взять все с собой и расположиться в тени яблонь. А можно просто прийти и арендовать там на чем посидеть, приобрести корзинку с продуктами для пикника, напитки, посуду...

Сейчас, некоторое время спустя после той прогулки взялась за создание заметки и хотела для точности освежить в памяти названия, но... что-то поменялось в этом мире. Теперь сообщается о том, что на ВДНХ появился "Сад гамаков" - судя по фото и описанию - это именно там. Возможно вытоптали там все и было решено, что хотя-бы сидеть-лежать следует не на траве.

Территория ВДНХ встречает серпом-молотом, пятиконечной звездой... ну а шо, не лезть же на самую верхушку для актуализации-декомунизации, все равно врядли кто заметит... Рядом (почти) реклама Киевстара

   

И еще вот такое... А дальше - уже в саду

   

Вот, джаз-банд, сад, импровизированный концертный зал, арендованное имущество для пикника

   

   

Несмотря на то, что джазом не увлекаюсь, концерт очень поравился - артисты не халтурили, выступали с душой, с огоньком!



В дальней части территории создали экологическую аллею с инсталляциями из вторсырья 

            

Ну и как же без пруда с лебедями! Если кто помнит старое лебединое озеро в глубине, далеко от входа - его уже давно нет. Этот пруд практически возле самого входа, на его берегу расположен ресторан Прага.
 


Шукай - не шукай, а по місту погуляй!

От і пішла я...
Спочатку парк Шота Руставелі

   

Чому цей крихітний сквер називається парком - не знаю.

   

Будівлі навколо вражають розмірами та архитектурою... Якщо придивитися - та будівля вдалині (у центрі кадра) має перехід між корпусами на рівні даху, та й сама споруда досить цікава, але надто вже далеко




   

А ось і той балкончик - крихітний, але побачила його здаля, от підійти до нього не скоро вийшло - якийсь ремонт на розі... треба знати, як йти - туди пройшла багато зайвого, назад повернулася швидше podmig

   

Знову дивлюсь на будівлі... давно в цій частині міста не була... А на даху цієї висотки ростуть дерева!
Взагалі - змішались в купу часи та стилі

   

Синагога... виявляється, вона біля самого входу у метро - фасад з іншої сторони, фасад не знімала.

   

І поїхала додому на якомусь дивному, досі небаченому поїзді... двері відсуваються по зовнішній стороні вагона, всередині якось незвично облаштовано, колір незвичний... Може такі на зеленій гілці курсують давно, але ж я на зеленій практично не буваю...


Досуг. Часть VІ. Дарниця

Лежит груша, нельзя скушать.
Это здесь.
Парк Позняки.
Украшает собой этот блестящий плод фонтан, который при мне не работал... везет мне, однако, на неработающие фонтаны...



Небольшой такой, аккуратненький, чистенький парк, есть аттракционы, кофейни, мороженное, традиционно - веревочный парк. Рядом симпатичное озерцо с прокатом водоплавающего инвентаря.
По парку разместились несколько композиций в современном стиле.

   

Вот такая штучка одновременно выполняет роль то ли клумбы, то ли вазона - по бокам растишки торчат



Домой поехала трамваем - опять повезло, все шли в парк на обед, поэтому на Вокзальной решила пересесть на другой, за одно глянуть на современный облик Дарницкого вокзала - когда-то приходилось там частенько бывать.



Что-то уж и не помню, каким он был раньше... а рядом еще строится что-то глобальное, большое...

И паровоз стоит

   

В этот раз пожалуй самое короткое путешествие.

Далі буде

Фотопрогулка. Зимняя прогулка

С наступившим всех нас...
Наконец-то дошли руки и до блога. И фото были, а вот выложить на суд общественности все никак...

Но нужно взять себя в руки и начинать год...
А начнем мы его зимней прогулкой по нашим речкам.
Прогноз сулил нам несколько дней со снегом и температурой до -20...
Как только ртуть термометра опустилась ниже 0 я потянул семью на прогулку...Тем более землю припорошило .
Да и локдаун. так почему бы не провести его с пользой..


[ Читать дальше ]

Голосіївський монастир

Була, як і планувала.
Доїхати легко, машин небагато. Людей, відповідно, теж.

Територія невелика, за 20 хвилин можна обійти. 
Всі ідуть до центрального (найстарішого) храму, що в ньому мощі святої Аліпії

В самому храмі не знімала, бо не знаю, чи можна. Ось це кладовище, теж нове, поховання не старіші 2000 року, нові пам'ятники.

Монастир чоловічий, живе 10 монахів різного віку, серед них навіть хлопчик 7 рочків.
Як і чому там жила матушка Аліпія - не відомо, того не знають навіть працівниці монастиря. А ще є отель, можна переночувати від 25 до 250 грн/доба. 
Квіточка майже у підвалі, на спуску до мощей.


Патріархат мацковскій, працівниці намагалися довести, що то є найсправжніша православна віра, все інше - від лукавого. Я мовчала і не сперечалася, бо негарно в чужому монастирі бути з власним статутом.

Вразило те, що всі будівлі нові і зовсім нема старовини. Очікувала я чогось іншого.
Але розвіялася чудово і зробила все заплановане. І запокоїлася трохи. :)

Досуг. Частина ІІ.Глава ІІ. По вулиці Грушевського

Залишивши позаду Поштову площу http://blog.i.ua/user/886749/2297661/ пішла потихеньку по Володимирському узвозу вгору. 
Ніколи не подобалося там ходити - із страшенним гуркотом несуться вниз автівки і кінця-краю їм нема, як і тому підйому... вдерлася вгору і замість того, щоб піти по Хрещатику до метро, я знову подерлася вгору до музею води та театру ляльок...


На музей води подивилася здалеку, вже не вистачило сил на підйом, колись давно була там на екскурсії... 
А от театр ляльок обійшла, відпочила біля фонтану. 
Театр прикрашають скульптури казкових героїв.

     


     


Фонтан - колись він був ще й музикальним, може й зараз так є, але на час мого нинішнього візиту він був звичайнісіньким фонтаном). Поруч чудові лавочки, відпочила - пішла далі. 

     

Пам'ятник Валерію Лобановському, на стадіон не ходила, пішла далі по Грушевського



В Маріїнський парк зайшла біля тамтешнього фонтану

     

     

Ну от і вихід з Маріїнського парку, ще зовсім трохи - і метро Арсенальна - додому відпочивати.
А у хмарному сховищі на google photos ще 5 ГБ нерозібраних фото, то ...

Далі буде



Колись в далекій галактиці....

Вибралися ми на "Зоряні війни". Власне, не вибралися, а мала витягла. Тож мусили їхати всім кагалом. 
Бачили ялинку в центрі :) Вона набагато краща за леніна, однозначно))

 

Бачили каток по 65 грн + ковзани 25, і все "задоволення" під відкритим небом та температурою -16, тож поїхали на "Льодову арену" і за 100 грн покатали одразу двох діток та одну дорослу))
А ці справжні іграшки прикрашають місто просто так у центрі, і ніхто їх не краде)) Ростуть дніпропетровці!


Гуляли у сквері коло ОДА, там класно як завжди. 



Бенгальські вогні - єдина піротехніка, що ми собі дозволили на ці свята))


Президент у губернаторському сквері піарить свій "Рошен". Гиденько це((

Звісно, наші Южмашівські ракети, вони гарні за будь-якої погоди))





Змерзли ми як цуцики і поїхали додому.


ПиСи. Про фільм: не бачила жодної з попередніх частин, тому було нецікаво, чудово виспалася дві з половиною години за 40 грн)) Дітям сподобалося, розмовляють тепер про ті "Війни"  безкінечно і чекають на нову частину!
Страницы:
1
2
4
предыдущая
следующая