хочу сюда!
 

Александра

43 года, лев, познакомится с парнем в возрасте 37-47 лет

Заметки с меткой «наука»

Факапи української освіти

Українська освіта цікава та багатогранна; проте малоцінна у переважній більшості.
Взагалі я пройшов дуже великий шлях у своєму студентському та шкільному житті. В Україні я навчався в 4-х різних школах та у двох університетах (на 4-х різних факультетах). Крім того, навчався в італійському університеті й брав участь у стажуванні й науковій діяльності в США та Європі.
І тому в мене була чудова можливість порівняти рівень навчання в Україні та за кордоном, й визначити в чому основна таємниця такої різниці.

Наведу всього 2 приклади.
В Україні мені якось поставили трійку й сказали: "Вибач, проте згідно з правилами, ми не можемо тобі поставити більше, бо 50% групи повинні отримати 3-ки, ще 30% - 4-ки, й всього 20% - 5-ки. Проблема в тому, що на всіх не вистачає стипендії, тому треба валити когось. А ти ж і так поганенько підготувався до екзамену." Так і зробили. Виставили оцінки й нікого не запитували "Ти згоден чи ні?".
Ви думаєте хтось тоді турбувався про ті знання, які я втратив? Звичайно що ні. Головна мета була виповнити ліміти".

Ви не повірите, проте дуже схожа ситуація трапилася в італійському університеті. Проте професор там зробив дуже демократично. Він сказав нам: "Кожен із вас краще за мене знає, хто у вашій групі краще за всіх знає предмет, а хто взагалі дуже слабенький. Тому завтра надайте мені перелік студентів, які повинні отримати максимум (20%-групи), середній рівень (60%-групи) й трішки нижчий (20%-групи)."
(Й треба відмітити, що сам професор не міг нікому виставити бали, без згоди студентів. Адже кожен студент мав поставити цифровий підпис під оцінкою. Без такого підпису (погодження студента) ніхто не міг виставляти оцінки.)

У нас була дуже тяжка дискусія. Все дійшло до того, що наступного дня всі заявили професору, що не можна таким чином виділяти одних та принижувати інших. Адже який би не був складний предмет, то кожен учень магістратури може добре підготуватися. Різниця тільки в тому, що "спритнішим" студентам треба для цього менше часу, а "слабкішим" — більше. Проте кінцевий результат буде таким — всі можуть здати предмет на високий бал.

Результат? Екзамен здавали не один день, а додатково 2 місяці. Проте переважна кількість студентів здали на максимум.

Я був шокований, чесно кажучи. З однієї сторони набагато простіше отримати прохідну трійку, перехреститися й забути все те, що "Не знав, ще й забув". Проте набагато складніше витратити трішки більше часу, проте вивчити весь матеріал й отримати високий бал. Щобільше, отримати цінні знання!

Висновок робіть самі.


Ви працюєте за спеціальністю?

55%, 6 голосов

45%, 5 голосов

0%, 0 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Cпособ передвижения в пространстве (Алексей Мурлыкин)

Вроде архиважная научная новость, а мы не в курсе...
Качество ролика и поведение ведущего ниже плинтуса.
А сама тема впечатляет, хотя что то понять не просто... 

Про Тараса Григоровича)

...Читав міську газету, знайшлася цікава стаття з маловідомими фактами про Шевченка. Не знаю, накільки ці наукові дослідження точні, але все одно цікаво) Копіпастити не хочу. Хто хоче, читайте отут. Гарних вихідних, смачної Вечері)

Теми Дипломних Робіт з помітками..._2

Теми Дипломних Робіт 
                               з помітками Рецензента...

Теми Дипломних Робіт з помітками...

Теми Дипломних Робіт 
                                     з помітками Рецензента...

Супрун уже рік намагається захопити Одеський медуніверситет

  Уже рік триває рейдерське захоплення Одеського національного медичного університету, організоване в.о. голови МОЗ Уляною Супрун. Про це в інтерв'ю РБК-Україна розповів академік НАМН України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, ректор ОНМедУ Валерій Запорожан (1994–2018 рр.).

«Супрун завжди діє за одним і тим самим планом: вибирає успішний і прибутковий виш, незаконно звільняє ректора з будь-якої причини, ставить свого штрейкбрехера з приставкою «в.о. ректора», визначає того, хто стежитиме за його роботою. Далі вони готують університет до знищення – реорганізації та розграбування: змінюють проректорів, вищий викладацький склад, щоб не було кому заперечити. Ми через все це проходили», – розповів він.

Саме реалізацію такого сценарію Супрун, за словами Запорожана, намагається не допустити колектив Одеського медуніверситету. Тому в.о. голови МОЗ використовує свої повноваження, щоб усіляко тиснути на непокірний ВНЗ.

«Ви пам'ятаєте, як у січні Супрун відмовилася підписати кошторис університету. Через це ми не могли нараховувати зарплати та стипендії, оплачувати комунальні послуги, робити ремонти. Причому ми витрачаємо на це не бюджетні, а самостійно зароблені гроші. Частка державного фінансування в нашому бюджеті становить близько 20%», – пояснив Запорожан.

Він нагадав, що в червні через суд і казначейство все-таки вдалося розблокувати процес, хоча залишилося питання щодо стипендій.

«МОЗ придумав для нас нове випробування – університету відмовили в місцях на держбюджеті. Це означає, що обдаровані студенти, діти ветеранів АТО і ООС, діти із малозабезпечених сімей та інших пільгових категорій не зможуть навчатися безкоштовно, як це гарантує Конституція», – розповів колишній ректор.

Він також додав, що буквально кілька днів тому, порушуючи Конституцію, МОЗ повернув без розгляду подання про призначення двом студентам стипендій президента і Верховної Ради України. Один із цих студентів – повний сирота.

«Попри це, ми прийняли тисячі заяв від абітурієнтів. Багато з них приносили оригінали документів, тобто вони хочуть навчатися саме в нас», – зазначив Валерій Запорожан.

Медреформа Супрун — це експеримент над здоров’ям і життям

 На чолі з Уляною Супрун Міністерство охорони здоров’я пропонує українцям сумнівні «прожекти» замість докорінних змін в організації, управлінні та фінансуванні галузі. Про це йдеться в статті голови Вченої ради Одеського національного медичного університету академіка Валерія Запорожана для видання «Вести».

Він наголосив, що медична реформа, безумовно, потрібна Україні. Проте вона потребує виваженої стратегії, повинна бути системною та враховувати безліч факторів. Проте МОЗ обрав тактику «кавалерійського наскока» та підміни системних змін «спонтанними» та недієвими рішеннями. «За чинного керівництва Міністерство охорони здоров’я перетворилося в структуру непередбачуваних прожектів, зміст яких в суспільстві викликає розгубленість, подив та роздратування, — вважає Валерій Запорожан. — Всі проблеми медичної галузі в державі пов’язані, на мій погляд, з небажанням або невмінням відповідальних за це осіб мислити перспективно, з урахуванням традицій, принципів, умов життя людей в нашій країні».

За його оцінкою, такі методи «реформування» мають зворотній ефект та вже призводять до непоправних наслідків. Зокрема, за останні роки майже на третину скоротилася кількість лікувальних закладів. Знищується сільська медицина та «швидка допомога». Намітилась тенденція замінити фахівців-медиків на осіб не лікарських професій тільки тому, що така практика існує в США.

Крім того, реформа призвела до руйнації системи управління галуззю. Чи не першим рішенням Уляна Супрун ліквідувала стратегічно важливі органи — Вчену раду та Колегію МОЗ. Звільнені спеціалісти за напрямами, які були «містком» між міністерськими чиновниками та практичною охороною здоров’я. Наслідки таких змін можуть боляче вдарити по всій системі, отже і по здоров’ю мільйонів громадян України.

«Так звана медична реформа разом із реформою медичної освіти є скоріше непрофесійними вигадками, ніж реальною стратегією і дороговказом. Здоров’я і життя людини — не майданчик для експериментів. Результату можна досягти при комплексному, послідовному підході, уважному вивченні больових точок системи», — переконаний Валерій Запорожан.

Валерій Запорожан: Супрун йде шляхом радянських «реформаторів» т

 Досвід Міністерства охорони здоров’я під керівництвом Уляни Супрун довів, що медична реформа, яка торкається виключно одну галузь, не зачіпаючи суміжні, приречена. Про це йдеться в статті голови Вченої ради Одеського національного медичного університету академіка Валерія Запорожана.

На його думку, головна проблема реформи полягає в тому, що передбачувані зміни в галузі не скоординовані ні з системою підготовки кадрів, ні з медичною наукою. Хоча саме наука є базою вирішення практичних завдань охорони здоровя. «Здавалося б достатньо запровадити в практику досягнення світової медичної науки, прогресивні технології, сучасне обладнання і медична галузь підніметься з колін, а люди отримають належне медичне обслуговування. Але сучасні технології є наукомісткими і передбачають високопрофесійний персонал, без якого не працює жодне сучасне обладнання і не реалізується жодна медична технологія», — пише Валерій Запорожан.

Відтак підготовка кадрів має бути в центрі уваги будь-якої реформи, тим паче медичної, адже лікар є «головною дієвою особою, від якості роботи якої залежить стан медицини». Тому в країнах Європи та світу впроваджують компетентнісну підготовку студентів, яка передбачає наявність у кожному медичному університеті університетської клініки та симуляційних центрів. В Україні піонером у цьому напрямку є Одеський медуніверситет. Він першим придбав обладнання світового рівня та повернув університетські клініки, які ще за радянських часів передали на баланс міста. «Університетська клініка виконує триєдине завдання: забезпечує додипломну та післядипломну підготовку майбутніх лікарів і медперсоналу, розробку й впровадження нових технологій і надання високоспеціалізованої допомоги населенню. Сьогодні МОЗ, а точніше в.о. міністра Супрун, іде шляхом радянських «реформаторів» і хоче знову знищити університетські клініки, відібравши в них ліцензії», — наголосив Валерій Запорожан, додавши, що саме це вона намагається вчинити з клініками ОНМедУ.

Замість того, щоби масштабувати його позитивний досвід на інші медичні виши, Уляна Супрун більше року саботує роботу провідного закладу: «Класи компетентнісної підготовки майбутніх лікарів, наукові парки, симуляційні кабінети — з обладнанням та викладанням на рівні Стенфордського університету. На жаль, минула влада вважала все це непотрібним і навіть шкідливим. Університет і потужні наукові школи ледь не знищили».

 

Валерий Запорожан: «Настоящее и будущее эндоскопической хирургии

 

Не так давно в области эндоскопической хирургии произошло важное событие. Больница медицинского университета Асахикава на севере Японии впервые в мире использовала эндоскоп с камерой формата 8К. Разрешение картинки, которую видит хирург, в 16 раз выше, чем у традиционных изображений высокой четкости. Это огромный плюс к точности и, как следствие, благоприятного исхода оперативного вмешательства. И хотя такого оборудования в Украине нет, эндоскопическая хирургия в нашей стране развивается в ногу с общемировыми подходами и современными технологиями.

 Во все времена врачи старались минимизировать вред от полосных операций. Чтобы удалить опухоль сантиметром в диаметре, врачи вынужденно рассекали ткани, сосуды, нервы. Часто ущерб от этого был несопоставимо выше самого удаления опухоли. Раньше была такая поговорка: большой хирург делает большой разрез. Сейчас большой хирург не делает разрезов вовсе. Это стало возможным благодаря эндоскопии.

  Эндоскопическая хирургия как таковая появилась полвека назад и за это время проделала колоссальный путь. Еще 20 лет назад такую технику применяли при операциях на полых органах, например, желудке. В наши дни эндоскопическое оборудование стало настолько деликатным, что позволяет оперировать мозг, сердце, легкие и даже суставы. Совсем недавно считалось, что такую такую технику нельзя использовать при онкологических операциях, но прошло 10 лет, и сегодня этот метод широко используется. Причем 70% любых эндоскопических операций проходят в режиме дневного стационара. Мне приходилось видеть больных, которые через день после замены клапана сердца выписывались домой. Минимальный вред организму и следовательно быстрая реабилитация делают эндоскопическую хирургию рентабельной и экономичной. Никаких двух недель на больничной койке: за это время пациент вообще забудет о прошедшей операции. Еще один плюс: неизменное снижение стоимости такого оборудования. Если раньше за эндоскопическую стойку с инструментами клинике нужно было платить до 120 тысяч долларов, то сегодня она обойдется максимум в 50 тысяч. И, наконец, самое главное — все это не где-то там, а у нас, в Украине.

  У меня часто спрашивают, какое будущее у эндоскопической хирургии в нашей стране? На что я всегда отвечаю: прежде всего, у нее классное европейское настоящее. Дело в том, что Украина начала развивать это направление в ногу со всем миром. Я первую такую операцию провел в 1972 году. И хотя инструментов не было и нам приходилось приспосабливать или изобретать свои, мы стояли у истоков эндохирургии наравне с другими. Сегодня почти во всех НИИ, в медицинских университетах, в Национальной академии медицинских наук есть кафедры и специалисты мирового уровня. Сформированы мощные школы, наши специалисты неизменные участники международных конгрессов, они успешно работают в клиниках по всему миру. Я со всей ответственностью могу сказать украинцам: наши эндоскопические хирурги ничем не хуже тех, кто оперирует в Европе, США и Азии. Больше того, многие из них работают в самых обычных областных больницах.

 Но нет предела совершенству, и сегодня эндоскопическая хирургия делает уверенные шаги к тому, чтобы проводить оперативные вмешательства вообще без разрезов или проколов. Например, с помощью концентрированного пучка ультразвука, который дробит камни. Или современный взгляд на лучевую терапию, когда высокая концентрация облучения точечно убивает опухоль. В ближайшие годы на рынок выйдут приборы, которые сканируют опухоль, обозначают пораженные и здоровые клетки, а затем поклеточно убивают образование, оставляя здоровую часть органа невредимой. Я участвовал в этих экспериментах, через год-два такое оборудование может появиться, в том числе, и в наших клиниках.

 Большой опыт украинских хирургов, развитие эндоскопических технологий и доступность оборудования в Украине — большой шаг к выздоровлению пациентов. Но есть и еще один не менее важный шаг, который каждый может и должен сделать самостоятельно, — это вера. Если пациент сотрудничает с врачом, не хандрит и смотрит на свою последующую жизнь с оптимизмом, он быстрее вернется в строй. Мы изучали влияние эмоционального состояния онкопациентов на возможность рецидива. Оказалось, что у пациентов, настроены оптимистично, 5-летняя выживаемость в 3 раза выше. Поэтому как врач я могу заверить: каким бы грозным ни был диагноз, безнадежных ситуаций не существует. Хотите быть здоровыми — любите жизнь и верьте в успех.

Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
8
85
предыдущая
следующая