хочу сюди!
 

Ксюша

44 роки, овен, познайомиться з хлопцем у віці 43-50 років

Замітки з міткою «особистість»

Читай!

Шановний, милий, розумний читач мого блогу, ЗНАЙ що цей запис, створений мною під впливом зіткнення з рекламою, критично оцінюює сучасні засоби масової інформації!

...Зібравши всю свою дивовижну увагу до купи, ПРИГАДАЙ свій найулюбленіший сайт, ЗГАДАЙ найочікуваніші передачі, ВІДТВОРИ в пам'яті ту саму заставку, що приносить радість ще до того, як щось розпочалась. Всім своїм натхненням, НАПОВНИ ці спогади кольорами та звуками. ОТРИМАЙ психологичний оргазм ще раз... просто від того, що тобі це все вдалось...

А тепер ЗАМИСЛИСЬ над тим, що відбулось.

ПРИКОЛИСЬ, - щойно ти виконав вже 8 прямих команд, наданих мною. ПОГОДЬСЯ, саме так все і сталось - я командував, а ти виконував, навіть не ворухнувшись... і тобі це подобалось! ЗІЗНАЙСЯ СОБІ, що ти зробив це підсвідомо, ще до того як встиг осягнути розумом те, що відбулось...

ВИВЧИ НАЗАВЖДИ, що саме на твою підсвідомість йде розрахунок всіх психологічних трюків в рекламі, і навiть, коли ти вже "проковтнув живця", все ще можна контролювати ситуацiю увiмкнувши свiй розум (свiдомiсть)...

А тепер, чудовий, кмітливий, унікальний читач, ЗДИВУЙСЯ, адже за день ти підсвідомо виконуєш від 100 до 10.000 подібних команд, слухаючи радіо, дивлячись телевізор, заходячи на сайти з невід'ємним атрибутом - рекламою, рекламою, рекламою!!!! 

Раз ти настільки наполегливий, що дочитав аж до цього моменту, мій любий читач, то ЗВЕРНИ УВАГУ, що чим більше популярний ресурс (ТБ, Радіо, зовнiшня реклама або веб-портал з банерами), тим більша кількість та вища якість наказів, звернених до тебе! 

Кмітливий мій, ЗАПАМ'ЯТАЙ, що пряма команда - найефективніший засіб спонукати людей до дії, бо люди схильні робити те, що їм кажуть, особливо, коли все навколо команди "змащується" лагідністю, добром, радістю, щастям, коханням.. 

Будь ласка, заради власного добробуту, ЗРОЗУМІЙ, що ти вільний приймати власні рішення, що ти здатний обходитись особистим досвідом та розсудом у плануванні життя, i особисте щастя важливiше за добробут манiпуляторiв.

Якщо тобі хочеться бути справжнім володарем власної волі, якщо ти вважаєш себе готовим до незалежності, ПРОКИНЬСЯ...ВІДКИНЬ надбані життєві стереотипи та штампи поведінки! ЗАХИСТИСЬ від маніпулювання, СТАВАЙ особистістю, лідером, справжнім собою!

І ще... моє до тебе ласкаве прохання - ПЕРЕДАЙ посилання на цей запис в моєму блозі всім твоїм друзям, кому ти щиро бажаєш добра!

З повагою та любов'ю, Ваш Микола.

Рейтинг блогов

Я каструля

 

Я каструля. Справжнісінька каструля. Все моє життя в мені намагалися приготувати людину. Чесну. Порядну. Виховану. Працелюбну. Слухняну. Людину. Спочатку кухарями були мої батьки. Вони додавали різні інгредієнти, але не всі по рецепту. Потім за цю справу взялася школа. Там додавали своїх, все більше і більше, не звертаючи уваги на хибність пропорцій. Я намагався всіма силами втрутитись в цю кулінарію, але що я можу зробити? Я каструля. Пасивна каструля.

 Після школи кухню перейняла інша інстанція. В закутках своєї обгорілої від вогню газової плити душі я мав надію на те, що хоч тут віділлють того варива. Але надії кришилися, як від ножа вправного кухаря. Накладали все більше і більше, стільки, скільки я витримати не в силах.

 Як тільки міг я посипав страву, що готувалася в мені, різноманітними приправами, але вони розчинялися в купі мотлоху непотрібних інгредієнтів.

 З часом я зрозумів, що час накриватися кришкою, але від цього стало ще гірше… Я парував, кипів, гримів кришкою, як скажений…

 Ось побачите, одного дня все з каструлі википить, вибухне гейзером, вистрілить вулканом, обіллє плиту та обпече вас усіх з ніг до голови… Це станеться…Але хто мене чує? Я ж каструля. Для вас я просто каструля…

Кирило Поліщук

Чим відрізняється Західна Україна від Східної? Нічим...

Тро таку людину не соромно нагадати копіючи чужу статтю... - http://bukinfo.com.ua/show/news?lid=31368#y4R101359120229
"Чим відрізняється Західна Україна від Східної? Нічим. Ще б одне покоління - і було б те саме, що в Донецьку"
УКРАЇНЦІ / 
 
Народився я в місті Горлівка на Донеччині. Три роки жив з дідом-бабою, потім батьки забрали у Донецьк. Там тоді вже не говорили українською. Українська на Донбасі зникла після війни. Мої баби ще не розмовляли російською. Я по мамі в п'ятому поколінні донецький. Справжній донецький. І говорю так, як говорили баба, прабаба і прадід. Українською.

В мені замолоду була дивна суміш комуністичного ідеалізму з українським націоналізмом. Тата викликали в школу, казали: "Що ж ви - комуніст, а дитина ваша сповідує якісь націоналістичні погляди?". А мені, дитині, було дивно, чому моя баба вживала незрозумілі українські слова. У років 6 мене взагалі заклинило, коли вона сказала: "На Різдво тітка приїде". Яке Різдво? Що за Різдво? Хрін його знає. Я знав 7 Листопада, Новий рік, 8 Березня.

Я сформувався як російськокультурна людина. Донецьк у 1970-х - цілком російськомовне місто, жодної української школи.

В 16 років поїхав у Москву, бо хотів бути космічним біологом, наукою займатися. А київський університет випускав тільки вчителів біології і хімії.

Заснував фірму Helicon - геноміка, генетика, біохімія, діагностика. Починаючи, частину комплектухи для лабораторій робив в Україні. Але тут це здохло набагато раніше. В Росії теж майже ніхто вже нічого не виробляє. Сировинна економіка і відсутність стратегії розвитку вбиває все, не кажучи вже про повний брак мізків і моралі.

В інституті була майстерня, а там - чоловік із 20 алкоголіків, з якими мусив пити гідролізний спирт. Приходжу: "Мені потрібні такі-то деталі". Вони: "Спочатку випий з нами". Розпадався Совок, нічого не було, а спирт - був.

У Росії зараз бізнесу не маю - тусуюсь там, приїжджаю ковтнути інтелектуального повітря. Акції переписав. Заробив і роздав у борг стільки, що можу спокійно не працювати дуже довго. Коли в Росії мав "вид на жительство" й офіційну роботу, щоб продовжити цей "вид на жительство", раз на рік мав здавати всілякі довідки про доходи. Тоді цілий відділ паспортного столу збігався на маю анкету: "У вас що, зарплата вища, ніж у Путіна?"

1985-го було в Москві нормальне українське життя. Зараз його нема. Якщо люди і їдуть зараз до Росії вчитися - то з прицілом лишитися. Ми були останньою хвилею міграції туди, з якої хоч хтось повернувся додому.

1997 року думав у Росії школу українську створити нормальну. Ніяк не міг порозумітися ні з посольством, ні з українським культурним центром у Москві. Плюнув, зрозумів: аби займатися українською організаційною діяльністю - треба їхати додому. Займатися українськими проектами в Москві - те саме, що Шухевич 1946-го зібрав би рештки своїх загонів - і на Красну площу. Який сенс?

Кононенка Юру три роки тому депортували з Росії - за розбудову української бібліотеки. Звинуватили, що тягає бандерівську літературу, "фашистську". У нього дружина й діти - росіяни, 40 років у Москві, а його тупо з потяга зняли, депортували - і все.

Я вважаю, що ніякої української діаспори в Росії бути не може. Росія - цивілізаційний проект на 1/6 території земної кулі. Вимагати від них, щоб були інакшими, неможливо. Тигр - хороша тварина, але харчується кроликами. Така його природа. Росія - тигр. Хворий, старий, розкладається, гієни його з'їдять, але він - тигр. У них свій шлях. Там треба докладати суперзусиль, щоб дитина говорила українською. В Америці простіше. І то вдома діти говорять українською, а тільки батьки відступили на два кроки - переходять на англійську. При тім, що діаспора в Канаді-Америці бандерівська, а в Росію ж комсомольці поїхали.

Росіяни люблять українців тільки як молодших братів, із салом, горілкою. Справжні українські герої - Шухевич, Бандера, Петлюра - це "фашизм". Найтолковіші мої друзі московські досі мучаться фантомними болями з приводу України. Риболовля чи полювання - після другої чарки завжди виринає українське питання. "Мы вашего Шухевича, конечно, понять можем. Простить - нет". 

Коли чую креольський варіант російської мови - що в Києві, що в Донецьку - дратуюся. Бо сам можу говорити російською нормального розливу - московсько-пітерським діалектом. Колеги приїжджають з Москви і чують, як кияни, особливо молодь, балакають м'явкаючим діалектом. Один москаль каже іншому: "Слышь, чувак, они типа по-русски говорят?". - "Думают, что по-русски".

Чим відрізняється Західна Україна від Східної? Нічим. Ще б одне покоління - і було б те саме, що в нас у Донецьку. Я бачу зараз на Галичині те, що було 40 років тому на Донбасі в етно-мовно-культурній ситуації. Майже всі пруться від шансону й не читають книжок. Для того, щоб позбути їх мови батьків, не вистачило рівно одного покоління.

Не вірю в демократію у здеградованих суспільствах. Демократичним шляхом в Україні нічого доброго не відбудеться. Ніколи. Рагулі за горілку та гречку завжди обиратимуть парламент, в якому більшість становитимуть свинорили. Янукович - те, чого хотіла більшість цього народу.

Перевіз родину в Україну з Москви 2008 року - після того, як старша донька розповіла, що Ющенко поїхав у гості до Саакашвілі, разом придумали Голодомор, а потім напали на Росію.

Якось зайшов у кімнату доньки. Дивлюся: 200 штук аудіокниг - усі російською. Дружина жартує: "Да вы ж индейцы, у вас даже аудиокниг нет". Тоді я викупив у Києві студію, що спеціалізувалася на запису аудіокниг. І почав робити український продукт.

Три альбоми Сашка Лірника випустили. Побачили: не продається, бо нема мережі дистрибуції українського контенту. Вирішили робити структуру, мережу розповсюдження - свої магазини, чужі магазини, пхатися на радіо. Це - проект, в якому я найбільше обламався в Україні. Недооцінив масштаби проблеми. Рівня деградації. Коли нема ринку, то ймовірність того, що "Наш формат" не буде збитковий - примарна.

За п'ять років видав під 200 аудіокниг. 300 тисяч доларів на цьому втратив.

Навіть якби не було торентів - все одно не пішов би бізнес. Якщо в нас такого хіта як Ліна Костенко продають 70-80 тисяч екземплярів, це - діагноз. У країні, з 50-мільйонним населенням, 1 відсоток - це півмільйона. Можете собі уявити якість популяції?

Мені дзвонять: "Така класна книжка "Холодний Яр", я от скачав, послухав. Чому ще не випускаєте?". Кажу: "Тому що ви скачали на шару, тому й не випускаю". Якби ви заплатити за український продукт 15 - 20 гривень, ми випускали б удвічі більше. Там 19 годин звуку. Дорогуща книжка, в кілька тисяч доларів обійшлася. Як вона може окупитися, коли купили 600 штук?

Неправда, що українці не купують, бо бідні. У мене є знайомі олігархи, які ніколи нічого не купують. Качають тому, що це - принцип. Просто патологічно жадібні.

В постіндустріальному суспільстві почалася економіка знань, але кожен народ обирає своє. Ізраїльтяни 2000 років очікували, коли з'явиться шанс реалізувати свої компетенції. Вони кажуть: "Усе, що в нас цінне - між вухами". Я колись був шокований. Був час, коли Україна становила третину населення імперії. Але, проаналізувавши етнічний склад професорів Московського університету, цілу ніч малював таблиці, графіки - і плакав, що в цього народу було настільки непопулярне навчання. Ми билися з усіма - Польщею, турками, Росією, - а тепер нас 50-мільйонна біомаса без політичної, моральної та інтелектуальної еліти. "Та що там дітям вчитися? Чоловік має мати коні, корову, город. То хай жиди вчаться".

Робимо переклад Генрі Форда. Мені кажуть: "Ти - божевільний, Форда 200 мовами вже переклали!" А я вважаю, що це - світоглядна книжка, яку має кожна людина читати своєю мовою. Те саме з книгою про сингапурського правителя Лі Куан Ю.

У Німеччині видають чотири книжки в рік на людину, в Україні - менше однієї. Коли ви у Франкфуртському аеропорту сидите - бачите, що троє з чотирьох щось читають - книжку чи з айпада. У Польщі - кожен другий.

Ніхто з родини не хотів повертатися в Україну. Старша дитина в школу ходила в Москві. Дружина взагалі росіянка. Людина, яка 20 років прожила в Москві, важко собі уявляє, що можна жити десь в іншому місці. Москва - третій Рим, і всьо.

Старша донька Дарина - чемпіон України зі сноубордингу. Грає на гітарі, математика, фізика - вихідних нема. Не дивиться телевізор. По приїзді віддав її в понтову школу 171-шу. А там син Бродського і решта, які на уроках гроші рахують. У того п'ять папірців по 200, а в того - 10. Вчителів матюкають. У Москві є притомні школи для дітей середнього класу, які читають книжки, в Києві - нема. Тільки для олігархів.

Я можу на амбразуру лягати, але дітей своїх робити такими аж патріотами - не впевнений, що варто.

Приїжджаю на заправку в Галичині. За три кілометри від музею, бляха муха, Романа Шухевича, серіал "Мєнти" крутять. "Передайте, - кажу, - власникові, що наступного разу приїду, лишу 200 доларів і розіб'ю вам телевізор".

Якщо Галичина слухає шансон, то їхні діти забудуть співати українських пісень на весіллі. Співатимуть Ґалкіна. Ситуація набагато гірша, ніж у Росії, бо в них є частина нормального інформаційного потоку. В Україні все просто лайно. Якщо дітей з дитинства годують лайном, то вони ніколи не зможуть споживати нормальну їжу. 

Нема жахливого українського націоналізму, який цькує все російське. Навпаки, толерантність у Львові та Франківську до росіян набагато вища, ніж у Донецьку, Одесі та Харкові - до українського. Комплекс старшого брата ми і створили. Бо вважали, що вони мають рацію, коли кажуть, що українці - рагулістичні, сільські, жлобуваті, тупі. Як із цим боротися? Вчитися. Бути розумними, дієвими, компетентними, професійними, конкурентними.

Не бачу великого прошарку людей, яким треба змін. Викладачі продають заліки, ректори - торгують "бюджетом". Податківці, міліціонери, олігархи, пенсіонери - в нас усі на всіх наживаються. Є синергійні суспільства - Японія, США. Україна - типовий приклад суспільства паразитарного.

У нас суцільна імітація - нема армії, нема медицини. Грець уже з наукою, але ж освіти немає! Зате півтора мільйона людей якогось біса отримують із моїх податків, кредитів МВФ стипендію й ліжко на п'ять років, а потім - довідку. А після цього їх не беруть на роботу, бо нічого не вміють.

Нігерія, Афганістан, Папуа Нова Гвінея вже ніколи не будуть в обоймі "золотого мільярда", так і залишаться сировинним придатком. Для мене найболючіше питання - чи ми цю точку неповернення також пройшли? Люди, які виїхали в Америку, вважають, що пройшли, що Україна - випалена земля.

Україна не здійснилася, бо ми не створили національної еліти. Пристосуванство і життя на хуторі виплекали містечкову свідомість, жлобський індивідуалізм. Американці - індивідуалісти конструктивні, а наш індивідуалізм - це агресивна форма рагулізму.
 

Європа за 25 років має дуже великий шанс загнутися через політику мультикультуралізму. Америку теж це накриє. А Китай і Японія лишаться супердержавами, бо не мають таких проблем. Поляків не накриє, вони в цьому плані озвірілі - українців депортували, євреїв депортували. Польща була у 1980-х на 98 відсотків польською. В них проблема мультикультуралізму не постане. І в нас її поки що нема. У Росії - є.

 

Якісними харчами Європу ми навряд чи забезпечимо. Я знаю ціну цьому населенню. Ти прокладаєш їм дорогу в селі, привозиш під город машину гравію - воно не вийде з лопатою розрівняти. А потім ще буде кричать, що сусіду вдвічі більше насипали.

 

В Україні від'ємна селекція дала такі плоди, що деколи стає страшно. Був такий Євген Чикаленко - український меценат. Деколи мені здається, що я - його реінкарнація, на жаль. Він видавав нещасну газету першу українську в Києві. Тягнув її кілька років, скільки грошей ставало, землю свою продавав. А винниченки-грінченки вважали його жлобом, який їм недоплачує за статті.

 

Людина має бути досконалою. Не в плані користування золотим унітазом. За дві тисячі років людство сформувало набір соціальних вимог та ідеалів. Треба бути розумним, досвідченим, соціально-відповідальним, любити батьківщину, ставити інтерес суспільства вище за особисте. Це в Україні дуже на часі. Коли треба - взяти в руки зброю, коли треба - вийти на демонстрацію, на толоку. Наш "Уніж" - це мекка соціал-перфекціонізму. Ми будуємо мікромодель України, в якій не бридко жити. Одна з місій "Кузні" - мрія мого життя: створити адекватне середовище небайдужих людей.

 

Коротка довідка:

 

Владислав КИРИЧЕНКО, 43 роки Народився в місті Горлівка Донецької області. 1992-го закінчив біологічний факультет Московського університету імені Михайла Ломоносова, 2005 року - Master of Business Administration Вищої школи економіки в Москві. Заснував 1997-го біотехтологічне товариство Helicon, що є лідером на російському ринку комплексного оснащення лабораторій для молекулярної біології.

Фінансував українську недільну школу в Москві, українські рок-фестивалі "Уніж", "Арт-Поле", "Мазепа-Фест", свято 65-річчя Української повстанської армії в Києві.

2006-го викупив аудіовидавництво "Книга вголос" і, перейменувавши в "Наш Формат", випустив близько 200 українських аудіокниг. Крамниці з такою назвою у Києві, Львові, Калуші продають українські книжки, музику, фільми, одяг, сувеніри. Також "Наш Формат" є найбільшим інтернет-магазином українського контенту.

Створив 2007 року Український науковий клуб, що гуртує вітчизняних вчених світового рівня. Тоді ж долучився до створення гуманітарно-інвестиційного проекту "Хмелева". В селі над Дністром із такою назвою діє зелений резорт і розсадник декоративних рослин. Там гостювали і творили Сашко Положинський, Олег Скрипка, Роман Коваль, Юрій Андрухович, Тарас Житинський, Оксана Забужко, Фома, музиканти Karbido, "ДахаБраха", PortMone.

2008-го у прикарпатському селі Уніж заснував союзівку "Кузня". Там відбуваються волонтерки, вишкільні табори й семінари. Мають постати конференц-зал, спортивний центр, бібліотека, музична студія, кампус.

Фінансує видання українською мовою світоглядної літератури.

З дитинства захоплюється тракторами, "у вільний час" керує агрофірмою. Через свою діяльність у різних країнах Європи, постійно перебуває в роз'їздах.

Дружина Юлія 1995-го закінчила Московський державний університет, кандидат біологічних наук. Подробиць особистого життя не розголошує

 

Записав: Северин НАЛИВАЙКО, ГПУ

Правила життя Д.Рокфеллера


·       * Коли ви почуєте, що про акції починає говорити чистильник черевиків, знайте - прийшов час продавати. 

·       * Наполегливість може подолати все, навіть закони природи. 

·       * Do not be afraid to give up the good to go for the great.

        (Не бійтеся відмовлятися від хорошого на користь відмінного ). 

·        * Я завжди намагався перетворити кожну неприємність в можливість. 

·       * Не треба боятися великих витрат. Треба боятися маленьких доходів.

·       * Я волів би отримувати дохід від 1% зусиль ста чоловік, ніж від 100% своїх власних зусиль.

·       * Перша і головна передумова успіху в бізнесі - це терпіння.

·       * Я краще найняв би людину з ентузіазмом, ніж людину, яка все знає.

·       * Якщо ваша єдина мета полягає в тому, щоб стати багатим, ви ніколи не досягнете її.

·       * Не думаю, що є будь-яка інша якість настільки істотна для будь-якого виду успіху, як наполегливість.

·       * Я можу відзвітувати за кожен зароблений мною мільйон, крім першого.

·       * Хто весь день працює, тому ніколи заробляти гроші.

·       * Заробіть репутацію, і вона (репутація ) буде працювати на вас.

·       * Ваше благополуччя залежить від ваших власних рішень.

·       * Дружба, заснована на бізнесі краще, ніж бізнес, заснований на дружбі.

·       * Уміння поводитися з людьми - це товар, який можна купити точно так же, як ми купуємо цукор або каву ... І я заплачу за таке вміння більше, ніж за будь-що інше на світі.

·       * Я ніколи не здогадувався, ким опинюся в цьому житті, але я завжди знав, що народжений для чогось більшого.

Watching the wheels - John Lennon

Watching the wheels
             Спостерігаючи всю цю метушню

People say I'm crazy doing what I'm doing
             Люди кажуть, я божевільний, коли роблю те, що я роблю,
Well they give me all kinds of warnings to save me from ruin
             вони дають купу різних попереджень, щоб врятувати мене від занепаду.
When I say that I'm o.k. well they look at me kind of strange
             Коли кажу, що зі мною все гаразд, вони дивуються:
             - Що за химера?!

Surely you're not happy now you no longer play the game
             - Це точно не твоє,  досить клеїти дурника...
People say I'm lazy dreaming my life away
             Люди кажуть, я ледачий, оскільки втік з життя у мрію,
Well they give me all kinds of advice designed to enlighten me
             тож вони дають купу різних порад, щоб просвітити мене.
When I tell them that I'm doing fine watching shadows on the wall
             Коли їм кажу, що уважно спостерігаю за грою тіней на стіні, чую: Don't you miss the big time boy you're no longer on the ball
              - Хлопче, не пропусти слушного моменту, ти втрачаєш позиції...

I'm just sitting here watching the wheels go round and round
             А я собі сиджу і дивлюся на всю ту круговерть,
I really love to watch them roll
            залюбки дивлюся, як вона вирує і кипить,
No longer riding on the merry-go-round
            але вже ніколи не сяду на ту карусель,
I just had to let it go
            нехай собі крутиться...

Ah, people asking questions lost in confusion
             Люди запитують і запитують - вони повністю збиті з пантелику.
Well I tell them there's no problem, only solutions
             Кажу їм, проблем немає, є тільки їх розв'язки.
Well they shake their heads and they look at me as if I've lost my mind
              Вони хитають головами і дивляться на мене так, наче я не сповна розуму.
I tell them there's no hurry, I'm just sitting here doing time
              Кажу їм, спішити нікуди, я просто сиджу і вбиваю час.

I'm just sitting here watching the wheels go round and round
I really love to watch them roll
No longer riding on the merry-go-round
I just had to let it go
I just had to let it go
I just had to let it go  

letsrock СЛУХАТИ letsrock

Правила Наполеона Бонапарта від А до Я. стор.3



§  Серед тих, кому є що втрачати, безстрашних людей нема.

§  Серед тих, хто шукає смерті, мало тих, хто знаходить її саме в той час, коли вона була б на користь.

§  Сила ніколи не буває смішною.

§  Слава зношується.

§  Смерть – ніщо, але життя після поразки та безславї – це смерть щодня.

§  Солдати – цифри, якими вирішуються політичні завдання.

§  Спинитися можна при підйомі, але не при падінні.

§  Тільки правда образлива.

§  Тільки ті, хто хоче обманювати народ і керувати ним, можуть тримати його в невігластві.

§  Той, хто віддає перевагу багатству перед славою – марнотратник, який бере позику у лихваря і розоряється на відсотках.

§  У політиці абсурд не є перешкодою.

§  У сумці солдата лежить маршальський жезл.

§  У французькій нема слова “неможливо”.

§  Удача йде слідом за великою людиною.

§  Хто вміє лестити, вміє і обмовляти.

§  Що значить для такої людини, як я, який-небудь мільйон людських життів?

§  Що таке трон? – Трохи позолоченої деревини, покритої оксамитом. Я – держава, я єдиний представляю народ.

§  Щоб занапастити вітчизну, досить навіть одного негідника: цьому в історії було чимало прикладів.

§  Я не думаю, що Франція коли-небудь знала кращий порядок, ніж той, що був при мені.

Результатег тестега...

Краткая интерпретация:

Сочетание активности, боевого характера и организованности, корректности делает из вас не просто сильного лидера, который может навести порядок в доме, в семье и в работающей команде, но и "боевого командира", способного не потерять самообладания и взять на себя ответственность и руководство в самых сложных ситуациях. Вы разумны и предусмотрительны, потому предпочитаете убедиться в надежности и лояльности человека, прежде чем доверять ему. Но сами вы не нарушаете основных человеческих принципов даже по отношению к тем, кто этого не заслуживает. За принципиальность и требовательность к самому себе вы способны вызвать уважение не только друзей и партнеров, но даже врагов и конкурентов.

Рекомендации:

Вас, как лидера, возможно, привлекают женщины мягкие, веселые и романтичные. С ними, безоговорочно уступающими мужчине приоритетную роль, вы можете расслабиться и отвлечься от дел. Для нечастых приятельских и даже интимных встреч такие женщины действительно хороши, но при постоянном общении они устанут от вашей мощной энергии, а вы от их капризов. Для создания семьи вам необходима женщина, подобная вам - деятельная, практичная, понимающая, что кроме любви и романтики существуют еще и дела. Она способна быть надежной поддержкой для мужчины и не будет капризничать из-за того, что он не в состоянии постоянно тратить на нее столько времени и средств, сколько ей хотелось бы.

 
Я
СпокойствиеЭнергичность 
Разумное сочетание рациональности и спокойствия с эмоциями и энергией, позволяющее адекватно чувствовать себя в разных условиях и с разными людьми.
 
Я
ПессимизмОптимизм 
Такое значение шкалы характеризует человека, который часто "пускает дела на самотек", надеясь на благоприятное стечение обстоятельств.
 
Я
ОбособленностьОбщительность 
Такой показатель характеризует человека, не стремящемуся к постоянной близости, но и не избегающего ее. Как правило, ему достаточно одного-двух близких друзей или партнеров.
 
Я
РасслабленностьНапряженность 
Показатель шкалы характеризует человека, не склонного напрягаться по жизни, не отличающегося самодисциплиной, пунктуальностью и организованностью - пусть все идет, как идет.
 
Я
СдержанностьЧувственность 
Такой человек не склонен сдерживать свои чувства и желания, способен радоваться жизни и получать от нее истинное удовольствие.

Творча особистість живе в кожному.

 Але часто щоби розкрити весь потенціал, потрібні лише наполегливість і вільний час.

Закрийте очі. Подумайте про один з предметів, що знаходиться в кімнаті. Не відкриваючи очей, перерахуйте якомога більше ознак цього предмета. Відкрийте очі і запишіть все, що запам'ятали, як і раніше не дивлячись на предмет.

Виберіть вірш, який вам подобається. Використовуйте його останній рядок в якості першого рядка вашого власного вірша.

Куди ви йдете, коли хочете трохи відпочити? Напишіть про це місце.

В 400 словах опишіть ідеальне місце, де ви хотіли б жити.

Напишіть, що ви сказали б непроханому гостю, зазирнувшому до вас у 3:00 ночі.

Напишіть розповідь, що починається словами: «Одного разу у мене була можливість ... але я її упустив».

Лист у минуле. Напишіть листа собі 10-річному.

В 200 словах опишіть свою першу іграшку.

Напишіть про найважче рішення, яке ви коли-небудь приймали.

Напишіть про найлегше рішення, яке ви коли-небудь приймали.

Напишіть розповідь про порожній стакан.

Згадайте про самий нудний день у вашому житті. Опишіть його, але пам'ятайте, що ваша розповідь не повинна бути такою ж нудною.

Почніть статтю на 500 слів так: «Якби я міг щось змінити, я б змінив ...»

Напишіть пояснювальну, чому ви не займаєтеся поліпшенням своїх письмових навичок щодня.

Напишіть розповідь про синій предмет.

Уявіть, що перебуваєте в кімнаті, повній людей, але ви в ній єдиний сліпий. Запишіть, якими ви бачите приміщення і людей в своїй уяві.

Складіть список всього, чого боїтеся. Виберіть один страх і напишіть про нього.

У кожній людині

У кожній людині живе багато особистостей, а помирає лише одна
Сторінки:
1
2
попередня
наступна