Чужої мови я не знаю,

А чи на світі є чужа?

Та лиш тією заспіваю,

Котрою мати нарекла.

Як не зречешся ти тієї,

Що у колисоньці чував,

Душа засвітиться зорею.

Зорю, щоб людям ти віддав.

Колиско моя яворова,

На денці лона твого,

Дитино, колишеться слово,

Начувайся сину його.

Леліймо слово колискове,

Нехай пра-правнукам буде.

Нехай і їх щодень додому

Колиска мамина зове.

Бо там краплина милосердя,

Там доброта гойдає світ

І не остудиться там серце,

Душа прийдешня, маків цвіт.

Від діда прадіда твого,

Зорею буде повік

Священне вкраїнськеє слово,

На тому стоятиме рід.