Вітаю всю чарівну половину людства зі Святом Жінки, Весни та Краси!

З ледь відчутним весняним подихом приходить до нас чудове жіноче свято – 8 Березня. Цей день несе у світ ніжність і красу. Адже усе найдорожче, що є у нашому житті – щастя, радість, надія, кохання, пов’язане з жінкою.

Кожна жінка це - неповторна квітка в саду життя. Троянди і орхідеї, конвалії і волошки, лілеї і ромашки. Яка краса, який аромат!!!

Без нас, жінок, не було б стільки світла, любові і тепла. Ми наповнюємо будні яскравими фарбами, спонукаємо до шляхетних вчинків і добрих справ.

Щедрість наших душ зігріває, сила духу – захоплює, а краса – вселяє віру в те, що світ буде врятований…

Нехай кожен наш день буде сонячним і радісним, нехай довкола нас панують любов і гармонія, а на нашу честь розквітають квіти й звучить музика.

Бажаю кожній із нас, завжди бути усміхненою, сповненою надій та оптимізму, завжди бути бажаною, веселою, красивою, щасливою, здоровою та закоханою.

І нехай чоловіки будуть у наших ніг - не тільки в цей день, але й в усі інші 364 дні на рік!

Хай пролісок перший дарує вам ніжність,
А сонце весняне дарує тепло
У березні вітер несе хай надію
І щастя, і радість, і тільки добро!

"Ну что? Что ж там за такой большой подарок был?
Умираю от любопытства " - ось так мені сьогодні нагадали про обіцянку розповісти, що ж мені таке важке збирався подарувати коханий. Свято минуло, дарунок отримано, тож розповідаю, а точніше показую.

Це лампа.

Точніше, соляна лампа, вагою 5 кг.

Давно придивлялася до такої, а все ніяк не наважувалася купити... Добре, що є чоловік, котрий, - в один із наших візитив маленькою компанією до такого ж маленького магазинчику езотеричних товарів, - помітив мій захоплений погляд на подібну соляну красу. Ще краще, що це коханий чоловік.

Это только всего лишь повод –

цифра  8осемь, начало Весны…

Каждый Праздник тогда нам дорог,

если он – состоянье Души…

А Душе не прикажешь смеяться

или плакать, она, Душа,

будет вечно,

8 

бесконечно,

по Миру скитаться,

 если пары себе не  нашла…

И когда вдруг Весна наполнит

тайной страстью Судьбы берега,

обо мне пусть нечаянно вспомнит

неЗемная   Твоя   Душа…

За версією пропагандистів СРСР рішення про щорічне святкування жіночого дня було прийнято в 1910 році на Другій міжнародній конференції соціалісток в Копенгагені.

Справжнє коріння свята, яке так приховувала совєтська пропаганда - маніфестації феміністок, основну масу з яких складали німецькі повії. Очолювала демонстрацію німецька революціонерка Клара Цеткін.

У 1895 році, 8 березня, повії Чикаго вийшли на демонстрацію з вимогою виплатити матросам зарплату. В останніх просто не було грошей, щоб розплатитися із представницями найдавнішої професії. Через рік, 8 березня, 1896 році, те ж саме відбулося в Нью-Йорку.

Це стало причиною для проголошення дати 8 березня Міжнародним жіночим днем в СРСР. Суть свята полягала в тому, щоб акцентувати увагу на особливому місці жінки в боротьбі за „щасливе комуністичне завтра”, виділивши для неї аж цілий день. Совєтська влада забезпечила цю рівність тим, що дала жінці в руки лопату, відбійний молоток, посадила на трактори – зробивши з неї тяглову робочу силу, відібравши від жінки традиційну функцію – берегині сімейного затишку, жіночність, материнське щастя, одним словом – забрали те, що було даровано їй Богом.

Латвійський сейм відмовився офіційно визнати день 8 березня святковою датою. Депутати парламенту вважають, що „в цьому святі відчувається подих комуністичних привидів – Клари Цеткін та Рози Люксембург”.