Саміт Україна-ЄС в Києві: повний текст спільної заяви 27.04.2015 в 18:39


Заява з 20 пунктів висловлює підтримку Україні.


У Києві завершився саміт Україна-ЄС, за результатами якого було підписано спільну заяву.

Як уже повідомлялося, в ньому сторони підтвердили єдність позицій щодо політики Росії проти України, закликали звільнити всіх незаконно утримуваних полонених. Також за підсумками саміту в понеділок стало відомо, що Євросоюз має намір відправити в Україну цивільну місію для "оцінки потреб" України, за результатами якої стане зрозуміло, якої додаткової допомоги потребує Україна. Також ЄС висловив готовність виділити Україні ще 70 млн євро для чорнобильського проекту "Укриття". У той же час, президент Європейської ради Дональд Туск в черговий раз підкреслив, що країни Євросоюзу навіть не розглядають можливості направити в Україну військову місію ЄС, про яку не раз просила українська сторона, включаючи президента Порошенка.

1. 17-ий Саміт Україна – ЄС відбувся у м.Київ 27 квітня 2015 року. Європейський Союз був представлений Президентом Європейської Ради Дональдом Туском та Президентом Європейської Комісії Жан-Клодом Юнкером. Україна була представлена Президентом Петром Порошенком. Це був перший Саміт у рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, імплементація якої становитиме визначальний крок у процесі поглиблення політичної асоціації та економічної інтеграції України з ЄС на основі поваги до спільних цінностей та їх ефективного поширення.

2. Лідери привітали проведення вільних та справедливих президентських і парламентських виборів в Україні у 2014 році, під час яких український народ скористався своїм правом обирати власне майбутнє і які ознаменували собою важливий крок у прагненнях України зміцнити свій демократичний розвиток відповідно до своїх міжнародних зобов'язань. Лідери відзначили безпрецедентну громадську підтримку політичної асоціації та економічної інтеграції України з ЄС, а також її демократичних прагнень. Вони згадали трагічні події початку 2014 року та вшанували пам'ять всіх тих, хто віддав своє життя. Вони знову підтвердили спільну мету побудувати демократичну, стабільну та процвітаючу країну з гарантованими правами людини та основоположними свободами для усіх її громадян і підтвердили прихильність України до розбудови глибокої та стійкої демократії й ринкової економіки. Лідери визнали європейські прагнення України і привітали її європейський вибір, як визначено в Угоді про асоціацію.

3. Лідери привітали підписання і початок тимчасового застосування відповідних частин Угоди про асоціацію та прогрес у підготовці до тимчасового застосування ПВЗВТ з 1 січня 2016 року. Вони підкреслили важливість якнайшвидшої ратифікації Угоди про асоціацію державами-членами ЄС відповідно до їхніх внутрішніх процедур. Активізація процесу реформ матиме вирішальне значення з точки зору політичної асоціації та економічної інтеграції України з ЄС.

4. Лідери привітали рішучу відданість амбітному процесу реформ, визначених в українській "Стратегії – 2020", Програмі Уряду та Коаліційній угоді. Вони також привітали пакет допомоги з боку ЄС Україні в її зусиллях у започаткуванні цього оновленого процесу реформ, а також створення Групи підтримки України в ЄС та Консультативної місії ЄС з реформування сектору цивільної безпеки України. У цьому контексті лідери привітали оновлення Порядку денного асоціації як важливого спільно узгодженого інструменту для сприяння імплементації та моніторингу Угоди про асоціацію.

5. Вони привітали перші заходи щодо впровадження реформ, вжиті Україною в ключових сферах, зокрема конституційну реформу, децентралізацію, боротьбу з корупцією, реформу системи судочинства, реструктуризацію енергетичного сектору та покращення бізнес-клімату. Лідери наголосили, що імплементація цих реформ матиме ключове значення та повинна швидко забезпечити подальші конкретні результати. Зокрема, вони привітали: - започаткування роботи Конституційної Комісії; - прогрес у процесі децентралізації (ухвалення законів про добровільне об'єднання територіальних громад та про співробітництво територіальних громад, внесення змін до Податкового та Бюджетного кодексів); - перегляд законодавства про громадське мовлення; - ухвалення пакету антикорупційного законодавства, включаючи державну Антикорупційну стратегію на 2014-2017 роки, законодавства про прокуратуру, систему судочинства та статус суддів; - призначення Директора Національного антикорупційного бюро; - внесення на розгляд Парламенту законопроектів про державну службу, зокрема на рівні органів місцевого самоврядування; - ухвалення Закону про Рахункову палату України, законодавства про державну допомогу, внесення змін до законодавства про державні закупівлі, підвищення прозорості у діяльності підприємств, що перебувають у державній власності; - триваючу реформу тарифів та цін на енергоносії, ухвалення нового законодавства про ринок газу відповідно до зобов'язань у рамках Енергетичного Співтовариства, внесення на розгляд Парламенту законопроекту про національних регуляторів ринку газу та електроенергії; - прогрес у скороченні кількості регуляторних та ліцензійних вимог з метою спрощення ведення підприємницької діяльності.

6. Лідери погодилися з необхідністю подальшого прискорення реформ з ключових системних питань, зокрема: - завершення впровадження інклюзивної конституційної реформи з метою створення передумов для поглибленої реформи судочинства, децентралізації та ратифікації Римського статуту Міжнародного кримінального суду; - вчасне завершення реформи відповідної законодавчої бази напередодні виборів до органів місцевого самоврядування; - боротьба з корупцією та запобігання їй за допомогою відповідних інституцій і незалежних розслідувань, а також шляхом створення Національного центру запобігання корупції; - підвищення рівня прозорості, відповідальності та незалежності системи судочинства; - професіоналізація та деполітизація системи державної служби, включаючи органи місцевого самоврядування; - реструктуризація енергетичного сектору відповідно до вимог Третього енергетичного пакету, зокрема розділення функцій НАК "Нафтогаз України", посилення уваги до проблем енергоефективності; - реформа сектору цивільної безпеки; - модернізація системи управління державними фінансами шляхом прозорішої системи державних закупівель, покращеного фіскального менеджменту та посиленого зовнішнього аудиту.

7. У цьому контексті лідери привітали організацію Україною Міжнародної конференції з підтримки України наступного дня після Саміту, що дозволить Україні донести до відома широкої світової громадськості прогрес у реалізації реформ та обговорити з міжнародною спільнотою наступні кроки у процесі здійснення реформ та необхідні заходи з їх підтримки.

8. Лідери привітали зобов'язання Європейського Союзу та європейських фінансових інституцій, представлені у березні 2014 р., щодо надання Україні фінансової підтримки у розмірі 11 млрд. євро з метою підтримки політичної, економічної та фінансової стабілізації в Україні. На цей час вже було виділено 6 млрд. євро у формі кредитів і грантів, включаючи нещодавно погоджену додаткову третю програму макрофінансової допомоги Україні у розмірі 1,8 млрд. євро та перерахування минулого тижня останнього траншу у розмірі 250 млн. євро в рамках попередньої програми макрофінансової допомоги. Лідери домовилися щодо якнайшвидшого укладення Меморандуму про взаєморозуміння та Кредитної угоди стосовно третьої програми макрофінансової допомоги, що уможливить надання Україні першого траншу вірогідно вже до середини 2015 року.

9. Лідери повторно наголосили на своєму рішучому засудженні явного порушення суверенітету і територіальної цілісності України в результаті актів агресії з боку російських збройних сил, починаючи з березня 2014 року. Ці дії є прямим порушенням Статуту ООН і Гельсінського заключного акта Наради з безпеки та співробітництва в Європі 1975 року, а також конкретних зобов'язань РФ поважати суверенітет і територіальну цілісність України в рамках Будапештського меморандуму від 1994 року та двостороннього Договору про дружбу, співробітництво і партнерство від 1997 року.

10. Лідери знову підтвердили своє рішуче засудження незаконної анексії Російською Федерацією Автономної Республіки Крим та м.Севастополь, яку вони не визнаватимуть. Зіткнувшись із цим триваючим порушенням суверенітету, незалежності й територіальної цілісності України та міжнародного права, вони підтвердили свою рішучість у повному обсязі проводити політику невизнання, у тому числі шляхом обмежувальних заходів, і закликали держави-члени ООН поважати Резолюцію Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй № 68/262 від 27 березня 2014 року. Вони підтвердили свою глибоку стурбованість з приводу безперервного нарощування військової присутності й погіршення ситуації з правами людини на Кримському півострові, у тому числі придушення свободи слова та переслідування осіб, що належать до меншин, у тому числі кримських татар. Вони закликають до надання повного, вільного і безперешкодного доступу до Автономної Республіки Крим та м.Севастополь міжнародних суб'єктів у галузі прав людини.

11. Сторона ЄС підтвердила свої зобов'язання рішуче підтримувати єдність, суверенітет, незалежність та територіальну цілісність України. Лідери підкреслили свою рішучу підтримку зусиль, спрямованих на деескалацію та політичне врегулювання, яке ґрунтується на повазі до незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, зокрема у рамках Нормандського формату. Вони висловили свою повну підтримку Мінським домовленостям, включаючи Комплекс заходів від 12 лютого 2015 року, підтриманий Резолюцією Ради Безпеки ООН № 2202 від 17 лютого 2015 року.

12. Лідери закликали всі сторони швидко та в повній мірі імплементувати Мінські домовленості й виконувати свої зобов'язання та підкреслили, у зв'язку із цим, відповідальність влади Росії. Вони закликали до негайного звільнення всіх заручників та осіб, які незаконно утримуються, включаючи Надію Савченко. У цьому контексті вони висловили свою повну підтримку Спеціальній моніторинговій місії ОБСЄ, а також зусиллям Спеціального представника Діючого голови ОБСЄ у Тристоронній контактній групі. Лідери закликали всі сторони співпрацювати з органами міжнародного розслідування та кримінально-процесуальних заходів з метою притягнення до відповідальності тих, хто причетний до збиття літака рейсу MH17.

13. Лідери взяли до відома Висновки Європейської Ради від 19 березня 2015 року щодо обмежувальних заходів ЄС проти Російської Федерації.

14. Лідери наголосили на необхідності протидіяти триваючій дезінформаційній кампанії Росії та погодилися щодо потреби посилити свої відповідні стратегічні комунікаційні зусилля.

15. Лідери висловили жаль з приводу масштабної гуманітарної кризи. Україна висловила подяку ЄС та його державам-членам за значний обсяг наданої гуманітарної допомоги. Лідери домовилися активізувати свої зусилля з надання допомоги для задоволення потреб постраждалого внаслідок конфлікту населення, незалежно від місця їхнього перебування, а також обговорили перспективи більш активного використання ресурсів, що надаються міжнародним співтовариством. Вони домовилися про необхідність надання соціальної допомоги внутрішньо переміщеним особам у коротко- й довгостроковій перспективі, а також про вдосконалення механізму координації й усунення наявних правових та адміністративних перешкод для безперешкодного надання міжнародної гуманітарної допомоги тим, хто її потребує.

16. Лідери привітали прогрес у тристоронніх консультаціях між Україною, ЄС і Російською Федерацією щодо постачання газу з Росії в Україну з метою підвищення безпеки газопостачань для України та її громадян, а також забезпечення стабільного, достатнього й безперебійного транзиту газу до ЄС. Підкресливши важливість міцнішого енергетичного партнерства між Україною та ЄС, включаючи сферу безпеки атомної енергетики, враховуючи міжнародні зобов'язання, лідери висловили готовність продовжувати співробітництво між Україною та ЄС у сфері невідкладного реформування енергетичного сектору України, спільної модернізації та експлуатації української газотранспортної системи та підземних газових сховищ, забезпечення газопостачань з Європи в Україну, а також особливо привітали прийняття нового Закону про ринок природного газу. Вони погодилися надалі співпрацювати з метою сприяння інтеграції ринків, у тому числі шляхом розвитку інтерконекторів і укладення стандартних угод про поєднання газотранспортних систем між операторами газотранспортної системи України і сусідніх держав-членів ЄС.

17. Лідери очікують на початок тимчасового застосування положень щодо поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі (ПВЗВТ) між Україною та ЄС з 1 січня 2016 року, а також на позитивний вплив від її створення. Вони також наголосили на важливості продовження тристоронніх консультацій щодо імплементації ПВЗВТ між Україною та ЄС у конструктивному дусі, використовуючи наявні для договірних сторін ПВЗВТ гнучкості.

18. Лідери підтвердили свою відданість наміру досягти спільної мети безвізових поїздок за умови виконання визначених у Плані дій щодо лібералізації ЄС візового режиму для України передумов для добре контрольованого та безпечного пересування осіб. Вони привітали досягнутий Україною прогрес, наголошуючи на необхідності повного й ефективного виконання всіх критеріїв та підкреслюючи у зв'язку з цим важливість очікуваного оприлюднення до Ризького саміту наступної доповіді про прогрес у виконанні Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України.

19. Лідери привітали поглиблення співробітництва Україна – ЄС, особливо з проведенням першого засідання Ради асоціації, яка визначила інституційні рамки посиленого співробітництва, а також з підписанням угоди про асоційовану участь України в програмі ЄС "Горизонт 2020". Лідери позитивно оцінили поглиблення міжлюдських контактів, зокрема шляхом участі України в програмі "Еразмус+", яка підтримує мобільність студентів, академічне співробітництво та молодіжні обміни. Крім того, вони привітали прагнення обох сторін до асоційованої участі України в Програмі ЄС "Творча Європа", Програмі Євратому з досліджень та навчання (2014-2018) та Програмі ЄС з підвищення конкурентоспроможності малих і середніх підприємств (COSME 2014-2020). Лідери підтвердили важливість укладення Угоди між Україною та ЄС про Спільний авіаційний простір, як зазначено в Угоді про асоціацію, у найскоріший можливий термін у 2015 році.

20. Лідери обмінялися думками щодо міжнародних та регіональних питань, особливо у світлі очікуваного Саміту ініціативи "Східне партнерство" у м.Рига та перегляду Європейської політики сусідства. Вони відзначили важливість відновлення конструктивного залучення до мирного врегулювання придністровського конфлікту, належним чином враховуючи переговори з урегулювання у форматі "5+2". Лідери привітали роль Місії Європейського Союзу з прикордонної допомоги Молдові та Україні у розвитку системи управління кордоном та реформуванні прикордонних і митних служб України, вітаючи продовження мандату Місії на наступний дворічний період до грудня 2017 року. Вони також висловили задоволення зростанням кількості приєднань України до заяв ЄС у рамках Спільної зовнішньої та безпекової політики (СЗБП), а також участю України у 2014 році у Військово-морській операції під проводом ЄС (EUNAVFOR – Сомалі "Аталанта") та бойових тактичних групах ЄС. Лідери привітали започаткування переговорів щодо укладення Адміністративної угоди між Міністерством оборони України та Європейською оборонною агенцією. За підсумками саміту президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер пообіцяв, що більше відстрочки виконання угоди по асоціації Україна-ЄС не буде.

БГ: Дуже і дуже важлива подія для України, що відбувся цей саміт і саме в Києві. Це і солідарність, і майбутня матеріальна поміч нам як у війні з зовнішньою агресією, так і з реформами в середині країни.

2БГ: Ще і ще раз заявляю для всіх, кому цікава моя позиція, що я був, є і залишаюсь противником входження України в НАТО як повноправного члена навіть за умови війни з РФ, як і проти повноправного членства України в ЄС, тому мене не турбують всі ті дипломатичні "ігрища" сказав - не сказав. Україні потрібен технологічний та правовий європейський рівень державного функціювання, а не приєднання до ЄС на правах "бідного родича". Україна - самодостатня світова країна!
І мені начхати на всі Європи, Азії та Америки разом узяті, бо у мене є свій головний центр Всесвіту - моя Україна!

У ВІВТОРОК, 16 ВЕРЕСНЯ 2014 РОКУ, ВІДБУЛИСЯ ПЛЕНАРНІ ЗАСІДАННЯ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ СЬОМОГО СКЛИКАННЯ.



Голова Верховної Ради України Олександр Турчинов, відкривши ранкове засідання, зазначив, що сьогодні у Верховній Раді історична подія: о 12.30 розпочнеться розгляд питання про ратифікації Угоди про асоціацію з Європейським Союзом, яке "є стратегічним для України". За його словами, народні депутати будуть працювати в прямому ефірі основних телеканалів України.

О.Турчинов також повідомив, що о 13-ій годині буде пряме включення з Європейським парламентом, разом з яким Верховна Рада синхронно ратифікує Угоду.

Далі пленарне засідання відбувалося у закритому режимі.

Під час засідання народні депутати в закритому режимі прийняли в цілому законопроекти про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей (реєстр. №5081) і про недопущення переслідування та покарання осіб - учасників подій на території Донецької та Луганської областей (реєстр. №5082).

З 12 години 30 хвилин пленарне засідання проходило у відкритому режимі.

Голова Верховної Ради України Олександр Турчинов повідомив, що в пленарному засіданні беруть участь Президент України Петро Порошенко, Прем'єр-міністр Арсеній Яценюк, члени Кабінету Міністрів.

О.Турчинов зазначив, що зараз буде розглядатися питання, яке "без будь-яких перебільшень змінить історію України". "Україна та її народ заслужили, в тому числі і кров'ю людей, зокрема, на барикадах Революції гідності, на українських майданах мирного життя у спільному європейському домі. Вперше в історії нашого континенту мільйони людей повстали на боротьбу з готовністю пожертвувати саме життя за мрію європейської єдності, за право жити у європейській спільноті, що проголошує головними цінностями: особистість, верховенство права, демократію, мир та стабільність. Саме це право українці зі зброєю в руках захищають від кремлівських агресорів на Сході країни. Унікальну можливість втілити це право в життя надає Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Її ратифікація - це перший вагомий крок до всебічного реформування країни за європейськими стандартами та цінностями", - наголосив він.

О.Турчинов висловив впевненість, що Верховна Рада України, як єдиний орган законодавчої влади, що втілює волю своїх виборців, переважною більшістю голосів ратифікує цю історичну угоду. "Саме таким чином Україна, як європейська держава, що поділяє спільні цінності демократії та верховенства права, підкреслює свій суверенний вибір на користь майбутнього членства в Європейському Союзі", - зазначив він.

О.Турчинов запропонував одразу після ратифікації Угоди про асоціацію проголосувати Заяву Верховної Ради України щодо наміру вступу до Європейського Союзу.

Головуючий надав слово Міністрові закордонних справ Павлові Клімкіну, який доповів проект закону про ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (реєстр. №0098). Урядовець зазначив, що "ще ніколи, ні у новітній історії України, ні в історії Євросоюзу, не було документу про асоціацію сплаченого такою дорогою ціною. І документу, який би мав настільки глибокий вплив на подальший розвиток всієї Європи".

За словами Міністра, "Угода є моделлю реформ, які потрібні Україні і здійснення яких буде разом з Європейським Союзом. Це будуть реформи за європейським змістом, за європейською ментальністю і за європейською моделлю. У світлі принесених за Угоду жертв це більше ніж текст, це життєвий план для всіх поколінь українців, які вірять в цю державу і які вірять в майбутнє України як члена Європейського Союзу. Тому Європа для України - це рух вперед, це наш рух до майбутнього".

П.Клімкін також зазначив, що "пострадянський простір залишився позаду, він частина нашого минулого, а Європа - це наше майбутнє. Майбутнє цінностей, за які ми готові боротися, суспільство рівних можливостей, справедлива політична та правова система і спрямована в майбутнє економіка. Цю Угоду всім нам дав український народ як свій мандат і вираження свої прагнень в найкраще".

Міністр закордонних справ звернувся до народних депутатів з проханням підтримати Угоду.

Голова Комітету з питань європейської інтеграції Григорій Немиря повідомив, що Комітет сьогодні вранці розглянув законопроект про ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом і одноголосно прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді ратифікувати її.

Г.Немиря також зазначив: "ратифікуючи сьогодні синхронно з Європейським парламентом цю Угоду, саме тому, знаючи, що вже 5 країн-членів Європейського Союзу ратифікували її, а також свою угоду ратифікувала Грузія і Молдова, ми маємо усвідомлювати власну відповідальність".

Головуючий надав слово для виступу представникам депутатських фракцій і груп. У виступах наголошувалося, що сьогодні Верховна Рада наблизилася до ухвалення історичного рішення, яке формалізує цивілізаційний європейський вибір українського народу та визначає вектор розвитку України на майбутнє десятиліття. Це воля українського народу, підтверджена Революцією гідності, героїзмом Небесної сотні та наших військовиків-героїв, які протистоять московській агресії на Донбасі.

На пленарному засіданні виступив Прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк. У своєму виступі він зазначив, що голосування за ратифікацію є цивілізаційним вибором України.

За його словами, "підписання Угоди і її ратифікація - це перший крок. Це тільки початок великого європейського шляху. Ефективність і результативність залежить тільки від нас, від політичної волі, від волі до змін, від волі до боротьби і від волі до перемоги".

А.Яценюк наголосив на відповідальності чинної Верховної Ради, нової Верховної Ради, уряду і Президента, і політичної еліти, яка повинна бути обрана українським народом, за реалізацією прагнень і волі багатомільйонної європейської української держави. "Тепер від нас чекають не підписів і переможних реляцій, а конкретних дій і результатів", - заявив він.

О.Турчинов повідомив, що зараз буде включена пряма трансляція пленарного засідання Європейського парламенту у Страсбурзі.

Під час прямого включення Президент Європейського парламенту Мартін Шульц зазначив, що "це історичний момент, момент, коли Європейський парламент сидить тут, у Страсбурзі, та наші партнери, Український парламент у Києві, будуть ратифіковувати Угоду про асоціацію. Ми будемо це робити одночасно за домовленістю. Це вільне самовизначення та вільна демократія - ратифікація".

Європарламентарії оплесками зустріли ці слова.

М.Шульц далі зазначив, що ратифікація цієї угоди - угоди, що була не змінена з часу мирних демонстрацій на Майдані в Києві, вона не змінена і це дуже важливо.

"Війна розв'язалася в Україні, у Європі. І те, що відбувається в Україні, вбиває всіх нас", - сказав він і наголосив, що "Європейський парламент завжди захищав територіальну цілісність та суверенітет України і ми будемо продовжувати це робити.

І ми будемо це робити для того, щоб мрії людей України, мрії, за які люди боролися на Майдані, вимоги українських людей, могли пройти в реальність, матеріалізуватися. І ми зможемо прийняти Україну - країну, в якій були поставлені під сумнів права людей, але вони дотримуються, вони поважаються, і люди ці борються за своє краще майбутнє.

День, коли це стане реальністю в Україні стане днем, коли обіцянки мирної революції на Майдані стануть реальністю. Я говорю від більшості представників Європарламенту. Ми підтримуємо українських людей у досягненні мрій Майдану".

М.Шульц надав слово Президентові України Петру Порошенку.

П.Порошенко звернувся до Президента Європейського парламенту М.Шульца, європарламентаріїв, народних депутатів. Він сказав, що та атмосфера, яка зараз панує в залі Верховної Ради, йому дуже нагадує таку саму атмосферу в 1991 році, коли Україна здобула незалежність.

За його словами, "дуже природною вважається готовність віддати своє життя і померти за свою Батьківщину. Але Небесна сотня і 872 відважних українських воїни померли не лише за Україну, вони склали голови за те, щоб ми посіли гідне місце в родині європейських народів. З часів Другої світової війни, жодна нація за право бути європейцями, ніколи не платила такої високої ціни".

П.Порошенко запитав: "хто зараз, після цього, наважиться закрити двері до Європи перед Україною? Хто буде проти надання нам перспективи членства в Європейському Союзі, до якого сьогодні ми робимо перший, але дуже рішучий крок?"

Президент України нагадав, що ця Угода готувалася 7 років, починаючи з 2007 року, з Паризького саміту Україна-ЄС.

Він далі нагадав, що минулої осені здавалося, що все вже готове до її підписання, бо вся країна рішуче каже: "Так"! І немає або дуже слабкими виглядали аргументи ті, хто каже: "ні". Але 29 листопада у Вільнюсі, коли ми всі цього чекали, цього не відбулося.

Глава держави зазначив, що необхідність угоди тоді і зараз є абсолютно очевидною для всього українського суспільства. За його словами, сьогоднішнє голосування яскраво продемонструє, що "наш експрес із Заходу на Схід і євроінтеграція стала нашою українською національною ідеєю".

П.Порошенко висловив впевненість, що "сьогоднішня синхронна ратифікація буде святом не лише України, святом всієї об'єднаної Європи. Бо без України об'єднаної Європи не існує". "Ми витримали цей потужний тиск, ми не піддалися на жоден шантаж. В Угоді - я наголошую! - не змінено жодного параметру, жодного параграфу, жодного слова, крапки або коми" заявив він і повідомив, що невідкладно сьогодні в цьому залі підпише закон про ратифікацію.

Президент України сказав, що доручає українському уряду вже завтра затвердити план виконання Угоди і втілювати її в життя вже з першої хвилини вступу закону в дію.

П.Порошенко розповів про переваги, які надає Україні ратифікація Угоди і подякував Європейському Союзу за цей багатомільярдний бонус.

Глава держави висловив впевненість, що вже найближчим часом національний план реформ "Стратегія 2020" буде презентована спільно.

За його словами, серед іншого, ці реформи передбачають, що Україна повинна стати зоною потужної антикорупційної операції.

Він зазначив, що вже сьогодні очікує від парламенту ухвалення закону про національне антикорупційне бюро.

П.Порошенко також відзначив, що "це наші зобов'язання в рамках виконання імплементації цієї Угоди і голосування за цей проект буде найкращим свідченням замість розмов, що імплементацію ми вже почали".

Президент України, завершуючи виступ, наголосив: "сьогодні ми впевнено вийшли на цей європейський шлях. Я хочу нагадати старт був важким, але фініш буде переможним".

Після виступу Президента України О.Турчинов поставив на голосування законопроект про ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (реєстр. №0098).

Верховна Рада 355 голосами дала згоду на обов'язковість Угоди.

У Страсбурзі Європейський парламент синхронно 535 голосами також ратифікував Угоду.

Народні депутати і всі присутні у сесійному залі заспівали Гімн України.

У Страсбурзі депутати Європейського парламенту оплесками привітали спільне рішення українських і європейських парламентаріїв.

Президент України у цей час підписав закон про ратифікацію і показав підписаний закон всім присутнім.

У прямому ефірі Президент Європейського парламенту М.Шульц підписав ратифіковану Європарламентом угоду.

Голова Верховної Ради зачитав текст проекту постанови про Заяву Верховної Ради України "Про європейський вибір України" (реєстр. №5076). У Заяві, зокрема, йдеться про те, що "в історії новітньої доби України відбулася знаменна подія: Українським парламентом зроблено визначальний крок у напрямку європейської інтеграції. Подолавши 23 роки вагань і невизначеності, пройшовши важкі випробування, протистояння жорсткій агресії, український народ виборов право жити у вільній, демократичній країні. Лише в союзі рівних, незалежних, заможних, демократичних і правових європейських держав можна набути такий статус".

У Заяві також відзначено, що Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом надає таку унікальну можливість. Її ратифікація дозволяє розпочати всебічне реформування країни на основі європейських стандартів і цінностей.

"Верховна Рада України розглядає ратифікацію Угоди про асоціацію не лише як стимулюючий фактор для здійснення подальших реформ в Україні, але як черговий крок на шляху до досягнення кінцевої мети - європейської інтеграції, набуття повноцінного членства у Європейському Союзі.

Вибір України щодо європейського майбутнього рішучий і остаточний, і ніхто не змусить нашу країну змінити вектор руху на цьому шляху!", - зазначається у тексті Заяви.

Верховна Рада 289 голосами підтримала проект постанови за основу та в цілому.

Народні депутати хвилиною мовчання вшанували пам'ять тих, хто віддав своє життя за те, щоб Україна могла бути вільною країною серед інших рівних європейських країн.

Парламентарії розглянули у першому читанні проект закону про засади державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційна стратегія) за реєстр. №4284а, який доповів Міністр юстиції Павло Петренко. Він зазначив, що український уряд протягом шести останніх місяців вніс цілу низку законодавчих ініціатив, які були проголосовані парламентом саме в сфері боротьби з корупцією. "Саме завдяки цьому ми, Україна, отримала право перейти до наступного етапу по виконанню плану по безвізовому режиму. Але ми розуміємо, що цього недостатньо. Україна повинна мати чітку антикорупційну стратегію і ця стратегія повинна бути спільною відповідальністю парламенту, президента і уряду", - наголосив він.

Міністр відзначив, що ця антикорупційна стратегія - це дорожня карта імплементації європейських норм по боротьбі з корупцією в українське законодавство і в українську реальність.

За його словами, вона визначає те, що Україна створює національний антикорупційний орган і передбачає введення європейських правил доброчесності публічної служби. Ця антикорупційна стратегія передбачає цілу низку європейських стандартів, пов'язаних з контролем за діяльністю державних службовців, контролем за їхніми статками і витратами, контролем за тими рішеннями, які приймаються на всіх рівнях державного апарату.

Дана антикорупційна стратегія передбачає те, що державний апарат буде реформований і він буде дійсно ефективним і європейським. Коли державний службовець отримує достойну платню за свою роботу і несе відповідальність за порушення законів і корупцію.

П.Петренко назвав документ важливим і стратегічним. "Цей документ є тією дорожньою картою, яку парламент затвердить, і спільно з урядом і Президентом пройде шляхом прийняття конкретних законів, які вже зараз є в парламенті, які будуть внесені протягом найближчих місяців. Тому що це фактично і є виконання і імплементація Угоди про асоціацію", - зазначив він.

Голова Комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією Віктор Чумак повідомив, що Комітет розглянув цей законопроект. Думки членів Комітету розділилися. Тому рішення має прийняти сесійна зала.

Після обговорення законопроекту головуючий запропонував перенести прийняття рішення щодо проекту на вечірнє засіданні.

О.Турчинов звернув увагу на те, що в порядку денному далі є ще два антикорупційні законопроекти - про Національне бюро антикорупційних розслідувань (реєстр. №№4780, 4780-1). Він повідомив, що до нього підходив голова Комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією Віктор Чумак, який повідомив про відпрацьований один інтегральний закон, але його не можна внести поки ці закони стоять в порядку денному.

Головуючий поставив законопроекти за реєстр. №№4780, 4780-1 на голосування, за результатами якого вони не набрали голосів і були відхилені.

Голова Верховної Ради дав доручення голові Комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією під час перерви провести засідання Комітету і на вечірнє засідання внести новий законопроект про Національне бюро антикорупційних розслідувань.

Головуючий закрив ранкове засідання.

На вечірньому засіданні О.Турчинов нагадав, що на ранковому засіданні було розглянуто законопроект про засади державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційна стратегія) за реєстр. №4284а.

Через недостатню кількість народних депутатів у сесійному залі головуючий запропонував провести голосування по цьому законопроекту пізніше.

Народні депутати повернулися до розгляду раніше не підтриманих питань.

Проект закону про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення належної організації та проведення виборів народних депутатів України (реєстр. №4531а) доповів голова Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування Давид Жванія. Він запропонував виключити низку положень із законопроекту.

За результатами голосування законопроект не набрав голосів для прийняття ("за" - 179).

Народні депутати не підтримали пропозицію про повернення до розгляду законопроекту про внесення змін до додатка № 3 до Закону "Про Державний бюджет України на 2014 рік" (щодо збільшення видатків ЦВК для позачергових виборів народних депутатів України у 2014 році) за реєстр. №4464а.

Парламентарії розглянули низку законопроектів, які пропонувалося включити до порядку денного сесії.

За результатами голосування жоден із запропонованих проектів не було включено. Зокрема, не були підтримані законопроекти про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо реформи міжбюджетних відносин) за реєстр. №5078, про внесення змін до Податкового кодексу та деяких інших Законів України (щодо податкової реформи) за реєстр. №5079, про реформування загальнообов'язкового державного соціального страхування та легалізацію фонду оплати праці (реєстр. №5080), про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо створення можливостей для податкової угоди) за реєстр. №5043.

Представник Президента України у Верховній Раді Руслан Князевич доповів проект закону про систему спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції (реєстр. №5085), внесений Президентом України. Він зазначив, що метою проекту є визначення системи спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції, правових засад їх діяльності, порядку їх взаємодії з іншими державними органами, а також правових основ організації та діяльності Національного антикорупційного бюро України.

Проектом, зокрема, пропонується створити новий державний орган - Національне антикорупційне бюро України як державний правоохоронний орган, на який покладається попередження, виявлення, припинення та розкриття кримінальних правопорушень, віднесених до його компетенції.

Завданням Національного бюро пропонується визначити протидію кримінальним корупційним правопорушенням, які вчинені вищими посадовими особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та становлять загрозу національній безпеці.

Основними функціями новостворюваного Національного бюро пропонується визначити досудове розслідування віднесених до його підслідності кримінальних правопорушень; проведення оперативно-розшукових заходів.

За словами доповідача, прийняття проекту дозволить якісно посилити протидію корупційним правопорушенням, що вчинені вищими публічними посадовими особами та становлять особливу суспільну небезпеку в Україні шляхом створення ефективної інституційної основи для їх попередження, виявлення, припинення та розслідування.

За результатами голосування законопроект не було включено до порядку денного ("за" - 201).

Повторне голосування також було нерезультативним.

О.Турчинов повідомив, що за результатами голосування він дасть доручення оприлюднити прізвища тих народних депутатів, які не голосували за включення цього законопроекту до порядку денного сесії.

Головуючий ще раз поставив законопроект на голосування.

Народні депутати 226 голосами включили проект до порядку денного.

О.Турчинов запропонував прийняти законопроект за основу.

Парламентарії не підтримали пропозицію ("за" - 207).

Повторне голосування також було нерезультативним ("за" - 203).

Народні депутати не підтримали пропозицію про направлення проекту на повторне перше читання.

Проект закону про очищення влади (реєстр. №4359а) доповів член робочої групи з підготовки, народний депутат Леонід Ємець. Він розповів про підготовлений законопроект, зазначивши, що профільний комітет - Комітет з питань державного будівництва та місцевого самоврядування - блокує прийняття рішення щодо нього.

Законопроектом пропонується визначити правові та організаційні засади проведення перевірки державних службовців та прирівняних до них осіб, посадових осіб органів місцевого самоврядування з метою відновлення довіри до влади та створення умов для побудови нової системи органів влади та створення умов для побудови нової системи органів влади у відповідності до європейських стандартів

Л.Ємець закликав народних депутатів проголосувати за цей проект, тим самим розпочати процедуру очищення влади.

Народний депутат Юрій Дерев'янко доповів про опрацьовані пропозиції до другого читання.

З їх урахуванням законопроект було поставлено на голосування для прийняття у другому читанні та в цілому.

Народні депутати за результатами кількох голосувань не підтримали законопроект.

О.Турчинов пообіцяв парламентаріям опублікувати прізвища тих, хто не голосує за цей проект.

Після виступів, під час яких народні депутати закликали голосувати за цей проект, законопроект 231 голосом було прийнято у другому читанні та в цілому.

Головуючий запропонував повернутися до розглянутого законопроекту про систему спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції (реєстр. №5085).

Народні депутати не підтримали цю пропозицію.

Голова Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Валерій Пацкан запропонував розглянути два законопроекти про внутрішньо переміщених осіб (реєстр. №4490а, 4490а-1) і прийняти їх за основу.

О.Турчинов сказав, що у сесійному залі недостатньо голосів для прийняття цих проектів і закрив вечірнє засідання.

 http://rada.gov.ua/news/Novyny/Plenarni_zasidannya/97865.html

вы только подумайте какая ирония: первый раз, когда янук отменил ассоциацию, муся собрал майдан. второй раз, когда порох ее задвинул на 15 месяцев, муся идет в раду от пороха.

Украина и Евросоюз согласовывают множество поправок, предложенных Россией. 
      Накануне подписания Соглашения об ассоциации с ЕС, в документ внесут более тысячи исправлений. Об этом сообщает немецкая газета Sueddeutsche Zeitung со ссылкой на собственные источники в Брюсселе. 
     
 По информации издания, перед вступлением документа в силу, в договор внесут более тысячи изменений. "Это связано с 2370 запросами на изменения со стороны русских. В Брюсселе считают, что игнорировать экономические связи между Киевом и Москвой нельзя", - пишет газета.

Внося эти правки, Евросоюз якобы хочет удовлетворить российскую критику в адрес зоны свободной торговли. "Это результат значительных дипломатических усилий, в которых важную роль сыграла канцлер Германии Ангела Меркель", - пишет издание.

Газета упоминает декабрьскую речь Меркель на саммите ЕС, когда канцлер завила о невозможности участия в двух таможенных союзах.

По информации издания, во время саммита НАТО Меркель настаивала на том, чтобы пойти навстречу требованиям Владимира Путина и таким образом убедить его "взять паузу".

Ранее Евросоюз заявлял, что пересмотр текста соглашения невозможен, а трехсторонние переговоры с Россией никак не влияют на вступление документа в силу.

     LB.ua українською

Саммит Европейского Союза в Брюсселе, состоявшийся сегодня, 30 августа, завершился практически единодушным решением о предоставлении Украине военной помощи в виде самого современного оружия, выпускаемого на континенте. Также стране будет выделена финансовая помощь для борьбы с российской агрессией. Об этом на пресс-конференции в бельгийской столице сообщил президент Украины Петр Порошенко, передает информагентство ЛIГАБiзнесIнформ.

По его словам, речь идет о высокотехнологичном оружии нелетального действия самых современных образцов и высочайшего качества. Какие именно вооружения будут предоставлены Евросоюзом, Петр Порошенко не уточнил, но понятно, что к нелетальному оружию могут быть отнесены, например, средства разведки, радиолокации, радиоэлектронной борьбы, транспорта, а также защитная и тактическая армейская амуниция.

Что же касается финансового пакета, то он также весьма весом. Европейский союз выделил Украине кредит на оборону в размере 1 миллиарда евро. Еще 250 миллионов евро страна получит безвозмездно до конца года.

А вот Россию, начавшую против Украины необъявленную военную агрессию, было единодушно решено строго наказать. Против нее Европейский Союз вводит очередной, еще более жесткий этап секторальных экономических санкций. Какие именно меры предприняты, будет сообщено уже в ближайшее время.

Напомним, что вчера, согласно сообщению бизнес-издания Bloomberg, источники в правительстве Великобритании говорили о возможности отключения России от международной системы банковских расчетов SWIFT. Данная мера способна вызвать в этой стране полный паралич всей финансовой системы из-за невозможности проведения банковских платежей. Оказалась ли она в итоговом списке новых санкций, в Европейском Союзе пока не сообщили.

Туск возглавил Евросоюз: Премьер Польши избран новым президентом Европейского СоветаПремьер-министр Польши был назначен новым президентом Европейского Совета.