Все мечты разобраны
странными животными,
хоть на них похожи мы,
это - недомЫ.
Все вокруг размечтано,
на сто лет размечено
и очеловечено
вплоть до Колымы
Жить придется темными,
мыслями казенными,
одухотворенными
кем-то где-то там;
Все, что мне позволено, -
Вами всё спроворено,
Тропы все проторены
К вашим закромам.
В этом вы виновные,
люди уголовные,
что гляжу в укромную
дырочку в полу.
и о том лишь думаю,
как украсть мечту мою,
как стряхнуть угрюмую
эту кабалу.
а пока - по струночке,
корчу дуру-дурочку,
жизнь люблю из дырочки,
чёрт её б побрал.
а по мне - подошвами
сотни тел взъерошенных,
Найденных и брошенных...
Хоть бы кто упал,
Да мечту ту выронил,
выпустил из рученек,
звал ее по имени -
не отозвалась.
Я б ее болезную,
скверную, нечестную
отряхнул бы, вычистил
вековую грязь,
И на грудь покатую,
на плечах распятую
гимнастёрку мятую
Орденом надел,
я б мечту ту выходил
и тогда б на выходе
Ни о чьей бы прихоти
больше не радел,
И ходил бы гоголем
по полу, да по полю,
всё вокруг да около,
Выпятив живот,
Вслух себе мечтал бы я
и была б мечта моя
Самая-пресамая
Вот такая вот:
"Чтоб другой какой-нибудь
маленький юродивый
из гражданских вроде бы
стал бы в кабалу,
жил бы одноразово
подчинялся сразу бы
и подошвы смазывал
Дырочкой в полу"

После недавнего выступления  оппозиционеров на Майдане,  душу терзают все те же смутные сомнения – согласие «спонсоров» ЕС и МВФ предоставить Украине кредит – это помощь или кабала?

    Первое впечатление, что помощь , при условии, что она будет предоставлена вновь сформированному правительству смешанной системы Регионалы – Оппозиция, является спасительным кредитом, шансом на выздоровление экономики страны и проведению в ней передовых реформ. С другой стороны, при сохраненной президентско-парламентской форме правления, где большинство в ВР составляет все таже политическая палитра, которой не выгодны прогрессивные реформы и новая Конституция, возможно ли изменение к лучшему? Где гарантии того, что новые вливания не будут разворованы уже новыми лицами, а пойдут по назначению?

У людей уже нет веры никому. А вернуть народное доверие будет ой как нелегко…  При этом  есть осознание того, что без финансов, стоя на краю экономического и политического коллапса, страна сама по себе из этой ситуации не выберется, опираясь только на обнищавший народ  и на внутренние резервы, которых практически не осталось . Надеяться в ближайшее столетие на желание олигархов и коррумпированных чиновников  вернуть в страну награбленное и вывезенное, также не приходится. Поэтому нужна поддержка извне. Откуда она появится - с Запада  или с Востока, оттуда и будет дуть ветер перемен и  преобразований. Понятно, что сейчас на повестке дня в мире стоит вопрос не о защите борющегося за свои права украинского народа, а то  - кто победит в борьбе за Украину, за возможность копеечного использования трудовых ресурсов, присвоения природных богатств и отвоевывание исторических территорий. Россия первая предложила свою «братскую» дружбу навек, правда, перед  этим было столько вылито грязи и желчи на свою сестру, что до сих пор задаешься вопросом: «Що це було?».  Запад вначале кормил обещаниями  помочь теоретически, а в дальнейшем, может быть, и практически, но скромно, да еще с уймой выдвигаемых при этом условий и требований. Затем, с оглядкой на Восток, быстренько поменяла свое видение оказания уже возрастающей финансовой помощи, но пока еще в режиме обещания, не более. Оппозиция цепко ухватилась за это предложения, при том, что Россия дает команду «стоп» обещанному кредитованию, до формирования нового правительства и озвучивания его дальнейшего сотрудничества в восточном направлении. Они правы в этой паузе, да еще Олимпиада работает не на взаимовыгодное сотрудничество, опять же начинающиеся таможенные разборки. В ВР затишье и затягивание времени – ведь Гарант еще не съездил в Сочи для получения очередной контрольной работы и выполнения работы над уже сделанными ошибками… Майдан замер в ожидании перемен, которые пока что не предвидятся и не спасет их сегодняшний хоровод по улицам и переулкам… Оппозиция слаба и нелегитимна, власть глуха и слепа, а народ брошен на клановые разборки тех кто УЖЕ у корыта и тех, КОТОРЫМ хотелось бы до него добраться любой ценой…

Короткий огляд карт Таро, їх історії, походження, використання, символізму та трактування

Стаття

Я, Руслан Коцаба, відмовляюся від боргів МВФ!!!

ЯК "ВIДМОРОЗИТИСЬ" вiд КАБАЛЬНЫХ ВИПЛАТ в ВМФ???
Зважаючи на суспільний резонанс мого листа до керівництва Міжнародного валютного фонду про мою відмову виплачувати "ліві" борги і можливу перспективу Групового Звернення активних Громадян у вигляді петиції до (в першу чергу!) нашої марнотратної влади бандюковичів та засліплених жадобою надприбутків бізнесюків з МВФ.
Прохання підтримати, адресу даю
---------------------------------------------------

01 грудня 2010 року

Директору розпоряднику МВФ

(Міжнародного валютного фонду)

панові Домініку Стросс-Кану

Громадянина України Руслана Коцаби,

1966 р.н., мешкаю м. Івано-Франківську,

вул. Кармелюка 2/23, 76010, освіта вища

ст.тел.+380503386798

ЗАЯВА.

Керуючись ст.ст. 5, 13, 15, 18, 27, 34 Конституції України, заявляю, що всі кредитні ресурси, які надавалися керівництву України не мають ніякого відношення до мене особисто, а також до членів моєї родини.

За час існування України, з 24 серпня 1991 року до сьогодні, мені жодного разу не була представлена правдива інформація цілей здобуття наданих кредитних ресурсів Міжнародного валютного фонду.

Мені, Руслану Коцабі, стало відомо із доступних інформаційних джерел, що саме моя держава лідирує у переліку боржників МВФ, які позичали на невигідних умовах кредити під час світової фінансової кризи та друге місце у світі за зведеною сумою кредитів від МВФ, що складає понад 1100 американських доларів з кожного, навіть новонародженого, українця.

Ніколи, я підкреслюю – ніколи, керівництво моєї держави не надавало офіційного протоколу направлення кредитних ресурсів до якихось галузей української економіки.

Жодного разу в офіційних виданнях Президента України, Уряду України, Верховної Ради України не були представлені документи, які підтверджують використання наданих кредитних ресурсів на території України.

Офіційна сума боргів держави Україна офіційно зафіксована в Законі України "Про державний бюджет України на 2010 рік" в розмірі 315 мільярдів 715 мільйонів 906 тисяч 300 гривень, що на 25% перевищує дохідну частину бюджету на 2010 рік, а це свідчить про дефолт.

Я, як громадянин України, не маю права розділяти борги, які беруться невідомо для яких цілей і невідомо на яких умовах.

Крім того, доводжу до Вашого відома, що в 2008 році на рефінансування банківського сектору країни було виділено більше 60 мільярдів гривень, які до сьогодні не повернуті до бюджету країни, а сума більше 30 мільярдів гривень уже ніколи не повернеться до бюджету країни, так як вказані фінанси виведені із країни через банки, які зараз терміново ліквідовуються.

Окрім того, в країні існують корпоративні борги підприємств під гарантії держави Україна, які видавались невідомо як і ким визначеним підприємствам та фірмам для невідомо ким обґрунтованого ведення бізнесу. Я не знаю переліку цих фірм і причин, за якими кредити їм видавались та на підставі чого такі величезні кредити видавались в Україні.

Спираючись на вищесказане, та керуючись Конституцією України заявляю, що знімаю з себе відповідальність з повернення кредитів, які були залучені урядом України для невідомих цілей і використовувалися в цілях кредитування фінансових груп, наближених до керівництва країни протягом 20-ти років.

На підставі вищевикладеного прошу викреслити мене, тимчасово непрацюючого українця Руслана Коцабу, мою дружину Уляну і двох донечок: Квітославу (6 рочків) та Зореславу (3 рочки) зі списку боржників Міжнародного Валютного Фонду.


ДЛЯ БАЖАЮЧИХ ПІДТРИМАТИ НАДАЮ АДРЕСИ:
International Monetary Fund
700 19th Street, N.W.
Washington, D.C. 20431
U.S.A.
Тел.: (202) 623-7430 Факс: (202) 623-7201
Е-мейл: publications@imf.org
Інтернет: http://www.imf.org/pubs
http://www.imf.org/pubs
www.imf.org