хочу сюди!
 

Татьяна

56 років, телець, познайомиться з хлопцем у віці 55-58 років

Замітки з міткою «моє»

минає час...

[Приєднана картинка]Вірш присвячую одногрупникам, котрі передчасно пішли з життя.Спочивайте з миромhttp://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871518

про час

Час невпинно вимірює кроки,Кожен подих і серця удар.Пролітають крізь нас дні і рокиНа душі залишають нагар.Час летить, не повернеш, не спиниш,Кожну мить проживай наче рік,Бо не знаєш коли й де загинеш,Тож живи! Щохвилини йде лік!Не задумуйся надто про роки,Не шукай в них прихований сенс,Мрій, кохай, насолоджуйся покиТвій годинник в режимі "інтенс".Хай завжди у душі квітнуть весни,Змиють смуток осінні дощі,Й пам'ятай, що Отець наш небеснийЗавжди поряд, у кожній душі.01.06.19http://www...

Читати далі...

Близкість #

- Ти тут?- Ні...- Але я чомусь відчуваю тебе...- Я не розумію... Я пишу і пишу... Нотатки зберігає телефон... Іноді я щось пощу у блозі - ти не коментуєшь, але знаю що читаєшь усе... Ні... Не зразу... А поволі, коли тобі не вистачає мене... Ти тікаєшь від думок про мене, також як і я про тебе... Намагаючись жити повним життям - наповнюючи його сенсом, але... Не вистачає однієї маленької деталі... Ти знаєш про що я... Бо продовжуєшь бачити все - наче моїми очима... І ...

Читати далі...

казка

Колись давним-давно, в далекому королівстві, в маленькому містечку, в маленькій глиняній хатині жила бідна родина. Батько щодня прибирав вулиці містечка, а мати прала одяг. То була важка і невдячна робота, тому родині ледь вистачало на їжу. Поки батьки працювали, їх єдиний син – Маршал бігав по місту намагаючись хоч трохи допомогти то матері, то батькові. Або йшов до лісу, що був неподалік від їх хатини, і збирав ягоди, гриби і хмиз. Одного теплого літнього дня він зустрів у лісі...

Читати далі...

як краще?

готую подарунок для подруги і роздумую як краще розташувати листочкиголосуйте за ваш варіант1.[Приєднана картинка]2[Приєднана картинка]3[Приєднана картинка]робота не завершена, тому видно дротикиP.S. плела без схем і досвіду, тому сильно не критикуйте)
[Приєднане голосування]

Щедра осінь.

Сидять у садочку дівчата, лузгають насіння, а найкрасивіща сльози лле.. Ганнуся, та ти чого? Питають подруги. Село наше велике.... Ну? І треба ж, щоб мого Славка обрали служити.... Молитимемося, щоб не вбили!!! ........ Що? Його кляті друзі кожного дня до мене ходять сватають.... То такі друзі. Гарбуза покатила та й годі...... (Ридає).... Я не знаю коли він повернеться, а гарбузів лишилося вісім штук. Рятуйде, дівчатааааа!!

УТОПІЯ

УТОПІЯ-Тепло, надягла топік. Зверніть увагу на другий комент )). Прим.автора.

Хоч похвалюся...

Оскільки роботи все одно мема через протягнуту шию, то хоч похвастаюсь, що зробити встиг. Звичайно, на цих фотках не все, що вже зроблено і все воно ще не обпалене, а отже не факт, що в кінці кінців щось вийде, проте:[Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка]А це моя помічниця:[Приєднана картинка]А це - ще один помічник, він показує, що треба робити, як стомивсь. В макітрі порч...

Читати далі...

Перші ластівки, точніше - зозулі

[Приєднана картинка]Збулося! Після місячного парення мозгів нарешті скінчив першу (після майже річної перерви) партію свистунців[Приєднана картинка] В оригіналі хотілося зробити іх чорнодимленими[Приєднана картинка] але технологія для мене нова, чітко не відпрацьована, тому таких вийшов лише десяток, тому так довго з ними мучився, всі інші задекоровані давнім, надійним рецептом[Приєднана картинка] Із 130 виліплених до кінця дійшли лише 70. Тепер починаю вести перемови про викуп
Сторінки:
1
2
попередня
наступна