І коли тобі нема чого сказати у відповідь. Коли ти повертаєшся знову і знову до написаного.
А очі стають вологі...
Зорі і вічність... Бажання поділитись тим, що так тремтливо пульсує у середині, ніжне і тендітне..
Зоряні звуки, прошивають тебе наскрізь, заповнюючи усі порожнечі, нерівності і вибоїни, і ти ковтаєш повітря, налагоджуючи свій подих під дивну захоплюючу вібрацію.. Ти вільна...назавжди, навічно...
Читати далі...