"Скликання собору залежить від Вселенського Патріарха, тому ми
сподіваємося, що найближчим часом буде скликано цей Собор, але назвати
дату скликання не можемо", – заявив на прес-конференції "Українська
церква на шляху утвердження автокефалії" в Києві 26 жовтня Патріарх
Філарет.
Предстоятель УПЦ КП також зазначив, що до об'єднавчого Собору буде делеговано більше 60 єпископів трьох Церков.
«Наступний крок до автокефалії - скликання Архієрейського Собору, який буде складатися із трьох Церков: Київського Патріархату - це понад 40 єпископів, Автокефальної Церкви - 12 єпископів і кажуть, що мінімум 10 єпископів Московського Патріархату. Тобто із оцих єпископів буде скликаний Собор і на цьому Соборі буде зафіксоване об'єднання всіх трьох Церков в одну Українську Православну Церкву», - підкреслив Патріарх Філарет.
«Свого часу через боротьбу проти корумпованого режиму, Юлію Тимошенко кинули до в’язниці. Але її не зламали. Вона повернулася на політичну арену і докладає всіх можливих зусиль для процвітання своєї рідної країни», — зазначив він.
Лідер «Батьківщини» подякувала за почесну нагороду і підтримку людей, «які творять історію світу».
«Ваша підтримка надихає і додає сил боротися далі за демократичне, успішне майбутнє України. Я сприймаю цю нагороду як підтримку моєї держави, яка зараз переживає важкі часи своєї історії — війну і боротьбу за своє право жити щасливо», — сказала Юлія Тимошенко.
Церемонія нагородження відбулася під час 20-го щорічного Форуму з питань внутрішньої і глобальної безпеки, який проводить міжнародна організація Crans Montana Forum в місті Женева (Швейцарія).
На Форумі, де обговорювалися виклики в сфері безпеки і загрози для сучасного світового порядку, зібралися голови держав і урядів, міністри, парламентарії, представники міжнародних організацій, провідні політики країн світу та експерти.
Crans Montana Forum заснований в 1986 році, тісно співпрацює з ООН, ЮНЕСКО, ЄС та іншими інститутами для забезпечення стабільності, безпеки і поваги прав людини в світі.
Свого часу нагороди Crans Montana також отримували президент Європейської Комісії Жан-Клод Юнкер, колишній президент Європейської Комісії Жозе Мануель Баррозу, колишній президент Польщі, лауреат Нобелівської премії миру Лех Валенса та інші.
З розвалом Союзу в Україні створюються українські православні церкви. З часом - у 1992 році - одна з найбільших православних святинь України потрапляє до УПЦ Московського патріархату. Чому так склалося?
Єпископ Євстратій (Зоря), Речник Української православної церкви Київського патріархату:
--- У 1992 році митрополит Філарет був священноархімандритом
Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври. У нього досі зберігаються всі
оригінали документів про передачу у користування корпусів
Києво-Печерської лаври у 1988 році (на той час в Україні існувала лише
одна православна церква – Авт.). І корпус митрополичий у Лаврі – це була
його офіційна резиденція. Після Харківського собору УПЦ (організованим
КДБ), де був обраний предстоятелем митрополит Володимир, за
розпорядженнями Івана Салія (тодішній голова Київської міської
держадміністрації – Авт.) охоронців резиденції митрополита Філарета було
викинуто. Насправді, це було захопленням Лаври з боку Московського
патріархату. Це був бунт проти митрополита Філарета як проти
священноархімандрита Лаври. Я думаю, не Іван Салій приймав це рішення,
його приймали вище, але він був посередником-виконавцем, і він дав
розпорядження надіслати ОМОН, який став на захист Московського
патріархату, а прихильників митрополита Філарета звідти вигнали.
Якби влада Кравчука тоді не стала на сторону Московського патріархату,
то Лавра залишилася б за митрополитом Філаретом і належала б Київському
патріархату.
Дмитро Степовик, доктор філософії, мистецтвознавства, богослов’я:
--- 1988 року за клопотанням тодішнього керівника київської митрополії
Блаженнішого митрополита Філарета (Денисенка) тодішня влада у зв’язку з
1000-літтям Хрещення Русі дозволила відновити монастирське життя у
Лаврі. І це, звичайно, було українське православне життя. Хоча тодішня
митрополія перебувала у зв’язках із Москвою, але йшлося вже про
відродження справжньої української незалежної церкви. І це закінчилося у
1990-му році у червні місяці проголошенням незалежної церкви Київського
Патріархату і обранням Мстислава Скрипника Патріархом.
Спочатку
співіснували дві церкви, між ними був діалог, який закінчився
об’єднанням у червні 1992 року Української православної церкви на чолі з
Патріархом митрополитом Філаретом з українською автокефальною
православною церквою Патріарха Мстислава. Утворилася єдина УПЦ КП. Тож в
Лаврі було українське монастирське православне життя, до вторгнення з
Москви у 1992 році під залякуванням тодішнього президента Єльцина –
“перекроем краник”. Тоді Кравчук здався під тиском деяких міністрів,
голови СБУ і т.д. і вирішив їх пустити, мовляв, хай церковники самі
розбираються. Якби вони знали, чим це все закінчиться, вони б цього
необачного кроку не зробили. Тож 1992 року тодішнє політичне керівництво
України пустило цілий поїзд московських попів до Києва, багато з них
були на службі РФ і вони рейдерськими методами захопили Лавру,
Покровський жіночий монастир і Флорівський жіночий монастир на Подолі,
багато церков. Вони провели у Харкові церковний псевдособор, без згоди і
без присутності тодішнього керівника української православної церкви
Філарета, усунули його від влади і поставили свого ставленика,
митрополита Володимира Сабодана, досить старенького і хворого. І з того
часу у Лаврі запанував Московський Патріархат і сьогодні вони приймають
лютого ненависника України Кирила, який має при собі кілька сотень
особистої охорони. Він навіть говорить не як духовний пастор, а як
залякуючий лідер, якого наставили політики в Москві: “Раскольники,
присоединяйтесь к кораблю спасения”. І його колючий погляд, і його
оточення – це відродження порядків, які існували навіть не за Брежнєва, а
за Сталіна.
Відомо, як Кирило був введений у РПЦ. Коли він ставав
єпископом у 1976 році, то одним з тих, хто висвячував його, був нинішній
Патріарх Київський Філарет, який йому сказав: “Ви не по божому
благословенню стали єпископом, а по настоюванню влади і КДБ”. І тому
Кирило до цього часу його ненавидить.
Мене дивує наша влада, яка
схиляється і влаштовує відвертому неприятелеві України майже царський
прийом. Була у нас державний секретар США, все пройшло тихо,
приїхала-поїхала. А тут ледь не квіти йому під ноги кидають. Це рабський
синдром з боку нашої влади перед Москвою і такі дії викликають
неприязнь і огиду з боку українського народу.
Людмила Филипович, доктор філософських наук, професор, заввідділом релігійних процесів в Україні Інституту філософії НАНУ:
--- 1992 року з Москви були завезені представники силових структур, які
під виглядом монахів захопили Лавру. Московська челядь на соборі у
Харкові утворили УПЦ МП, яка почала існувати як автономна, але ця
автономність тільки на словах, а насправді РПЦ.
В последнее время Петру Алексеевичу все более дерзко показывают его
место. Которое, как оказалось, совсем даже и не главное. А так, где-то
«в углу, возле параши». Конституционная реформа, еще не началась, но по
факту, уже начинает проявляться -- Порошенко уже "без короны". И люди от
него, пока тихо, но уходят. Как пишет Чепинога: "Щури тихо тікають з
корабля, хоча й спиною до виходу, вклоняючись і шаркаючи ногами".
После демарша Верховной Рады, которая, после ухода фракции БПП
вполне себе эффективно продолжила голосование, Порошенко решил запустить
слух о том, что он готов на досрочные перевыборы ВР. Петя блефует или
свихнулся. Объясню почему. Роспуск Рады может произойти только по
беспределу. Человек, готовый идти по беспределу, должен иметь в руке
какие-то силовые козыри, иначе он просто сумасшедший. Какие же силы есть
у Петра Алексеевича? Грицак? Ага, особенно учитывая, что еще недавно
Порошенко искал в Раде голоса для его снятия. Учитывая то многолетнее
унижение, которому подвергал его Порошенко, посылая в СБУ своих
“кураторов” из числа мелких решал типа Кононенко или Грановского, или
выводя фактически из Грицаковской юрисдикции отдел “К”. Кроме того,
будет ли СБУ работать по беспределу на выборах учитывая, к примеру,
судьбу Щеголева или Бика? Сомневаюсь. И кто остается у Порошенко? Армия?
Не пойдет на это никто из командования, да и уж точно Запад не
позволит. И остается один Гелетей со своим УГО. Но их сил хватит разве
что на эвакуацию Петра Алексеевича.
Я вообще очень сомневаюсь, что
какие-либо силовые органы будут работать на выборах по беспределу. Все
понимают, что в случае проигрыша легко оказаться на скамье подсудимых.
Да и ради кого и чего? Андрей Билецкий писал недавно о том, что власть
утратила монополию на насилие. Да, давно утратила. А силовые органы
утратили ощущение безопасности применения насилия и законности. Не будут
они его применять. Будут саботировать.
Казалось бы, что выборы могут пройти успешно. Как бы не так...
За последнее время активно развивалась и структурировалась новая
сила. Те, кого раньше называли “титушками” окрепли и выросли и теперь
называются частной "армией". Частично принадлежащие олигархам, а
частично самостоятельные, имеющие своих “генералов”, но не имеющих
хозяев, а лишь заказчиков. Подобные самостоятельные “армии” способны в
течение суток доставить в любой регион украины 10 тысяч бойцов. Для
того, чтобы жить, "отморозки" должны искать “подряды” на рейдерство, на
отжим чужих урожаев, на платное участие в политических акциях, митингах,
охрану или же срыв мероприятий и т. д.
И вот представьте, в какой
обстановке при таком раскладе, будут проходить выборы? Эти группы будут
громить друг друга на избирательных участках за деньги разных
политических сил. При невмешательстве официальных силовиков, они могут
навязать свои правила. Если есть монополия на силу, то будет и желание
ее применить.
Идти сейчас на незаконный роспуск Рады и незаконные
выборы — это поджечь всю страну сразу. Так что, повторюсь, или Порошенко
блефует или сошел с ума.
Порошенко, несмотря на «теплую ванну» прихлебателей из АП, не мог не видеть, как его влияние на ситуацию в стране падает. Он задумал подвинуть Гройсмана, при этом, отобрав потоки "нала" на контрабандном направлении. Гройсман и Продан узнали заранее о предстоящей операции и предприняли ответные меры. Прежде всего, привлекли МВД к фактической охране таможенных постов с соответствующим информационным сопровождением. Чем ответила Банковая в лице СБУ? Жидковато, прямо скажем, ответила -- задержанием и "шмоном" некоторых фигурантов. Проблема Порошенко в том, что у него остались только чрезвычайно токсичные исполнители. Его личная СБУ – это Фролов, Писный, Коваленко и не менее токсичные и уже смешные проходимцы «Конус» (Кононенко) и Грановский. И даже если бы вдруг они начали действовать честно (ну, это же гипотеза), и умно (это уже фантастика) – то им все равно никто не поверил бы. Никакая армия ботов не сможет вернуть доверия к этим аморальным гражданам. А других у Порошенко просто нет.
Порошенко уже проиграл информационную войну. Он проиграл войну кадровую –
вокруг него остались исключительные отбросы, которые уже никому просто
не нужны и не страшны. Сейчас он начинает проигрывать войну финансовую.
Да, отжал много. Да, украл много. Да, «Рошен» на подъеме. Но готов ли
Петр Алексеевич бросить личные большие деньги ради победы? Нет, конечно.
Деньги для Петра Алексеевича важнее чем власть. В алчности заключена
причина его поражения. А от для Тимошенко именно власть являлась всегда
главным мотиватором, а не деньги и богатство.
Петр Алексеевич еще
конечно побарахтается, пока его кто-нибудь сильно не испугает, или
здесь, или на Западе. И вот тогда он даст деру или сляжет в больничку.
Эти два варианта, на самом деле, уже ближе, чем когда-либо.