хочу сюда!
 

Anastasia

30 лет, овен, познакомится с парнем в возрасте 28-38 лет

Заметки с меткой «іздрик»

Про подолання страхів, пов'язаних з сексом

Дядько Іздрик рекомендує:

аіхмофобія, страх чоловічого члена — прижиттєва цюпа з цвяхами, примусове колекціонування огірків і фалоімітаторів;

андрофобія, страх чоловіків — церковний шлюб з обов'язковими відвідинами чоловічої лазні двічі на тиждень;

аулофобія, страх музичних інструментів, здалеку схожих на пеніс — довічна гра на флейті;

аутомисофобія, страх «забруднитися» сексом — копрофілія тричі на день, натирання секрецією;

бромідросіфобія, страх тілесних запахів — профілактичні поїздки залізницею Станіслав-Рахів, літні екскурсії в групах чисельністю не менше 50 чоловік;

венерофобія, страх венеричних захворювань — ґумові рукавиці (дві в одній) замість презерватива, протирання геніталій спиртом, йодом, ацетоном, марлева пов'язка, препарати ртуті профілактично;

еротофобія, страх закоханості — переписування від руки повісті Окрю Іржона «Острів КРК»;

евротофобія, страх жіночих органів — асистування в гінеколога, приймання пологів, ранкове облизування клітора натщесерце;

гаптефобія, страх сексуального збудження — примусова мастурбація на скульптуру Батьківщини-Матері, відвідини львівського зоо;

геденофобія, страх насолоди — оральний секс з дільничим терапевтом, читання Набокова, Єшкілєва, Кокотюхи;

гетерофобія, страх гетеросексуальних осіб — фільтраційний табір для гермафродитів і транссексуалів, газова піч;

гименофобія, страх дефлорації — невиліковне, для пом'якшення симптомів рекомендується анальний підлітковий секс, балетна школа, а також як профілактика — кунілігмус у ліфті і петтінг у таксі;

гомоеротофобія, страх гомосексуальних осіб — 3-місячне стажування в театрі Романа Віктюка, монастир, проктологія, посмертний орден Натуралів;

ґамофобія, страх одруження — щоденна публікація шлюбних оголошень в інтернеті;

ґенофобія, страх сексу — працевлаштування в країнах Західної Європи за посередництвом фірми «Ukrainian Job»;

ґимнофобія, страх оголеності — праця натурником у дитячій художній школі ім. Олекси Новаківського;

ґинофобія, страх жінок — феміністичні семінари під патронатом Оксани Забужко;

копрофобія, страх тілесних виділень — трудотерапія в громадських вбиральнях міста Джанкой;

пеккатофобія, страх гріха на сексуальному тлі — копуляція на захристі винниківського костелу з благословення отця декана;

фалофобія, страх ерегованого пеніса (фалоса) — бананово-ковбасна дієта з поступовим введенням міньєту по четвергах;

сперматофобія, страх сперми — рисовий відвар, крохмаль, холодець, пуголовки;

травматофобія, страх зґвалтування — пояс цноти, бандаж, корок в дупі, протигаз.

хоча б заради цього списочку варто прочитати книжку 

А я знов за своє :)

applesong

коли за тобою скучаю чорно
повискуючи мов гієна
зневіра і сум мої непереборні
і все-таки це офігенно
коли на опучках знервованих пальців
задавнена ніжність не гасне
і з цим засинаю і буджуся вранці
це як не крути – класно
і навіть коли самота пожиттєва
кидає у розпачі весла
я вірю – мене ти надкусиш мов єва
і це буде просто чудесно
та як би не склалось і що б там не сталось
одне неможливо забути:
як були в саду ми і як посміхались
і як це насправді круто



сопромат

сопромат

я вірю у силу і в астенію
я вірю у твердість і вірю у гнучкість
я мало що знаю і мало що вмію
та певен що нас вже ніщо не розлучить
хоч кажуть кохання триває три роки
і кажуть що пристрасть за ніч вигорає
та нам ні до чого ці марні уроки
бо ми ще вчимося у себе навзаєм
бо ми ще дивуємось кожному слову
і ніжність досліджуєм факультативно
ми звжди незрілі завжди не готові
це дивно і гарно це гарно і дивно
а разом ми сильні і астенічні
і часом гнучкі а часами – камінні
і кожна хвилина для нас ніби вічність
коли ми не разом коли ми мов тіні
і кожна хвилина для нас ніби глина
коли ми – ліпнина єдиного літа
і так нам безумно бездумно дитинно
немов у господньому «будьте як діти»..
..а навіть коли бути сильним несила
ми гнулись та не прогинались без міри
і ми несміливими бути не сміли
бо є в нас кохання і трошечки віри



pionnier

pionnier

твій вогник у чаті то квітне то гасне
моя запальничка викрешує іскри
у нас тільки сонце без сумніву власне
все решта вирішує випадок злісний
все решта диктують якісь божевільні
якісь непритомні і неадекватні
із ними в нас зовсім нічого спільного
в них душі томатні і голови ватні
та їхні проблеми – на кожному кроці
а їхні мармизи у кожнім вікні
їм затишно мабуть так жити у мороці
і їхній це вибір – то чом би й ні?
та світло для нас – це потреба і звичка
і ми піднімаємо світ цей на сміх
твій вогник у чаті й моя запальничка
і сонце приватне – хай світять для всіх



Комедія

комедія

Come on, you shithead. Where are you when I need you?
                                            Ripley (Alien–3)

«ну де ти? я так потребую тебе!

ну де ти коли мені так ти потрібен?
тебе щось крім тебе самого гребе?
казав ніби любиш.. обожнюєш ніби..»

ти так не говориш
ти гордо мовчиш
так стіни шепочуть і вітер у листі
і скурений разом квітневий гашиш
і кава розлита і випите віскі
бо де я насправді коли ти сама?
і де я коли я насправді потрібен?
здається мене тоді зовсім нема –
погана ідея..
не пройдений рівень..

коли ти чекаєш – я всюди й ніде
у стінах у листі у вітрі у віскі
в повітрі в воді у землі і те де
на вістрях антен
в перебреханих звістках
регоче гальорка і партер реве
де драма для двох – там забава для сотень
я теж потребую як кисню тебе
я кисну без тебе
як фейк
ніби бот я

«а де ти?» та от же – в нейронах твоїх
а ще – в допаміні і в еритроцитах
я став би тобою якби тільки зміг
твоїм альтер его у буквах і цифрах
ну де я? а ти де? та бог його зна
ми ж здатні на все – і на вуду й на чудо
та поки цвіте ще ця люта весна
чекай – я вже йду
я все знаю
я буду


комедія

Невротики і психопати

Невротик зазвичай невротичний. Він невпевнений у собі. Ніжний і беззахисний. Він потребує подобатися іншим, через що буває непривабливим. Або навпаки - здається милим і завжди готовим допомогти. Однак його метушливість більше заважає, ніж допомагає. Його благальний погляд породжує бажання вбити й потоптатися. Це, власне, невротики хочуть, як краще, а виходить, як завжди. Це їхніми добрими намірами вимощена дорога в житлово-комунальну контору. Невротики безпомічні в побуті. Невротики сублімативні. Це вони створили мистецтва й увесь артистичний бедлам.

Психопати рідко схожі на психів. Вони соціально адекватніші від невротиків, які завжди дивуються постфактум, коли їхній сусід виявляється вбивцею-маньяком. Що? Не може бути! Така порядна, така інтелігентна людина! Я знав його стільки років! Він завжди був таким ввічливим І приязним! Так, психопати ввічливі й приязні. А ще цілеспрямовані й наполегливі. Їхня патологічність співрозмірна лише з їхньою послідовністю, яку часто плутають із занудством. Психопат просто не може відмовитися від задуманого. Він іде до мети по трупах. А його добрими намірами вимощена дорога до травмпункту (і банкомату).

Невротики, як уже було сказано, створили мистецтва.

Психопати - політику й точні науки.

Невротиками всіяні позацвинтарні поховання.

Психопати складають пантеон найжорстокіших тиранів і найгеніальніших вождів.

Психопати - месії.

Невротики щонайбільше - апостоли.

Невротики продукують ідеї.

Психопати ідеї втілюють.

Невротики часто зневірюються, відрікаються, каються, просять цюцю, цицю і безстроковий кредит.

Психопати тихо вичікують і ніколи не відмовляються від задуманого.

Невротики всуціль талановиті, мислять неординарно і творять непересічно, але найчастіше банально про...ають свій талант (потрібне вставити). Іноді вони просто не можуть вибрати з-поміж своїх різнобічних талантів найважливіший і помирають від розгубленості.

Геніями бувають лише психопати. Навіть якщо їхня геніальність цілком неужиткова (скажімо, вміння ліпити з гівна солдатиків), особистість цілком зосереджена на одному вмінні. Психопати не бувають обдарованими різносторонньо (Гітлер - прісний живописець, Айнштайн - містечковий скрипаль). Якщо психопат через якийсь катаклізм не може реалізувати свій основний дар, він залишається нерозпізнаним, мімікруючи в невротика.

Невротика іноді й справді можна сплутати із психопатом: у них подібна психосоматика. Наприклад, і ті, і ті часто миють руки. Однак невротики роблять це від непевності й побутової амнезії (я помив руки? боже, я помив руки? мені ж зараз вітатися...), а психопати - в рамках пожиттєвого протистояння з мікроорганізмами (що, мої маленькі друзі, скучили за таточком? а ось ми вас дихлофосиком... а ось ми вас хлоринольчиком... а ось вам мило дитячненьке з діоксинчиком...). Руки невротиків - сухі й гарячі. Руки психопатів - липкі й холодні. Хоча буває й навпаки.

Попри те, що клінічна картина як психопатів, так і невротиків прописана детально й повноцінно, в мистецтві мало переконливих образів одних і других. Вожді, маньяки, легендарні скнари, авантюристи, полководці і т.п. в літературі-театрі-кінематографі - радше знаки і маски, аніж повноцінні психологічні портрети. Можливо, через те, що сценаристи й актори здебільшого - невротики, а режисери і продюсери - психопати, ці два полярні типи мікшуються, і в кінцевому результаті ми отримуємо нежиттєздатних і неправдоподібних мутантів.

© Іздрик

Хто ви?


22%, 2 голоса

56%, 5 голосов

22%, 2 голоса
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

drink me

drink me
«Ти хочеш сказати, що менше чаю вона не хоче, – втрутився Капелюшник, –
адже випити більше, ніж нічого, дуже просто».
Alice in Wonderland


осіннє безумство розлито в повітрі
немов по новій скатертині чай
та відчай нічого не вартий – повір мені
як дійдеш до краю – ступай за край
це тільки здається – впадеш розіб'єшся
це тільки здається що дно кам'яне
допоки летітимеш гратиме месса
а маса зникатиме і промине
а видиме дно – це поверхня озерна
вчорашніх і позавчорашніх сліз
хоч деякі з них впали в землю зернами
і сталося поле і виріс ліс..
минуле минуло – забудь відірвися
прийдешнє прийде але ми летимо
лиш не оглядайся і вниз не дивися
прорвемось за обрій проб'ємось крізь дно
нехай божеволіють ті що бояться
шаліють дуріють звихаються – хай
ми ж маємо все що потрібно для щастя
і скатерку чисту і свіжий чай



бухгалтер

бухгалтер

ці нав'язливі ночі зводять з рахунку
ці неонові дні потопають у склі
ти мені завинила півтора поцілунки
і розпущений вузол смислової петлі
я тобі не віддав сто п'ятнадцять польотів
і в дорогу із коксу іще не позвав
я лиш дуже приблизно здогадуюсь хто ти
і не маю на тебе ніяких підстав
і не маю на тебе ще жодних капканів
ти проходиш крізь сіті як риба крізь лід
не продумано планів не докурено плану
не замотано рану не залишено слід
не записано пісню не занесено вірус
може снаф може панк може флеш може треш
я – таблиця пергамент руно і папірус
напиши хоч що хочеш а потім зітреш
ти – перо ти – стріла ти стилістка і стилос
в нас усе навпаки і усе невпопад
ми зламаємо плюс і закреслимо мінус
і посадимо фільм і розкрутимо сад



октавій

октавій

померти у серпні
пройти крізь серпанок
без допусків свідчень і схем
покинути 8 веселих коханок
і пару прикольних тем
лишити прочинені вікна-двері
і вилетіти в трубу 
ні праху ні пір'я –
лиш пензлі і пера
і трав перетертих дух
терпкий виноград ще від липня прив'ялий
цукати цикута мускат
анамнез вогнів провінційних вокзалів
й енцикліки вірних цикад
піднятися димом
над домом незримо 
триматися хмар і птахів
летіти крізь зливи
вписатися криво
курсивом в небесний архів
і – зникнути зовсім
безслідно безславно
без заповітів і тез
ну жив собі й жив
віддавна донедавна
а потім узяв і – щез
пропасти у серпні
ворожкам на подив
і тінню упасти ниць
у спадок зоставивши тільки подих 
в узгір'ях твоїх ключиць



thanks

thanks 

ну хто мені ти? ну хто тобі я? –
два космоси зіткнуті поспіхом
але розповзається мов течія
на фейсі моєму посмішка
коли ти говориш чи навіть мовчиш чи
смієшся так сонячно й смачно
я роблюся ліпшим я роблюся вищим
й мене переповнює вдячність
і кожен твій рух і кожен твій жест
ресурси мої збагачують
я легше долаю черговий свій квест
і також за це тобі вдячний
нам нарізно велено бути проте
не все ще в цім світі втрачено
і вдячний тобі я іще і за те
що так почуваюся вдячно



Страницы:
1
2
3
предыдущая
следующая