-_-_-_-_-_--_----___-----___----_--_-_-_-_-_-

І я боюсь, і ти боїшся...

Невже злякалися ми тиші?

Не хочеш, поруч щоб лишився

І так крадемось тишком-нишком

---

Бреду по днях, в тумані ніби,

В моїх долонях знову пустка.

Не ангели ми, всі без німбів

І грішимо десь часто-густо...

---

Будуєм замки в стиках долі,

Розучуєм сценарій просто.

Чи то спинивсь, чи йду поволі,

Чи просто фатум високосний?

---

Отак блукаєм, марим снами

І хочеться це все спинити...

Та все ж я вірю, що дістанем

Щасливий доленосний злиток..!

---

...

-------------------------------------------

Спитався я в Долі - Чи сонце зітхає,

Чи плачуть зірки уночі?

Чи є той щасливий, що волі немає?

Чи є хто живий без душі?..

Доля, сумно всміхнувшись, відповідає:

І сонце зітхає, і плачуть зірки...

Тому що щасливих без волі немає,

Немає живих без душі...

---

...22.05.2001

Американские ученые выяснили, что будущее человека напрямую зависит от его массы при рождении. По этим данным, неприятности практически гарантированы детям, которые весили менее 2500 граммов.

Об этом сообщает The Washington Profile со ссылкой на исследование University of Michigan Institute for Social Research. Дети, имевшие при рождении малую массу тела, имеют на 30% меньше шансов в детстве обладать хорошим или отличным здоровьем. Причем, в большинстве случаев, эта проблема только усугубляется с течением времени - шансы на плохое здоровье в зрелом возрасте для них увеличиваются на 70%.

В начальных классах школы подобные дети хуже успевают по математике, чтению и иным основным предметам. Для ребенка с подобным малым весом шансы на окончание средней школы уменьшаются на одну треть.

Еще одно последствие: годовой доход человека, весившего при рождении менее 2,5 кг, в возрасте 25 лет будет меньше дохода его «нормальных» сверстников на 10,2%. В 35-летнем возрасте разрыв только увеличивается - до 15,6%, а в возрасте 37-56 лет достигает 22%.

Одно из объяснений этого парадокса заключается в следующем: младенцы с малым весом чаще появляются на свет в бедных семьях. Это отражается не только на здоровье ребенка (подобные семьи, как правило, не имеют медицинской страховки и, поэтому, реже посещают врачей), но и на его питании, образовании и развитии.

-------------------------------------

І що ви про це думаєте? Хтось хоче оскаржити результати американського дослідження?

 

   

Інакше дуже скоро нації не залишиться:

- смертність вже дуже давно перевищує народжуваність, тому ми поступово вимираємо; - нас труять в супермаркетах, оскільки відсутній дієвий контроль за якість продуктів харчування та адекватна відповідальність за підірване здоров’я; - нас вбивають на дорогах через відсутність реальної загрози до порушників отримати справді відповідне злочинові покарання за вчинені дії (останній гучний приклад – травмування насмерть пішоходів водієм, який їхав на швидкості більше 200км/год. у Кременчуці, можна почитати і подивитись фото тут); - люди мільйонами виїжджають на заробітки до Росії, Португалії, Італії та Гамерики, оскільки не знаходять тут належної оплати своєї кваліфікованої та некваліфікованої праці і дуже часто там залишаються; - Ви можете продовжити самі цей список...

Я хочу, щоб теперішня влада не займалася політичними дискусіями, поділом сфер впливу і обдиранням народу, а була справді тим, навіщо створена історією. Тобто займалася створенням умов для безпечної життєдіяльності народу, його розвитку і праці на благо Батьківщини.

Я щиро вірю, що цього хочуть усі прості громадяни нашої країни. Так чому ми цього не маємо? Чому щоразу наступаємо на граблі і обираємо собі керівників-нездар, своїх грабіжників? Я просто хочу, щоб кожен сам собі задав це питання і отримав відповідь до наступних виборів.

Змирився мабуть  із судьбою.

Прокляв, забув, сльозу не ллю.

І розпрощавшися з тобою

Не шепочу вночі - ЛЮБЛЮ!

І не гремить вулканним гулом

Ім`я твое в мени. - Прошло

Усе забулося, заснуло,

Немов нічого й небуло!

Мабуть змирився із судьбою.

Не ремствую, не ллю слозу,

Але кивни лише бровою....

І на колінах приповзу.

І оживу, і знов проснуся

Як грім той ранньої весни.

Й з судьбою знову поборюся!

Лише поклич, лише кивни!

Іван Немирович!

 

 

 

 

Є у мене знайомий. Красень, спортсмен, розумник...

Закінчив блискуче універ, захистив кандидатську дисертацію (в галузі хімії). Потрапив на роботу (наукову, прибуткову, за спеціальністю - завидую, хлоп на синхрофазотроні має можливість попрацювати ) в Німеччині. Дівчата на нього заглядаються...

А він, нехай йому грець, зібрався в духовенство піти, так би мовити поставити хрест на своєму світському житті. Скільки інвестицій у свою кар'єру і професію перекреслити.

Я не проти священичого покликання, але раніше треба було думати.

---

Він ще вагається...