Сидів я в теплій хатці, дивився у вікно і згадував свою буремну молодість.

       Спочатку я був малим бешкетним кошеням. Вже не згадаю з яких причин, але чомусь я недолюблював рулони туалетного паперу. Головне, що простий сірий папірчик мене не цікавив, а от той благородний, м"якенький і біленький мене просто бісив і я не міг пройти мимо і не потріпати його.

      А ще в молодості я був безстрашний. Мені навіть море було по коліна. Сніг скажете ви? Так сніг це та ж вода, а для мене така купа снігу це і є море    

     Взимку я зустрів сусіда, ми з ним добре товаришували. Як бачите з мого погляду, в цьому дуеті я був заводилою.

      Коли настала весна, я відчув потяг природи і став ходити до сусідніх дівчат.

       І от знову настала зима, як і рока півтора назад, а може й більше, я вже не дуже орієнтуюсь своєю котячою пам"яттю. Вирішив я згадати молодість і побігти прогулятись

       Але поглянувши, що там твориться я передумав 

        і вирішив, що краще як в таку ж новорічну ніч, як півтора роки назад помурчу під теплою ковдрочкою 

і помрію про ту білу кралечку, яку бачив місяць тому, коли пробігав сусіднім перевулком

Новорічного настрою!   Хай мрії збуваються!  

       

Всім добра :)

Так получилось, что на голову свалился котан 7 лет от роду. Перед этим 4 месяца жил в подъезде и на улице. Его хозяйка умерла, а наследнички кисю пинком под хвост из наследуемого имущества. В общем, жалко стало бедолагу.

Уже неделю наглая черная морда обживается у меня дома, а я ему прислуживаю.))) Только хочется его как-то помыть (зачеркнуто), т.е. продезинфицировать после улицы. Но без воды и мыла. Он пока надолго в руки не дается, раз в день позволяет себя погладить. И орет, когда еды мало в тазике)).

Кароч. Что с ним делать? Есть какие-то способы?))

Фото проблемы прилагается))) Вот это чучело-мяучело)))

Була в мамуні. Працювали, далі дощ накрив. Вже аж під вечвр нагадала, що обіцяла вам дерев нафоткати.

Ось знайомтеся:

Чорноплодна горобина

Ми її не використовуємо, колись мама варення варила, але "не зайшло", тому просто росте поперед вікон кухні й робить мамі холодок.

Слива тернослив

Слава Богу, не вродила 

Не люблю цей сорт з дитинства: батьки робили з них наливку, а збирати сливи змушували мене. І треба було обережно, ціленькі ягідки, без піску та ґрунту. Нащо батько її посадив у дворі під кінець свого життя - не відомо, але тепер мама має клопіт регулярно їх замітати. І спиляти шкода.

Горішок.

Я його обожнюю. Дає багато тіні, високий, розлогий з великими смачними плодами. 

Ви спитаєте, де ж хазяйство?

А ось воно, дві маминих розради:

Моніка та Річік. Вони не родичі між собою, але здружилися, як рідня. Несамодостані якісь котики. Зазвичай дві тваринки - це вже окрема сім'я, вони самі по собі. А ці ходять за мамою по хаті, а коли вона йде надвір - отако чекають у веранді.

Обидва невські маскарадні. 

 

Всім добра!