хочу сюда!
 

Жанна

33 года, рак, познакомится с парнем в возрасте 26-45 лет

Заметки с меткой «группа приват»

У Коломойського проблеми?

Одночасно багато джерел кажуть про те, що бізнес Ігоря Коломойського має
проблеми. Зокрема, розповідають про труднощі у "Приватбанку", а також
про те, що олігарх продав 25% телеканалу "1+1" на користь Сім'ї
президента. Звісно, цьому немає жодних підтверджень, але чутки лунають
надто часто.


Більше
ніж п’ять джерел за останній місяць розповіли, що Приватбанк має великі
проблеми. "Економічна правда" жодним чином не хоче підірвати
стабільність роботи найбільшого в Україні банку, і не має підтверджень
таких проблем.

Більш того, не всі незалежні джерела кажуть про проблеми.

"Я точно сказати не можу. Але люди, які біля Коломойського, казали, що
саме великі проблеми були після виборів. Він промахувся і не очікував,
що Янукович його "бортане". Але зараз, мені говорили, що він спільну
мову знайшов з новою владою. Тому особливих проблем не бачу. А банк - як
банк. Навіть непогано підминає під себе чужі бізнеси", - сказав один з
експертів.

І все ж таки. Більше ніж п’ять джерел, які жодним чином не пов’язані
один з одним, - це вже не випадковість. До того ж, ці люди не мають
мотивації брехати. Отже, вони або кажуть правду, або введені в оману
(тобто, їх використовують).

Але хто є автором чуток, ми не знаємо. Ми звертаємо увагу, що ще у
листопаді 2011 року інформацію про продаж Ігорем Коломойським телеканалу
"1+1" була оприлюднено на сайтах, які користуються поганою репутацією.
Але ми стикнулися з тим, що подібні речі кажуть люди, які заслуговують
на довіру.

Тому ми наводимо ці чутки, тому що йдеться про резонансні речі, але
закликаємо ставитись до них як до неперевіреної інформації, яка може
бути недостовірною. Отже, ми закликаємо не робити з цього ніяких
практичних висновків, а лише спостерігати за розвитком подій.

Перше – кажуть, що Приватбанк має проблеми з кредитним портфелем.
Простіше кажучи, багато кредитів є поганими, які не обслуговуються і не
повертаються.

Про це заявило високопоставлене джерело з Міністерства фінансів.

За його словами, про цю проблему вже давно знають у Національному банку.
І там навіть існує робоча група, яка займається проблемою найбільшої
фінансової установи в країні. Зокрема, ця група вивчає питання надання
"Привату" стабілізаційного кредиту.

До цієї групи навіть входять постійний представник МВФ у НБУ, та представник Світового банку.
 

За
офіційними даними, резерви під проблемні активи "Приватбанку" складають
18% його кредитного портфелю. Це цілком співпадає з середньою величиною
по усій банківській системі, і навіть на 1 відсотковий пункт менше, ніж
у групі з 17-ти найбільших банків. Отже, офіційні дані не дають жодного
уявлення про дійсний стан речей у банку, хоча 18% - це, звичайно,
багато.

Проте, не є секретом, що банки занижують рівень "проблемки". Зокрема, це
робиться за рахунок перекредитування поганих клієнтів. На початку кризи
лунали оцінки, що більш адекватним рівнем "проблемки" в багатьох банках
є 25-30% портфелю.

Якщо чутки щодо "Привату" вірні, поганий стан кредитного портфелю може казати про багато чого.

Наприклад, якщо Ігор Коломойський відчуває тиск з боку влади (наприклад,
в нього хочуть відібрати бізнес), то погіршення стану портфелю – в його
інтересах. Це захисний маневр – мало хто хоче отримати банк, у якому є
дірка на мільярди гривень.

У кращому випадку, ці кредити почнуть обслуговуватись, коли тиск на
Коломойського зникне. У максимально несприятливому випадку, ці кредити
перетворяться на дірки.

Крім того, відомо, що "Приватбанк" довгий час був чимось на зразок
холдингу (окрім роздрібного бізнесу, який є самостійним потужнім
напрямом діяльності). Через кредити з завищеними ставками неіснуюча
група "Приват" утримувала під контролем велику кількість компаній, які
відносять до цієї групи. Крім того, банк завжди був великим реєстратором
та зберігачем цінних паперів, та напевне контролював акції багатьох
компаній.

Якщо саме ці кредити перетворилися на погані, це може свідчити про те,
що Коломойський змінив структуру власності. І "Приватбанк" вже не є
холдингом.

Як воно насправді – хто знає? Це ж усе чутки та логічні припущення. Ми жодним чином не стверджуємо, що так є насправді.

Друге – кажуть, що НБУ вже давно підтримує "Приват".

"Кажуть, що Нацбанк вже давно закачує туди ліквідність. Більш детально –
не знаю", - сказав один з відомих фінансистів, який наближений до
керівництва НБУ.

Ми звернулися до прес-служби "Привату", щоб почути офіційну позицію.
Вона була такою: "Баланс банку оприлюднений на сайті банку, і не є
таємницею. Згідно цього балансу, ліквідність (залишок вільних коштів –
"ЕП") банку є навіть понаднормовою. Жодних проблем з платежами в нас
немає", - сказав прес-секретар банку Олег Серга.

Ми скористалися порадою, і побачили ось що.
 


Балансу немає також ані за січень 2012 року,



…ані за грудень 2011 року.
 


Можливо, з гривнею у банка дійсно немає жодних проблем. Сьогодні, за
даними казначея одного з великих банків, "Приватбанк" з самого ранку
купує великі обсяги валюти. Його активність навіть призвела до
подорожчання долару на міжбанківському ринку.

Зрозуміло, що для купівлі великих обсягів валюти потрібно багато гривні. З іншого боку, це може бути клієнтська гривня.

По-третє, найцікавіша група чуток. Кажуть, що Коломойський продав 25%
акцій телеканалу "1+1", з опціоном на продаж ще якогось пакету.
 
Покупцем
цього пакету начебто виступив найбільше демонізований персонаж
сьогоднішньої політики – Олександр Янукович, старший син президента
Віктора Януковича.

Навряд чи чутки про стан "Приватбанку" та канал "1+1" пов’язані між
собою. Але вони точно пов’язані з особою Ігоря Коломойського, який все
ще є одним з трьох найбільш відомих олігархів України.

Як писала "Українська правда", в січні 2010 року телеканал був остаточно
придбаний олігарху. Цей канал є другим за впливовістю в Україні після
"Інтеру", і є одним з головних каналів передвиборчої агітації в усі
останні роки.

Отже, якщо Янукович придбав цей канал, то зовсім не через любов до кіно чи танцюючих зірок.

Високопоставлене джерело, наближене до Державного комітету телебачення і
радіомовлення, сказав, що чутки про продаж каналу існують вже давно.
Проте, зазначив він, Коломойський володіє телеканалом "1+1" через
Central European Media Enterprises (СМЕ), а та є публічною компанією.
Отже, переоформлення власності мало бути відображене у офіційній
звітності СМЕ, а цього не було.

"Інша справа, що може йтися про фактичне управління телеканалом, або
призначення людей Сім'ї на керівні посади. Тобто, про оренду каналу. А
цього ви ніколи не зможете довести", - сказав джерело.

Сергій Лямець, ЕП

Отдать, чтобы остаться





 Недавнее
утверждение нового состава правления крупнейшей нефтедобывающей
компании страны — «Укрнафты» — прошло без особого внимания прессы. А
зря. Появление в руководстве предприятия некоторых менеджеров может
сказать о многом. В частности о том, что в компании возник новый
акционер. Основной вопрос — какие перемены на топливном рынке произойдут
в результате этого?

 В новом составе правления «Укрнафты» основной неожиданностью стал Артем
Щербань, который занял пост заместителя главы правления и финансового
директора компании. Иными словами, именно этот человек теперь будет
контролировать все финансовые потоки, которые в текущем году на высоких
ценах нефти могут достичь 100 млрд. грн. (в 2010 году доход «Укрнафты»
составил 63,63 млрд. грн.).

 Неожиданность данного назначения заключается прежде всего в том, что
Артема Владимировича трудно отнести к какой-либо из двух групп нынешних
акционеров компании. Ими, напомним, являются НАК «Нафтогаз Украины»,
владеющая 50%+1 акцией (по сути, Минэнергоугольпром во главе с Юрием
Бойко) и группа «Приват» (более 42% акций).

 Щербань-младший — сын экс-губернатора Донетчины Владимира Щербаня —
ярчайший представитель угольного края, хотя капитал он сколотил не в
угольном или металлургическом, а в нефтяном бизнесе. Основав в 90-х
компанию «Гефест», Щербань вывел ее в абсолютные лидеры рынка Донецкой
области, постепенно поглотив сети «Параллель» и «Донбаснефтепродукт» (на
сегодня суммарно более 100 АЗС в четырех восточных областях и Крыму).
«В определенный момент господин Щербань сделал необычный для тех времен
и для Донецкого региона в частности акцент на качестве топлива, что,
на мой взгляд, предопределило успешное развитие и последующую выгодную
продажу этого бизнеса», — вспоминает свой период работы с Артемом
Щербанем глава представительства литовской компании «Орлен Летува» в
Украине Игорь Майстренко. Акционеры «Гефеста» и крупнейший из них —
семья Щербаней продали свои пакеты структурам СКМ Рината Ахметова в
2005—2006 годах. Сумма сделки традиционно конфиденциальна, но даже по
скромным оценкам более чем достаточна для уверенного самочувствия в этой
и последующих жизнях. В 2007 году А.Щербань прошел в парламент по
списку Партии регионов.

 Хорошо знающие Артема Владимировича люди откровенно удивлены его
назначением в «Укрнафту». По их словам, Щербань — весьма обеспеченный
человек, который к тому же «наелся» бизнеса за период «Гефеста». Что
должно было заставить известного ценителя спорткаров и мотоциклов
покинуть теплое парламентское кресло, сменив его на хлопотное
кураторство одной из крупнейших нефтегазовых компаний страны, финансы
которой после семи лет управления «Приватом» напоминают темный лес,
добыча нефти и газа упала на 14,2 и 25,7% соответственно, а хроническое
противостояние акционеров стало настоящей притчей во языцех? И это
притом, что ни к одной из известных групп акционеров Щербань не
принадлежит. Похоже, это было предложение, от которого основатель
«Гефеста» просто не имел возможности отказаться. От кого оно поступило?
Круг знакомств и контактов нового финдиректора «Укрнафты» из Донецка
довольно широк: бизнес продал Ахметову, был акционером с Андреем Клюевым
в компании «Параллель». На его родине говорят, что Артем Щербань давно
дружит с обоими сыновьями Виктора Януковича…

 В целом о заходе в «Укрнафту» третьей стороны в отрасли заговорили еще в
конце прошлого года. По одной версии, эту опцию рассматривали как
возможность для удовлетворения аппетитов аутсайдеров Партии регионов,
которым не хватило чиновничьих портфелей. Однако вряд ли компанию с
оборотом, имеющим разрядность бюджета страны, следует ставить в один ряд
с министерской должностью.

 Более правдоподобной выглядит версия о приобретении доли в нефтяном
бизнесе Игоря Коломойского, которому СМИ еще недавно пророчили судьбу
Михаила Ходорковского. Не исключено, что планы такие были, однако знал о
них и Игорь Валериевич, который предпринял ряд превентивных мер,
способных превратить необходимость отчуждения доли в бизнесе в новый
импульс развитию своей нефтяной империи. Во-первых, совладелец
«Привата», по словам политобозревателей, сделал правильную ставку на
финишной прямой президентских выборов, поставив не только на победителя,
но и на понятливо-понятийных людей в окружении будущего президента.
Во-вторых, страховкой (на всякий пожарный) многие считают получение
Коломойским статуса главы Еврейского совета Европы. В-третьих, говорят,
Игорь Валериевич заострил внимание кого следует на показателях
«Приватбанка», занимающего с большим отрывом первую строчку в
национальном банковском рейтинге по депозитам физических и юридических
лиц (58,5 и 20,9 млрд. грн. соответственно на 1.03.2011 г.). Надо ли
говорить о том, что это не «Родовид» и не Укрпромбанк? Вот такая вот
тройная защита.

 Интересным вопросом является стоимость пакета, который отошел новым
партнерам. Можно предположить, что цена могла быть подкорректирована
встречной «справкой» о недополученной прибыли «Укрнафты» в результате
аукционов по продаже нефти, которая при Тимошенко уходила временами с
70-процентным дисконтом к рынку. Кроме того, запомнился и проект по
выпуску на «Укртатнафте» безакцизных компонентов бензина, в результате
чего мимо бюджета прошло несколько сотен миллионов гривен налогов.

 Не факт, что появление нового партнера стало неприятной вынужденной
необходимостью для Коломойского. История имеет достаточно доказательств
того, что «Приват» давно был готов к стратегическому партнерству в
своем большом, но местами крайне несовершенном бизнесе. В 2006 году
рынок обсуждал вхождение в «приватовскую» нефтянку Дмитрия Фирташа, а в
начале этого года судачил о женевских переговорах с «Газпромом».

 Партнер в лице нынешней власти является для Коломойского не самым
плохим вариантом. Новая «крыша» позволит решить некоторые серьезные
вопросы и восполнить пробелы в гигантской системе нефтяного бизнеса
«Привата» (см. табл.). Ключевая из них — «Укртатнафта», в которой группа
сегодня контролирует 56% акций (43% у «Нафтогаза Украины»). В 2007
году «Приват» не самым дружественным образом вытеснил российскую
«Татнефть» с этого крупнейшего нефтеперерабатывающего завода, создав
для властей проблему в диалоге с россиянами, не устающими на самом
высоком уровне напоминать своим украинским коллегам об этой неприятной
теме. В международных судах «Татнефть» требует от Украины 2,5 млрд.
долл. и собирается увеличивать сумму иска. Пару месяцев назад Виктор
Янукович поручил правительству до лета разобраться с этим вопросом.
Пока особых подвижек не видно, что в свете рассматриваемых событий
выглядит абсолютно логично.

 Проблема сомнительной легитимности права собственности на отобранные в
украинских судах акции татар может быть решена путем слияния «Укрнафты»
с «Укртатнафтой» с последующим выходом на IPO. Во-первых, такая
консолидация предприятий с большими госпакетами акций выглядит вполне
благообразно, а во-вторых, получение пускай и меньшего пакета в
объединенной компании исключит варианты дальнейших претензий на долю
Коломойского, мало ли что. Возможно, именно с этими планами связана
показанная «Укртатнафтой» прибыль в первом квартале 2011 года, хотя
менеджмент предприятия на каждом углу твердит об убытках, что, надо
сказать, больше похоже на правду. Здесь новый партнер тоже может помочь.
Разве для получения убытков он заходил в этот бизнес? Решением вопроса
может стать возобновление работы легендарной «Ливелы» или новых
«дочек» компании «Тайстра». Очень кстати в апреле с.г. Высший
административный суд Украины сохранил права «Ливелы» на безналоговый
ввоз нефти и нефтепродуктов в страну… К слову, «пожарные и милиция» и
даже АМКУ пока так и не выяснили, кто же обеспечил полтавской фирме из
трех человек возможность вынуть из государственного кармана 3 млрд.грн.
в прошлом году. Следы скрывают густые облака вокруг властного Олимпа,
там же, где следы новых партнеров Коломойского, утверждают источники.

 Учитывая масштабы нефтяного бизнеса «Привата», можно долго
фантазировать на тему возможных последствий для топливного рынка
слияния, как принято говорить, крупного бизнеса и власти. Но основным
итогом таких консолидаций становится монополия со всеми вытекающими
последствиями. В нефтедобыче, нефтепереработке и нефтеперевалке она уже
создана «Приватом». Для абсолютного доминирования на потребительском
рынке необходимо добрать еще 500—600 станций, что достигается за
полгода-год госрегулированием цен и параллельным созданием указанных
преференций для «правильных» участников рынка…
 А может, источники все-таки ошибаются, а Артем Щербань просто соскучился по масштабным проектам?..

 Сергей Куюн «Зеркало недели. Украина» №16, 28 апреля 2011