хочу сюда!
 

Татьяна

52 года, телец, познакомится с парнем в возрасте 48-52 лет

Заметки с меткой «суспільство»

Летючий Голландець_2


   І знову сайт i.ua приніс повідомлення:
"День народження Lавина http://narod.i.ua/user/549617/,
   не забудьте поздоровити!"...

   Нагадало допис:  

   Невже знову "летючий голандець", бо пані Lавина
немає на цьому сайті вже 14 місяців...

Самозахист чи жорстоке вбивство?

Vbivstvo_17_richnoyi_davnini__dovichno_zasudzheniy_mozhe_viyti_na_volyi_1_2016_11_28_12_25_49-e1516057822580.jpg

Засуджений до довічного позбавлення волі Арсеній Прокоф’єв

Арсенія Прокоф’єва завели до судової зали у супроводі близько 10 озброєних вояків з собакою та посадили у клітку з куленепробивним склом…

Той вечір, 30 листопада 1999 року сколихнув маленьке містечко Хмельницькій.

В той вечір, до бару «Ідеал» що розташувався біля ж/д вокзалу увійшли двоє друзів, Арсеній та Борис. На меті у друзів було перечекати декілька хвилин та дочекавшись телефонного дзвінку піти геть, а тому, що б якось скрасити очікування, вони замовили каву і одразу попросили їх порахувати.

Не дочекавшись розрахунку Борис погукав бармена та наполегливо попросив принести рахунок, чи вони з приятелем підуть так, після цих слів, бармен кинув розрахунок на стіл, а на запитання Бориса, чому він дозволяє собі таку хамську поведінку, бармен запропонував Арсенію пройти з ним для надання пояснень посилаючись на гамір та велику кількість людей у залі.

Бармен та Арсеній пішли.

Борис, хвилюючись за товариша пішов слідом та зайшовши до підсобного приміщення побачив як три співробітники бару мутузять ногами лежачого на підлозі Арсенія, втрутившись в бійку та намагаючись захистити товариша, Борис сам отримав декілька ударів у голову.

Маючи намір захистити себе від жорстокого побиття співробітниками закладу Арсеній дістав пістолет ТТ та зробив декілька (4 чи 5) пострілів, куди стріляв не бачив бо мав намір лише залякати, а ні вбити.

Після цієї сутички, уже в іншому закладі, здався міліції… а згодом, взнав, що маючи намір самозахисту вбив двох та поранив ще двох, серед яких був і товариш Борис…

Така моторошна історія сталася майже 17 років тому, але… повернемося до залу суду, де за клопотанням захисника Арсенія Олени Панченко яка близько 8 років збирала докази того, що Арсеній саме захищав себе, а не мав намір вбити проходитиме судове засідання за нововідкритими обставинами.

Які ці нововідкриті обставини за яких знову почався суд? По-перше, це низка експертиз, та відтворення події яка відбулася тоді, по-друге, допит свідка, якого того разу чомусь не допитали!? Знаючи хто був свідок, у справу його записали як невстановлена особа.

Адвокат Олена Панченко

За ці роки Олена Панченко зробила вважалось би неможливе і… в судовому розгляді цих обставин, після допиту експертів, які робили висновки прокурор Хмельницької прокуратури Вадим Наконечний вважає, що все це, не може бути тими нововідкритими обставинами з яких суд може переглянути справу та змінити вирок.

На пряме запитання адвоката: – це Ваша особиста думка, чи норма Закону? Пан Наконечний потупив додолу очі… відповіді не надав, хоча адвокат запитала тричі.

Чому він так себе повів нам не зрозуміло, але, всім своїм єством він казав: – Я роблю лиш те, що мені сказали робити. Хто сказав? Навіщо? Відповіді на ці питання нам невідомі.

Прокурор Вадим Наконечний

Вирок Арсенію Прокоф’єву суд залишив без змін, довічне позбавлення волі.
Далі, буде апеляційна інстанція та… лише сподівання на чудо, що можливо на цей раз гуманність та справедливість все ж візьмуть верх над безглуздям, безвладдям та корупцією на місцях…

Журналіст ІА “Журналісти проти корупції” Сухаревський Геннадій

Так що ж приховує в своїх стінах Комарівська ОТГ?

Є на Чернігівщині така собі Комарівська Об’єднана Територіальна Громада яка живе своїм, закритим від сторонніх поглядів життям, та дуже не бажає «видавати на гора» життя громади, всіляко ігноруючи Закони України. Ось деякі приклади:


14 січня цього року нами було направлено Запит до Голови Комарівської ОТГ з проханням надати змогу журналістам нашої ІА бути присутніми на сесіях депутатів та засіданнях постійних комісій для висвітлення діяльності ОТГ в ЗМІ, ось цей запит.

Пройшло вже достатньо часу, але й досі відповіді на свій запит ми не отримали, хоча, при особистій зустрічі Голова сільської ради Кантур Юрій Іванович обіцяв надати письмову відповідь на цей запит. Чому Кантур Ю.І. не надав відповідь на офіційний журналістський запит? Чому Комарівська ОТГ не бажає бути відкритою для суспільства? Що приховують від суспільства в своїх стінах посадовці даної ОТГ? Всі ці питання на жаль на даний час без відповіді… до речі, такій самий Запит ми подавали й в Борзнянську районну раду. Відповідь прийшла вчасно. Голова ради радий бачити на засіданнях комісій та сесіях ради наших журналістів… а ось Комарівка не рада. Виникає закономірне: не рада, значить щось приховує, до речі, на сайті Комарівської ОТГ й досі нема ніякої інформації про громаду, органи управління, відділи, куди з якого питання звернутися… нема нічого.
Так собі й живуть, а як тратять бюджетні кошти… воно Вам знати не потрібно, хоча, судячи з заробітної плати, секретаря сільської ради Вороніної Оксанани згідно з декларацією за 2016 р.

це 94037 грн. а це – близько 8000 тисяч гривень на місяць. В приватній бесіді Голова сільської ради казав, що депутати проголосували щоб три посадові особи ОТГ отримували зарплатню аж 200%, ми розуміємо, що тепер голова своїх слів не підтвердить та й запит на інформацію давати… все одно відповіді не буде…
Як же будемо й надалі жити…? Питання риторичне…

Заступник Керівника Борзнянського осередку
ВГО «Журналісти проти корупції»
Журналіст ІА «Журналісти проти корупції» Тарасенко Ганна.

О критике потреблядства и особом пути

Носик сморщила девчонка — восемнадцать лет,
ведь на девочке дубленка, а на парне нет.
И девчонке, если надо, купят десять шуб,
ну куда он — пас бы стадо, да ходил бы в клуб…
(А. НемецЪ), шансон начала 90х.

Иногда в интернете можно споткнуться о пост какого-нибудь коммуниста или около того, где речь идёт о причине упадка цивилизации - потреблядстве. Часто критика этого самого потреблядства сопровождается намёками об особой русской духовности, об особом русском (славянском) пути. Все это в противовес западной идеологии тупого нарастающего потребления. Или потреблядства — говоря нынешним жаргонным языком интернет дискуссий. Этот вопрос настолько часто подымается в последнее время, что хотелось бы понять следующее.

Какая же альтернатива потреблядству? Я вижу два варианта ответа.

1. Противоположность потребителю — творец, тот, кто создает ценности. Но вряд ли все смогут быть творцами. И многие ли из тех, ратующих за «духовность против потреблядства» сами являются производителями материальных или духовных ценностей? Опять таки, чтобы созданную ценность оценили её нужно употребить — скушать кулинарный шедевр, послушать написанную симфонию, прокатиться на свежеизобретенном автомобиле, разобраться в сути научного открытия… Без потребления никак нельзя, да и нет смысла.

Как же не превратить потребление в потреблядство в данном случае? — Выходит, каждый должен быть в первую очередь творцом, причём, зацикленном на самом себе, своём внутреннем мире своих же идей. Так, что мало кто захотел кататься на придуманном и сделанном кем то другим автомобиле, слушать написанную не самим собой музыку, читать чужие книги, есть не самолично приготовленную еду. Апофеоз натурального хозяйства (натурального ментального хозяйства).

И самое страшное. Вы вдумайтесь, если пойти по этому пути, то каждый идущий к великой славянской духовности станет креаклом! Да да, тем самым креаклом, «креативным классом» пусть и без кавычек, но именно им. А вряд ли сторонники антизападного русско-духовного пути хотят ассоциировать себя с креаклами, которых купил госдеп и т.п.

1.1 Есть вариант такой, что творят не все члены общества, а немногие. И творят не что попало, а то, что приближает народ к заранее определённой великой цели. Жить при этом можно хоть в землянках — это не важно, если все творческие силы брошены на… ну, скажем, создание могучего луча смерти для обороны от инопланетян. Каждую неделю население оповещается о ходе дел, о решённых проблемах и о новых трудностях на великом пути. Все вовлечены в процесс созидания.

2. Другой выход — монашество. Отказ от мирской суеты ради общения с Богом. Тут есть та проблема, что богов сейчас много, а путей к ним и того больше.

Самое же интересное в этом всем, и то, чего я не могу понять — как может кому то мешать чужое потреблядство? Не хочешь — не потребляй. Можешь творить, можешь уйти в монахи — пожалуйста! Но почему то считается, что здесь важен отказ от потреблядства именно всей массы людей, и желательно в планетарном масштабе.

(мой текст на https://site.ua/rotozeev/11470-o-kritike-potreblyadstva-i-osobom-puti/ )

Place In Line - Deep Purple

Place In Line
             Місце в черзі


I'm living
             Я живу
In this line
             у цій черзі,
I know my place
             я знаю своє місце.

Сould think of no way
             Та подумав, що вже досить
Of edging along
             волочитися далі
in a loser's race
             у перегонах невдах.

The line was moving slowly
             Ця черга сунула поволі
Day by night
             дні і ночі,
Everybody's shuffling on to keep a place in the line
             спроквола човгали і човгали ноги -
             кожен бажав зберегти місце в черзі.


Рlace           Місце
In                   У
The               Цій
Line              Черзі.

Nine long years
             Безліч довгих років
I've been in line
             був у черзі,
Getting nowhere
             зайшов у нікуди.

There is no reason
             Немає сенсу
For this line
             у цій черзі.
I don't care.
             Начхати!

Oh, everybody's standing
             Всі товчуться
in the burning sun
             на палючому сонці,
Everybody's shuffling on
             мляво човгають ноги,
keeping a place in the line
             утримуючи місце в тій черзі.

Рlace           Місце
In                   У
The               Цій
Line              Черзі.

Don't you think we're gonna make it (2)
            Ну, і як по-твоєму, ми це зробимо?
Don't you think we're gonna make it now
            Що, не чекаєш, що ми це зараз зробимо?
We've got a place in line
            Ми маємо місце в черзі
We're gonna make it sometime somehow
           і коли-небудь якимсь чином  це зробимо...

                                                                 15.11.2017

СЛУХАТИ

Kaleidoscope - Procol Harum

Kaleidoscope
             Калейдоскоп
 

(Brooker / Reid)

Jostle, hassle, elbow bustle
              Товчуться, досаждають, лікті в хід пускають,
in a swirling rainbow tussle
               в шаленій колотнечі всіх прапорів і кольорів.
Caught and frozen, broken sheen
               Завмерлі блискітки розколотого сяйва
now unites for one brief scene
               поєднуються в чергову миттєву декорацію.
Lonely in the dark I grope
               Самотній в темряві, я намагаюся допетрати,
the key's in my kaleidoscope
               що ж головне у цьому калейдоскопі...

Confused faces change their places
               Стурбовані обличчя мерехтять то тут, то там,
take up stances, exchange glances
               експресія поз, перестрілки поглядів.
Lost in multicoloured hues
               Спантеличений багатством відтінків,
there is no whole which I can choose
               не знаходжу для себе вибрати щось ціле.
Lonely in the dark I grope
               В самоті і мороці намагаюся збагнути,
the key's in my kaleidoscope
               що ж суттєве у цьому видовищі...

In one face, one moment's fusion
               Ще лице, ще миттєва метаморфоза,
realize the new illusion
               оживає черговий привид,
Clutching fingers, break the puzzle
                руки хапають, пазл розсипається,
jostle, hassle, elbow bustle
                знов скупчуються, досаждають, лікті в хід пускають,
Still out in the dark I grope
                А збоку в тіні я все дошукуюся істини,  
the key's in my kaleidoscope
                що ж є рушієм цього двигтіння?

                                                      21.07.2016

СЛУХАТИ

Суспільство "впертих нігілістів " і "ср@них моралфагів"

Іноді цікаво заводити суперечки з ерудованим опонентом, як відомо: в суперечці виявляється істина. Хоча нажаль не завжди( Деякі особи уперто впевнені в своєму нігілізмі, хоча й їхня впевненість заснована, як кажуть, "на глубочайшем заблуждении" і хоть ти їм 10 енциклопедій, сотні історичних довідок і непохитних 100% фактів розбий на голові, все одно:"Я на своих 16-ти квадратных аршин сидел и сидеть буду!"

Важко переживаю той факт, що суспільство масово нівелює норми моралі і етики, базове виховання, культуру, етнічні цінності і традиції, банальні правила поведінки і дорожнього руху, закони(не беремо до уваги деякі "маразматичні" перли наших можновладців), забуваючи про те що ці норми створені НЕ для притискання прав і свобод, а для нашої ж безпеки, і адекватного врегулювання суспільних відносин..

 

Вбиває небажання деяких особ вдосконалювати рівень своєї ерудиції, особливо тих, що мають з цим певні проблеми, дуже дивно і жаль чути від людей якусь ідіотську гордість за своє навігластво, слова, на кшталт: "а я от не знаю такого слова і що?" "делать мне больше нечего, чем книги ваши читать", "ну и шо, я безграмотно пишу, ваша "б"О"нальная "И"рудиция никому не нужна.." вводять мене в легкий шок і страх за майбутнє моєї дитини. 

 

Оскаженіла гонка молоді за псевдо-індивідуальністю, якою прикривають своє недостатнє виховання і низький моральний склад(шляхетним навіть язик не повернеться сказати) теж погано вкладається мені в голові і наводить сум. Коли чуєш "а чё я должен уступать старику место, єто мое личное решение", "а я не хочу как все, это мое самовыражение, а ваши нормы-для стада", "какой-то дебил придумал что не прилично идти в университет в шортах, а я как все должен подчиняться? это мое право ходить как хочу"-стає моторошно.. згадуеться знову той же Шаріков: 

 

"Вот всё у нас как на параде: салфетку туда, галстух сюда, да «извините», да «пожалуйста», «мерси», а так, чтобы по—настоящему, это нет. Мучаете сами себя, как при царском режиме."

 І наївно втішаєш себе:"а мо переросте?", та ні, скоріш тільки укоренить в собі, мало хто реально бажає рости над собою, напевне набагато легше і приємніше опускати до свого рівня оточення і блаженно обурюватись, якщо чиниш тому супротив. Одночасно тебе нарікають "сраним моралфагом" і "сучасним динозавром"

Вважаю, що норми пристойної поведінки не можуть застаріти, плювок під ноги посеред вулиці (і аналогічні кричущі дї ) адекватною людиною завжди будуть розцінюватись як страшенний "моветон" і ознака глибокої не вихованості, адже соціум стрімко розвиваючись не має права на деградацію...  інакше це вже не соціум, а некерована отара в суміш з вовками і собаками, власними недоїдками, кістьми й гівном..

ЛЮДИНА

ЛЮДИНА

  намагаєтся    створити  Рай  на  Землі.

Істота  Без  ДАРів, талантів  і  істота  - Раб  власних  Тіла  і   Жлобства-

Засмічує   Землю  Торгово -  розважальними  новобудовами,  генделиками,  барами  Банками,.......





Weua.info – українську мережу відкрили, щоб не працювала?


Ні для кого не є новиною, що у зв’язку із агресивними діями Росії, більшість населення країни просто таки взяли і «забили» на продукти чи сервіси наших сусідів.

Чи правильно це? А чого б і ні? Вони хочуть нас загарбати, а ми будемо їх фінансувати? Хоча, у кожної людини своя думка.

Але, сьогодні трохи не про це. Якби там не було, а соціальні мережі і надалі залишаються важливим елементом спілкування та й життя людей.

Не скажу нічого нового, коли додам, що російська мережа «Вконтакті» є найпопулярнішою серед нашого населення.

Тут і музику послухати можна, і фільми глянути і само собою поспілкуватися з друзями, коханками чи просто знайомими.

Так от після того, як Росія почала потрохи загарбувати Крим в інтернеті з’явилося дуже багато закликів ігнорувати цю мережу. Як альтернатива, була думка переходити на українську мережу під назвою – weua.info.

Анонсувалося її відкриття вже давно і відбутися мало 1 квітня.

Воробус уважно за цим всім слідкував і коли мережа таки відкрилася одразу ж спробував зареєструватися.

Заходжу на сайт, дизайн такий собі примітивний і помітно, що тут «попахує» революцією. Чому? Тому що були намальовані шини та є надпис – «Герої не вмирають…».


Мене це не порадувало, тому що думка така, що робити бізнес на смертях людей - це якось не нормально. Так, люди – герої, але для чого їх приплітати до всього підряд. Потім цей надпис заберуть.

Що ж, пробую реєструватися, вказую свої дані, мені на пошту має прийти логін та пароль, але цього не відбувається.

Виявляється в перший же день на сайт пішов такий великий наплив людей, що він не витримав лихої долі і просто таки помер.


Перед тим Воробус ще з горем по полам зайшов на сайт, глянув на дизайн і що можна сказати? Це схрещений «кантакт» і фейсбук. Більше нічого сказати не можу, бо не міг нормально все перевірити.

Ба, навіть більше, через кілька годин з’явився надпис на сайті, що через масові атаки роботу призупинено. Оце так…

Ну, нічого, слідкуємо далі. Сьогодні, 5 квітня прокинувся, перевіряю пошту і дай но думаю зайду на українську мережу. Здивувався, але вона таки запрацювала.

Дизайн таки змінили і є надпис:

У зв'язку з масовою реєстрацією "фейків" (штучних сторінок) на початковій стадії weua, ми запроваджуємо тимчасову реєстрацію по запрошеннях.

Що це означає?

1.Користувачі, які зареєструвалися або підписалися на оновлення отримують 3 ключі на свою електронну скриньку, за допомогою яких, вони можуть запросити відповідно 3-х своїх друзів.

2.Тим хто зареєструвався 1 квітня, достатньо просто авторизуватися.

Пробую авторизовуватися. Виходить, але знову ж таки сайт ну, дууууууууууууууууууууже погано грузиться. Так повільно, що в мене вже макарони зварилися.

Закрив я це все і вирішив повернутися через тиждень, можливо до того часу щось зроблять нормально.

Якщо вже щось надумуєте робити, то треба спершу зробити, а потім масово рекламувати. А не так, що 20 тисяч людей зареєструвалося і все, на разі.

http://vorobus.com/