The Aviator
            Теорія і практика повітро мрієплавання.

Riding on the moonpath
             Пливучи місячною стежкою
In the silver of the night
             під плюскіт хвиль розплавленого срібла ночі, (о як!) ,
The fragrance on the air
             я раптом сповнився передчуттям
Was of another time
             зовсім іншої пори.
I cried in all my innocence
             Я заплакав у своїй невинності:
You were dressed in white
             спливла постать, геть вся у білих шатах,
And even if I'd had the strength
              і навіть бичача сила,
I couldn't move to save my life
              вже не допомогла б мені зрушити з місця,
              щоб зберегти своє життя.

The fear and the thrill
              Жахає і трусить
Of the beast at the window
              від виду того чудовиська у вікні.
The shivers and the chills
              Дрижаки та мороз по спині
On the hottest of nights
              у найспекотнішу нічну пору.
He walked right through
              Воно зайшло просто
My open door
              крізь відчинені двері.

As I began to run, he threw
              І коли я вже хотів накивати п'ятами,
Some gold upon the floor, and said
              воно кинуло на підлогу трохи золота і сказало:
There's plenty more
              - Там, де це взято, є набагато більше...
Where that came from

I'm tired of the bombs
              Я втомився від бомб,
I'm tired of the bullets
              втомився від куль,
I'm tired of the crazies on TV
              набридли варіяти на ТБ.
I'm the aviator
              Моя уява розправляє крила.
A dream's a dream whatever it seems
               Де мрії, де сни, а де марива-видіння,
               і байдуже, як це кому бачиться.

I flew along the lighted street
               Я линув вздовж освітленої вулиці,
I flew above the town
               линув понад містом,
I flew in ever rising circles
               зринав навіть до вищого підхмар'я,
Ever further from the ground
               і навіть ще далі від землі.

As I begin to lose my breath
               І коли я ледь дихаю,
Printed faxes turn a spin
               факси раптом починають
               змотувати назад щойно віддруковане,
A distant corner of the room
                і крізь розчахнуті на мить стіни
                у віддаленому кутку офіса
Will open up and let me in
                інший світ проковтує мене.

I'm tired of the news
               Я наївся цих новин,
I'm tired of the weather
               я ситий балачками про погоду,
I'm tired of the same thing every day
               мені остобісило жувати пережоване,
I'm the aviator
               Тепер я літун по атмо мрієсфері.
A dream's a dream whatever they say
                Мрія це просто мрія, як би там хто не трактував.

                                                                                   15.11.2017
Слухати

https://youtu.be/oOuzOuOYWRA

Сьогодні в Україні війна, яку веде руський православний мір московського патріархату.…

       

           Ви ще ходите в руську церкву московського                                                патріархату?           

        Народ «руського православ’я» знищує християнську Україну,  грабує, руйнує, морить холодом і вбиває мирних людей, дітей.

 Армія Християн «руського православія» які мають Божу Заповідь «не вбий»  знищують будинки українських християн, вбивають мирних людей, мирних жителів, невинних дітей.

І я спитав: Боже, як же так. Як так сталося, як виховали православні священики російської православної церкви і кого виховали у своєму християнському православ'ї, - вбивць, ґвалтівників, катів. 

Що ж такого проповідують у церквах і храмах російські православні священнослужителі, що замість любові у серцях і душах православних російських християн панує морок зла, бажання пограбувань, вбивств та насильства.

І Дух Божий направив мене за відповіддю на сторінки Христової Євангелії, де я знайшов відповідь, ким є православні священики російського православія і весь християнський  світ «православного християнства руського міра».

                             І сказав  Божий Дух:

 Ваш батько диявол, і пожадливості батька свого ви виконувати хочете. Він був душогуб споконвіку, і в правді не встояв, бо правди нема в нім. Як говорить неправду, то говорить зо свого, бо він неправдомовець і батько неправді.  

                                   Від Івана 8:44

    Батьком священників  руського  православного  християнського православ’я московського патріархату, які благословляють свій  руський православний  народ на війну проти християн українського народу  є злий дух сатана, як про це сказано у Євангеліі….

Тепер ми знаємо, що маємо справу із лютим звіром сатаною в образі  руського  «православного»  «християнського» міра, - великого вавилону, релігією  зла і злочинства.

Що Господь Бог говорить  про христянський православний руський мір, як рятуватися, як спасатися від цього  сатанинського  всього православного  міра...

 Упав, упав великий Вавилон! Став він оселею демонів, і сховищем усякому духові нечистому, і сховищем усіх птахів нечистих та ненавидних,  бо лютим вином розпусти своєї він напоїв всі народи! І земні царі з ним розпусту чинили, а земні купці збагатіли від сили розкоші його!  І почув я інший голос із неба, який говорив:

Вийдіть із нього, люди мої, щоб не сталися ви спільниками гріхів його, і щоб не потрапили в карання його.  Гріхи бо його досягли аж до неба, і Бог ізгадав про неправди його.                 Обявлення 18

Втікайте із руського православного міра. Втікайте із християнських церков руського православія,від іхніх звичаів, традицій,  свят, бо  це середовище сатани і сховище демонів і нечистих духів, фальшивих священників, що видають себе за Божих служителів, але насправді є слугами сатани, які  ведуть християнський світ руського міра до загибелі, як про це сказано у Євангеліі. 

 Такі бо фальшиві апостоли(священники), лукаві робітники, що підроблюються на Христових апостолів.  І не дивно, бо сам сатана прикидається ангелом світла!  Отож, не велика це річ, якщо й слуги його прикидаються слугами правди. Буде їхній кінець згідно з учинками їхніми.    

                                                                         2 до Коринтян 11:13-15                                      

Господь Бог буде нищити  Великий Вавилон  названий Великим Вавилоном, матір гидоти і  розпусти,  злочинства  і іншого зла….                                                 

Втікайте з руського православ’я, щоб вам  не попасти в Боже Карання і в Гнів Всемогутнього…  Бо хто встоїть від Гніву Всемогутнього….

                                             Читайте кн.. Об'явлення  17, 18:2-8

А Господь Бог правдивий, Він Бог Живий та Цар вічний! Від гніву Його затрясеться земля, і не знесуть Його гніву народи.        

                                                                                          Єремія 10:10

                 Михаіл Надврнянський

Засуджений до довічного позбавлення волі Арсеній Прокоф’єв

Арсенія Прокоф’єва завели до судової зали у супроводі близько 10 озброєних вояків з собакою та посадили у клітку з куленепробивним склом…

Той вечір, 30 листопада 1999 року сколихнув маленьке містечко Хмельницькій.

В той вечір, до бару «Ідеал» що розташувався біля ж/д вокзалу увійшли двоє друзів, Арсеній та Борис. На меті у друзів було перечекати декілька хвилин та дочекавшись телефонного дзвінку піти геть, а тому, що б якось скрасити очікування, вони замовили каву і одразу попросили їх порахувати.

Не дочекавшись розрахунку Борис погукав бармена та наполегливо попросив принести рахунок, чи вони з приятелем підуть так, після цих слів, бармен кинув розрахунок на стіл, а на запитання Бориса, чому він дозволяє собі таку хамську поведінку, бармен запропонував Арсенію пройти з ним для надання пояснень посилаючись на гамір та велику кількість людей у залі.

Бармен та Арсеній пішли.

Борис, хвилюючись за товариша пішов слідом та зайшовши до підсобного приміщення побачив як три співробітники бару мутузять ногами лежачого на підлозі Арсенія, втрутившись в бійку та намагаючись захистити товариша, Борис сам отримав декілька ударів у голову.

Маючи намір захистити себе від жорстокого побиття співробітниками закладу Арсеній дістав пістолет ТТ та зробив декілька (4 чи 5) пострілів, куди стріляв не бачив бо мав намір лише залякати, а ні вбити.

Після цієї сутички, уже в іншому закладі, здався міліції… а згодом, взнав, що маючи намір самозахисту вбив двох та поранив ще двох, серед яких був і товариш Борис…

Така моторошна історія сталася майже 17 років тому, але… повернемося до залу суду, де за клопотанням захисника Арсенія Олени Панченко яка близько 8 років збирала докази того, що Арсеній саме захищав себе, а не мав намір вбити проходитиме судове засідання за нововідкритими обставинами.

Які ці нововідкриті обставини за яких знову почався суд? По-перше, це низка експертиз, та відтворення події яка відбулася тоді, по-друге, допит свідка, якого того разу чомусь не допитали!? Знаючи хто був свідок, у справу його записали як невстановлена особа.

Адвокат Олена Панченко

За ці роки Олена Панченко зробила вважалось би неможливе і… в судовому розгляді цих обставин, після допиту експертів, які робили висновки прокурор Хмельницької прокуратури Вадим Наконечний вважає, що все це, не може бути тими нововідкритими обставинами з яких суд може переглянути справу та змінити вирок.

На пряме запитання адвоката: – це Ваша особиста думка, чи норма Закону? Пан Наконечний потупив додолу очі… відповіді не надав, хоча адвокат запитала тричі.

Чому він так себе повів нам не зрозуміло, але, всім своїм єством він казав: – Я роблю лиш те, що мені сказали робити. Хто сказав? Навіщо? Відповіді на ці питання нам невідомі.

Прокурор Вадим Наконечний

Вирок Арсенію Прокоф’єву суд залишив без змін, довічне позбавлення волі.
Далі, буде апеляційна інстанція та… лише сподівання на чудо, що можливо на цей раз гуманність та справедливість все ж візьмуть верх над безглуздям, безвладдям та корупцією на місцях…

Журналіст ІА “Журналісти проти корупції” Сухаревський Геннадій

Є на Чернігівщині така собі Комарівська Об’єднана Територіальна Громада яка живе своїм, закритим від сторонніх поглядів життям, та дуже не бажає «видавати на гора» життя громади, всіляко ігноруючи Закони України. Ось деякі приклади:

14 січня цього року нами було направлено Запит до Голови Комарівської ОТГ з проханням надати змогу журналістам нашої ІА бути присутніми на сесіях депутатів та засіданнях постійних комісій для висвітлення діяльності ОТГ в ЗМІ, ось цей запит.

Пройшло вже достатньо часу, але й досі відповіді на свій запит ми не отримали, хоча, при особистій зустрічі Голова сільської ради Кантур Юрій Іванович обіцяв надати письмову відповідь на цей запит. Чому Кантур Ю.І. не надав відповідь на офіційний журналістський запит? Чому Комарівська ОТГ не бажає бути відкритою для суспільства? Що приховують від суспільства в своїх стінах посадовці даної ОТГ? Всі ці питання на жаль на даний час без відповіді… до речі, такій самий Запит ми подавали й в Борзнянську районну раду. Відповідь прийшла вчасно. Голова ради радий бачити на засіданнях комісій та сесіях ради наших журналістів… а ось Комарівка не рада. Виникає закономірне: не рада, значить щось приховує, до речі, на сайті Комарівської ОТГ й досі нема ніякої інформації про громаду, органи управління, відділи, куди з якого питання звернутися… нема нічого.
Так собі й живуть, а як тратять бюджетні кошти… воно Вам знати не потрібно, хоча, судячи з заробітної плати, секретаря сільської ради Вороніної Оксанани згідно з декларацією за 2016 р.

це 94037 грн. а це – близько 8000 тисяч гривень на місяць. В приватній бесіді Голова сільської ради казав, що депутати проголосували щоб три посадові особи ОТГ отримували зарплатню аж 200%, ми розуміємо, що тепер голова своїх слів не підтвердить та й запит на інформацію давати… все одно відповіді не буде…
Як же будемо й надалі жити…? Питання риторичне…

Заступник Керівника Борзнянського осередку
ВГО «Журналісти проти корупції»
Журналіст ІА «Журналісти проти корупції» Тарасенко Ганна.

Иногда в интернете можно споткнуться о пост какого-нибудь коммуниста или около того, где речь идёт о причине упадка цивилизации - потреблядстве. Часто критика этого самого потреблядства сопровождается намёками об особой русской духовности, об особом русском (славянском) пути. Все это в противовес западной идеологии тупого нарастающего потребления. Или потреблядства — говоря нынешним жаргонным языком интернет дискуссий. Этот вопрос настолько часто подымается в последнее время, что хотелось бы понять следующее.

Какая же альтернатива потреблядству? Я вижу два варианта ответа.

1. Противоположность потребителю — творец, тот, кто создает ценности. Но вряд ли все смогут быть творцами. И многие ли из тех, ратующих за «духовность против потреблядства» сами являются производителями материальных или духовных ценностей? Опять таки, чтобы созданную ценность оценили её нужно употребить — скушать кулинарный шедевр, послушать написанную симфонию, прокатиться на свежеизобретенном автомобиле, разобраться в сути научного открытия… Без потребления никак нельзя, да и нет смысла.

Как же не превратить потребление в потреблядство в данном случае? — Выходит, каждый должен быть в первую очередь творцом, причём, зацикленном на самом себе, своём внутреннем мире своих же идей. Так, что мало кто захотел кататься на придуманном и сделанном кем то другим автомобиле, слушать написанную не самим собой музыку, читать чужие книги, есть не самолично приготовленную еду. Апофеоз натурального хозяйства (натурального ментального хозяйства).

И самое страшное. Вы вдумайтесь, если пойти по этому пути, то каждый идущий к великой славянской духовности станет креаклом! Да да, тем самым креаклом, «креативным классом» пусть и без кавычек, но именно им. А вряд ли сторонники антизападного русско-духовного пути хотят ассоциировать себя с креаклами, которых купил госдеп и т.п.

1.1 Есть вариант такой, что творят не все члены общества, а немногие. И творят не что попало, а то, что приближает народ к заранее определённой великой цели. Жить при этом можно хоть в землянках — это не важно, если все творческие силы брошены на… ну, скажем, создание могучего луча смерти для обороны от инопланетян. Каждую неделю население оповещается о ходе дел, о решённых проблемах и о новых трудностях на великом пути. Все вовлечены в процесс созидания.

2. Другой выход — монашество. Отказ от мирской суеты ради общения с Богом. Тут есть та проблема, что богов сейчас много, а путей к ним и того больше.

Самое же интересное в этом всем, и то, чего я не могу понять — как может кому то мешать чужое потреблядство? Не хочешь — не потребляй. Можешь творить, можешь уйти в монахи — пожалуйста! Но почему то считается, что здесь важен отказ от потреблядства именно всей массы людей, и желательно в планетарном масштабе.

(мой текст на https://site.ua/rotozeev/11470-o-kritike-potreblyadstva-i-osobom-puti/ )

Place In Line
             Місце в черзі

I'm living
             Я живу
In this line
             у цій черзі,
I know my place
             я знаю своє місце.

Сould think of no way
             Та подумав, що вже досить
Of edging along
             волочитися далі
in a loser's race
             у перегонах невдах.

The line was moving slowly
             Ця черга сунула поволі
Day by night
             дні і ночі,
Everybody's shuffling on to keep a place in the line
             спроквола човгали і човгали ноги -
             кожен бажав зберегти місце в черзі.

Рlace           Місце
In                   У
The               Цій
Line              Черзі.

Nine long years
             Безліч довгих років
I've been in line
             був у черзі,
Getting nowhere
             зайшов у нікуди.

There is no reason
             Немає сенсу
For this line
             у цій черзі.
I don't care.
             Начхати!

Oh, everybody's standing
             Всі товчуться
in the burning sun
             на палючому сонці,
Everybody's shuffling on
             мляво човгають ноги,
keeping a place in the line
             утримуючи місце в тій черзі.

Рlace           Місце
In                   У
The               Цій
Line              Черзі.

Don't you think we're gonna make it (2)
            Ну, і як по-твоєму, ми це зробимо?
Don't you think we're gonna make it now
            Що, не чекаєш, що ми це зараз зробимо?
We've got a place in line
            Ми маємо місце в черзі
We're gonna make it sometime somehow
           і коли-небудь якимсь чином  це зробимо...

                                                                 15.11.2017

СЛУХАТИ

Kaleidoscope
             Калейдоскоп
 
(Brooker / Reid)

Jostle, hassle, elbow bustle
              Товчуться, досаждають, лікті в хід пускають,
in a swirling rainbow tussle
               в шаленій колотнечі всіх прапорів і кольорів.
Caught and frozen, broken sheen
               Завмерлі блискітки розколотого сяйва
now unites for one brief scene
               поєднуються в чергову миттєву декорацію.
Lonely in the dark I grope
               Самотній в темряві, я намагаюся допетрати,
the key's in my kaleidoscope
               що ж головне у цьому калейдоскопі...

Confused faces change their places
               Стурбовані обличчя мерехтять то тут, то там,
take up stances, exchange glances
               експресія поз, перестрілки поглядів.
Lost in multicoloured hues
               Спантеличений багатством відтінків,
there is no whole which I can choose
               не знаходжу для себе вибрати щось ціле.
Lonely in the dark I grope
               В самоті і мороці намагаюся збагнути,
the key's in my kaleidoscope
               що ж суттєве у цьому видовищі...

In one face, one moment's fusion
               Ще лице, ще миттєва метаморфоза,
realize the new illusion
               оживає черговий привид,
Clutching fingers, break the puzzle
                руки хапають, пазл розсипається,
jostle, hassle, elbow bustle
                знов скупчуються, досаждають, лікті в хід пускають,
Still out in the dark I grope
                А збоку в тіні я все дошукуюся істини,  
the key's in my kaleidoscope
                що ж є рушієм цього двигтіння?

                                                      21.07.2016

СЛУХАТИ

Іноді цікаво заводити суперечки з ерудованим опонентом, як відомо: в суперечці виявляється істина. Хоча нажаль не завжди( Деякі особи уперто впевнені в своєму нігілізмі, хоча й їхня впевненість заснована, як кажуть, "на глубочайшем заблуждении" і хоть ти їм 10 енциклопедій, сотні історичних довідок і непохитних 100% фактів розбий на голові, все одно:"Я на своих 16-ти квадратных аршин сидел и сидеть буду!"

Важко переживаю той факт, що суспільство масово нівелює норми моралі і етики, базове виховання, культуру, етнічні цінності і традиції, банальні правила поведінки і дорожнього руху, закони(не беремо до уваги деякі "маразматичні" перли наших можновладців), забуваючи про те що ці норми створені НЕ для притискання прав і свобод, а для нашої ж безпеки, і адекватного врегулювання суспільних відносин..

 

Вбиває небажання деяких особ вдосконалювати рівень своєї ерудиції, особливо тих, що мають з цим певні проблеми, дуже дивно і жаль чути від людей якусь ідіотську гордість за своє навігластво, слова, на кшталт: "а я от не знаю такого слова і що?" "делать мне больше нечего, чем книги ваши читать", "ну и шо, я безграмотно пишу, ваша "б"О"нальная "И"рудиция никому не нужна.." вводять мене в легкий шок і страх за майбутнє моєї дитини. 

 

Оскаженіла гонка молоді за псевдо-індивідуальністю, якою прикривають своє недостатнє виховання і низький моральний склад(шляхетним навіть язик не повернеться сказати) теж погано вкладається мені в голові і наводить сум. Коли чуєш "а чё я должен уступать старику место, єто мое личное решение", "а я не хочу как все, это мое самовыражение, а ваши нормы-для стада", "какой-то дебил придумал что не прилично идти в университет в шортах, а я как все должен подчиняться? это мое право ходить как хочу"-стає моторошно.. згадуеться знову той же Шаріков: 

 

"Вот всё у нас как на параде: салфетку туда, галстух сюда, да «извините», да «пожалуйста», «мерси», а так, чтобы по—настоящему, это нет. Мучаете сами себя, как при царском режиме."

 І наївно втішаєш себе:"а мо переросте?", та ні, скоріш тільки укоренить в собі, мало хто реально бажає рости над собою, напевне набагато легше і приємніше опускати до свого рівня оточення і блаженно обурюватись, якщо чиниш тому супротив. Одночасно тебе нарікають "сраним моралфагом" і "сучасним динозавром"

Вважаю, що норми пристойної поведінки не можуть застаріти, плювок під ноги посеред вулиці (і аналогічні кричущі дї ) адекватною людиною завжди будуть розцінюватись як страшенний "моветон" і ознака глибокої не вихованості, адже соціум стрімко розвиваючись не має права на деградацію...  інакше це вже не соціум, а некерована отара в суміш з вовками і собаками, власними недоїдками, кістьми й гівном..