Спокій у вічність відходить, Нерви напружені знов. Сонце знову заходить В неба схололу кров. Стандарти уже забуті, Правил не знає ніхто. Ти хочеш чіткої суті?! Купуй її! Ось, по 100! Бракує повітря і сили, Час уже нічого не вартий, Я йду до своєї могили, міняючи фініш на старти….