Покинуте серце
- 14.08.08, 18:40
Це якось дивно… і літо співає,
А мою голівоньку смуток покриває.
Хвилями прозорими нагортає спека,
Й серденько тріпоче мов битий лелека.
З поламаними крилами бідне хоче лету,
Та земля тримає, не пускає в небо.
Клигає, сердешне, жовтими полями,
Людом що заповнені, всипані снопами.
Ті снопи з вшетечності в’язані нахабством,
Люд над ними труситься, граючись у панство.
Скрикують нервово, махають ціпками,
І лелеку бідного гонять долинами.
А воно ж покинуте шкутильгає й далі,
Й тілько Бог єдиний його зберігає.
Та як Бог відверне то згине між звірами
Покинуте серце з забитими крилами…
© Ветер Города