хочу сюда!
 

Anna

37 лет, рак, познакомится с парнем в возрасте 32-46 лет

Заметки с меткой «мои стихи»

Вечірній чай

Вечірній чай - рецепт від давніх ран,
Не вб'є, та хоч вгамує на хвилину,
Над чашкою сплітається туман,
Малюючи небачену картину.
Пахучий, чорний, обпіка язик,
Один ковток - і замовкають втрати.
Він не солодкий, я до того звик - 
Солодкого в житті не відчувати.
І добре так стає, як не було
За цілий день, з початку і до краю.
Вечірній чай - єдине джерело
Тепла, яке мене не оминає.

24.12.2015

Под призмою циничной жизни

когда не знаешь, что ценить начни с себя.
и вспомни как все началось,
когда ты был наиевен, робок
и видел мир так ярко горячо

спроси себя: за что когда-то полюбил?
о чем мечтал?
куда стремились мысли?
и кем ты стал под призмою циничной жизни?

меняться людям не дано - очередной обман,
враньё.
под натиском проблем меняться суждено

не вспомнишь завтра кем ты был тогда,
забыв историю, что привела тебя сюда,
казалось бы таким ты был всегда

но откатив по-кадрам наше время до нуля,
ты не узнаешь там себя,
как не узнаю здесь тебя.
а может это был не ты?
а может то была не я?

В містах, полях та у лісах

В містах, полях та у лісах

Блукають тіні сподівання,

І є  життя – в твоїх рядках,

І є життя – в твоїх словах,

І є життя – в твоїх руках.

І поруч – смерть. В твоїм мовчанні.


23.12.2015

Победное спрятав знамя

Победное спрятав знамя,

От снежных сбежав сюит,

Не ходит зима кругами,

А дома, в уюте, спит.

Деревья давно застыли,

Да толку с того и нет –

Нет инея белой пыли,

Есть серый осенний цвет.

Ни лёд, ни мороз не дружат

С застенчивым декабрём,

Зима, просыпайся, ну же!

Покинь, наконец, свой дом.


23.12.2015

Зізнайся

Зізнайся, чи ти згадуєш мене?
Чи недарма тобою захлинаюсь?
Чи має сенс життя моє земне,
В якому я за тінь твою хапаюсь?
Зізнайся, чи я й досі не набрид?
А може вже набрид, того ж не знаю,
Чи, може, голос мій - то пустоцвіт
Для тебе, мій малий шматочок раю.
Зізнайся, чи я зможу ще хоч раз
Тебе торкнутись поглядом тендітним,
Допоки не настав останній час,
Який до всіх приходить непомітно.
А він прийде, він світ переверне,
Поцупить землю й подарує зорі,
Зізнайся, чи ти згадуєш мене,
Живу краплину у людському морі.

23.12.2015

Холодний вечір на чоло...

Холодний вечір на чоло
Поклав свої долоні,
Нове поставив в небі тло
І я в його полоні.
Який сюжет! Яка краса
На світі ще існує!
Крокує ніч і чудеса 
Кометами малює.

22.12.2015

Не жалейте яркого рассвета

Не жалейте яркого рассвета,
Не держите доброго в себе,
Вопреки пророчащим планетам,
Вопреки неласковой судьбе,
Вопреки небесной странной силе,
Что, казалось, будет навсегда,
Всё раздайте, всё, чем наградили
Вас, когда отправили сюда.
И не бойтесь быть светлее солнца,
Создавая для других уют,
Исчерпайтесь насухо, до донца,
Ведь назад иначе не возьмут.

22.12.2015

Настане ніч. Сховають смуток очі

Настане ніч. Сховають смуток очі

За чорною травою довгих вій,

І прийдуть сни, чудові та пророчі,

Сплетуть вінець на голові моїй.

І понесуть мене ті сни на небо,

Оту безодню тисячі світил,

І я зустріну там, нарешті, тебе,

І погляд твій змете розпуки пил.

Чарівні сни, ви – прихисток надії,

Такі домашні, добрі, не чужі,

Ідіть до мене, я вас не посмію

Образити у справах та душі.


22.12.2015

А завтра...

А завтра новая побудка,

А завтра старая забота –

Клевать по зёрнышку минутки,

Сплавляя отдых и работу.

Всё, как обычно, понемногу,

На запись в прошлом претендуя,

Но если мир – созданье бога,

То он излишне предсказуем.


21.12.2015

У долі неймовірні алгоритми

У долі неймовірні алгоритми,
Енергія летить протуберанцем,
Життя у скронях відбиває ритми,
Керуючи шаленим, диким танцем.
Ідеї дивні втілитись спроможні,
Такі, як всесвіт - світлі, досконалі,
Аби були долоні не порожні
Та почуття даремно не пропали.

21.12.2015