хочу сюда!
 

Anna

37 лет, рак, познакомится с парнем в возрасте 32-46 лет

Заметки с меткой «мои стихи»

У когось в серці все давно дрімає

У когось в серці все давно дрімає,

А в когось і хвилини не було,

Й тому не ллє добра, не зігріває

Зсередини омріяне тепло,

Шукає щастя, а його – немає…

Та я щасливий, бо іще кохаю

І осягаю рими ремесло.


01.01.2016

Іду у день

Іду у день. Той самий вічний день,

Який усі бажають, та не мають,

Хоч він живе у відчуттях лишень,

Але він є, якщо про нього знають.

Шлях непростий, далекий, та проте

Ніщо на тим шляху не заважає,

І я іду, бо вірую у те,

Що щастю там мене не вистачає.

 

01.01.2016

Хотя бы день

Играйте в «классики», запишут в классики
В короткой юбочке без папирос,
И Ваши часики пойдут два разика
Немного в горочку и под откос,

Ах, Вы не курите, бровей не хмурите,
О жизни пишете вполне всерьёз,
И Вашу белую ладошку смелую
Клыком не трогает бродячий пёс,

Как славно пишется от «аз» до «ижицы»,
Когда рождается рассвета тень,
И все цвета его слова Цветаевой,
Прожить бы, деточка, хотя бы день

Автор: Геращенко Сергей Иванович
             Sengey
             03.08.2017

Підперезалось небо світанком

Надягнувши блакитний халат,

Підперезалось небо світанком,

Потягнулось солодко та п’янко,

Й загасило нічний зорепад.

І торкнулось промінням чола

Ніжно-ніжно, грайливо, пестливо,

І, нарешті, покликала диво

Кави терпкої чорна смола.


01.01.2016

Минали довгі-довгі дні

Минали довгі-довгі дні,

Рвались в напрузі сухожилля,

Життя хмільне варило зілля,

Аби позбутись божевілля,

Шукалась істина в вині,

Але знаходилось похмілля…


31.12.2015

Мій добрий друг

Мій добрий друг, пробач мене за впертість,

За сподівання казку золоту,

За ніжний погляд, за мою відвертість,

За недосяжну зоряну мету.

Пробач за те, що досі намагаюсь

Про себе нагадати зайвий раз,

За те, що не живу, а розриваюсь,

Скупих твоїх очікуючи фраз.

Від мене не побачиш ти облуди,

Шкода, що тебе пам'ять не скубе.

Мій любий друг. І іншого – не буде.

Не вартий спокій доброго тебе.


31.12.2015

Шукаю світло

Шукаю світло. День і ніч шукаю

І роздираю вічність у мольбі.

Мовчить луна. Вона щось точно знає,

Але знання тримає при собі.

На схід, на захід, північ та на південь,

Куди не йду – один самообман

У сподіваннях, що прийде Великдень

Та розжене в душі моїй туман.


31.12.2015

В полночь брошу взгляд колючий

В полночь брошу взгляд колючий,

И вдогонку – вздох,

Лунный отблеск прячут тучи

Над ковром дорог.

Силуэты веток дремлют,

В снах, поди, тепло,

Поманю звезду на землю.

Пусть отгонит зло.


30.12.2015

На берегу

I do not know what I may appear to the world; but to myself I seem to have been only like a boy playing on the sea-shore, and diverting myself in now and then finding a smoother pebble or a prettier shell than ordinary, whilst the great ocean of truth lay all undiscovered before me.
(Isaac Newton)

Не знаю, чем я могу казаться миру, но сам себе я кажусь только мальчиком, играющим на морском берегу, развлекающимся тем, что иногда отыскиваю камешек более цветистый, чем обыкновенно, или красивую ракушку, в то время как великий океан истины расстилается передо мной неисследованным.
Исаак Ньютон

Легко быть смелым при деньгах,
Легко быть трусом без копейки
И время выливать из лейки
На свой непогрешимый страх,

И веровать в свою звезду,
Когда в кармане денег много,
И быть межзвёздным недотрогой,
Когда судьба не дала мзду,

И в страхе смелость превзойти,
Коль та обслуживает деньги,
И, помолившись в деревеньке
Случившейся на полпути,

Прийти туда, где океан
С души судьбы снимает рамки,
И камешки искать для замков
Архитектуры разных стран,

И от зари зажечь свечу
В прибрежной хижине убогой,
И женской ждать походки строгой,
Подобной тонкому лучу,

И замок разума зачать,
Чтоб на века сберечь с любимой
Желанный миг неповторимый,
И самому себе сказать:

— Легко быть трусом при деньгах,
Легко быть смелым без копейки,
Не деньги знают все лазейки
К улыбке милой на губах

Автор: Геращенко Сергей Иванович
             Sengey
             29.07.2017

Віршик на ніч для шановного товариства порталу I.UA

Колись давно написав, була домашня робота для доньки скласти віршик як спять  потомлені звірятка. :-)

Присвячується моїй доньці Насті

         * * *

Закінчилась вже доба,

і сонце сіло за горба.

Ось місяць вийшов на стежинку,

там зайчик ліг спочити під ялинку,

заснула і лисичка у норі,

і тихо-тихо на дворі...

Та ні! ось-ось похропує воно

занурив рильце у багно.

За поросятком спить вовчок

під дубом рухнув на бочок.

А натоптавши шлунок медом

під вуликом дріма ведмедик.

Ось так мої малятка,

сплять потомлені звірятка.