хочу сюда!
 

Elena

29 лет, телец, познакомится с парнем в возрасте 30-38 лет

Заметки с меткой «мои стихи»

Мені уже давно не все одно

Мені уже давно не все одно,
Чи є життя у світі потойбічнім,
Чи краще за життя земне воно, 
Чи просто сном є тихим, летаргічним.
Хоча уже не вірую в богів,
Отих дітей, всесильних та примхливих,
Але щось є, якійсь володар слів,
Довірливих, принадливих, чутливих.
Я хочу так потрапитись йому
На очі, зруйнувавши потаємність,
Та запитати, дивного, чому
Він дав мені слова, а не взаємність.

15.12.2015

А осінь ще була живою...

А осінь ще була живою,
Хоч і роздягнута давно,
Із неба падала росою
Та осідала на вікно.
І були зорі чисті-чисті - 
Прикраса осені чола,
Журба занурювалась в листя
І під деревами спала.
І все було відверто й просто,
І почуттів палав камін,
З душі зривалася короста
Та плив співочий, тихий дзвін.


15.12.2015

Я знаю, що мене не люблять...

Я знаю, що мене не люблять
Ні очі твої, ні вуста,
Чоло долоні не голублять
І до душі не пригорта.
Я знаю, сподіватись марно,
Яка є користь в маячні?
Вогонь був спалений бездарно
І, разом з ним, минулі дні.
Я знаю, навіть, що, напевне,
Хоч помилитися хотів,
Охоронятимеш ти ревно
Свій спокій від моїх чуттів.
Стовідсотково не затопить
Тебе до мене почуття,
Не знаю я лише, чи зробить
Цікавим це твоє життя.

15.12.2015

Полон чуттєвий. Каторга. Неволя

Полон чуттєвий. Каторга. Неволя.
Розводи райдужні у водоспаді слів.
На небі сьомому народжується доля,
А я до першого іще не долетів.
А я ще по землі, один, блукаю,
Один - це не синонім для свободи,
І забуття, і спокою не маю,
Оце і є моя від бога нагорода.

15.12.2015

Спливає час...

Спливає час потоком голубим,
Життя давно закінчилися жарти,
Твій п'єдестал не зайнятий ніким,
Його ніхто, повір мені, не вартий.
Нема на світі жодної душі,
Якій би я дозволив там побути,
Людей багато, та вони - чужі,
Моєї їм не подолати смути.
Мені допомогти їм не дано.
До цього звик. Іду уже за обрій.
І що зі мною буде - все одно,
Аби тобі було на світі добре.

14.12.2015

Чистый путь. Мороз и ельник...

Чистый путь. Мороз и ельник.
Взгляды пристальные звёзд,
С воскресенья в понедельник
Перекинут ночи мост.
Тишины - как не бывало,
Где-то ухает сова,
Сочиняется помалу
Века новая глава.
От заката до востока
И от севера на юг
Не кончается дорога,
Ей кончаться - недосуг.
Жизнь такая непоседа,
За собой увлечь? Шутя!
И по ней я еду, еду,
Даже с места не сходя.

14.12.2015

Сегодня то же, что всегда...

Сегодня то же, что всегда - 
Минут привычное дрожанье,
Событий мутная вода
И века вечное молчанье.
Стада бегущие людей,
Без смысла, лишь бы дело было,
Крик самому себе - "Не смей!
Не смей впустую тратить силы!"
И ожидание... Чего?
Чем удивит ещё пространство?
Хочу я только одного - 
Взорвать пустое постоянство.

14.12.2015

А я неправильний сьогодні

А я неправильний сьогодні,

А, втім, і вчора був таким,

В моїх віршах – сумна безодня

В моїх очах – тривоги дим.

В моїй душі – неоднозначність,

Є сенс, а іноді – нема,

Шалена вчинків необачність

І мрій – на ціле синема.

І серце, що життя колише,

Слів не боїться полину,

Воно боїться тільки тишу

Й нерозуміння глибину.


13.12.2015

Рисует белой пудрой мгла

Рисует белой пудрой мгла

Холодные рассказы,

И туч сливаются тела,

И корчатся в экстазе.

Какой волнующий сюжет!

Величественный, страстный!

На щёках проступает цвет

Нескромный, ярко-красный.

Под снегом сгорбились дома

И вместе дремлют дружно,

Совсем нетихая зима

И так, наверно, нужно.


13.12.2015

Декабрь звёзд рассыпал груду

Декабрь звёзд рассыпал груду

И тишиною пропитал,

Луны катилось в небе блюдо

В извечных поисках начал.

Игру оставив цветовую,

Десятый сон смотрел восход,

И ночь, холодным поцелуем,

Из луж ковала тонкий лёд.


13.12.2015