хочу сюда!
 

Slana

46 лет, лев, познакомится с парнем в возрасте 45-50 лет

Заметки с меткой «хвороба»

Хворим на рак і Снін присвячено

не кидай ти
свою мрію
не здавайся а борись!
Хай усе - Хвороби ,
горе біль нестатки - відійдуть .
Не Здавайся -  Рак   - загине
Не здавайся - СНІД  - помре!


Про ботулізм. Читаєм-думаєм-репостимо.

Дождались. Ботулизм на Сумщине. Сыворотки нет.

27 мая смертельный случай в Киеве. У нас... не знаю. Будем надеяться.

Компания из семи человек, посиделки закончились вчера около 15.00. Двое из них ели вяленую плотву. Более всех пострадал 38-ми летний фельдшер экстренной медицины. Около 9 вечера начались зрительные и речевые расстройства, затем – нарушение дыхания. Ночью вызов по "санавиации" – бригада инфекциониста и реаниматолога. После полуночи заинтубирован, сейчас на искусственной вентиляции лёгких – подключён к аппарату, сам не дышит. Перспектив мало. Это молниеносное злокачественное течение – досуточное развитие дыхательных расстройств. Тем более, что зарегистрированной сыворотки в стране нет (спасибо МОЗу и всем причастным), т.е. адекватного лечения фельдшер не получит. Женщина пока без признаков заболевания, но инкубационный период может затягиваться до недели и больше. Везут к нам – регулярно промывать желудок и наблюдать.

Ели одну рыбу и такая разница? Для ботулизма характерно гнёздное расположение токсина – в одном кусочке есть, в другом – нет. Особенно опасны в рыбе места, прилежащие к кишечнику (токсин находится в кишках, диффундируя в мясо и накапливаясь там), т.е. те самые рёбрышки, которые так вкусно обсасывать под пивко. Поэтому, во-первых, несмотря на обещаемую жару и великий соблазн посидеть с бокалом запотевшего (см. заманчивое фото) под рыбку, выберите другую закуску. Если ну никак (хотя, глядя на второе фото, думаю, у разумного человека охота должна пропасть), покупайте рыбу только потрошённую, лучше морскую, без кишок, и ешьте только "спинку". Приобретение рыбы в супермаркетах также не гарантирует от заболевания (в Киеве была магазинная) – санслужба развалена и контроля никакого. Лучше сразу ищите сыворотку (незарегистрированную по сумасшедшим ценам можно найти) и трапезничайте с сывороткой в кармане.

Опасны и другие продукты, ссылаюсь на пост @Ольга Голубовская, главного инфекциониста Украины

Ждите продолжения. И не украшайте собой сводки инфекциониста и городские кладбища. Будьте разумны. Предупреждён – значит, вооружён.

Світлина від Андрея Сницаря.

Світлина від Андрея Сницаря.



Тут ще лінк для тих, хто хоче знати більше. 

Важкий текст, ще й москальською

Юлия Клименюк
1 год
Прочитайте ...
Врача зовут Ирина. Говорят, хороший врач. Нам повезло. Я ни разу не видела ее лица. Она всегда маске и в очках.
Она - инфекционист. Хороший инфекционист и плохой психолог.
За все время, что она лечит мою дочь, она не сказала мне ничего успокаивающего.
Она разговаривает со мной языком цифр и фактов.
- ...лейкоцитов 12...
- Это хорошо?
- Это меньше, чем было, но больше, чем норма. И родничок просел. Пересушили.
- Это опасно?
- Я назначу препарат, и он стабилизирует....
Она разговаривает...неохотно. Родители лежащих здесь, в больнице, детей пытают ее вопросами. Она должна отвечать.
Но каждое слово, сказанное ею, может быть использовано против неё.
Ирина выбирает слова аккуратно. У каждого слова есть адвокат, зашифрованный в результате анализа.
Ирина хочет просто лечить. Молча. Без расспросов. Но так нельзя.
Я не знаю, нравится она мне или нет. Не пойму. Я вынуждена ей доверять. Здоровье моей дочери в ее руках.
Она вообще не пытается нравиться, успокоить меня, погасить панику. Но она и не должна, наверное.
Она должна лечить инфекции, а не истерики.
Я вижу, что Ирина устала. Сквозь стекла очков я вижу красные, будто заплаканные глаза.
Я уже не спрашиваю ничего.
Я и так вижу: дочери лучше.
Положительная динамика налицо.
Два дня назад дочка была почти без сознания, я сегодня сидит, улыбается, с аппетитом ест яблоко.
Ирина осматривает дочку, слушает, подмигивает. Говорит ей:
- Молодец, Катя.
А мне ничего не говорит.
Я же не спрашиваю.
После обеда привезли годовалого мальчика. Очень тяжелого.
Ирина стала вызванивать центральную больницу. Дело в том, что здесь, в инфекционной, нет реанимации. А мальчик очень плох. Но центральная грубо пояснила: у него какая-то нейроинфекция, лечите сами, у нас мест нет.
Рабочий день врача - до 15 часов. Ирине пора домой. У нее есть муж и свои собственные дети.
Но мальчик. Он очень плох.
Ирина остается на работе. Наблюдать за пациентом. Ругается с центральной. Требует прислать невролога и какой-то препарат. Ругается с мужем. Муж требует жену домой. Потому что мальчик - чужой, а дома - свои.
Медсестры притихли. Они привыкли, что начальство сваливает в три. После трех в больнице весело.
Годовалый мальчик с мамой лежит в соседнем с нами боксе. Слышимость отличная.
Мама мальчика разговаривает по телефону. Мне слышно каждое слово. Она звонит знакомым и просит молиться за Петю. Подсказывает, какие молитвы. Сорокоуст. И еще что-то. Просит кого-то пойти в церковь и рассказать батюшке о Пете. Чтобы батюшка тоже молился. Батюшка ближе к Богу, чем обычные прихожане, его молитва быстрее дойдет.
Я слышу, как врач Ирина вечером входит к ним в палату, и говорит маме мальчика, что лекарство нужно купить самим. Потому что в больнице такого нет. Запишите, говорит Ирина. Диктует препараты. Среди них - "Мексидол".
Я слышу, как мама возмущенно визжит:
- Мы платим налоги! ... Лечите ребенка! ... Везде поборы!... Я вас засужу...
Ирина ничего не отвечает и выходит из палаты.
Моей дочери тоже капают "Мексидол". Мы тоже покупали его сами.
Я слышу, как мама мальчика звонит мужу. Жалуется на врача, просит мужа принести иконы и святую воду.
У меня есть лишние ампулы "Мексидола".
Я беру упаковку и выхожу в коридор. В принципе, это запрещено, все боксы изолированы, но я ищу Ирину.
Нахожу ее в Ординаторской.
Она диктует список препаратов для Пети. Диктует своему мужу. Она меня не видит, стоит спиной.
- Ну, Виталь. Сейчас надо. Привези. Мальчишки побудут одни 20 минут. Не маленькие...
Виталя бушует на другом конце трубки.
- Виталь, аптека до десяти. Потом расскажешь мне, какая я плохая мать. Сейчас купи лекарства...
- Вот "Мексидол", - говорю я. - У меня лишний. Пусть "Мексидол" не покупает.
Ирина вздрагивает, резко оборачивается.
Я впервые вижу ее без маски. Красивая.
- А, спасибо, - говорит она и добавляет в трубку. - "Мексидол" не надо, нашли...
Я засовывают в карман ее халата тысячу рублей.
- С ума сошла, не надо! - Ирина ловит мою руку.
- Это не Вам. Это Пете.
Она опускает глаза.
- Спасибо тебе, - тихо говорит она и поправляет сама себя. - Вам.
- Тебе, - поправляю я её обратно и возвращаюсь в свою палату.
Ночью Пете становится хуже. Я сквозь сон слышу, как Ирина командует медсестрам, какую капельницу поставить и чем сбить температуру.
Слышу также, как фоном молится мама мальчика.
Когда заболела моя дочь, мне хотели помочь тысячи людей.
Если привести примерную статистику, то примерно из каждой сотни тех, кто хотел помочь, 85% - молились за мою дочь и подсказывали мне правильные молитвы, советовали исповедоваться, вызвать батюшку в больницу, поставить свечку. Говорили: "молитва матери со дна морского достанет".
5 % предлагали попробовать нетрадиционную медицину, гомеопатию, остеопатию, акупунктуру, рейки, колдуна, бабку, целителя, метод наложения рук.
10% - прагматично давали контакты хороших врачей, советовали лететь в Европу, потому что "в России нет медицины, ты же понимаешь".
Я читала где-то, что чем ниже уровень жизни людей, тем сильнее Вера. Чем меньше зависит от человека, тем больше он уповает на Бога. Я не знаю, так это, или нет, но мама Пети выглядит как женщина, которая , если бы могла выбирать, повезла бы больного ребенка в церковь, а не в больницу.
Я сама верю в Бога.
Настолько, что я срочно покрестила дочку в больнице (батюшку в инфекционную больницу не пустили). Сама покрестила. Так можно в критической ситуации. Как наша. Нужна святая вода. Или даже вообще любая вода. И слова, продиктованные Богом.
Я верю в Бога. Сильно верю. Для меня нет сомнений, что Он - Есть. Свои действия и поступки я всегда мысленно согласовываю с Богом. И чувствую Его благословение.
Но у Бога очень много работы. Он любит. И прощает. И спасает. И направляет.
Он Всемогущ. А мы - нет.
И у Бога нет цели прожить за нас наши жизни, решить за нас наши задачи. Бог - учитель, но домашнее задание выполнять надо самим.
Он учит нас жить с Богом в душе, а уж кто и как усвоит Его урок...
Иногда с хорошими людьми случаются плохие вещи. И это тоже - Божья Воля.
А вот то, как вы справляетесь с ситуацией - это уже ваша "зона ответственности". Проверка того, как вы усвоили урок Бога. Для чего-то же Вы живете.
И не надо упаковывать свою лень и безответственность в "Божье провидение" и "Божий промысел".
Божий промысел лишь в том, чтобы все мы в любой, даже самой сложной ситуации, оставались людьми...
Бог не купит антибиотики. Антибиотики купит Виталя. Который сегодня сам кормит гречкой своих двоих детей, потому что мама занята. Мама спасает маленького Петю, которого захватила в плен инфекция...
К утру Пете стало лучше. Он заснул. Без температуры. Спокойно. Заснула и мама. Я не слышу молитв. Слышу храп.
Ирина не спала всю ночь.
В 9 начинается ее новая смена. Она делает обход.
Заходит в палату к нам с дочкой.
- Лейкоцитов 9, - говорит она.
- Спасибо, - говорю я.
- Это хорошо. Воспаление проходит.
- Да, я поняла.
Я ничего не спрашиваю. Я ей очень сочувствую. Ирина в маске и в очках. За очками - воспаленные, красные, будто заплаканные глаза.
Она идет обходить других пациентов.
В три часа заканчивается ее смена. Пете намного лучше. Он проснулся веселый, хорошо поел.
Перед тем, как уйти домой, Ирина заходит к ним в палату. Убедиться, что все в порядке.
Я слышу, как она осматривает мальчика и ласково уговаривает дать ей его послушать.
В этот момент у мамы звонит телефон, и я слышу, как мама мальчика говорит кому-то восторженно:
- ОТМОЛИЛИ ПЕТЮ, ОТМОЛИЛИ!!!!
Я смотрю в окно своей палаты, как врач Ирина идет домой. У нее тяжелая походка очень уставшего человека. Она хороший инфекционист. И очень хороший человек. Посланник Бога, если хотите.
Это она победила Петину болезнь. Убила ее своими знаниями, опытом и антибиотиком.
И сейчас идет домой. Без сил и без спасибо. Работа такая.
Отмолили...
Світлина від Юлії Клименюк.

хто і як реагує на хворобу

Коли хворіють жінки:

«Милий, я скоро одужаю!»

Коли хворіють чоловіки:

З лицем замученим і сірим,
На білій зім’ятій постелі,
Як жертва підлої холери,
Лежить коліньми до стіни.

І довго стогне, ніби родить,
Трясе термометр в руках,
І вся печаль єврейського народу,
Застигла в звужених очах.

По вольовому підборідді,
Піною йде слина,
Він шепче жалібно, невпинно:
“Як ж з дітьми ти тепер сама?”.

У хаті стихли всі розмови,
Бо непотрібні більш слова,
Темно… опущені всі штори,
У чоловіка – тридцять сім і два! (с)

Хто пояснить?

По перше. Хто придумав вислів "українська криза"?
Уявимо наступне: в моєму саду вперше за кілька років рясно вродила мелітопольська черешня. Моїй сусідці, яка хворіє  на голову, це не сподобалося. Вона найняла бомжів, які серед білого дня цю черешню обнесли. Сусідка побігла по селу і всім почала розказувати про те, що в мене неврожай, бо я погана господиня.  Вимагала:" Всім треба зібратися і застосувати  попереджувальні заходи" Так що це - криза мого імені?
По - друге. Всі ми,грішні, хворіємо. Є хвороби, від яких люди відчувають нестерпні муки. Серед хворих є такі, які хочуть, щоб такі ж муки відчували і інші люди. І нещадно катують всіх, на кого накинуть оком. Так мучилися бідні: Іван Грозний від хвороби опорно - рухового апарату і Петро Перший від сифілісу головного мозку. З-за цього багато людей знищили...
Може, і  бідний Володимир Володимирович так теж мучиться?
БОЖЕ! Будь до нього милосердний і ДАРУЙ ЙОМУ СПОКІЙ!

Янукович захворів

Стало відомо, що у нашого президента висока температура, і вперше за всі роки Незалежності України, хтось з президентів взяв лікарняний. Виникає питання, чому в такий важливий період для України, Янукович кинув лікарню, і побіг до ВРУ на голосування, якщо в той час він був під капельницею, і тоді ще не брав лікарняний(про капельницю заявила Герман). А вже на наступний день, він взяв лікарняний.


Декілька днів перерви президентові явно не завадить, після нервового голосування у ВРУ, де ПР мало не віддала опозиції закон «Про амністію».

Однозначно Янукович намагається виграти час, але для чого? Тут можливо декілька варіантів:

Перше, це відтягнути чергові переговори з опозицією, але чому саме до понеділка(заява Герман Янукович повернеться до робити вже в понеділок) не ясно. Але навіть вступаючи у переговори Янукович, стрімко втрачає політичні рейтинги, тому чим менше він говорить, тим ціліше рейтинг. Так само, сюди можна вписати і те, що Янукович хоче утримати, від перемовин з якимись впливовими особами з США чи ЄС, а тому статус хворого йому зараз підійде, хоча я не чув, щоб Обама таким чином уникав розмов зі своїми колегами.

Друге, Янукович поїде на переговори до свого російського колеги, з неофіційним візитом, або грошей просити, або допомоги. Це більш ймовірно, бо схоже що ПР поступово розсипається, і зараз гарна порада Януковичу буде дуже цінною.

Третє, готується якась операція сумнівного характеру, і Януковичу потрібне алібі, тут можливі провокації, антимайдани, силовий розгін майдану і т.д.

Четверте, Янукович дійсно захворів, бо йому на мить здалося, що він може втратити все, і зазвичай погано стає, після того, як ти вже щось зробив(тобто, поки він гримав на депутатів, серце не могло схопити, а Герман сказала що застуда, щоб не поширювати паніку).


Який з них вірний я не знаю, можливо навіть, що вірного немає, або всі варіанти частково можливі, більш-менш зрозуміло стане в понеділок. Більше прогнозів не буде, скоріше будуть варіанти розвитку подій, але поки, що виграшного для Януковича я не бачу. 

Ведмежа хвороба

Щось ведмедик зліг,
Зовсім занеміг,
Побивається та стогне,
Аж гуде барліг.
 - Ой! - кричить, - Умру!
Ой, не чую рук!
Щось у оці, а чи в боці -
Сам не розберу.
Ой, язик опух!
Ой, заклало слух!
Чи то гикавка, чи кашель
Забиває дух!
Голова гуде, обертом іде,
Кості ломить і судомить,
Лиш не знаю, де.
Ой, живіт болить!
Ой, п'ята свербить!
На зубах така оскома,
Аж в очах рябить!
Поперек пече,
Віддає в плече,
Нудить-млоїть під п'ятою
Й може десь іще.
В носі крутить так,
Що аж хвіст набряк,
Що аж меду захотілось
Сам не знаю як.

Лікар вислухав,
Лікар вистукав,
Каже: - Це така хвороба -
Комизистика.
І хвороба ця
Так лікується:
Треба добре натщесерце
Дати... ремінця!

    І. Світличний

Важно! Общественная организация "Дерматологи - Детям"

Міжнародна громадська організація «Дерматологи — Дітям»

Ми прагнемо допомогти дітям з тяжкими захворюваннями шкіри, використовуючи прийняті в ЄС та Світі стандарти доказової медицини. Для цього мало нашої відданості — потрібно об’єднати зусилля представників державних організацій, бізнес-спільноти, спонсорів і просто небайдужих людей.

Дерев’янко Л.А., президент МГО «Дерматологи — Дітям»

 

 

5 липня 2011 року представники МГО «Дерматологи – Дітям» Людмила Дерев’янко та Тетяна Заморська провели благодійний аукціон та зібрали 13 тис. доларів на підтримку хірургічного лікування кистей рук двох українських дітей із важким захворюванням — бульозним епідермолізом*.

 

МГО «Дерматологи – дітям» щиро дякує керівництву ресторану «Дежавю» та «Krilovs Auktion House», без шляхетної допомоги яких проведення акції було б неможливе.

 

Завдячуючи коштам, зібраним на додаток до виділених Міністерством Охорони Здоров’я України 8 тис. доларів, а також 1000 доларів, що їх надали шведські колеги, ми змогли пролікувати двох дітей, Гліба та Віктора, у спеціалізованому Центрі з лікування дітей з бульозним епідермолізом у м. Зальцбург, Австрія.

 

У листопаді 2011 р. при МГО «Дерматологи — Дітям» створено центр Дебра–Україна, що допомагатиме родинам з дітьми, хворими на бульозний емідермоліз.

 

У вересні 2011 р. МГО «Дерматологи — дітям» за підтримки торгової марки «Mustela» започаткувала навчальні семінари для батьків «Школа Атопічного дерматиту», що їх проводять у поліклініках м. Києва. Освіта батьків дуже важлива, оскільки дозволяє тримати під контролем захворювання.

 

*Бульозний епідермоліз — це рідкісне тяжке генетичне захворювання, що призводить до тяжких інвалідізуючих деформацій кінцівок ті внутрішніх органів. На цей час лікування дітей з цим захворюванням в нашій країні неможливо.

 

Людмила Дерев’янко — президент МГО «Дерматологи — дітям», керівник дерматологічного центру клініки «Феофанія», к.м.н., доцент кафедри дерматовенерології Національной медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика

Тетяна Заморська — віце-президент МГО «Дерматологи — дітям», юрист-міжнародник, представник родин з дітьми, що хворіюсь на бульозний епідермоліз

Гуннар Ниман — віце-президент МГО «Дерматологи — дітям», лікар–дерматовенеролог, представник шведського Товариства дерматологів та венерологів (SSDV Foundation for International Dermato-Venerology)

 

Наші контакти:

Сайт: www.dermatilogy-dityam.com

Тел. Президента МГО «Дерматологи — Дітям»:

Тел. Віце-президента МГО «Дерматологи — Дітям»:

Електронна пошта: dludmyla@gmail.com

 

Реквізити

Міжнародна громадська організація "Дерматологи - Дітям"

Ідентифікаційний номер 37616420

Рахунок № 26002301349909,

в АТ „ОТП Банк” м. Київ, МФО 300528

 

In English:

 

(for USD):

Міжнародній громадській організації "Дерматологи - Дітям"

Acc.№ 26002301349909, in OTP Bank, Kyiv, Ukraine

SWIFT OTPVUAUK

Cor.Acc. in Standard Chartered Bank New York Branch, New York, USA,

#3582023463002, SWIFT code: SCBLUS33

 

(for EUR):

Міжнародній громадській організації "Дерматологи - Дітям"

Acc.№ 26002301349909, in OTP Bank, Kyiv, Ukraine

SWIFT OTPVUAUK

Cor.Acc. in Commerzbank AG, Frankfurt/Main, Germany, #400 8880064 01, SWIFT code:

COBADEFF

 

Для Російських рублів (RUB)

Міжнародній громадській організації "Дерматологи - Дітям"

Acc.№ 26002301349909, in OTP Bank, Kyiv, Ukraine

SWIFT OTPVUAUK

Cor.Acc. in OTP Bank, Moscow, Russia

Acc K 30111810600000000059

OPERU MGTU BR 30101810000000000311

INN 7708001614

BIC 044525311

SWIFT code: OTPVRUMM

Кохання - хвороба F63.9

ВООЗ включила кохання до переліку психічних відхилень під кодом F63.9 поряд з алкоголізмом, клептоманією і токсикоманією. 

«Я підтримала це рішення, - зазначає представник Міжнародної асоціації психіатрів Тіна Берадзе, - і можу пояснити чому. Мова йде не про закоханість, яка час від часу трапляється з кожною людиною. Коли ми закохані, в організмі виробляється легкий наркотик з ряду ендорфінів. Завдяки йому людина перебуває в стані легкої ейфорії і не помічає недоліків партнера. Але цей період проходить, і якщо пара залишається разом, включаються вже інші біохімічні процеси. А коли закоханість протягом трьох років не зникає, тут і починається той самий хворобливий стан, який психіатри називають романтичним коханням. Це зацикленість на одній людині, яка може тривати багато років». 

ВООЗ звернула увагу, що на ґрунті нав'язливої любові виникає багато побутових злочинів і суїцидів. 

Самостійно позбутися такої романтичної любові практично неможливо. Тут без допомоги фахівця не обійтися, - переконані у ВООЗ. 

Симптоми «новоспеченої хвороби»: 

- Нав'язливі думки про іншу людину; 
- Різкі перепади настрою; 
- Завищене почуття власної гідності; 
- Жалість до себе; 
- Безсоння, переривчастий сон; 
- Необдумані, імпульсивні вчинки; 
- Перепади артеріального тиску; 
- Головні болі; 
- Алергічні реакції. 

Цікаво правда чому ВООЗ викреслила гомосексуалізм зі списку хвороб, зате назвала хворобою любов? Також тоді не вписується те що ООН якій підпорядковується  ВООЗ дітовбивство (аборт) визнає правом людини. А аборт не вдаючись в релігійні і етичні переконання, теж тяг не за собою різні психологічні відхилення, зокрема і суїцидальні нахили. Не даремно ж психологи і психіатри проходять курви по постабортному синдрому.

Після таких рішень хочеться поцікавитись на що хворі люди з ВООЗ?