хочу сюда!
 

Татьяна

32 года, водолей, познакомится с парнем в возрасте 30-45 лет

Заметки с меткой «гурт буття»

Українські танці під Майданом Незалежності

http://www.youtube.com/watch?v=VNNM-iHacBw

Танець - це

33%, 6 голосов

6%, 1 голос

22%, 4 голоса

6%, 1 голос

0%, 0 голосов

22%, 4 голоса

11%, 2 голоса
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Гурт Буття знімається в кіно

Запрошую на прем'єру фільму "Підніміть мені вії" Р.П.Плахова-Модестова (хто не дивився першу частину "Загублений рай" - раджу перед тим глянути) 6 ГРУДНЯ о 18.30 в СИНІЙ ЗАЛІ будинку кіно. Окрім оператора - Марата Давидовича та асистента художника Сергія Якутовича, а по факту з половини - його повноцінної заміни Яни Роздобудько та участі гурту "Буття" не лише у вигляді фонограм - творці фільму ті ж.  Фільм про Гоголя. Невідоме про відомих.

Що ми знаємо про Гоголя?


0%, 0 голосов

83%, 5 голосов

0%, 0 голосов

17%, 1 голос

0%, 0 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

20 років Музею Івана Гончара. Програма заходів. Запрошуємо!

5 жовтня 2013 року запрошуємо на святкування 20-ї річниці Музею Івана Гончара (вул.Лаврська, 19). 

Музей Івана Гончара – легендарна скарбниця, утворена звитягою однієї Людини. Із середини 1950-х років талановитий митець Іван Макарович Гончар (1911–1993) в умовах протистояння тоталітарному режимові провадив титанічну збирацько-народознавчу роботу, в результаті якої постала збірка перлин народних старожитностей XVI–XX ст., а його хата-майстерня перетворилася на своєрідний «Ноїв ковчег» української культури.

1993 року в Києві створено державний Музей Івана Гончара. Згодом він перетворився на Український центр народної культури «Музей Івана Гончара» (1999); а у 2009 році Музей здобув статус національного.

Цьогоріч Музей відзначає свій 20-літній ювілей. За ці десятиліття він перетворився на авторитетний осередок народної культури. Серед звершень Музею – еволюція з хатнього музею до національного центру; цілісна (здебільшого відреставрована) збірка та подвоєння кількості експонатів без державного фінансування; інтенсивні освітні, навчальні та промоційні програми та заходи; визначна видавнича діяльність (гран-прі Міжнародного форуму видавців – альбом Івана Гончара «Україна й Українці» (Львів, 2006), краще електронне видання – компакт-диск «Звитяга одного життя» (Київський форум видавців, 2007), кращі музейні видання (Перший всеукраїнський музейний фестиваль, Дніпропетровськ, 2005); гранти Міжнародного фонду «Відродження» та Фонду Ріната Ахметова «Розвиток України»; активна он-лайн присутність – кращий музейний сайт України за рейтингом ГО «Український центр розвитку музейної справи», один із перших музеїв на Google Art.

Нині Музей Івана Гончара трансформується в сучасну самодостатню модель відповідно до світових стандартів і тенденцій розвитку музейної сфери. Започатковано нові виставкові, освітні, навчальні, наукові програми, розширено інфраструктуру – відкрито нову мистецьку галерею, музейну крамницю, засновано дитячу фольклорну школу, введено піклувальну раду; зміцнюється міжнародне партнерство (проекти з ЄС та США).

Згідно плану стратегічного розвитку, Музей має розширитися у потужний і впливовий суспільний комунікаційний простір, навчально-дискусійну платформу, новітню лабораторію експериментів та інновацій, гостинне місце для втілення у життя творчих ідей, партнерських проектів, стати широким професійним і громадським форумом. Музей прагне створити сприятливу для відвідувачів атмосферу спілкування з мистецтвом і один з одним.

Програма святкування:

10:00-14:00 – Показ тематичних фільмів про життя та творчість Івана Макаровича та Музей Івана Гончара

10:00-16:00 – Тематичні екскурсії

16:00 – Відкриття ювілейної виставки «Музей Івана Гончара+20: Причетність»
(Мистецька галерея Музею Івана Гончара, експозиція)
У трьох виставкових залах представлено документально-хронікальні віхи становлення Музею: шлях від державного музею до національного центру, розмаїття перлин народних старожитностей та дарунки, якими поповнилася музейна збірка за останні 20 років.

17:00-19:00 – Вечорниці / виступи фольклорних гуртів, традиційні частування / перегляд фільмів про Музей та його засновника / майстер-класи для дітей / спілкування у колі родини «гончарівців». Презентація Музейної крамниці.
(Подвір’я та експозиція Музею)

19:00-20:00 – Святковий концерт
(Мистецька галерея Музею Івана Гончара)

Учасниками святкування є гурти та виконавці, що в багаторічній співпраці стали друзями Музею: хор «Гомін», гурт «Хорея Козацька», ансамбль «Божичі», гурти «Буття», «Гуляй Город», «Роксоланія», «Кралиця», Школа традиційного народного танцю, Бурса фольклору, дитячі гурти «Дай Боже», «Цвітень», «Орелі», фольклорні гурти села Фасова Макарівського району та села Демидів Вишгородського район.
Гості свята – Тоня Матвієнко та Ілларія.

ВХІД ВІЛЬНИЙ

Усі вбираймося у святкові українські строї!

Від імені «гончарівців» Музей висловлює свою вдячність, повагу та любов усім, хто розбудовує Музей, береже скарби душі та історії, хто гідною та небайдужою власною позицією творить Україну!

Довідки за тел. (044) 280-52-10, 288-92-68, honchar_museum@ukr.net

Що для Вас музей Гончара


50%, 1 голос

50%, 1 голос

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Повертаючись до Країни Мрій

Відшумів  Міжнародний Етнічний фестиваль «Країна Мрій»!
На Співочому полі зібралася громада однодумців, аби долучитись до найбільшого етнічного фестивалю України, який цього року святкував свій десятий День Народження.
У  фестивалі взяли участь 350 музикантів з 15 країн світу: України, Британії, Франції, Австрії, Туреччини, Білорусі, ПАР, Болгарії, Німеччини, Казахстану, Ізраїлю, Канади, Мордовії (Росія), Вірменії, США.
Свято живої етнічної музики, живих легенд кобзарства, самобутніх майстрів, котрі надихають і наповнюють своєю чарівною життєстверджувальною енергією! На фестивальних сценах знов панувало яскраве різноманіття етнічної музики. Алея майстрів, Дитяча галявина, Майстерня народних танців, подіум під відкритим небом «Етно-Fashion», Козацькі Розваги, Літературна сцена, книжковий ярмарок, а також численні зустрічі з новими та старими друзями подарували вам силу-силенну незабутніх вражень та спогадів.
http://vk.com/event42879254

Приймаєте запрошення до танцю?

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

50%, 2 голоса

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

25%, 1 голос

25%, 1 голос
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Подорож у казку

У тому місці, де в величний Дон впадає стрімка маленька річка Дівиця, під палючим Сонцем відгримів щорічний літній фестиваль «Етноград». Міжнародний фестиваль «Етноград» цього року зібрав понад 800 учасників.
Фестивальне містечко виросло недалеко від Семилук на мальовничому березі річки Дон. Цього року організатори «Етнограда» постаралися максимально урізноманітнити програму. Протягом усіх трьох днів, з 12 по 14 липня, на фестивалі працювали слов'янський і шотландско-Ірландський табори, а також клуби історичної реконструкції. Усі виступи та майстер-класи супроводжувала музична програма - від українських народних пісень до барабанних імпровізацій.

Більшість учасників прибули на фестиваль у п'ятницю, щоб відвідати якомога більше цікавих лекцій та семінарів.
 
Цього разу в «Етнограді» взяли участь музичні фолк-та етно-групи, від невідомих до популярних представників свого жанру. Незалежно від знаменитості виступаючих, народ хвацько витанцьовував під музику і підспівував виконавцям. Крім традиційної звукової програми в рамках фестивалю пройшов ярмарок під відкритим небом, на якій були представлені експонати, характерні для самих різних світових культур. Тут також були проведені навчальні семінари та майстер-класи. Серед них урок по слов'янських єдиноборств, танцювальні та музичні гуртки, психологічні тренінги та багато іншого. 

Учасники «Етнограду» могли вибрати «улюблену» епоху. Ті, хто хотів долучитися до європейської культури, відправлялися в похідний табір Ордена Тамплієрів. Тут чоловіки могли вбратися в обладунки, відчути тяжкість середньовічного меча, а жінки охоче осягали мистецтво танців тієї епохи. А клуб історичної реконструкції «Російський дім» представив гостям побут середньовічних воїнів, що боролися на території Стародавньої Русі.

У суботу, 13 липня, поляна «Етнограда» на час стала місцем битви - воїни представили показові поєдинки. А після виступів навчали всіх бажаючих ратній справі.

На «Етнограді» також можна було навчитися грати на сопілці або барабанах, робити прикраси і оволодіти мистецтвом горлового співу.

До речі, музична частина фестивалю теж користувалася величезною популярністю. Крім традиційного фольклору, на «Етнограді» можна було почути шотландські та ірландські мелодії, народні українські наспіви у виконанні відомого київського колективу «Буття» і навіть сучасні фолк-інтерпретації. Деякі учасники фестивалю спеціально приїхали на майданчик, щоб послухати виступ московської групи «Finium», які виконали середньовічну музику на волинках.

Та самим видовищним на фестивалі став виступ фаєрщиків.

Цього року географія учасників фестивалю значно розширилася. Крім гостей з Воронежа та сусідніх регіонів, в Семилуки приїхали шанувальники етнічної музики з Москви, Києва та Харкова.

А завершився фестиваль 15 липня, в понеділок,  у клубі «Наша середовище проживання» виступом трьох етноколективів.
Гурт Буття провів майстер-клас з українських танців.

- «Етноград» відкритий для всіх, хто цікавиться культурою народів світу, готовий поділитися своїми знаннями, знайти нових друзів, - пояснив арт-директор фестивалю Артем Табалевіч. - Сподіваюся, що наступного року ми об'єднаємо ще більше цікавих людей.


Чим Вас приваблюють етнофестивалі?


50%, 4 голоса

38%, 3 голоса

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

13%, 1 голос

0%, 0 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Буття побило власний рекорд

Етногурт Буття на 10-й ювілейній Країні Мрій 7 разів вийде на сцену. В перший день фесту було проведено три майстер-класи з українських танців. На черзі чотири виступи другого дня. 
Приходьте до Майстерні танців з 12 години. Потанцюємо!

«На Десятому ювілейному, за ініціативою засновника «Країни Мрій» Олега Скрипки, започатковано нову фестивальну традицію, що носитиме назву «В радісному і розумному тілі здоров’я» (адже фестиваль «Країна Мрій» бажає аби кожен її «мешканець» був здоровий та успішний).

Тут ви познайомитесь, зануритесь і станете послідовниками найсучасніших та найефективніших технік з вивчення психічної енергії людини і оздоровлення людського тіла», – повідомляють організатори.

Практики:
• «Живе слово» від Олександра Філатовича
• Школа Здоров’я та Радості доктора Синельникова
• Цілитель Володимир Іванович Холошня
• Представники Української Академії Цілительства
А також:
• Майстри з йоги
• Майстри з айкідо


Що для Вас Країна Мрій?


0%, 0 голосов

40%, 2 голоса

20%, 1 голос

40%, 2 голоса

0%, 0 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Завдяки Мегамаршу українську вишиванку побачив увесь світ

МЕГАМАРШ У ВИШИВАНКАХ започатковано в місті Києві навесні 2008 року.
Уперше про організацію маршу у вишиванках задумався студент київського вишу Андрій Бабінський.
Організовується в Києві двічі на рік (навесні та восени) з 2008 року. На сьогодні проведено 10 походів.
Метою проведення заходу є: популяризація національного одягу, шанування народних традицій, виховання високих естетичних смаків, підняття патріотизму серед молоді, пропаганда здорового способу життя, просвітництво.
В столиці програма заходу традиційно містить 2 частини:
- офіційну (виступи, власне похід центральними вулицями столиці, конкурси)
- неофіційну (поїздка у мальовничу місцину Києва для спілкування та обміну емоціями).
Кияни влаштовують конкурс на кращу патріотичну світлину, кращу вишиванку, проводять квартирники, запровадили «Вільний університет мегамаршу у вишиванках».
22 вересня 2012 року одесити приєдналися до чудової традиції киян – МЕГАМАРШУ у вишиванках, – розуміючи всю красу, весь позитив та необхідність проведення подібних заходів на теренах всієї України! Ініціатором І походу в Одесі виступила Наталія Михайленко.
А вже одразу після І одеського мегамаршу Сергію Миколайовичу Агеєнку,голові Овідіопольської просвіти, спало на думку залучити до цього заходу українські громади світу. Тож, Наталя Михайленко залюбки почала втілювати цю ідею в життя і на сьогоднішній день до нас приєдналися українці 28 країн: Англії, Андорри, Казахстану, Мозамбік, Польщі, Португалії, Росії, Словенії тощо. 
Підтримку та бажання приєднатися до МЕГАМАРШУ у вишиванках висловив Тарас Павлів, Голова громадської організації "Завжди вірні" (м. Львів). Тарас запропонував чудову ідею – вважати день МЕГАМАРШУ «народним днем вишиванки»!
Наголошуємо, що захід є аполітичним. Будь-яка символіка, окрім державної, на заході забороняється!

 Організаторами Маршу вишиванок  у Воронежі виступила Воронезька регіональна громадська організації «Українське товариство« Перевесло ». Разом з вороныжцями у заході взяли участь жителі Курська, Москви і Липецька.
«Метою проведення заходу є популяризація національного одягу, шанування народних традицій, виховання високих естетичних смаків, підняття патріотизму серед молоді, пропаганда здорового способу життя, просвіта. Сорочки на марші були як українські, так і російські, і козачі. Я є нащадком українців, народився і живу у Воронежі », - розповів представник української діаспори« Перевесло »у Воронежі і організатор акції Олексій Кривцов.
За словами Кривцова, до заходу приєдналося Воронезьке Північнодонське Козацтво.
   Всі бажаючі, а їх було не менше 150 осіб, зібралися о 12:00 біля пам'ятника І. С. Нікітіну.  Люди були, переважно, у вишитих сорочках, зазвучали голоси фольклорних співаків і співачок. Слов'янські ігри і танці, хороводи і «струмочок» знайшли відгук не тільки в серцях учасників маршу - до них приєднувалися і глядачі, що не дивно: доброзичливі люди з завзятим блиском в очах і непідробним інтересом до теми завжди привертають і викликають симпатію. було багато молоді, більшість людей прийшли у вишиванках, і до 12:40 на майданчику все водили хороводи, було весело і з боку виглядало відмінно . Участь взяли і хлопці з гурту "відродження рідних традицій". Велику увагу заходу приділили і ЗМІ, було багато телевізійників.
Після все дружним маршем по центру міста, вирушили в ДК "Залізничників", де відбувся концерт, приурочений до Дня слов'янської писемності та культури. Виступали російські та українські колективи, вручалися грамоти, зал був практично заповнений. У Воронеж приїхав музичний колектив навіть з Києва. Судячи з розмов учасників всі залишилися задоволені заходом, всім сподобався стиль і позитивний початок в акції.
Після концерту всі бажаючі могли пройти до бібліотеки імені Леніна в якій продовжився свято. Упорядники мегамарша вишиванок заявили що даний марш обов'язково стане щорічним, запросили всіх присутніх на марш в наступному році, і судячи з усіма організатори будуть продовжувати активну діяльність у місті, тому незабаром городян може чекати ще не одне масове культурний захід. На заході познайомилися і обмінялися контактами, домовилися про співпрацю багато громадських організацій і персональні активісти, в цьому плані мегамарш теж став корисним для багатьох хто встановив нові для себе контакти і знайомства.
Захід став відмінним заходом не тільки для українців та громадян мають українські корені, а й для всіх бажаючих, в тому числі слов'янофілів.
Організатор маршу Олексій КРИВЦОВ: «Рух виник в Україні, і одесити запропонували нам приєднатися до маршу. Я вирішив, що добре було б провести такий марш і в нашому місті. Це спосіб показати, який в нас гарний одяг, яка цікава слов'янська вишивка - адже в нас дуже багато людей, у яких є вишиванки. Видів вишивки існує величезна кількість, за кольором і орнаменту можна зрозуміти, з якої губернії власник сорочки. На мені, наприклад, сорочка з вишивкою Західної України. Тут представлено багато різних орнаментів з різних регіонів - воронезькі, полтавські, білоруські, і люди до нас з'їхалися звідусіль - з Курська, Києва, Білгорода. У нас подібний захід відбувається вперше. Ми запросили виступити воронезькі вокальний та вокально-інструментальний колективи «Семеюшка», український ансамбль «Буття», а слов'янські ігрища проводить колектив «Відродження рідних традицій». Організація зайняла два тижні. Зараз тут зібралося близько ста людей, напевно, навіть більше ».
Аліна Кобзєва, учасниця фольклорного ансамблю «Семеюшка»: «Ми виконуємо автентичний фольклор, їздимо в експедиції на кордон Воронезької та Бєлгородської областей, щоб збирати пісні. Багато хто з наших костюмів - автентичні, зі скринь, але є і новоділи, правда, їх не так багато. Ось ці сорочки з чорною вишивкою на нас - якраз Воронезької губернії. Ми плануємо виступити з двома блоками пісень - російськимими, які зібрали самостійно, та українськими. Зараз люди починають цінувати автентичний фольклор, ці пісні слухають дуже охоче ».
Учасники маршу зібралися, щоб показати красу національного одягу, віддати данину народним традиціям, виховати патріотичні почуття. Це абсолютно аполітичне захід - не було ні політичних гасел, ні релігійної пропаганди. Всі одягнені у вишиванки люди незалежно від віросповідання та політичних поглядів брали участь в іграх і танцювали. Всі веселощі було абсолютно тверезим - в числі цінностей, пропагованих маршем, здоровий спосіб життя.
Учасники оцінювали цей марш як свято, привід вбратися у вишиванку - адже в такій сорочці не піти на роботу, це одяг для особливого випадку.
Марія БАХТІНА, учасниця маршу: «Мені подобається, що тут зібралися всі - і православні, і язичники, і навіть кришнаїти, і віросповідання зараз не на першому плані, всі ми прийшли просто тому, що нам подобається народний костюм. Наприклад, ми з чоловіком навіть весілля грали в народних костюмах. Я дивлюся на чоловіка - у нього на сорочці прекрасна ручна вишивка - і думаю, до чого безликий сучасний одяг! ».
Учасниця маршу Тетяна Несветаева ділиться, що свою першу сорочку вона створювала рік - саме стільки у неї зайняв вибір візерунка, розкрій, пошиття та робота над вишивкою. Але людина, що добре розбирається у візерунках, у якого «набита рука», витратить на роботу від трьох тижнів до місяця.
У ході брали участь не тільки жителі Воронежа, а й численні гості з інших міст. Можна було спостерігати навіть невеликий народний оркестрик з Києва, учасники якого не тільки виспівували хвацькі пісні під час всієї прогулянки, але ще й грали на дивовижних музичних інструментах.

У першому «Марші українських вишиванок» у Лондоні взяли участь близько сотні переважно молодих українців-мешканців Лондона. Захід підтримало також посольство України. Українці пройшли пішки від Трафальгарської площі, повз королівський Букінгемський палац і через Гайд-парк до будівлі Союзу українців Британії у західній частині Лондона. Сонячна погода та доброзичлива цікавість мешканців британської столиці й туристів сприяла гарному настроєві учасників. 

Більше 100 полтавців узяли участь у Мегамарші вишиванок, що пройшов  в обласному центрі. Координатором заходу виступило Незалежне Мистецьке Об’єднання «Magnum Opus».
Активісти, одягнені у найрізноманітніші вишиванки — на чорному і білому полотні, з комірцями і без, з геометричними та рослинними орнаментами — пройшлися колоною від Монументу Слави до Білої Альтанки, пам’ятника Тарасу Шевченку і назад. Дорогою полтавці читали напам’ять «Заповіт» та співали українські пісні.
Під час ходи учаснику руху зробили дві зупинки — біля музико-драматичного театру імені М. Гоголя та пам’ятника Тарасу Шевченка, де проспівали гімн України. Йдучи в колоні деякі закохані «пірнали» під розтягнений прапор для романтичного поцілунку. 

Більше п'ятисот одеситів взяли участь у Мегамарші у вишиванках. Про це повідомляє кореспондент «Погляду з Одеси».
Одесити, одягнені в національні українські вишиті сорочки зібралися біля Воронцовской колонади і пройшли центральними вулицями міста в міський сад.
В Одесі вперше Мегамарш відбувся 22 вересня о 13:00 одночасно з Києвом. За підрахунками, тоді в ньому взяли участь 150 одеситів, наймолодшою учасницею було 8 місяців, найстаршій - 76 років.
Цього року учасників маршу було в кілька разів більше.

Близько сотні запорожців взяли участь у  Марші вишиванок, учасники якого під державними прапорами пройшли від площі Поляка до площі Маяковського. У  "Марші вишиванок" брали участь не тільки городяни, а й їх чотириногі вихованці у вишиванках.

У заході взяли участь більше 250 ялтинців, серед яких були представники 15 національностей, що проживають на території Південного берега Криму.
Учасники акції зібралися біля одного з символів Ялти - галери «Арго», звідки урочистою ходою виступили по Набережній. Парад в яскравих національних костюмах не залишив байдужими ні ялтинців, ні гостей міста. Хтось зупинявся, щоб сфотографуватися з учасниками ходи, а хтось з радістю приєднувався до колони. Дружно співаючи національні українські пісні, учасники акції вийшли до площі біля пам'ятника Леніну, де відбувся святковий концерт, підготовлений творчими колективами міста, ялтинськими школярами та студентами.

Завдяки Мегамаршу українську вишиванку побачив увесь світ

Уперше за всю історію України та української вишивки походи в національних сорочках вийшли за межі країни. Цьогоріч у день Києва, а саме 25 травня, Мегамарш у вишиванках відбувся в сімнадцятьох містах України, а також в Лондоні, Варшаві, Кракові, Воронежі і навіть Андоррі, Казахстані та Мозамбіці. І це ще не межа, заявляють організатори й обіцяють, що через кілька років українською вишивкою милуватиметься увесь світ. 
    У більшості міст Мегамарш відбувався вперше, хоча в Києві та Одесі такі дійства уже стали традиційними, зокрема цьогорічний похід в столиці був уже одинадцятий за рахунком. У кожному місті Мегамарш пройшов за власною програмою і з різною кількістю людей. До прикладу, на похід у Владимирі (Росія) завітав всього лиш один учасник, в той час як в столиці України було близько семисот людей.
У Варшаві і Кракові учасники на Мегамарш прийшли попри прохолодну погоду, хоча, як запевняють організатори, якби було сонячно і тепло змогли б зібрати набагато більше людей.
  Особливістю Мегамаршу в Ялті стало те, що на нього завітали представники інших національностей в своїх національних костюмах.
За кількістю людей у вишиванках Лондон випередив навіть деякі українські міста. Сюди прийшло близько двохсот людей. Захід підтримало посольство України в Британії, а його представники висловили надію, що Мегамарш стане хорошою традицією в Лондоні.
  З приємністю зауважимо, що свято вишиванки відбулося не лише в обласних центрах країни, а й невеличких містах. Зокрема, на високому рівні провів захід Бердичів Житомирської області, учасники якого сформували «живий» герб України.
Та, мабуть, найбільшу інтригу викликало оголошення про проведення Мегамаршу в Африці – в Мозамбіці. Фотографій з цієї країни усі чекали найбільше.
  Учасниками маршів були відомі письменники, журналісти, громадські діячі, музиканти. Та головною дійовою особою заходу, як зазначають організатори, став патріотичний, веселий українець, який любить свою країну та піклується про її історію і культуру. Таких людей і чекатимуть на вересневому Мегамарші, який, будемо вірити, відбудеться  ще в більшій кількості міст України та інших країн.

Всесвітній Мегамарш: https://www.facebook.com/events/527392917323266
Луганськ: http://vk.com/event53127376
Бердичів: http://vk.com/event51836309
Коломия: ttp://vk.com/megamarsh.kolomyya
Івано-Франківськ: http://vk.com/event52677184
Миколаїв: http://vk.com/event53455818
Рівне: https://vk.com/event53245019
Воронеж, Російська Федерація: http://vk.com/event53037576
Володимир, Російська Федерація: https://vk.com/mega_hoda
Лондон, Великобританія: http://www.radiosvoboda.org/media/video/24997869.html

КиївВороніжЛондонБердичевВаршаваВінницяМозамбікПолтаваЯлта
Що для Вас вишиванка?

3%, 1 голос

17%, 6 голосов

0%, 0 голосов

3%, 1 голос

3%, 1 голос

63%, 22 голоса

3%, 1 голос

9%, 3 голоса
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Як ми колядували

У цьому році гурт Буття представив нову програму колядок і щедрівок:
http://music.i.ua/user/891166/23526/790719/














А як Ви колядуєте?

8%, 1 голос

33%, 4 голоса

50%, 6 голосов

8%, 1 голос
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Калита, вареники і ворожіння...

андріївські вечорниці
андріївські вечорниці

Парубки робили у цей вечір "шкоду" тим господарям, які не відпускали дівчат на гуляння.

андріївські вечорниці
андріївські вечорниці

Парубки робили у цей вечір "шкоду" тим господарям, які не відпускали дівчат на гуляння.

андріївські вечорниці

Але зробити це під силу не кожному спритнику. У разі поразки треба скакати "зайчиком", а можна й отримати трохи сажі від писаря на щоку.

андріївські вечорниці
андріївські вечорниці

Однак наполегливі зусилля таки приносять свій результат, і Калитинський ділиться ласим шматочком.

андріївські вечорниці

Але зробити це під силу не кожному спритнику. У разі поразки треба скакати "зайчиком", а можна й отримати трохи сажі від писаря на щоку.

андріївські вечорниці
андріївські вечорниці

Але зробити це під силу не кожному спритнику. У разі поразки треба скакати "зайчиком", а можна й отримати трохи сажі від писаря на щоку.

Андріївські вечорниці - це традиційні українські народні гуляння для неодруженої молоді у переддень або на саме свято Святого Андрія.

Вже зовсім скоро Миколая, Різдво та Новий Рік, і попереду ще багато забав, але цей вечір особливий - дівчата за допомогою ворожінь намагалися випитати у Святого Андрія, чи доля їм вийти заміж наступного року, а парубки всіляко хизувалися і вишукували суджених.

Народні обряди відтворили з повним розмахом у Музеї Івана Гончара в Києві - там були і пан Калитинський, і Коцюбинській, і пані Рогачинська та інші персонажі із фольклору.

Фото Романа Лебедя http://www.bbc.co.uk/ukrainian/entertainment/2012/12/121213_st_andrews_evening_gallery_rl.shtml

Вечорниці - це свято для неодруженої молоді. Дівчата цього вечора ворожили на судженого, а парубки вправлялися у різних забавах.

андріївські вечорниці
андріївські вечорниці

Однак наполегливі зусилля таки приносять свій результат, і Калитинський ділиться ласим шматочком.

Просимо на ярмарок!

Розклад заходу

14 грудня 2012р.

12:00 — Урочисте відкриття ІІІ Благодійного Різдвяного ярмарку «Від Миколая до Різдва»

11:00-20:00  — Свою роботу розпочинає Будиночок  Святого  Миколая і Пошта Святого Миколая. Кожному, хто напише листа Чудотворцю  — солодкий подарунок. Кожному, хто дасть вірні відповіді на анкети про життя св. Миколая — квиток на «Київську карусель». Будиночок працюватиме з 14 по 19 грудня включно.

10:00 — Веселі ігри  для дітей від мережі  розважальних комплексів «Ігроленд».
 
18  грудня

10:00 — Веселі ігри  для дітей від мережі  розважальних комплексів «Ігроленд».
 
19 грудня

18:00 — День св. Миколая. Вручення подарунків від Святого Миколая авторам найцікавіших листів Чудотворцю.
 
20 грудня

12:00 — Майстер-клас  «Подарунок власноруч» з майстринею Ольгою Сахно.

13:00 — Розваги з Центром культури та історії Древньої Русі  «Парк Київська Русь».
 
21 грудня

12:00 — Майстер-клас  «Янголятко у подарунок» з народною майстринею  Наталею Лимаренко.

13:00 — Розваги з Центром культури та історії Древньої Русі  «Парк Київська Русь».

14:00 — Виступ музичного гурту «Буття».
 
22 грудня

12:00 — Майстер-клас «Пряник» від Польського інституту в Києві.

13:00 — Розваги з Центром культури та історії Древньої Русі  «Парк Київська Русь».

14:00 — Майстер-клас «Заспівай колядку» від гурту «Буття».
 
23 грудня

11:00 — Відкриття першого в історії Києва вуличного  вертепу з фігурами в людський зріст (авторська робота майстрів Олени і Богдана Поліщуків).

12:00 — Новорічний благодійний костюмований забіг «Happy New Year Run 2013».

13:00 — Відкриття виставки різдвяних листівок.

15:00 — Виступ музичного гурту «Буття».
 
24 грудня

12:00 — Майстер-клас  «Подарунок власноруч» з майстринею Ольгою Сахно.

13:00 — Розваги з Центром культури та історії Древньої Русі  «Парк Київська Русь».
 
25 грудня

12:00 — Майстер-клас «Чарівна свічка» з майстринею Ганною Вовк.

13:00 — Розваги з Центром культури та історії Древньої Русі  «Парк Київська Русь».
 
26 грудня

12:00 — Майстер-клас «Чарівна свічка» з майстринею Ганною Вовк.

13:00 — Розваги з Центром культури та історії Древньої Русі  «Парк Київська Русь».
 
27 грудня

12:00 — Майстер-клас «Зроби годівничку» від компанії «Сделай сад».

13:00 — Розваги з Центром культури та історії Древньої Русі  «Парк Київська Русь».
 
28 грудня

12:00 — Майстер-клас  «Янголятко у подарунок» з народною майстринею  Наталею Лимаренко.

13:00 — Розваги з Центром культури та історії Древньої Русі  «Парк Київська Русь».
 
29 грудня

12:00 — Майстер-клас  «Подарунок власноруч» з майстринею Ольгою Сахно.
 
30 грудня

12:00 — Майстер-клас  «Танці на морозі» з гуртом «Буття».

17:00 — Святкова казка-вистава за мотивами повісті М.Гоголя «Ніч перед Різдвом» у виконанні Відкритого неакадемічного театру «Маскам Рад».
 
2 січня 2013р.

12:00 — Майстер-клас  «Подарунок власноруч» з майстринею Ольгою Сахно.

13:00 — Розваги з Центром культури та історії Древньої Русі  «Парк Київська Русь».
 
3 січня

12:00 — Майстер-клас  «Подарунок власноруч» з майстринею Ольгою Сахно.

13:00 — Розваги з Центром культури та історії Древньої Русі  «Парк Київська Русь».

14:00 — Виступ музичного гурту «Буття».
 
4 січня

12:00 — Майстер-клас  «Янголятко у подарунок» з народною майстринею  Наталею Лимаренко.

13:00 — Розваги з Центром культури та історії Древньої Русі  «Парк Київська Русь».

14:00 — Виступ музичного гурту «Буття».
 
5 січня

12:00 — Майстер-клас  з гуртом «Буття».

13:00 — Розваги з Центром культури та історії Древньої Русі  «Парк Київська Русь».
 
8 січня

10:00-19:00 — Веселі ігри для дітей від «Ігроленду».

12:00 — Майстер-клас «Чарівна свічка» з майстринею Ганною Вовк.
 
9 січня

12:00 — Майстер-клас «Зроби годівничку» від компанії «Сделай сад».

13:00 — Розваги з Центром культури та історії Древньої Русі  «Парк Київська Русь».
 
10 січня

12:00 — Майстер-клас  «Подарунок власноруч» з майстринею Ольгою Сахно.

13:00 — Розваги з Центром культури та історії Древньої Русі  «Парк Київська Русь».
 
11 січня

12:00 — Майстер-клас  «Янголятко у подарунок» з народною майстринею  Наталею Лимаренко.

13:00 — Розваги з Центром культури та історії Древньої Русі  «Парк Київська Русь».
 
12 січня

12:00 — Майстер-клас  «Подарунок власноруч» з майстринею Ольгою Сахно.

13:00 — Розваги з Центром культури та історії Древньої Русі  «Парк Київська Русь».
 
13 січня — Закриття ІІІ Благодійного ярмарку «Від Миколая до Різдва».
 
Протягом всього періоду ярмарку «Київська карусель» буде кружляти дітей і дорослих у бурхливому потоці позитивних емоцій та гарного святкового настрою. Вартість квитка для дітей до 12 років — 20 грн, для дорослих — 30 грн. Дітлахи до 3 років катаються у супроводі дорослих безкоштовно. Пенсіонери та студенти отримають знижку у 50%.


Благодійний


25%, 1 голос

0%, 0 голосов

25%, 1 голос

50%, 2 голоса

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.