хочу сюда!
 

Алла

38 лет, лев, познакомится с парнем в возрасте 35-48 лет

Заметки с меткой «гурт буття»

Веселих свят!

У «Щедрику» співається про ластівку, яка прилетіла до господи провістити багатий рік для родини.

5 жовтня 1921 року «Щедрик» був уперше виконаний на концерті в Карнегі Холі в Нью-Йорку.

Українська культура, по суті, почала виявляти себе з часу, коли до Америки приїхали перші іммігранти з України в 1870-х роках. Однією з найважливіших подій був саме виступ хору Олександра Кошиця в Нью-Йорку в 1922 році. Тут вперше був виконаний «Щедрик» М. Леонтовича, маленьке українське диво, яке розійшлося по всіх континентах. Настільки ця пісня сподобалася американцям, що в 1936 році американець українського походження Петро (Пітер) Вільговський (англ. Peter Wilhousky), який працював для радіо NBC, створив англійську версію слів до «щедрика». Пісня нагадувала Вільговському передзвін, і він зафіксував цей образ у своїх віршах. Пізніше пісня закріпилася в музичній культурі західних країн під назвою «колядка дзвонів» (англ. Carol of the Bells). І до сьогоднішнього дня американські хори, професійні й непрофесійні, співають цей твір як колядку на Різдво.

Колядка дзвонів широко використовується в рекламі, а її гумористичні версії фігурували в таких американських телесеріалах:

  • «Південний парк» (англ. South Park);
  • «Сімпсони» (англ. The Simpsons; початок 8-ї серія 22-го сезону, кінець 3 серії 23-го сезону);
  • «Сім'янин» (англ. Family Guy);
  • «Суботній вечір у прямому ефірі» (англ. Saturday Night Live).
  • «Менталіст (3-ий сезон,10-та серія)» (англ. The Mentalist).

Пісня викорисовується у кінофільмах:

Канадійський гурт «Голонуді леді» (англ. Barenaked Ladies) записа[8]ли щедрівку в своїй обробці для альбому «Голонуді на Свята» (англ. Barenaked for Holidays). Вона з'явилася також у кінці серії Ноель серіалу «Західне крило» (англ. West Wing), коли заступник завідувача відділом кадрів Джош Ліман із асистенткою Діною Мос виходять із парадного входу Білого Дому й зупиняються послухати пісню у виконані вуличного хору.

Переробка пісні в сучасному техно-данс стилі продюсером/діджеєм Демоніксом швидко стала культовою класикою в андерграунді. Опосередковано пісня стала звичною заставкою американського радіо в період різдвяних свят. Колядка стала лейтмотивом естафети «Сараєво напередодні Різдва 12/24», записаної Саватаж, і популяризованої їхнім побічним проектом «Транс-сибірський оркестр» у їхньому дебютному альбомі «Ніч напередодні Різдва та інші історії».

H.P. Lovecraft Historical Society, Carol of the Old Ones зробили пародію на колядку, використовуючи лавкрафтівські теми й лірику.[8]

Наприкінці 2006 року пісня була використана в двох рекламних роликах фірми Dell Latitude Laptops для виробництва GPS-навігаторів 

Також мелодія звучить в треку «Shedry Schedryk» альбому Werewolf української рок-групи Esthetic Education.

Популярний американський гурт-акапелла Pentatonix виконав кавер пісню «Carol of the Bells» й отримав позитивні відгуки від користувачів популярної мережіYoutube. Композиція для 12 віолончелей «Carol of the Bells» стала одним із найпопулярніших творів, які виконав Стівен Нельсон з американського музичного гурту The piano guys (понад 9 млн переглядів на Youtube.

«Щедрик», який американська музична група «Pink Martini» виконала українською мовою, увійшов до їхнього альбому «Joy to the World».

А тепер його виконує Буття:

https://www.facebook.com/video.php?v=10203252606212026&set=vb.1115316280&type=2&theater

Що для Вас "Щедрик"?

35%, 8 голосов

13%, 3 голоса

4%, 1 голос

30%, 7 голосов

4%, 1 голос

4%, 1 голос

9%, 2 голоса
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Калита в музеї Гончара

Калита втілює згасання сонячної сили й тепла в кінці осені. За старим стилем це свято припадало на ЗО листопада. Зі зміною літочислення воно перейшло на 13 грудня.

  • Ой Калита, Калита, із чого ж ти вилита?

  • Ой я з жита сповита, ой я сонцем налита
    Для красного цвіту по білому світу.

Саме в день Калити відбувалися великі вечорниці — одне з найулюбленіших свят молоді. Дівчата брали з собою роботу —- пряли, дерли пір'я, вишивали. На ве­чорницях завжди було весело —можна погомоніти, по­чути новини, страшні та смішні бувальщини і казки, поспівати, загадати загадки, а на Андрія ще й поворо­жити.

На Центральній Україні парубочі та дівочі громади переважно святкували Андрія 13 грудня, а на Західній Україні – в ніч на Андрія – 12 грудня.

Дівчата збирались вранці у когось в хаті і гуртом випікали Калиту (круглий корж з медом і маком, прикрашений горіхами, вишнями або калиною). Потім ворожили: «лічили кілки в тинах», «слухали попід вікна», «сіяли коноплі по снігу», «кидали чобіт через хату». Хлопці приходили «кусати Калиту» пізно ввечері. Калиту підвішували на стрічці до ціпа чи жердини і «під’їжджали» до неї на коцюбі. Той, хто їхав на коцюбі – називався «пан Коцюбинський», а той, хто охороняв Калиту і писав сажею – писар – «пан Калитинський».

Перед кусанням Калити пану Коцюбинському годилося пройти випробовування грою «Зайчик» або загадкою. В інших місцевостях пана Коцюбинського смішили, і коли розсміявся – мазали сажею по обличчю.

Хлопці збиралися гуртами і робили шкоду тим батькам, які не пускали дівчат на вечорниці – знімали брами, виносили віз на дах, розбирали тини.

Дивіться як святкували нині в музеї Гончара:

https://www.facebook.com/video.php?v=682090565245160&set=vb.100003326693812&type=2&theater

Чи кусали Ви Калиту?

0%, 0 голосов

38%, 3 голоса

13%, 1 голос

50%, 4 голоса

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

У "Жнив" - перший ювілей!

Міжнародний етнографічний  фестиваль мирної української культури «Жнива 2014» влаштували на Київщині (с. Ковалівка Васильківського району).  На фестивалі можна було з дитиною зробити ляльку-мотанку, навчитися співати старовинних українських пісень та традиційним народним танцям. Також була низка майстер-класів, покази етнографічних фільмів, ярмарки виробів народних ремесел, обід у полі та ін. «Жнива 2014» тривали з 1 до 2 серпня.

«Жнива» — Міжнародний етнографічний фестиваль, що вже вп’яте запрошує на роботу як на свято. Під-назви фестивалю «ЖНИВА» кожного року відображають головний момент фестивального дійства, а це – СНІП ( в 2009 році встановлено Рекорд України – «Найвищий сніп»), ВЕСІЛЛЯ (незареєстрований Рекорд «Найбільша кількість гостей на фольклорному весіллі», ТОЛОКА (в 2012 році встановлено Рекорд України «Найбільший малюнок з вернових»), ДОМОТКАНЬ (Найбільша кількість майстер-класів з виготовлення та оздоблення тканини) тощо.

Завдання фестивалю: • Збереження, популяризація та актуалізація народних традицій та мистецької спадщини • Сприяння розвитку еко-свідомості громадян України  • Надання творчого простору для автентичних фольклорних гуртів та гуртів-реконструкторів • Забезпечення повноцінного сімейного відпочинку на природі • Сприяння розвитку зеленого туризму на території України вільних від гір та морів.

 

Дивись також http://blog.i.ua/community/997/1456807/
Share on facebook

https://www.youtube.com/watch?v=z46Tz_eZcTE

"Жнива" це

64%, 7 голосов

9%, 1 голос

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

9%, 1 голос

9%, 1 голос

0%, 0 голосов

9%, 1 голос
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Eтнофестиваль ЖНИВА 2014 розпочався!

Програма фестивалю ЖНИВА у Ковалівці, Фастівського району:
1 СЕРПНЯ
• Велика сцена: Чорноморці, Буття, гурт Центру фольклору та етнографії Інституту філології КНУ імені Т.Шевченка, Бабський козачок, Баламути, автентичний гурт с. Жуляни, автентичний гурт с. Дударків
• Виступи кобзарів та лірників
• Майстер-класи народних мистецтв та ремесел (трав’яні іграшки та посуд, свічкарство, плетення дівочих вінків, народний розпис, випікання пташок, козацькі розваги, ангели з тканини, гравюра).
• Дитячий куток (народні ігри, хороводи, майстер-класи)
• Перегляд етнографічного кіно та фольклорних мультфільмів
• Ярмарок виробів майстрів народних ремесел
2 СЕРПНЯ
• Жнива на сільському полі, старші люди показують як жати серпами та в’язати снопки.
• Традиційний обід у полі з піснями від фольклорних гуртів 
• Велика сцена: Володар, Михайлове Чудо, Роксоланія, Серпанок, Царина, Будимир, Варйон, Бурса фольклору, Многая літа, автентичний гурт с. Козацьке, автентичний гурт с. Комиші, автентична співачка с. Червнона воля
• Виступи кобзарів та лірників
• Майстер-класи народних мистецтв та ремесел (трав’яні іграшки та посуд, свічкарство, плетення дівочих вінків, народний розпис, випікання пташок, козацькі розваги, ангели з тканини, гравюра).
• Дитячий куток (народні ігри, хороводи, майстер-класи)
• Перегляд етнографічного кіно та фольклорних мультфільмів
• Ярмарок виробів майстрів народних ремесел
Їхати електричкою до Фастова, далі автобусом Фастів-Біла Церква
В Ковалівку:

50%, 1 голос

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

50%, 1 голос

0%, 0 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Хто де? А ми на "Зорях"!

До Дня молоді та Дня Конституції  України у м. Черкаси 28-29 червня 2014 року проходив сьомий Міжнародний молодіжний етнофестиваль «Трипільські зорі».

 Як кажуть організатори, фестиваль пройшов під загальним гаслом “Так – миру, ні – війні. Україна єдина”.

Етнофестиваль “Трипільські зорі” почав відбуватися щоліта в Черкасах з 2008 року. Дві студентки – Інна Шемет та Ольга Омельчук, у яких не було нічого, крім шаленого бажання зробити своє життя яскравим, втілили проект у життя. Цього року його учасники  закликали до порозуміння, миру і злагоди. Наприклад, у програмі – створення лендарту “Птах миру”. Птах був створений з природних матеріалів.

Урочистий захід проходив у Долині троянд, у ході його проведення місцеві мешканці мали змогу дізнатись чимало корисної інформації щодо техніки вишивання, гончарства, гри на сопілці, виготовлення ляльок-мотанок, витинанок, оберегів, лозоплетіння, малювання на склі, народних танців, тощо, але найголовнішою подією фестивалю було створення Птаха миру. Проходив масштабний захід протягом двох днів, за цей час Долина троянд зібрала кілька тисяч мешканців Черкас. У порівнянні з минулим роком цього разу люду було набагато більше.

Окрім лендарту, екологічного ВосІуАгІ-шоу, кольорового фаєр-шоу на воді відбулося ще й бойове – у виконанні козаків представництва «СПАС» (Київ), а вночі глядачі побачили перфоменс від місцевого театру.

Проходив ярмарок, відвідувачі мали змогу відпочити на снопах сіна в чайній, послухати народні оповідки від казкарика – заслуженого працівника культури України Сашка Лірника, а також виступи відомих у цьому напрямку культури музичних гуртів із різних міст України. Етногурт  Буття виступив на сцені та провів майстер-класи з українських танців. Учасники музичних гуртів на сильний дощ не зважають, кажуть, головне – злива емоцій та доброго настрою. 


На два дні черкаська "Долина троянд" у центрі міста перетворилась на місце зустрічі прихильників етно-культури.

На завершення фестивалю, у неділю ввечері - влашту
вали вогняне шоу


Для деяких людей це свято стало улюбленим. За словами координатора проекту Інни Шмігіровської (Шемет), вже протягом кількох років до Черкас приїжджають люди із Західної України, а деякі студенти із Донецька навіть іспити перенесли, аби побувати на фестивалі.

Варто зазначити, що місце проведення фестивалю постійно змінюється

тут царювала незвичайна атмосфера. Звичайно, вона не була б такою, якби не комплекс цікавих заходів. Як правило, молодь надає перевагу Народним забавам та цікавиться ремеслами. Також чудову атмосферу у Долині троянд створила етномузика

Цей захід зайвий раз довів, що у Черкасах підростають чудові колективи. Цього разу на сцені виступали такі гурти, як «Ефект метелика», «Сонце в кишені» та «Буднітай». До речі, допомогу в організації фестивалю надав керівник області, за що куратор проекту щиро подякував посадовця.

https://www.youtube.com/watch?v=0LcMt5iuS8c

https://www.youtube.com/watch?v=SGq36okP6hI


Якщо "Зорі" запалюють


15%, 2 голоса

23%, 3 голоса

8%, 1 голос

54%, 7 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Коли день стає найдовшим у році – святкування купайла 2014


23 червня 2014, Побувала і описала Тетяна МУХОМОРОВА

УкраїночкаПалає багаття у найкоротшу ніч року. До широких вод Дніпра стрімко несеться палаюче колесо, знаменуючи освячення другої священної стихії – води. Мине ще пару годин і громада у вишиванках зустрічатиме світанок, наповнюючись енергією світила. Це Купайла, дохристиянське свято, яке відзначається у день літнього сонцестояння.

Так повелось у нашому суспільстві, яке любить перемішувати традиції, що свято Івана Купала на загал святкується в ніч з 6 на 7 липня, напередодні свята різдва св. Івана Хрестителя за Юліанським календарем, яке не має ніякого відношення до Купайла. Насправді ж свято Купайла, вшанування одного з дохристиянських богів, завжди випадає в ніч з 21-го на 22 червня, коли день стає найдовшим, а ніч – найкоротшою. Цього року кореспондент РІСУ побувала на подібному автентичному святкуванні на острові Перуна, що в Києві, долучившись до громади Об’єднання рідновірів України.

На катері Борисфеном

…Маленький катер розрізає води Борисфена, пасажири затамували подих від природньої краси навколо. Потрапляючи в такі умови, мимохіть наповнюєшся розумінням пантеїзму, коли навколишній світ вражає своєю гармонією. Такі невеликі човни доправляли усіх охочих до іншого берега, завозячи на острів Собачий або ж острів Перуна, що на Оболоні.

Малі українціНа тому березі гостей вже зустрічають організатори свята. Нешвидко ставляться намети, вже закріплені стяги та стіл з вишиваними рушниками, за яким будуть правити прославлення волхв та обрядодій. Поки встигаємо роззирнутись, головний організатор жрець Вогнедар просить усіх дівчат та жінок долучитись до збору квітів, щоб підготуватись до нічних ритуалів.

І от вже за п’ять хвилин галявиною розходяться жінки, заглиблюючись у медитативний процес пошуку трав та квітів, аби сплести спільний великий та малі особисті вінки, які потім відправляться у водні мандри, віщуючи майбутнє господарки. А сам великий вінок складений з ромашок та з додатками запашної медуниці, через який, мов арку, вночі будуть проходити усі охочі, загадуючи найпалкіші бажання.

Поки жінки займаються прикрашанням місцевості, чоловіки організовують родове вогнище – зносять дрова та сухі палиці з лісу, складаючи правильну піраміду багаття. Малі хлопчики, які приїхали туди з батьками, намагаються вхопитись за будь-яку роботу, аби бути корисними. Дівчатка натомість вже вбрані у святкові сукні та лише спостерігають за ними зі сторони з неймовірною дитячою серйозністю.

Прикрашання дереваНаступна суто жіноча місія – прикрашання верби різнокольоровими стрічками. Як тільки до цього дійства намагається долучитись чоловік, волхв одразу зі сміхом проганяє його, нагадуючи про укріплення Купайла – ляльки у повний зріст з кумедними головним убором з ретузів. Пізніше ця фігура та образ Марени (символ смерті та воскресіння природи) братимуть участь у головних обрядах свята. Спершу жінки захищатимуть свою богиню, але її все ж відіб’ють чоловіки, втопивши у річці – символізуючи те, як зникає жіноча цнота. Але прекрасна половина матиме шанс помститись – вони захоплять та спалять кумир Купайла, демонструючи рівноправ’я статей.

Обрядодійство починається з жіночого хороводу. Дівчата заводять стрічку між деревами, наметами, навколо вогнища, жартуючи з чоловіками та співаючи обрядових пісень. Всі пишно вбрані у вишиті сорочки та спідниці, прикрашені дукатами та запашними вінками. Після цього громада стає в коло та починає слухати виступ волхва Вогнедара разом з обрядодієм Зореславом, які ще раз нагадують про значення свята та проводять спільне славлення (молитву) давніх богів.

За травами

«Один з багатоликих таємничих смислів Купайла є купа, сукупність, збір громади для очищення, оздоровлення, ладування душі й тіла. Ми славимо це свято вже більше 20 років, бо Купайла збирає до купи тих, хто думає, каже та діє спільно, як одна велика громадська душа. То ж хай перебувають разом однодумці, хай відсіється все поверхове, дріб’язкове і тимчасове. Хай залишиться те, що вічне і правдиве», — йшлося у промові.

Язичницькі обряди

Пізніше вони візьмуть по факелу та під спільну молитву запалять вогнище. Вогнедар віддає в жертву багаттю напій суру у розі, шануючи пращурів. Зореслав опускає до вогню малий хліб, даруючи його небесам. Славлення завершується згадкою про українських воїнів та Небесної сотні під вигуки «Слава Україні – Героям слава!»

Язичницькі дійства

Відтепер стартує неофіційна частина заходу – етнічні танці під керівництвом гурту «Буття», що жваво та наживо утинає старовинних пісень. Колінця танців зовсім неважкі, а їхня суть – це постійна зміна партнерів, аби кожен міг роззнайомитись з усіма та перекинутись парою слів. Дівчата кружляють, а чоловіки стараються не збитись з ритму та не забути хай і легкі, але досі незнайомі па. Атмосфера панує надзвичайна, тому що не розсміятись у процесі танцю неможливо – музики змушують рухатись все швидше, а ноги плутаються вже після другого танка.

Танці

Коли ж завершується цей марафон з семи танців, музики дають трохи часу на перепочинок, це якраз змога обмити ноги у Дніпрі. Стоячи у воді, розмовляємо з Олександром, який розповідає чому ж прийшов до Рідної віри. Особливість цієї громади полягає в тому, що ще фактично немає покоління, вирощеного від початку язичниками – кожен приходив сюди свідомо, знаходячи для себе щось особливе у старовинних віруваннях.

Ще до заходу сонця починається класичний ритуал стрибків через вогонь, який кожен міг спробувати на звичному святі Купайла. Багаття спеціально трохи видозмінюють і через нього гасають парно або ж поодинці, загадуючи бажання. Нам випадає честь стрибнути з малим хлопчиком Іванком, який щоразу готовий до олімпійського рекорду. Єдина заборона – не можна стрибати хлопець-хлопець та дівчина-дівчина, тільки парою або ж самому.

Спільне вогнище

Наступний обряд – це братчина та спільна трапеза. Люди моментально зносять на траву каремати та ковдри, приносячи хто що захопив з дому з їжі та напоїв. Ставлення до гостей теж особливе. Варто присісти на сіно, як поруч з’являється поважний чоловік, який наполягає на тому, щоб дівчата сиділи лише на пледах. Запрошують до «столу», де кожен приносить щось своє – тут і картопля, і м’ясні страви, і навіть холодець від музикантів.

Особливість вечері – розпиття братчини. Різьблена дерев’яна чаша у вигляді коня мандрує руками по колу так, щоб голова її не змінювала напряму. Всередині налита сура, сучасна медовуха (мед). Чаша доходить до кожного, не лише членів громади, і кожен каже те, за що особливо хочеться підняти келихи. Нерідко лунають вигуки на честь військових та захисників, що зараз знаходяться на Півдні та Сході України.

Вінки

Як тільки почнеться ніч, то розпочнуться й магічні ритуали, прохід через великий вінок, втоплення Марени та спалення Купайла, освячення води палаючим колесом та купання. А поки сонце поволі опускається за небосхил, фарбуючи небо у неймовірні відтінки багряного та жовтогарячого. Свято для нас завершується, а на тих, хто залишився, ще чекають основні враження та зустріч нового сонячного дня, що знаменує початок другої половини року.

Найкоротша ніч

Коли шукаємо квітку щастя?

29%, 2 голоса

71%, 5 голосов

0%, 0 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Перемир'я, весілля, смерть на Майдані

У суботу, 15 лютого, на Майдані відгуляли чудове весілля. Молодята – не з тих, хто познайомився на барикадах, там і закохались і вирішили одружитись.
"На Майдані сьогодні свято. На Майдані революційне весілля. Використовуючи останні дні "перемир'я" одружуються 23-річний голова виконкому Самооборони Майдану Стрілець (Данило Клех) і працівник виконавчого комітету Самооборони 21-річна Муза (Христина Кривдик). Вини приїхали на Майдан в перші дні, створювали першу інформаційну службу Майдану і від тоді не покидали Майдану. Я маю честь знати їх ще змалку. Адже обоє виховувались в організації "Спадщина". Вони неймовірні і прекрасні, сильні і гарні водночас. Поміж боями і небезпекою сьогодні народилась нова українська сім'я", - написав Андрій Парубій.
"На Майдані весілля;) вони знають один одного все життя. Такі молодесенькі! Не пригадую, коли востаннє втирала сльози на вінчанні. Так радісно і так зворушливо...
А по дорозі з церкви на Майдан їхні батьки і хресні співали пісень про кохання;)
Стрілець і Муза. Довгих і щасливих літ цьому особливому подружжю!!!"- повідомляла Леся Оробець
Знайомі ще із самого дитинства (батьки також давно знайомі), а зустрічаються близько 1,5 роки. За словами Данила, весілля планували на липень, проте із початком Євромайдану зрозуміли, що мають бути у Києві. Весілля вирішили святкувати на Майдані 1 лютого, проте через трагічні події на вулиці Грушевського весілля перенесли на 15 лютого.
Вся весільна церемонія відбулася за львівськими звичаями: розпочинаючи із вінчання у церкві, після якого пара із дружками й дружбами, батьками, старостами із короваями, друзями і гостями відправилася частувати майданівців. Спершу молодята попрямували до Українського дому, від якого під пісні троїстих музик попрямували до барикад на Грушевського, де почастували оборонців Майдану солодощами. 
Далі Маршрут пролягав до Майдану: церемонія на чолі етногурту Буття обійшла усю територію революції, а на пам'ять щойно одружена пара сфотографувалася із  героєм Майдану Михайлом Гаврилюком. Особливо щемно було проходити крізь стрій бійців самооборони, які вітали свого командира.
Після цього, на сцені для Данила і Христини співали весільних пісень, їх вітали друзі, рідні та коменданти Майдану, серед яких — Андрій Парубій( нині очолює РНБО) та ведучий сцени Євгент Ніщук (тепер міністр культури).
— обов'язкові поля
На сцені молодята занцювали перший весільний танець.
Потім весілля продовжилось в затишному кафе на першому поверсі Будинку профспілок. Було багато родичів і гостей зі Львова, адже молоді - львів'яни. Вітали молодих, танцювали українські танці під музику Буття.




...Недавно зустрів на Майдані, навпроти обгорілого Будинку профсоюзів, свого давнього знайомого діда Василя з Теремків. Обличчя в нього все посічене чорними шрамами.
І повідав дід Василь страшну історію, яка відбулася тут кілька днів поспіль.
Під натиском беркутівців відступали вони з Інститутської до підземного переходу. Дід зкомандував своїм молодим побратимам: "Відступати обличчям до ворога!". Василь пам'ятає, як заскочив на сходи переходуі тут їх накрила граната...
Отямившись, побачив над собою беркутівців і почув слова санітарки: "Мертвих забрали, то хоч живого не чіпайте!" і ...знов провалився.
Опритомнів вже в лікарні, де й поставили діда на ноги.
Так молода дівчина спасла діду життя...

Як сумістити ці події?

0%, 0 голосов

64%, 9 голосов

0%, 0 голосов

7%, 1 голос

14%, 2 голоса

14%, 2 голоса

0%, 0 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Чому гурт Буття відмінив концерти в Росії

В честь ювілею Шевченка 10 березня мали відбутися концерти етногурту Буття
Проте "Старший брат"прийшов у дім молодшого, вигнав того на вулицю і сказавЩо буде тут жити.
Він встановив свою"демократію", зі зброєю в руках та прикривши лице маскою, у вигляді"референдуму"і "мирно" приєднав до Росії шматок України, зннаючи, що брат не стане з ним воювати. Це називається "собіранієм земель ісконно рускіх"
Та в цьому "брат"ніяк не оригінальний.Таке в історії вже було і закінчилося світовою бійнею.
Схаменись, "брате"! Вже всі сусіди про це тобі сказали! В якому віці живеш? Чи скористався "Машиною часу"? Так і вона проти, хоч ти її і переслідуєш.
Чуєш "брате" мій!

"Зелені чоловічки" це хто?

4%, 1 голос

4%, 1 голос

18%, 5 голосов

4%, 1 голос

71%, 20 голосов

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Приходьте на танці!

Займатися танцями стає дедалі популярнішим.

Навчитися цьому виду мистецтва може кожен бажаючий, не залежно від матеріального стану, віку чи статі. Люди більш старшого віку повинні знати, що заняття танці допомагають не просто весело і завзято провести дозвілля, а й продовжити молодість. Рухи під хорошу музику приносять здоров'ю більше користі.

 Вчені Університету штату Міссурі, черговий раз довели, що танці покращують координацію рухів і ходу, що дуже важливо для людей старшого віку.

Такого роду поліпшення роботи опорно-рухового апарату можуть допомогти літнім людям уникнути падінь, які з ними можуть статися. Під час танцю проходить зміцнення судин і тренування серця.

Під час танцю легкі поглинають більше об'єму повітря, і організм і всі внутрішні органи, відповідно, отримують більше кисню, що важливо для нормального функціонування. Також танці зміцнюють м'язи, що означає, що в області талії та грудей м'язовий корсет буде краще підтримувати хребет. Різноманітні руху й тренування м'язів і під час танцю покращує роботу травлення - відбувається внутрішній масаж кишечника, що покращує травлення. І найголовніше, під час танцю людина забуває про проблеми, піднімається настрій, що є запорукою доброго здоров'я.

Гурт Буття проводить майстер-класи з українських побутових танців щовівторка в музеї Гончара з 19 години.

Їхати метро Арсенальна, далі трол.38 чи авт. 24 до кінця. Заходите в арку і йдете наліво по діагоналі до кута.

http://www.buttia.kiev.ua/video/3apro6ennia%20do%20tanciu.html

http://www.buttia.kiev.ua/music/tanci.mp3

http://photo.i.ua/user/891166/378707/11108672/

 http://www.youtube.com/watch?v=miHiK04krDA

 http://www.youtube.com/watch?v=4pnyERqJhzo

 http://www.youtube.com/watch?v=kB31FDT7iIw

http://www.youtube.com/watch?v=72vNnvVdUwM&feature=c4-overview&list=UUZ3WvUtyCaW1ngaGOcRxdbg

http://www.youtube.com/watch?v=YiowHiNZ1DU

http://www.youtube.com/watch?v=72vNnvVdUwM

http://www.youtube.com/watch?v=VJ_D9MwiRYE

http://vk.com/video201338113_166715559

Що дають нам танці?


60%, 9 голосов

0%, 0 голосов

7%, 1 голос

0%, 0 голосов

7%, 1 голос

7%, 1 голос

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

20%, 3 голоса
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Сьогодні прем'єра!

Сьогодні в Будинку кіно( Саксаганського, 3) в 18-30(синій зал) відбудеться прем'єра фільму про Гоголя "Підніміть мені вії" за участі гурту Буття http://sockraina.com/video/archive/514.Запрошуємо!

Приєднатися до події