хочу сюди!
 

Трям

44 роки, телець, познайомиться з хлопцем у віці 30-45 років

Замітки з міткою «жиди»

Про євреїв та підарасів (жарт)

Нещодавно дивився, як ізраїльські мешканці кропотливо готуються до гей-переду. І вулиці прикрашають, і пішохідні переходи фарбують веселкою, усюди наводять порядок. А трохи пізніше у вікіпедії раптово натрапив на місто Біробіджан, а звідси на Єврейську автономну область у РФ. Глянув на прапор і... о боже, та це ж майже прапор світової підарастії! Далеко погружатись у історію чи значення стяга я не хочу, але в голову одразу прийшов такий мем:

Звісно, я нікого не хочу образити, але хто знає, як усе є насправді, той не образиться :)

Ця стаття також доступна у моєму ЖЖ тут - keedhost

Паразити нашої планети

Чесно, мені пофігу на антисемітизм, расизм та тому подібне. Але є люди, котрі шкодять нормальному населенню планети. На мою думку, це цигани та жиди. Зверніть увагу, саме жиди, а не євреї. Як показує практика, серед євреїв є досить нормальні хлопці та дівчата. Але жиди... Люди, котрі вважають себе вищою расою, царями, бо по-їхньому вони потомки царів. На думку жидів, ґої живуть тільки тому, щоб забезпечувати їм нормальне життя. Наприклад, ортодоксальні релігіозні жиди - користі нуль, увесь світ заполонили та гадять в ньому. Ці чорно-білі жиди завдають шкоди навіть собі подібним євреям. Подивіться це відео, і скажіть, невже так стане робити нормальна людина:

Ще нещодавно знайшов одне відео, в якому Дэйвид Дюк розповідає, хто такі жиди і навіщо ми, ґої, їм потрібні. Хто він такий - я не знаю, але говорить діло:
Так само і релігія. Щодо мене, релігія=політика, тільки у іншій сфері прояву. Адже напряму керувати світом вони не можуть, а через релігію можливо усе. Як гарний приклад можу навести хрестові походи. На Єрусалім напали ісламісти, і тисячі християн пішло визволяти священне місто. Корисно, правда? Я - ЗА РІВНІСТЬ МІЖ УСІМА ЛЮДЬМИ НА ЗЕМЛІ. Чи я не правий?

Друзі.

34299932.jpg

71915415.jpg 

24535957.jpg 

79840205.jpg

23147208.jpg

33769205.jpg

46162082.jpg 

Ці світлини ніколи не були оприлюднені у США.

Воно будує нову Україну

Президент Ізраїлю Шимон Перес вважає ,що Віктор Янукович - це голова держави якій створює нове майбутьнє України. "Ми раді вітати Вас   тут як людину яка відкриває нову главу в історії України, історії нової України",- заявив Перес,якого цитує радіо Свобода.

«Цадик» Шустер звинуватив українців у Голокості

Ефір «Шустер-live» від 30 вересня завдяки неабияким старанням ведучого явив собою яскравий приклад перетворення українського телебачення, зокрема його Першого Національного (!) каналу, на антинаціональний, українофобський рупор.

Протягом передачі шустерівські вуста настирливо й безапеляційно, вимагаючи вибачень, звинувачували нас, українців як націю, у жахливих злочинах проти людства і людяності, яких ми не скоювали. Такі закиди українці, які самі мільйонами ставали безневинними жертвами організованих і планомірно здійснюваних злодійств, що були спрямовані на знищення українства та української ідентичності, чули з державного телеканалу своєї країни від земшарної людини, яка колобком котиться цілим світом, зупиняючись там, де можна добре заробити.

«Чи мають українці вибачитися перед євреями за участь в Голокості?» - саме так звучало запитання, винесене Шустером на голосування студійної аудиторії. Судячи з постановки фрази, сама участь українців в Голокості вже виступає доконаним фактом, який не підлягає сумнівам. Питання лише в тім, чи повинні вибачатися?

Оце так… Ти диви, який «шустрий»! Ще один «цадик» знайшовся! А ти хто взагалі такий, щоб докоряти не комусь персонально, а цілій нації!? Може десь міжнародний трибунал над українцями, на зразок Нюрнбергського, відбувся, де нас як останніх гітлерівців у гнобителі євреїв записали, а ми про це ще не знаємо?

І як в того Шустера язик повернувся вимовити таке кощунство?! А якщо вже повернувся, то цій темі мала б бути присвячена ціла програма за участю науковців, фахівців, дослідників, експертів в галузі історії, а не далеких від глибинної суті питання політиків, які досі, ніби печерні люди, знаходяться під впливом нав’язаних радянською пропагандою стереотипів та таких самих журналістів.

От тоді, після завершення змістовної дискусії, яка б всебічно висвітлила винесену для обговорення тему українсько-єврейських відносин, можна було б ставити на голосування  питання щодо вибачень. Впевнений, що саме для такого його формулювання не лишилося б найменших підстав. А можливо, з’явилося б інше – хто перед ким має вибачатися?

В даному ж випадку, як це сталося в ефірі 30 вересня, така постановка питання виглядає відвертою маніпуляцією, яка переслідує мету нав’язати українцям комплекс провини, зробити їх винними невідомо в чому та ще й змусити вибачитися.

За що? За те, що вони воювали з фашизмом і зазнали найбільших зпоміж народів СРСР втрат? Причому, боролися як в лавах радянської армії так і УПА! За те, що серед воїнів-повстанців було чимало єврейських лікарів, які добровільно йшли в націоналістичне підпілля, аби помститися Гітлеру за своїх кровних братів? За те, що українці так само як і євреї піддавалися тортурам й помирали в концтаборах? За те, що українці наражаючи на смертельну загрозу цілі свої сім’ї, знаходили мужність приховувати в себе євреїв, за що потім і були оголошені праведниками? Зокрема, як це робила родина Шухевичів.

Чи може нам вибачатися за Бабин Яр, де українців розстрілювали разом з євреями, росіянами, циганами та представниками інших національностей? За те, що українці  разом з ними йшли на смерть? За те, що в Бабиному Яру було знищено сотні підпільників ОУН, в тому числі - представників творчої інтелігенції, квіту нації? За те, що українці ніколи не чинили безсовісно й бездоказово приписуваних їм антиукраїнською більшовицькою владою погромів і тим більше розстрілів єврейського населення?

А якщо ж хтось і траплявся з українським прізвищем серед тих, хто розстрілював мирне населення, то це ще не дає жодних підстав звинувачувати в Голокості цілу націю! Випадки колабораціонізму мали місце повсюдно. В цьому плані не є виключенням жоден європейський народ. Бо в сім’ї, як то кажуть, не без виродка. Такі знаходилися у всіх. До того ж, українські виродки стріляли не лише в євреїв, а й в своїх – українців. Адже їх не наймали навмисно для того, аби цілеспрямовано нищити тільки якусь одну націю.

Зажадати вибачень за такі випадки від цілої нації – все одно що, припустимо, вимагати в англійців покаятися перед усім світом за їхнього Джека-різника. Так, не всі українці – ангели. І серед них є злочинці, душогуби, масові вбивці, маніяки. Їх вистачало у всі часи. Так що, може і за них почати каятися перед усім світом? А як щодо таких самих злодіїв інших національностей, в інших країнах?

Та повернімося до ефіру. Досить показовою і характерною стала реакція Шустера на спробу «свободівця» Андрія Іллєнка заступитися за свій народ. Щойно той подав голос, як Шустер озвіріло накинувся на нього, мовляв, знову ця «Свобода» зараз буде щось заперечувати. У «цадика» стався справжній спалах роздратування. І не пригадаєш, коли останнього разу він був настільки нестримним і щиросердним у своєму гніві. Мабуть кровушка заграла? Та, що вимагає вибачень незрозуміло за що.

Неадекватність поведінки Савіка підсилюється ще й тим, що це була реакція ведучого програми на прохання про репліку запрошеного до студії. Причому, Іллєнко весь час до цього моменту мовчав і брав слово вперше. То навіщо ж тоді його було запрошувати? Щоб продемонструвати ненависть до гостя, зумовлену самою лише його спробою приєднатися до дискусії? Ну і Шустер. Звідки ж і чому в нього така ненависть до представника української патріотичної сили?

«Свободівець», відвоювавши право репліки, почав аргументовано доводити некоректність постановки питання про вибачення українців перед євреями. Іллєнко ніяк не міг второпати за що він має вибачатися, якщо його дід воював з фашистською Німеччиною? То в чому і перед ким полягає дідівська провина? Така сама історія і в мільйонів інших сімей. Яку кривду українці завдали євреям своєю героїчною боротьбою з гітлеризмом? 

Оригінальним чином на це відреагував інший учасник передачі – Євген Червоненко. Він сказав, що його дід теж воював і здобув чимало нагород. А ще навів відомі йому приклади змішаних українсько-єврейських шлюбів та таких самих розстрілів під час війни, коли німці розстрілювали українців та євреїв разом. Ну, то що він цим хотів сказати? Хіба це не підтвердження відсутності в українців провини перед євреями? Чи і тут українці мали б вибачатися... що їх постріляли поряд?

Свої «5 копійок» вставив і, сказати б, національно-патріотичний олігарх Петро Порошенко. Опонуючи  Іллєнку, він розмахував книгою Анатолія Кузнецова про Бабин Яр, перевиданою коштом одного з топ-менеджерів концерна «Рошен». Виходить, і наш «солодкий знак якості» теж вважає українців злочинцями перед євреями? Несподіваний кульбіт. Власник П'ятого не дивиться передачі, в тому числі науково-пізнавальні, просвітницькі на історичну тематику, свого ж каналу? Чи може причина такої позиції - та сама, що і в студійного «цадика»?                

Впродовж дискусії Андрій Іллєнко акцентував, що чекістська легенда про нібито причетність до розстрілу євреїв в Бабиному Яру українських націоналістів з Буковинського куреню повністю спростована дослідженнями історика Віталія Нахамановича.

Науковець, філософ Мирослав Попович поділився власними дитячими спогадами про війну та впродовж теми  доречності принесення українцями вибачень запропонував наступний приклад: якщо під час участі в програмі у Шустера, пограбують домівку когось з присутніх в студії, то хіба мав би в такому випадку приносити свої вибачення ведучий Савік Шустер?

Належну відсіч антиукраїнським закидам дав і присутній в студії Дмитро Корчинський. Висловивши євреям свої співчуття з приводу жахливої трагедії Голокосту та Бабиного Яру зокрема, лідер «Братства» пригадав, що цього року правильніше було б відзначати не сімдесяти а вісімдесятиліття масових розстрілів, розпочатих у тому самому місці ще в тридцяті роки. Щоправда, як він зауважив, тоді  розстрілювали в основному українців.

Також він навів приклади вірного служіння гітлерівському Вермахту самих євреїв, коли деякі дослужувалися аж до залізних хрестів. «Чи вибачилися євреї за Голокост перед євреями?»– поставив запитання Дмитро Корчинський.

Згадав він і єврейських керівників більшовицької партії та слідчих-енкаведистів, що організовували в Україні Голодомор. То чи не час євреям вибачитися перед українцями за голодний геноцид, а державі Ізраїль - офіційно визнати Голодомор геноцидом, так само як Україна визнає геноцидом Голокост?

Таке ж побажання (щодо визнання Голодомору геноцидом) адресували ізраїльській владі екс-міністр закордонних справ Володимир Огризко та перший президент України Леонід Кравчук. Останній до речі, нагадав, що будучи головою Верховної Ради України та президентом вже приносив єврейському народу від імені українського співчуття та вибачення.

То що ж від нас, українців, ще хотіти? Ніколи переслідування євреїв не було складовою державної ідеології чи політики.  Натомість, чимало євреїв брали участь в національно-визвольних змаганнях українців під час Другої світової війни, розв’язаної однаково тоталітарними і людиноненависницькими режимами Гітлера і Сталіна.

То за що і замість кого мають вибачатися нещасні але не скорені українці, які як ніхто інші доклалися до перемоги над фашизмом і боротьби з московським комунно-більшовизмом?

Після подібних голослівних, нічим не вмотивованих та у вищому ступені  цинічних, образливих, зневажливих до національних почуттів, хамських висловів ведучого, у країнах з розвинутим громадянським суспільством біля будівлі телекомпанії, в ефірі якої стався б цей ганебний випадок, вже б за декілька годин зібрався багатотисячний натовп з вимогою негайного вибачення ведучого та його пожиттєвого відсторонення від ефіру. А керівництво каналу наввипередки взялося б каятися перед людьми за недостойний інцидент і кадрову помилку.

Дуже шкода, що це не про нас і перед Першим Національним ніхто не вийде і не проскандує «Шустер, забирайся геть!». Так і будемо цього «цадика» терпіти допоки він сам не звалить,  підшукавши собі місце в якійсь іншій країні для кращого заробітку.

В Умані, куди зі всього світу на могилу свого духовного наставника ребе Нахмана, як той заповідав, з'їжджаються, кожного року вселенський срач влаштовують; в Дніпропетровську найбільший в світі (!) єврейський центр "Менора" будують; ледь не всіма телеканалами в Україні володіють, не кажучи вже про "заводи, газети, пароходи"; наш Голодомор геноцидом не визнають, а за свій Голокост в українців ще й вибачень вимагають.

То за що ж нам таке "щастя" на рідній землі і коли воно врешті-решт закінчиться?

Олексій Мазур

Бабин Яр: Критичні питання та коментарі. 70 років брехні

 У цих матеріалах – жодного натяку на заперечення Голокосту, що, до речі, заборонено законодавством багатьох країн. Утім автор, Герберт Тідеманн, критично ставиться до окремих сторінок історії, які не тільки стали загальновідомими легендами, але й з часом обросли величезною кількістю вигадок та пропагандистської брехні.

Чи відомо, наприклад, читачеві, що трагедію у Бабиному Яру свого часу заперечував Микита Хрущов? Чи відомо, що докази масових вбивств євреїв у цьому місці не ліпляться докупи? Інша теза: заявлена кількість жертв не співпадає з кількістю євреїв, які станом на 1941-й рік могли перебувати у Києві під німецькою окупацією. Саме на цьому ґрунтуються твердження автора про те, що насправді Бабин Яр є більше новітнім міфом, аніж об’єктивною правдою.

Але що може стояти за такою неправдою? Намагання перебільшити трагедію? Намагання московської влади перекласти відповідальність за свої злочини на будь-яку іншу сторону? Нам сьогодні вже відомі подібні факти, коли за у розстрілі польських офіцерів біля Катині Москва звинувачувала гітлерівців. І так само з’являються роздмухані процеси як у випадку з Іваном Дем’янюком. Нарешті, і звинувачення проти вояків УПА виглядають як намагання перекласти чиюсь вину на плечі тієї воюючої сторони, яка не опинилася у числі переможців Другої світової війни.

Пропонуємо читачеві ознайомитися з твором Герберта Тідеманна та спробувати самостійно визначитися з оцінками його об’єктивності.

Завантажити матеріали ТУТ :

Герберт Тідеманн. Бабин Яр: Критичні питання та коментарі

Вас багато що вразить. Особисто мене найбільше вразили два моменти.

Перший - яким чином можна було плакатом, розклеєним у палаючому Києві 28 вересня повідомити ВСІХ євреїв про те що на 8.00 29 вересня потрібно зібратися З РЕЧАМИ? ДЕКІЛЬКОМ ДЕСЯТКАМ ТИСЯЧ ЄВРЕЇВ ЗІБРАТИСЯ З РЕЧАМИ НА РОЗІ МАЛЕНЬКИХ ВУЛИЦЬ? Ви собі уявлеєте таке? Я - ні.

Друге. Дійсно, а чому євреї ЖОДНОГО разу не вимагали проведення криміналістичних експертиз, розкриття поховань і опознання? На відміну від тих же поляків які багато років вимагають такого на рівні Президентів в Катині, Биківні, Харкові? І ще, чому ми стільки років шануємо невідомо що в Бабиному Яру і не вшанвуємо біля ВСТАНОВЛЕНИХ ПОХОВАНЬ Биківні сотні тисяч наших громадян закатованих ЧК/НКВС? Я вже уявляю ту істеричну клоунаду що почнеться наприкінці вересня в Бабиному Яру...

Знов з нас будуть робити дурнів, а ми будемо підігравати...

Християни, поверніть храм християнам!

Міська рада Севастополя не підтримала ідею безвідплатної передачі римо-католикам їхнього колишнього храму.

Відповідну пропозицію про повернення будівлі по вулиці Шмідта, де до війни розміщувався римо-католицький храм, озвучив з трибуни сесії депутат міськради Василь ЗЕЛЕНЧУК.

Так, за підсумками обговорення питання «Про безвідплатну передачу релігійній общині – римо-католицьку общину Священномученика Климента Римського в Севастополі і Одесько-Сімферопольській єпархії Римо-католицької церкви в Україні храму Священномученика Климента Римського, розташованого по вул. Шмідта, 1 у Севастополі», «за» проголосували тільки 3 депутати. 16 депутатів проголосували «проти», інші - «утрималися» і «не голосували».

Саме обговорення питання було нетривалим, під час дебатів виступили тільки два депутати, які заявили, що, на їхню думку, було б неправильним безоплатно передавати будівлю в комунальну власність. Вони також аргументували свою позицію тим, що інші конфесії в Севастополі по-іншому вирішували таку проблему, зокрема, запитували у міськради виділення земельних ділянок і потім зводили храми.

Як повідомлялося, на початку цього місяця настоятель римо-католицької общини Севастополя Юрій ЗИМІНСЬКИЙ заявляв, що римо-католицька община Севастополя проведе безстрокову акцію з вимогою повернути їй збудований 100 років тому і відібраний у парафіян у 30-і роки минулого століття храм Священномученика Климента Римського.

Він підкреслив, що «ми відстоюватимемо нашу позицію».

Сьогодні, на початку пленарного засідання сесії, біля стін будівлі міськради католики Севастополя провели пікетування. У руках вони тримали, зокрема, плакат з написом: «Християни, поверніть храм християнам».

Голова Севастопольської міської Ради Юрій ДОЙНИКОВ кілька днів тому заявляв, що долю будівлі по вулиці Шмідта, де до війни розміщувався римо-католицький храм, а в післявоєнні роки - кінотеатр «Дружба», необхідно вирішувати на загальноміському референдумі.

Севастопольська МДА впродовж останніх більше 10 років на виконання відповідного указу Президента України не раз ініціювала розгляд міськрадою питання про повернення римо-католицькій громаді міста будівлі. Проте результат щоразу був негативним.

Невідомі томи Нюрнберзького процесу виправдовують Бандеру

Українці не мають можливості дізнатися всю правду про Нюрнберзький процес, оскільки у нас надруковано 7 з 40 томів матеріалів Нюрнберзького процесу. В неопублікованих томах йдеться про те, що український національно-визвольний рух (лідерами якого, нагадаємо, були Степан Бандера та Роман Шухевич – ред.) був антигітлерівським. Про це заявив професор КНУ імені Т. Шевченка Володимир Сергійчук.

Він зазначив, що опубліковані були саме "ті сім томів, які влаштовували комуністичну пропаганду".

"Представники українського національно-визвольного руху не були засуджені Нюрнберзьким трибуналом, навіть дивізія "Галичина", - підкреслив історик.

У той же час член Центрального комітету Комуністичної партії України, історик Сергій Гмиря заявив, що Компартія готова ініціювати публікацію всіх невиданих томів Нюрнберзького процесу.

Нагадаємо, нещодавно у Держдумі РФ закликали українських політиків "перестати крутитися між спадкоємцями переможців фашистів і спадкоємцями поліцаїв", і назвали тих, хто виступає за Бандеру, "зрадниками свого народу".

-------------------------

Сіоністи підробляли докумети Нюрнберзького трибуналу, які спростовували існування газових камер

Брехня щодо 6 млн. загиблих жидів почалася давно. Втім, її легко виявити при читанні збірника документів Нюрнберзького процесу, опублікованого за часів "хрущовської відлиги" в 1957-1961 рр.. Пропагандисти голокосту впливають на значну частину засобів масової інформації і користуються необізнаністю мас, які не знають, що під час підготовки до процесу було розглянуто понад 100 тисяч захоплених німецьких документів. З них лише близько 10 тисяч були схвалені для подальшого  детального вивчення як такі що мають доказову цінність. Більше 1800 фотографій було відібрані і підготовлені для використання як докази. Але при виданні збірника до нього увійшли документи, які не мають ніякого відношення до Нюрнберзького процесу, до того ж частина з них була зухвало сфабрикована.

Небагатьом відомо, що ті документи, які використали в якості обвинувальних на процесі, крім реєстраційного номера мали номер звинувачення. Наприклад, "Документ НІ-15256, номер звинувачення 2207". "З щотижневого звіту" Фарбен-Освенцім "№ 94, з 8 по 21 березня 1943 р.: в даний час число ув'язнених становить 3517 чол. Намічено закінчення будівництва бараків для розміщення до 1 червня 1943 5 000 ув'язнених. Табір буде розширений і згодом вмістить 6 тис. ув'язнених "(т. 3, с. 720). Наступний Документ НІ-11143, номер звинувачення 150 (т. 3, с. 724) повідомляє, що у вересні 1943 р. на будівництві працювало 20 тис. ув'язнених.

Щоб отримати уявлення про кількість концтаборів і число ув'язнених, потрібно зазначити, що згідно з документами, які фігурували на Нюрнберзькому процесі, до початку Другої світової війни в Німеччині існувало 6 таборів, в яких знаходилося 22 400 ув'язнених. У 1940-1942 рр.. було створено ще 9 таборів. У доповіді начальника адміністративно-господарського управління Поля на ім'я Гіммлера від 15 серпня 1944 наводиться загальна кількість ув'язнених з точністю до однієї людини, які утримуються в таборах Німеччини, Австрії та Польщі - 524 тисяч 286 чол. (379 067 чоловіків і 145119 жінок).

Пропагандисти голокосту основний акцент переносять на Освенцім, де нібито загинуло не то 4, не то 5 млн. жидів. Досі  незрозуміло, чому вони продовжують мусувати ці цифри, адже на Нюрнберзькому процесі фігурувало донесення Поля на ім'я Гіммлера від 8 квітня 1944 р., в якому повідомлялося таке: "Протяжність і велика кількість ув'язнених у концтаборі Освенцім спонукали мене ще в жовтні минулого року запропонувати розділити табір на три частини. Після отримання вашої згоди це було здійснено з 10 листопада 1943 Таким чином, з тих пір в Освенцімі існує три табори. Табір 1 – чоловічий і нараховує в даний час близько 16 тисяч ув'язнених. Табір 2 знаходиться від табору 1 на відстані приблизно 3 км. У ньому розміщено 15 тисяч чоловіків і 21 тисяча жінок. Табір 3 охоплює всі наявні у Верхній Сілезії філії при промислових підприємствах і налічує близько 15 тисяч чоловік, Найбільший з цих таборів знаходиться в Освенцімі при концерні "ІГ Фарбен індустрії ". В даний час у ньому близько 7 тисяч ув'язнених". Таким чином, в районі Освенціма на 8 квітня 1944 р. в цілому перебувало всього 67 тисяч чоловік.

З осені 1944 р. почалася масова евакуація ув'язнених з Освенціма в інші табори. На час визволення Освенціма в таборі залишилося близько двох тисяч хворих. Отже ні про які мільйони ув'язнених, які нібито знаходилися в Освенцімі, не може бути мови. Тому не дивно, що згідно із документами табору, вивезеним в СРСР, загальне число загиблих і померлих своєю смертю за весь час існування табору склало близько 70 тисяч.

Незважаючи на ці факти, упорядники збірки документів Нюрнберзького процесу під керівництвом генерального прокурора СРСР Руденка запхали до збірки зміст газети "Правда" від 7 травня 1945 р. з вигаданими цифрами загиблих в Освенцімі та газовими камерами. Міністра озброєнь Німеччини А. Шпеєра, у віданні якого перебували всі хімічні заводи Німеччини, допитували представник США Джексон і представник СРСР Марк Рагінський (жид). Ні в питаннях, ні у відповідях газові камери не фігурували. Тим не менш, при складанні збірника радянські сіоністи повісили їх на німців.

Вигадуванням неіснуючих газових камер теоретики голокосту продовжували займатися й надалі. Так, у т. 1 на с. 747 вони вписали, нібито "є неспростовні свідчення того, що велика кількість" Циклону Б "поставлялося фірмою" Дегеш "організаціям СС, і цей газ використовувався для масового знищення в'язнів концтаборів, а також табору Освенцім". 42,5% акцій цієї фірми належали концерну "Фарбен", чиї заводи розташовувалися в районі Освенціма. Адміністрація і невелика рада цієї фірми складалася з 11 осіб (Харлайн, Вюрстер та ін.) Проте з документів трибуналу випливає, що "Циклон Б" широко застосовувався в якості інсектициду ще до війни, вироблявся з 1927 р. і був винайдений лауреатом Нобелівської премії з хімії жидом Фріцем Габером. Для необізнаних потрібно зауважити, що інсектицид - хімічний засіб боротьби зі шкідливими комахами, самими небезпечними комахами в таборах були тифозні воші, а також клопи та блохи. «Циклон Б» по сьогодні  виробляється у Чехії в м. Колін під торговою маркою «Uragan D2» (Zyklon перекладається на чеську як Uragan). Отже, "газових камер" немає, а "Циклон" досі виробляють...

У  томі 2 збірника документів Нюрнберзького трибуналу є документи про те, що "Циклон Б" використовувався в циркуляційних газових камерах, які виготовлялися фірмою "Теш і Стабенов". З метою запобігання захворювання ув'язнених тифом (воші були виявлені в концтаборі Бухенвальд) ці камери об'ємом 10 кубічних метрів поставлялися в концтабори. Також є документ від 14 травня 1944 про переведення циркуляційних газових камер з "Циклону Б" на інший газ "Арегінал".

З 24 осіб, які були причетні до виробництва газу "Циклон Б" та виготовлення циркуляційних газових камер і постали перед судом, 11 людей були виправдані. Решта 13 осіб (директори підприємств) були засуджені не за використання газу для знищення людей, а за використання примусової праці ув'язнених на 2-3 роки. Проте й вони невдовзі були звільнені. Цікаво зазначити, що не задовольнившись рішенням Нюрнберзького трибуналу, жиди продовжували тягати по судах генерального директора фірми "Дегеш" Герхарда Петерса. Вісім разів він поставав перед західнонімецькими судами. Останній раз його судили в 1955 році у Франкфурті-на-Майні. Суд в черговий раз виправдав його, вказавши у вироку: "Дійсно, Петерс добровільно погодився поставляти газ у табір. Однак немає можливості безумовно довести, що в Освенцімі вбивали людей за допомогою газу "Циклон Б".

Незважаючи на те, що ні Нюрнберзький трибунал, ні наступні суди, що відбувалися в окупаційних зонах Німеччини, не встановили наявності в концтаборах газових камер для масового знищення людей - радянські сіоністи вклали виготовлений ними документ про газові камери в збірник документів, тим самим вчинивши фальсифікацію. У ході судового розгляду було опитано 116 свідків, всі вони констатували, що велика кількість смертних випадків відбулася через недостатні заходи з техніки безпеки на заводах "ІГ Фарбен" в таборі Освенцім та інших концтаборах. Смерть ув'язнених наступала також через систематичне недоїдання, погані умови утримання, а також від бомбувань концтаборів авіацією союзників.

Визрівання 3-ї Світової війни

1.       Весна 2010. Ветерани та проросійські організації встановлюють бюст одному з організаторів 2-ї Світової війни і кату українського народу Сталіну в Запоріжжі. Комуністи і проросійські організації у місті Одеса встановлюють пам’ятник Катерині Другій, у Полтаві пам’ятник Петру Першому, у Карпатах встановлюється пам’ятник угорським фашистам. Це означає, що Україну готують до війни саму з собою. Така тактика завжди застосовувалася Суздаллю-Московією-Російською Імперією проти України і завжди давала найкращий результат. Вперше застосована була перед татаро-монгольською навалою. "Страви ворогів між собою, виступи на боці одного і добий їх".

2.        Велику роль у нагнітанні ворожнечи між українцями відіграє і активізація дій РПЦ та її голови.

3.       Загибель політиків європейських, що беззастережно підтримували Україну. «… 10-го квітня 2010 біля Смоленська загинули видатні представники політикуму Республіки Польща, включно з Президентом Польщі Лехом Качинським та його дружиною». http://old.pauci.org/ua/

4.       Нищення бюсту Сталіна і переслідування патріотів України. Забивається клин між міліцією та самим українським народом, особливо патріотичною його частиною.

5.       Весна 2011. Представник КПУ забиває черговий гол у ворота дурням. Верховна Рада приймає Закон про червоний Прапор (перемоги). Підлі "космонавти" могильова катують Львів 9 травня перегадивши львів’янам «свято і поминальний день». Водночас проросійські сили в Україні, вкупі з російськими керівниками «дожимають» Президента України і змушують його таки підписати вбивчий для України Закон про прапор перемоги 25.05.2011.

6.       Літо. Кремль радіє. Усе лайно російське збирається поїхати до Львова. Є чудова нагода у Кремля і здихатися цього лайна, і попутно звинуватити в тому Україну, хоч війну починай, тим більше що на роль Ката більше претендує Україна. І Президент десь біля портретів Сталіна засвітився, і за пошкодження його малих архітектурних форм людей катують та судять. І прапором червоним Україна себе «позначила» як загарбник. І активних ворогів «прапора загарбання та насилування Європи» в Україні тримають за гратами. А в Росії біля портретів Сталіна «засвітилися» лише юнаки та юнки, і Президент РФ Медведєв ось-ось ніби-то засудить дії Сталіна.

7.       Від навчань з українським підводним човном росіяни теж «втекли» до навчань в складі сил НАТО. Це теж підірве обороноздатність України.

8.       Початок «сирної» війни» проти України: http://www.regnum.ru/news/polit/1415389.html

9.       Вже починають «вкидатися» в інформаційний простір статті типу «Аналіттики про вторгнення РФ в Україну» http://blog.i.ua/user/4076949/727039/

10.   Все ближче жаданий «день М», скільки тут залишилося до 22 червня!? І така неприємність! Звідкілясь взявся ж цей американский протиракетний крейсер «Монтерей». http://state.eizvestia.com/full/rossiya-ispugalas-amerikanskogo-krejsera

11.    Російські політики задіють все що можна і не можна, аби «видавити» той крейсер подалі від України.

12.   Цікаво, чи вийде хто в Україні на захист Президента, Уряду, ВР у випадку агресії Російської Федерації. А з російського боку більшість вже впевнена, кордони не надовго. Чи додумається Президент України відмовити депутатам Російської думи поїздку до Львова на таку сумнівну дату, як 22 червня. Що вони там святкуватимуть!? Початок розстрілу українців у тюрмах, чи напад Гітлера. Як напад Гітлера, то хто тоді зараз зіграє роль Гітлера? Це українська сторона, чи російська?