Не розхитуй на хвилі життєвій човна,-не хитай!
Не хитай!Не хитай!
Не розпитуй весну,чи спізнилась вона,-не питай!
Не питай!Не питай!
Через радощі й болі леліють літа,-журавлі!
Журавлі!Журавлі!
Де тополі у полі у сутічній мліють імлі!
Імлі!Імлі!
Де на жорнах одвіку мололись і мука й мука!
Мука!Мука!
І на щастя підкови кувала дідівська рука!
Рука!Рука!
Де і татове слово і мамина пісня-печать!
Печать!Печать!
Як в пору колискову і досі до тебе-звучать!
Звучать!Звучать!
Там коріння твоє,там ти вічно у щасті й журбі!
Журбі!Журбі!
Не картай свої весни,їм стільки ж років як тобі!
Як тобі!Як тобі!
Не розхитуй на хвилі життєвій човна-не хитай!
Не хитай!Не хитай!
Не розпитуй весну, чи спізнилась вона-не питай!
Не питай!Не питай!