хочу сюда!
 

Александра

44 года, лев, познакомится с парнем в возрасте 39-49 лет

Заметки с меткой «гроші»

От і на Херсонщині планується дещо...

В одному з районів Херсонської області збираються побудувати геліотермальну електростанцію, що збирає сонячну теплову енергію та працює 24 години на добу. Компанія-будівельник збирається витратити на цей проект три роки і більше 10 мільйонів євро.

Повідомляє «Преса України».

Голова Іванівського району Херсонської області Сергій Довбня заявив, що компанія «Ренджі Татарбунари» планує побудувати в цьому районі геліоелектростанцію за 10-12 млн. євро. Будівництво геліоелектростанції буде проводитися з 2017 по 2020 роки.

В Олешківському районі Херсонської області планують побудувати сонячну електростанцію потужністю 35 МВт.

Як зазначає виконуючий обов’язки заступника голови ОДА Євген Рищук, промисловий об’єкт зведуть на полях фільтрації, передає Херсонська ОДА.

«Непридатна для суспільних потреб та сільськогосподарського використання територія ідеально підходить для сонячної станції, - зауважив чиновник. - Однією з умов для інвесторів, що планують будувати бізнес в Херсонській області, є реєстрація інвестиційного об’єкту в нашому регіоні – податки повинні надходити до обласного бюджету».
Реалізація проекту дозволить Херсонщині залучити 35 млн долл США інвестицій.

Іспанські інвестори мають намір збудувати поблизу села Олександрівка Херсонської області вітропарк з 40 вітряків потужністю 110 МВт Проект будівництва вітроелектростанції днями представив громадськості директор ТОВ «Дніпро-Бузька вітрова електростанція» Борис Хамер, повідомляє Білозерська РДА. Вітрову електростанцію планують відкрити протягом 2-3 років. Для будівництва залучать 150-170 млн. євро від інвесторів з Іспанії.

Для вітропарку в «Віндкрафт Таврія» в одного з найбільших світових виробників вітрогенераторів – данської компанії Vestas – замовили  12 вітрових турбін V126-3.45 МВт, загальна потужність яких становитиме 41 МВт. Замовлення включає поставку і введення в експлуатацію вітрових турбін в селі Овер’янівка Новотроїцького району. Запустити вітропарк планують в третьому кварталі 2017 року.

А ще потужність вітроелектростанції розташованої на озері Сиваш мають намір збільшити з 3 до 246 МВт.

Ініціатором збільшення потужності об’єкту у 82 рази стала компанія-оператор "Сивашенергопром", передають ЭлектроВести

«Наразі діюча вітроелектрстанція складається з малоефективних турбін малої потужності - 16 установок на 100 кВт і дві - на 600 кВт, - розповідає головний інженер Сиваська ВЕС Сергій Чемериський, - Коефіцієнт використання потужності "соток", які були розроблені у 80-х роках, становить 10-12%, а більш сучасних Т600 - 26-28%, однак вони будуть продовжувати працювати».

З розширенням потужності ВЕС одна нова турбіна зможе виробляти більше електроенергії, ніж весь існуючий вітропарк, наголошує Сергій Чемериський.

Світ не готовий до електромобілів

Леонід Бершидський
журналіст, оглядач Bloomberg

ДЖЕРЕЛО

2016 рік для BMW не вдався - принаймні, якщо керуватися її високими стандартами. Так, продажі були рекордними, але норма прибутку виявилася найнижчою з 2010 р., склавши 8,9 %. В результаті прибуток виявився нижчим за прогнози аналітиків, і акції впали в ціні.

На цьому тлі рішення глави компанії Харальда Крюгера знову підтвердити актуальність стратегії, націленої на виробництво безпілотних, підключених до інтернету, електричних і призначених для спільного використання автомобілів викликає питання, адже саме її реалізація і викликала падіння рентабельності.

Революція електричного транспорту у всіх на вустах, і страх залишитися позаду (в поєднанні із зусиллями регуляторів) може стати джерелом помилок. Справа в тому, що сучасний електромобіль концептуально не поєднується зі звичним нашим сценарієм використання особистого транспорту, а екологічним ефектом подібного переходу в багатьох країнах можна знехтувати.

BMW хоче, щоб до 2025 р. 15...25 % продажів припадали на електричний транспорт, але з 2013-го баварцям вдалося продати лише 70 тис. машин i-серії; і прибуток далеко не покрив вартість розробки цих моделей, що склала 4 млрд євро.

Інші компанії з великими інвестиціями в цій галузі теж продають менше, ніж хотіли б. Renault-Nissan планувала реалізувати з 2010 до 2016 р. 1,5 млн електромобілів, але, за даними Bloomberg Intelligence, цей план було виконано лише на 28 %. У підсумку, незважаючи на всі субсидії та податкові пільги, електромобілі становлять лише близько 1,2 % світового ринку.

У відносному вираженні ринок росте швидко - в 2011 році частка таких машин становила всього 0,1 % - але в абсолютних числах кількість електромобілів на дорогах абсолютно непропорційна піднятому навколо них галасу.

Вкладаючись в подібні реформи, компанії вірять звітам експертів, що нічим не ризикують. Наприклад, недавно McKinsey випустила доповідь, в якій стверджується, що споживчий інтерес до електромобілів зростає. І виходить, що виробникам потрібно тільки поступово покращувати технологію, не забуваючи її рекламувати. Можливо, носії такої точки зору приймають бажане за дійсне, адже сучасні електрокари призначені для конкретного сценарію використання, поширеність якого не росте, а знижується.

Більшість електромобілів за ідеальних умов проходять на одному заряді близько 400 км, при цьому зарядка від існуючих джерел енергії забирає години - і навіть 30 хвилин, які забезпечують станції Tesla Supercharger, в довгій поїздці незручні. Справді, така машина відмінно підходить для людини, яка живе в передмісті у власному будинку (тоді зарядка вночі не проблема) і працює за стандартним графіком в місті, де вдень машина теж може заряджатися. Для такого випадку існуюча інфраструктура годиться. У Німеччині на кожну суспільно-доступну зарядну станцію припадає лише три е-мобілі, і навіть в Норвегії, де електромобілі займають чверть ринку, це число доходить лише до 13. Під час недавньої поїздки в Амстердам я помітив, що найчастіше єдине вільне місце для паркування в околі - це майданчик біля зарядної станції, де бензиновим автомобілям ставати заборонено.

Проблема в тому, що цей ідеальний сценарій застаріває. Люди все частіше користуються громадським транспортом - навіть в США, де він погано розвинений. Також вони менше водять в містах і все частіше використовують велосипеди. Молоді фахівці вибирають житло ближче до роботи, що прискорює джентрифікацію районів, прилеглих до центру, а коли машина все ж потрібна, використовують різні сервіси оренди і спільного використання.

Електромобілі широко використовуються в каршерінгових програмах, оскільки між поїздками клієнтів вони можуть стояти на зарядці. Але більша частина прибутку автовиробників надходить від продажу індивідуальним власникам, яким машина потрібна, щоб мати можливість в будь-який момент відправитися за покупками або в заміську поїздку, а не чекати кілька годин, поки вона зарядиться. Поки не трапиться якийсь технічний прорив, поступове збільшення запасу ходу не дозволить наздогнати за цим параметром бензинові автомобілі, і за нинішньої технології виготовлення батарей чекати швидкої зарядки на більшості станцій теж не доводиться.

Психологи кажуть про тривогу з приводу батареї електромобіля, що розряджається,  як про окремий феномен, але насправді це технологічна, а не психологічна проблема. Виробники працюють (і успішно) над зниженням вартості батарей, але споживачеві також дуже важлива гнучкість, яку дає великий запас ходу і дуже короткочасна дозаправка бензинової машини.

Галас, оптимістичні прогнози і тиск регуляторів змусили автовиробників робити машини на основі недорозвиненої, незрілої технології, і конкуренція на цьому ринку вже сильна. Уряди домагаються розвитку зарядної інфраструктури, комунальні служби вчаться справлятися зі зміненим графіком і обсягом споживання електроенергії, а McKinsey закликає до підвищення обізнаності споживача через рекламні кампанії, але, можливо, всі ці зусилля не виправдані - навіть з точки зору турботи про навколишнє середовище.

У країнах, де живе велика частина населення нашої планети, технології виробництва електроенергії такі, що електромобіль залишає приблизно такий же "вуглецевий слід", що і традиційний транспорт. Для більшості європейських країн гібридні автомобілі на зразок Toyota Prius нічим не гірші.


Екологічно чистими електрокари стають тільки там, де використовується велика частка невикопних джерел енергії (в Бразилії це гідроелектростанції, а у Франції - ядерна енергетика). Toyota Prius викидає в атмосферу приблизно стільки ж вуглекислого газу, скільки утворюється при виробництві енергії, необхідної для заправки електромобіля. У США, насамперед в штатах, де електростанції в основному працюють на вугіллі, наприклад, в Західній Вірджинії, обсяг викидів електромобіля не сильно відрізняється від вихлопу традиційної машини.

Звичайно, вже трохи пізно, але, якщо нам вдасться трохи сповільнити посилення регулювання в цій сфері, у автовиробників з'явиться шанс надати споживачеві бажану гнучкість. І в цьому випадку масове виробництво електромобілів не почнеться доти, поки поновлювані джерела не займуть більшу частку в генерації електроенергії - тобто поки в цьому не з'явиться сенс у контексті захисту навколишнього середовища.

Сподіваюся, Пекін не останній...

Як повідомляє Gazeta.ua , Китайська столиця стане першим містом у світі з винятково електричними таксі. Влада Пекіна вирішила відмовитись від двигунів внутрішнього згоряння. До кінця 2017 року планує перевести всі таксі на електромотори.

Згідно з проектом контролю за забрудненням повітря, таксі повинні бути або електричними, або з водневими паливними елементами. На модернізацію витратять $1,3 млрд.

Пекін, в якому живе понад 20 млн людей, страждає від забрудненого повітря і смогу. Більше 1 млн китайців щорічно вмирає від хвороб, пов'язаних із забрудненням атмосфери. Це найбільша кількість серед усіх країн світу. За даними дослідження каліфорнійських вчених 2015 року, через забруднене повітря в Китаї щодня гине близько 4 тис. осіб.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Porsche випустив новий суперпотужний гібрид

У місті нараховують 71 тис. таксі. З них 67 тис. мають бензинові і дизельні двигуни.

Звичайний автомобіль у Китаї в середньому коштує $10 тис, електромобіль - удвічі дорожче.

Влада міста переконана, що нові правила не тільки захистять довкілля, але й дадуть поштовх для розвитку галузі екологічного транспорту.

Не той мед...

          Соціальна реклама з'явилася у Британії "Ви фінансуєте криваву армію". Картинка несе ту ідею, що кожна пляшка водки відомих російських брендів, придбана британцями, обертається на міну чи ракету. Так, це на підтримку України. Так, розуміємо і дякуємо. Знаємо, тьма-тьменна цього вбивчого металлу вивергається з жерл псячої москальської навали не лише на позиції українських військ, а й мирні міста і села. Закономірно, що солідарні з ідеєю наші люди схвально поширили картинку, наголошуючи, що це стосується і України.
           Так от. А чи не є безглуздям, що це і досі стосується України? Те, що у Британії, може, доречне зараз, коли зусиллями навіть невидющого ОБСЄ (а радше розвідувальних спецслужб) до них нарешті доходить уявлення про Мінське "перемир'я", те в нас, в Україні, вже давно мало б бути з'їденим, вибачте на слові, висраним і забутим. Хіба зараз 2014 рік, щоб здіймати ті хвилі бойкоту російських товарів типу "46 вбиває"? Те, що в 14-му році для маси невинної простоти було вчасною дієвою окуляроскидаючою пропагандою, те у 17-му році тягне тільки на наївний заяложений "баян", як кажуть у нас тут на блогах.
           Питання: а чому ми і сьогодні купуємо 46? Чому взагалі товар окупанта знаходиться на прилавках наших магазинів і торгових точок... на третьому році війни? І дати виготовлення там не 13-го року, не 14-го, а свіженькі, га? Чому цей дядько, наш славний український імпортер, прослухавши вечірні новини зі Сходу "стільки-то обстрілів, стільки загиблих, стільки поранених", вранці укладає черговий контракт на оптову поставку товара зі штрих-кодом 46? За таке не тільки по шиї наклепати, а й громадянства позбавити не гріх! Чому в нас вільно діють торгові представництва окупанта і срать вони хотіли на ці наші так звані санкції проти ерефії?
           Дехто радить: в чому проблема, дивись на цифри штрих-кода. Тому далі хочу показати, як вишукано та професійно іноземні і доморощені бізнесмени впарюють зараз товар окупанта тим, хто добре розбирається у цифрах штрих-кодів. Намагатимусь передати все повно і точно.
           В магазині гігієнічної та побутової хімії черга звично пливе вздовж ряду прилавків до каси і розпадається на атоми зразу за нею. На прилавках під склом акуратно зразки товарів, всією палітрою кольорів закликають покупців купувати себе. Пливемо і ми в цій субстанції, мимоволі даємо працю очам, а заодно і голові на предмет того, чи не додати побачене до раніше складеного списку придбань.
          Полиця із зубними пастами: ряди аквафрешів, колгейтів, лакалутів... Далі охочим надається можливість фінансування доблесної російської армії: рядок паст СПЛAT, жемчугов, лєсних бальзамів etc... На коробках, як належить, мовою переможців пишеться, які хороші ті пасти. Пасти, може, і хороші але й ми достобіса грамотні, а не якісь старі діди і баби. Тож хай лежать там і далі.
            Аж тут щось новеньке (принаймні для мого ока). Рядок паст biomed. Закінчується він найближчою до мене коробкою в положенні, що на полиці висотою до метра бачиться мені саме у такому ракурсі, як на картинці нижче.



Нахиляюся, мовою переможених читаю таке.



Відхиляюся, під кутом розрізняю під смуго-кодом цифри 76, такі ж, як колись на банках Nescafe.



Хммм... І що цікаво. Було! Відчуття якогось... чогось такого... ворухнулося у мене десь всередині при слові biomed. Мммм... ну, якось так... невигадливо... знайомо звідкись чи що...  Але враз і зникло. Зрештою це ж корені інтернаціональних слів. А яка симетрія початкової і останньої літер цікава! Європа помішана на eko-, bio-. Маркетологи гав не ловлять. Та й... 76! Зроблено в Швейцарії. Намагаюся уявити, які вони, швейцарські пасічники. Під прапором Конфедерації горде "Випробувано в Швейцарії". Темносиній інструмент швейцарського відділення Боша... Гарний. Лобзик, болгарка... Працювати ними це просто свято. А що ж це за диво таке, швейцарський biomed? Коштує більше за колгейти, менше за лакалути. Традиційна позиція скасовується. Колгейт. Біомед. Питання закрите. Сунемо далі до каси. Наступні полиці - то вже кадри не для цієї історії.
           Вище картинок і букв ніби чимало. Але швидкість думок значно вища за швидкість їх письмового викладу і сприйняття. Тому все описане включно з ухваленням рішення триває трохи довше, ніж касирка сканує смуго-код. Секунд п'ять.
           І от, ближче до півночі настає потреба звільнитися від коробки, щоб скористатися придбаною пастою, і що я бачу?



Ну, ясно. Хто ж іще спроможний на таку назву, як не творці наркомпроса, госполітіздата, елєктротяжмаша та інших неоковирних совкових шедеврів! От я і дожився. Близько на 50 грн профінансував вбивство українських воїнів і мирного населення окупованого Донбасу. Далі читаю газетну статтю, якість друку та розмір букв якої Ви маєте змогу оцінити.



             А тепер питання купа питань. То на кого покласти відповідальність, коли ти просиш туалєтного утьонка, а тобі підсовують пУтьонка? Коли наш славний український імпортер завозить товар, фактично вже ВЖЕ! оптом оплативши військові дії агресора, а ви - бидло - тримайте в головах базу даних кодів, ходіть з мікроскопами на базар, роздивляйтесь, досліджуйте оті "блохи" і - ні-ні-ні!!! - ні в якому разі не купуйте російське, бо воно вбиває? Звідки, яким шляхом прибув сюди цей товар? А швейцарскіє таварісчі знають взагалі, на чиїх товарах ліпиться їхнє 76? А де на упаковці вказано того правовласника, яка його адреса в Швейцарії? А то справді швейцарські таварісчі? А які норми регламентують оформлення упаковки, вид того штампу, інформування споживача? Хочу - поставлю цифри виробника, хочу - правовласника, так?
             Якщо наш оптовий імпортер за три роки війни не спромігся в усьому світі знайти альтернативи російським товарам, якщо наша влада зі своїми численними регулюючими інстанціями і сміховинними санкціями та іншими інструментами розвинутої демократії не хоче перетворити прохідний двір на нормальну державу, то як можна покладати відповідальність на кінцевого споживача?

Ціни на енергетичні ресурси. Перспектива на 10 років вперед.

                 Нафтова промисловість повинна приготуватися до п'яти енергетичних "цунамі", які загрожують підтягти ціну на нафту до відмітки 10 доларів США / барель за час менш ніж десятиліття за словами Тьєррі Лєпера, голови відділу досліджень технологій та інновацій компанії Engie SA, що у Франції.  Ось що ще сказав цей діяч в інтерв'ю виданню Блумберга.
                 Падіння вартості сонячної енергії і засобів зберігання електроенергії - батарей, зростання продажів електричних транспортних засобів, все більше і більше "розумних" будинків і дешевий водень - все це буде впливати на сиру нафту.
             Кількість електрокарів у світі в останні роки перевалила за 1 млн за даними Міжнародного енергетичного агентства.



                В міру того, як автовиробники пропонуватимуть більше електрокарів з пробігом на одній зарядці понад 500 км, як зростатиме мережа зарядних станцій, то більше міст будуть забороняти (обмежувати) рух бензиновіих та дизельних автомобілів, такі зрушення будуть поступово відбуватися, вважає Лєпер.
            Навіть якщо зростання попиту на нафту триватиме до 2025 року, її ціна може впасти до $ 10, при умові що ринки будуть очікувати значне падіння попиту. Стільки сира нафта востаннє коштувала в 1998 році. Ціна водню менш ніж за 10 років може досягти цінового рівня для скрапленого природного газу.  Вартість енергії сонячних електростанцій у найбільш сонячних місцях світу, ймовірно, впаде нижче $ 10 за 1000 кВт х год  до 2025 року.
               Ми будемо мати можливість енергію, яка виробляється у віддалених місцях дуже дешево, транспортувати на значні відстані. Лєпер також сказав, що його дуже тішить і надихає розробка першого транспортного судна для перевезення скрапленого водню, що здійснила компанія Kawasaki Heavy Industries Ltd в рамках японського плану імпорту водню з Австралії, і впевнений, що "сотні" таких суден будуть випущені у найближче десятиліття.
              Колишня французька газова монополія, яка сьогодні є найбільшим в світі недержавним виробником електроенергії, після десятиліття придбань, інвестує в поновлювані джерела енергії і одночасно продає вугільні електростанції і геологорозвідувальні активи, щоб захиститися від коливання цін на сировинні товари.
Вона планує витратити до 2018 року 1,5 мільярда євро (1,57 мільярда доларів) на такі технології, як батарейні станції для зберігання електроенергії, виробництво водню, "міні-мережі», що обслуговують невеликі житлові квартали, розумні будинки, де пов'язані опалення, освітлення та ІТ-системи для економії енергії і скорочення витрат.

Українські депутати пересядуть на транспорт майбутнього

Економія, економія і ще раз економія. Озброївшись таким гаслом, представники регламентного комітету Верховної Ради України лобіюють оновлення парламентського автопарку.

У наступні декілька років з метою економії бюджетних коштів у ВР планують закупити близько ста надсучасних [???] (виділено мною) електрокарів Nissan Leaf на загальну суму 81,5 млн грн. Автівки будуть закуповувати у три етапи, перший з яких стартує у 2018 році. У перші два роки планується придбати 10 машин, а в 2020-2021 роках – 27. Решта електромобілів опиняться в парламентському гаражі лише після 2022-го. Старі автомобілі Верховної Ради продадуть "з молотка".

Варто окремо зауважити, що в період з січня по червень 2016-го ринок електромобілів в Україні суттєво зріс. Якщо за перші півроку у 2015-му в нашій державі було продано лише 72 нових електрокари, то за аналогічний період 2016 року – 192. Один електромобіль Nissan Leaf коштує в середньому $30 тисяч, а електрокар бувший у використанні – 12. Втім у парламенті планують закуповувати виключно новенькі автівки.

Дивує епітет "надсучасний", вжитий цим інформаційним ресурсом щодо першого в світі масового електромобіля Nissan Leaf. shock Все-таки, ця модель випускається з 2010 р, і є вже давно "вчорашнім днем" світового електромобілебудування. Якщо вже тринькати гроші платників податків на придбання, заплановані на період до 20-х років, то слід поглядати на моделі електрокарів 2015-16 років.


Створюємо власний добробут – 25

Всім привіт) Продовжуємо розмову про труднощі, які виникають на етапі прийняття благ. І сьогодні у фокусі нашої уваги наступна перешкода – суперечливі почуття.

Якщо Ви відчуваєте, що виконання Вашого бажання/досягнення бажаної мети затягується, це говорить про наявність суперечливих почуттів по відношенню до цього бажання/цілі.

Відчувається ця перешкода як “упирання в невидиму стіну”, як “рух на одному місці”. Тобто на шляху до бажаного виявилися СВОЇ Ж почуття або установки. Виходить, що однією рукою Ви пробуєте щось вхопити, а іншою відштовхуєте це від себе подалі. Тиснете на педаль газу, не зводячи руку з ручника.

Наприклад, людина володіє прекрасним голосом і мріє стати популярним співаком. А на ділі виявляється, що її лякає перспектива пильної уваги преси, людей на вулиці тощо. Або бажає стати багатим, але боїться, що “гроші можуть його зіпсувати” або того, що “люди будуть з ним тільки через гроші”. Хтось виявляє в собі страх відповідальності, яка приходить разом з великими грошима. Інші відкривають в собі страх не зуміти ефективно розпоряджатися капіталом.

При правильному ставленні застрягання на шляху до бажаного відкриває нам дивовижні можливості для пізнання себе. Багатогранності своєї особистості, глибин своєї Сутності. Це унікальний шанс виявити сірих кардиналів, які керують нашою життєвою ситуацією. І замінити їх на ефективних топ-менеджерів, які будуть працювати над створенням добробуту і процвітання.

Освоєння нами практик Лоуена (поглиблення дихання-удари-заземлення) допомагають нам краще зрозуміти себе. Ми стикаємося зі своїми істинними переживаннями. Відпускаємо небажані почуття і установки, замінюючи їх на ті, що сприяють гармонії і процвітанню. Відновлюємо свою цілісність і здатність до створення бажаного.

Практика 1. Тепер щодня в своєму дивовижному блокнотику ми будемо записувати, як пройшов день. Що турбувало? Що принесло радість? Які події відбувалися і яку реакцію вони викликали. Починаємо хоча б зі сторінки в день. Поступово Ви почнете більше цікавитися власним внутрішнім світом. І такі рефлексивні записи стануть важливим і захоплюючим заняттям. Важливо це робити від руки – це дозволяє відкривати в собі глибинні переживання.

Практика 2. Подумайте про бажання/ціль, виконання якого за Вашими відчуттями затягнулося. Напишіть список “+” і “-” його виконання і невиконання. Перегляньте написане. Що здивувало Вас? Який з пунктів змусив по-новому побачити ситуацію?

Практика 3. Закрийте очі і уявіть, що Ви вже досягли бажаної мети. Хто поруч з Вами на зображенні? Яка реакція близьких на Ваш успіх? Сусідів, по роботі колег, випадкових перехожих. Що вони говорять? Виглядаєте Ви щасливим на цій картинці? Які почуття викликало побачене?

Це допомагає виявити суперечливі почуття і установки, які не дозволяли прийти бажаному. І через аналіз та самопізнання привести їх до необхідного спільного знаменника.

Дякую Вам за увагу! Самопізнавального всім понеділка!)

© Катерина Когут, 2016

http://behappy.pp.ua/stvoryuyemo-vlasniy-dobrobut-25/

Створюємо власний добробут – 20

Всім привіт) Ми з Вами продовжуємо досліджувати підземелля. Де назбиралося чимало різних страхів. Від яких нам слід звільнити свій простір, щоб будувати бажаний рівень добробуту.

Ми вже встигли помітити, що всі страхи негативно позначаються на здатності людини приймати блага. Більшість – блокує прихід грошей і інших ресурсів. Всі страхи мають силу створювати ситуації, де гроші витікають немов вода крізь пальці. Інтенсивність вібрацій страху потужна, тому і випроваджувати таких непрошених гостей варто негайно. Тільки не придушувати, а саме звільнятися від них. Тому що у підземеллі підсвідомості вони живуть розкошуючи, керуючи життєвою ситуацією людини.

Сьогодні у нас на черзі цікавий екземпляр – страх “виходу за рамки”.

З самого дитинства на людину накладаються різні обмеження – батьками, суспільством. І при спробах досягнути успіху більшого, аніж батьки і звичне оточення (друзі, родичі, сусіди і тощо) у людини може виникати страх, тривога, почуття провини і навіть сором. І ці почуття, якщо їх не пропрацювати, здатні заблокувати прихідь більшої кількості грошей або успішну самореалізацію в сфері, від якої батьки не в захваті. Розгулявшись, страх “виходу за рамки” призводить до того, що всі спроби заробити більше немов натикаються на невидиму стіну. Виходить справжнє зачароване коло.

Більшості людей доводиться чимало попрацювати над собою, щоб дозволити собі більший дохід, аніж мають батьки. Адже далеко не всі батьки в захваті від того, що їх синові або дочці грошей дістається більше або приходять вони їм легше. Це можна побачити в більшості наших сімей – від дитини вимагають успіху, але щойно успіхи починають перевищувати батьківські, починаються спроби перешкодити успіхові. Гасла йдуть в розріз з діями. Тому що підсвідомо є бажання бути успішнішими за дітей. Способів зустрічається чимало – від прямої жорсткої критики до відходу в хворобу. Багатьом батькам доводиться багато в собі переглянути, щоб набути здатності радіти успіхам, які в чомусь перевершують їхны досягнення, і відмовитися від спроб стримування зростання сина або дочки.

Для звільнення від будь-якого з страхів нам необхідні вже знайомі практики Лоуена (пост Створюємо свій добробут – 17). Поглиблюємо дихання – удари – заземляємося і релаксуємо.

Практика 1. Проаналізуйте, як реагує Ваше оточення на успіхи. Згадайте ситуацію з дитинства, коли Ви в чомусь досягали успіху. Що говорили Вам батьки, друзі? Які почуття у Вас викликав сам успіх і реакція оточуючих? В даний момент ситуації успіху викликають у Вас ті ж почуття, що і в дитинстві, чи щось змінилося? Як Ви реагуєте на чужі успіхи?

Практика 2. Беремо свій блокнот і пишемо список. “Я дозволяю собі… Мені можна… Я заслуговую…”. Постарайтеся, щоб в цьому списку відбилися не лише грошова сторона добробуту, а й інші його аспекти – відносини, самореалізація, духовний розвиток, здоров’я тощо.

Практика 3. Відмикаємо замок (Шерстєнніков). М’яко з’єднуємо долоні перед грудьми, пальці спрямовані вперед. Рухаємо руками вгору-вниз на рівні грудини. Прислухаємося до відчуттів. З’являється відчуття, що в якомусь місці руки немов торкаються невидимої перешкоди. Або виникає відчуття проходження крізь пружний кордон. Потім концентруємося на відчуттях тіла. З’явиться відчуття, що тіло ніби скуте панциром. Особливо він відчувається в спині, районі грудної клітки, шиї та горла. Робимо різкий хлопок. Відчуваємо, як енергетичний імпульс оплеску пронизує тіло наскрізь і руйнує панцир, що сковував тіло. Зникає напруженість і скутість тіла. З’являється радісне почуття тілесної свободи. Дихання стає легким і більш глибоким. Виникає відчуття, що ВСЕ МОЖУ. Особливо яскравим буде перший досвід. Звичайно ж, у тих, хто дозволить собі відчути таку радість і свободу)

Дякую за увагу! Гарного всім дня!)

© Катерина Когут, 2016

http://behappy.pp.ua/stvoryuyemo-vlasniy-dobrobut-20/

 

Створюємо власний добробут – 19

Вітаю всіх зі святом Святого Миколи Чудотворця! У цей день особливо відчувається казковість в повітрі, збуваються мрії та відбуваються чудеса)

Які легко помітити, коли в них віриш. І вони відбуваються, коли їх чекаєш, і навіть тоді, коли зовсім не чекаєш)

Сьогодні ми спробуємо сотворити маленьке диво і відпустити ще один страх – “страх витрачати гроші”.

Це один з найскладніших і багатогранних страхів. Якщо людина дозволяє йому розгулятися, він перетворюється на стиль життя. Точніше в стиль існування. Любов, радість, задоволення – ці почуття з ним несумісні. І якщо людина вибирає страх, то цим почуттям не знаходиться місця.

Спроби не витрачати гроші доводять дії людини до абсурду. Починає процвітати тотальне “жлобство”. Навіть маючи пристойну суму грошей, людина може урізати себе в найнеобхіднішому – їжі, одязі і взутті тощо. (Тут вже кого куди фантазія заводить).

Страх витрачати гроші тому, що “а раптом їх не буде” – це найпотужніша орієнтація на нестачу, яка мені зустрічалася. На ділі всі зусилля “не витрачати” призводять до того, що у такої людини гроші випаровуються з приголомшливою швидкістю і відчутно зменшується прихід грошей.

Покупки не приносять такій людині ніякого задоволення. Все виявляється “не таким”, “не тієї якості”. Постійно можна почути, що “нічого не купив, а грошей немає”. Цей страх супроводжують розлади травної сфери (шлунок, запори/проноси), а також нездатність до задоволення в сексуальній сфері.

Якщо Ви впізнали себе в змальованому мною портреті, не поспішайте впадати в крайнощі та бігти за покупками. Це не той випадок, коли клин вибивається клином. Різкі витрати лише посилять затиск і зміцнять руйнівну поведінку. Тому підемо іншим шляхом)

Для початку зробимо все тілесні практики з поста Створюємо власний добробут - 17 (поглиблення дихання – удари – заземлення + релаксація)

Практика 1. Прийняття необхідності використовувати гроші. Першим кроком в відпусканні цього страху буде прийняття факту, що живучи в цивілізованому світі людина не може не витрачати грошей. Це факт. Інше питання, що всі ресурси повинні використовуватися ефективно. І гроші в тому числі. Пограйте з цією думкою. Подумайте, яким має бути господарство у людини, щоб їй не потрібно було витрачати гроші? Де така людина може жити?

Практика 2. Вклад в себе. Давайте проаналізуємо свої покупки і інші випадки використання грошей. І розмежуємо ВКЛАДИ в себе, в свою сім’ю, в свій комфорт тощо (поживна їжа, одяг і взуття, оплата тепла/води тощо, освіта і розвиток, відновлення доброго самопочуття і т.п.) і ВИТРАТИ (коли гроші були використані від нудьги, для того, щоб зняти тривогу або пустити пил в очі тощо). Зробивши це щоденною практикою, ми починаємо краще розуміти, куди і як ми використовуємо гроші.

Практика 3. Вдячність за гроші. З сьогоднішнього дня беремо за правило дякувати за гроші, коли вони приходять. І дякувати їм, коли ми що-небудь купуємо/оплачуємо за те, що у нас є така можливість. Згадали? Вдячніть – це зворотна сторона благополуччя. І що повніше ми відчуваємо щиру вдячність, тим більше благ до нас приходить)

Дякую Вам за увагу! Казкового всім понеділка!)

© Катерина Когут, 2016

http://behappy.pp.ua/stvoryuyemo-vlasniy-dobrobut-19/